Рішення № 58482563, 27.04.2016, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/12301/15-ц

Провадження №2/428/630/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2016р. Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Юзефовича І.О.

при секретарі Продченко О.А.

за участю представників відповідача Жабіна Ю.В., Дубовика С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Луганської обласної клінічної лікарні про стягнення суми боргу по заробітній платі з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, трьох процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, нарахування по лікарняним листам та моральної шкоди ,

встановив:

Позивачка ОСОБА_3 звернулася до Сєвєродонецького міського суду із позовною заявою до Луганської обласної клінічної лікарні про стягнення суми боргу по заробітній платі з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, трьох процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, нарахування по лікарняним листам та моральної шкоди, мотивуючи вимоги тим, що наказом від 28.08.2013р. №162к позивачка ОСОБА_3 була прийнята на роботу за переводом до перинатального центру у медико-генетичний центр Луганської обласної клінічної лікарні на посаду лікаря-генетика. 25.09.2014р. на підставі наказу №182к позивачку ОСОБА_3 було звільнено з роботи за власним бажанням з 18.07.2014р., однак дата звільнення не відповідає даті в наказі. Розрахунок при звільненні відповідачем Луганською обласною клінічною лікарнею не було проведено, та заборгованість з виплати заробітної плати складає 3412,48грн., що підтверджено довідкою. З огляду на вищевикладене позивачка ОСОБА_3 вважає, що відповідач ЛОКЛ зобов'язаний сплатити на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 26.09.2014р. по 26.11.2015р. у розмірі 61848,56грн.. Крім того, у відповідності до ст. 625 ЦК України, з відповідача ЛОКЛ підлягає стягненню індекс інфляції у розмірі 119,48грн.. До також, відповідачем ЛОКЛ не були сплачені позивачці ОСОБА_3 грошові кошти за лікарняними листами у розмірі 6952,44грн.. З метою отримання заборгованості по заробітній платі та лікарняним листам позивачка ОСОБА_3 неодноразово зверталась до відповідача ЛОКЛ, однак їй було відмовлено. Своїми діями відповідач ЛОКЛ грубо порушує права позивачки ОСОБА_3, що унеможливило проведення необхідної реабілітації позивачки ОСОБА_3 після онкологічної хвороби та перенесеної складної операції, що в свою чергу призвело до погіршення стану здоров'я позивачки ОСОБА_3 та завдало їй моральних страждань, які позивачка ОСОБА_3 оцінює в розмірі 20000грн.. Тому, позивачка ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом і просить суд стягнути з відповідача ЛОКЛ на її користь: суму боргу по заробітній платі з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в сумі 5117,26грн., три відсотки річних від простроченої суми за весь час прострочення в сумі 119,48грн., середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 61848,56грн., нарахування по лікарняним листам у сумі 6952,44грн. та моральну шкоду у розмірі 20000грн. та судові витрати.

Позивачка ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала до суду заяву в якій просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити. Крім того, в матеріалах справи наявні додаткові пояснення позивачки ОСОБА_3 в яких вона пояснила, що усі записи в трудовій книжці, довідках були зроблені посадовими особами ЛОКЛ та завірені в устновленому законодавстві порядку печатками. Лікарняні листи також були завірені печатками, які візуально не відрізняються від печаток ЛОКЛ. Разом з тим, позивачка ОСОБА_3 зауважує, що до теперішнього часу на Україні не введено, ані військовий стан, ані надзвичайний, а отже постанова №595 КМУ від 07.11.2014р. суперечить Конституції України.

Представник відповідача Жабін Ю.В. у судовому засіданні заперечував поти задоволення позову та пояснив, що ОСОБА_3 дійсно працювала з 2013р. у перинатальному центрі медико-генетичного центру Луганської обласної клінічної лікарні на посаді лікаря-генетика. З початком бойових дій на території м. Луганська, де розташовувалась ЛОКЛ, будівля лікарні була захоплена невідомими особами. Усі кадрові та бухгалтерські документи залишились у будівлі. Про дані обставини було повідомлено правоохоронні органи, якими зазначені відомості внесені до ЄРДР та розпочато досудове розслідування. Останній розрахунок по заробітній платі з працівниками ЛОКЛ було проведено 30.06.2014р.. З липня 2014р. ЛОКЛ не функціонувала, оскільки керівництвом було прийнято рішення про перереєстрацію ЛОКЛ у більш безпечному районі Луганської області. Перереєстрація ЛОКЛ була здійснена у м. Сєвєродонецьку Луганської області, про що було розміщено оголошення у місцевій газеті. Стосовно самої позовної заяви позивачки ОСОБА_3 зазначив, що позивачкою ОСОБА_3 не долучено в матеріалах справи наказу про її звільнення від 25.09.2014р.. ЛОКЛ не видавала такого наказу, оскільки у даний період часу навіть не функціонувала. Крім того, з наявних в справі документах вбачається, що їх підписували керівник ОСОБА_5 та головний бухгалтер ОСОБА_6. З цього приводу пояснив, що єдиним керівником ЛОКЛ є ОСОБА_7. ОСОБА_5 не мав повноважень на підписання такого роду документів, та крім того як ОСОБА_5, так і ОСОБА_6 були звільнені з ЛОКЛ 01.12.2014р.. Також додав, що враховуючи те, що ЛОКЛ не функціонувала, то звільнення з 18.07.2014р. позивачки ОСОБА_3 було неможливе. Враховуючи чинне законодавство України, позивачка ОСОБА_3 продовжувала працювати в ЛОКЛ, а тому 01.12.2014р. на підставі ст. 36 п. 6 КЗпП України була звільнена. За лікарняними листками, які були надані ОСОБА_3 безпосередньо до ЛОКЛ усі виплати були здійснені. Копії лікарняних листків, які містяться в матеріалах справи викликають сумнів у їх належній завіреності та з листування, наявного в матеріалах справи, вбачається, що вони вже є зареєстрованими у Фонді соціального страхування, а тому їх оплату належно проводити саме Фондом, до якого позивачка ОСОБА_3 може безперешкодно звернутися. З липня 2014р. нарахування та виплата заробітної плати працівникам було припинено, усім, хто перемістився разом з установою до м. Сєвєродонецька, заборгованість по заробітній платі була виплачена у повному обсязі. Тому, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник відповідача Дубовик С.А. у судовому засіданні підтримав доводи Жабіна Ю.В., просив відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи , суд вважає , що позов не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до п. п. 20,21 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.12.1993р. №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995р. № 100.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до п.п 29-30 копії трудової книжки (вкладиш серія НОМЕР_1) на ім'я ОСОБА_3, 1951р.н., 28.08.2013р. прийнята по переводу до перинатального центру у медико-генетичний центр лікарем-генетиком (нак. 162к від 28.08.2013р.); 18.07.2014р. звільнена за ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням (нак. 182к від 25.09.2014р.). Відповідно до копії довідки №92р від 24.12.2014р., виданої керівником ОСОБА_5 та головним бухгалтером ОСОБА_6 Луганської обласної клінічної лікарні, ОСОБА_3 працювала у Луганській обласній клінічній лікарні код установи 01983789. Відповідно до заявки №426 от 18.06.2014р. Луганського обласного відділу Фонду соціального страхування по тимчасовій непрацездатності, відображені лікарняні листи ОСОБА_3 АГВ619305 с 27.03.2014р. по 29.04.2014р. - 19дн. И АГМ250148 с 30.04.2014р. по 04.06.2014р. - 23дн.. Сума на руки по лікарняним листам складає 6952,44грн.. Сума по лікарняним листам не була видана у зв'язку з закриттям казначейства на території м. Луганська. Відповідно до копії довідки №93 від 24.12.2014р., виданої керівником ОСОБА_5 та головним бухгалтером ОСОБА_6 Луганської обласної клінічної лікарні, заборгованість по невиплаченій заробітній платі ОСОБА_3 складає за липень 2014р. - 3412,48грн.. Відповідно до копії повідомлення луганського обласного відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №05-08-594/СД від 24.04.2015р., заява-розрахунок, в яку включені суми допомоги по листках непрацездатності АГВ №619305 з 27.03.2014р. по 29.04.2014р. та АГМ №250148 з 30.04.2014р. по 04.06.2014р. була надана до Ленінської міжрайонної виконавчої дирекції 19.06.2014р.. Платіжне доручення, в яке включена сума допомоги на даних листках непрацездатності, надано ГУ ДКСУ в Луганській області до виконання. Проте, станом на 07.11.2014р. фінансування виконавчої дирекції Фонду, і як наслідок, страхувальника Луганська обласна клінічна лікарня не здійснено. Відповідно до копії виписки індивідуальних відомостей про застраховану особу - ОСОБА_3 (Форма ОК-5), виданої 15.04.2015р. Управлінням пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, за період липень-грудень 2014р. сума заробітку для нарахування пенсії не відображена. Відповідно до копії довідки від 20.11.2014р. №934001628 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, виданої Управлінням соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області, ОСОБА_3, 1951р.н., перемістилась з тимчасово окупованої території в АДРЕСА_2. Відповідно до копії довідки від 17.04.2015р. №919014436 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, виданої Управлінням праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області, ОСОБА_3 перемістилася з тимчасово окупованої території в АДРЕСА_3. Відповідно до копії заяви ОСОБА_3 від 14.04.2015р., остання звернулась до головного лікаря ЛОКЛ ОСОБА_7 з заявою про виплату заборгованості по заробітній платі 2014р. у розмірі 3412,48грн. згідно довідки №93 від 24.12.2014р. із бухгалтерії ЛОКЛ м. Луганська. Відповідно до копії повідомлення Луганської обласної клінічної лікарні Департаменту охорони здоров'я Луганської обласної військово-цивільної адміністрації №215 від 16.04.2015р., з метою відновлення роботи Луганська обласна клінічна лікарня провела переміщення на території Луганської області, яка підвладна Україні. Згідно до Наказу Департаменту охорони здоров'я №71-с від 24.11.2014р. централізована бухгалтерія при Сєвєродонецькому обласному дитячому протитуберкульозному санаторії повинна здійснювати нарахування і виплату заробітної плати працівникам Луганської обласної клінічної лікарні, які переміщені разом з закладом на територію контрольовану Україною до 01.12.2014р. за липень-жовтень 2014р. у повному обсязі. Оскільки, ОСОБА_3 не є переміщеною разом із установою до 01.12.2014р., то обов'язки Луганської обласної клінічної лікарні по сплаті заборгованості із заробітної плати за липень 2014р. у розмірі 3412,48грн. на неї не розповсюджуються. Відповідно до копії заяви ОСОБА_3 від 20.04.2015р., остання звернулась до головного лікаря ЛОКЛ ОСОБА_7 з заявою про виплату нарахованих коштів за листками непрацездатності на загальну суму 6952,44грн. та заборгованості по невиплаченій заробітній платі за липень 2014р. у розмірі 3412,48грн.. Відповідно до копії повідомлення Луганської обласної клінічної лікарні Департаменту охорони здоров'я Луганської обласної військово-цивільної адміністрації №220 від 20.04.2015р., для оплати листків тимчасової непрацездатності ОСОБА_3 необхідно особисто звернутися до Новоайдарського Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (за містом фактичного проживання) з необхідними документами. Відповідно до копії повідомлення Луганської обласної клінічної лікарні Департаменту охорони здоров'я Луганської обласної військово-цивільної адміністрації №01-2/888 від 23.11.2015р., ОСОБА_3 була нарахована допомога по тимчасовій непрацездатності за листком №567842 з 09.07.2014р. по 18.07.2014р., яка була зарахована на банківську картку 22.10.2015р. - 402,71грн. з фонду соціального страхування та 29.10.2015р. - 241,63грн. з бюджету Луганської обласної клінічної лікарні.

Відповідно до копії Наказу №18с від 01.10.2014р. Департаменту охорони здоров'я Луганської обласної державної адміністрації, змінено місцезнаходження Луганської обласної клінічної лікарні за такою юридичною адресою: вул. Сметаніна, буд.5, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93401. Відповідно до копії газети «Проспект оголошення» №44 від 29.10.2014р., розміщено оголошення щодо відновлення з 01.11.2014р. роботи Луганської обласної клінічної лікарні. Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців від 12.11.2014р., Луганська обласна клінічна лікарня перереєстрована за адресою 93401, Луганська область місто Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, 5. Відповідно до копії повідомлення про початок досудового розслідування від 29.05.2015р., в провадженні СВ Старобільського РВ ГУМВС України у Луганській області знаходяться матеріали досудового розслідування внесеного до ЄРДР №12015130580000644 від 29.05.2015р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 341 КК України, про те, що 29.05.2015р. до чергової частини Старобільського РВ ГУМВС України у Луганській області надійшла заява від головного лікаря Обласної клінічної лікарні ОСОБА_7 про те, що в першій половині липня 2014 року, невідомими особами за адресою: м. Луганськ, кв. 50 річчя Оборони Луганська, 14 був здійснений захват будівлі Луганської обласної клінічної лікарні разом з майном, яке знаходилось в середині будівлі. Відповідно до витягу з наказу Головного лікаря Луганської обласної клінічної лікарні від 01.12.2014р. №12-к «Про звільнення», наказано: звільнити ОСОБА_3 з посади лікаря-генетика медико-генетичного перинатального центру Луганської обласної клінічної лікарні, 01.12.2014р. за ст.36 п.6 КЗпП України; звільнити ОСОБА_5 з посади лікаря-акушера-гінеколога пологового відділення перинатального центру Луганської обласної клінічної лікарні, 01.12.2014р. за ст.36 п.6 КЗпП України; звільнити ОСОБА_6 з посади головного бухгалтера централізованої бухгалтерії Луганської обласної клінічної лікарні, 01.12.2014р. за ст.36 п.6 КЗпП України. Відповідно до довідки Луганської обласної клінічної лікарні Департаменту охорони здоров'я Луганської обласної державної адміністрації №01-9/136 від 08.02.2016р., станом на 01.12.2014р. по цей час ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в Луганській обласній клінічній лікарні не працюють. Відповідно до довідки Департаменту охорони здоров'я Луганської обласної державної адміністрації №3/05-348 від 10.02.2016р., ОСОБА_7 дійсно з 11.03.1997р. по цей час працює на посаді головного лікаря Луганської обласної клінічної лікарні.

Таким чином судом встановлено, що з 28.08.2013р. позивачка ОСОБА_3 працювала у перинатальному центрі медико-генетичного центру Луганської обласної клінічної лікарні на посаді лікаря-генетика. У період з 27.03.2014р. по 04.06.2014р. та з 09.07.2014р. по 18.07.2014р. позивачка ОСОБА_3 знаходилась на лікарняному. Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014р. «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014р. №405/2014 було запроваджено початок проведення антитерористичної операції. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014р. №1085-р., місто обласного значення - Луганськ , є містом на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. Відповідно до наказу Департаменту охорони здоров'я Луганської обласної державної адміністрації № 18с від 01.10.2014р. «Про зміну місцезнаходження деяких обласних закладів охорони здоров'я», змінено місцезнаходження Луганської обласної клінічної лікарні за юридичною адресою: вул. Сметаніна, буд. 5, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93401. Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців від 12.11.2014р., підтверджено перереєстрацію Луганської обласної клінічної лікарні у м. Сєвєродонецьку Луганської області, про що також було оголошення у місцевій газеті «Проспект оголошення» №44 від 29.10.2014р.. постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014р. №595, було затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей. Також матеріалами справи встановлено, що з першої половини липня 2014р. будівля Луганської обласної клінічної лікарні, розташована за адресою: м. Луганськ, кв. 50 річчя Оборони Луганська, 14, була захоплена невідомими особами разом з майном, яке знаходилось всередині будівлі. Зазначені відомості внесені до ЄРДР та почато досудове розслідування. Отже, Луганська обласна клінічна лікарні не функціонувала у період з першої половини липня 2014р. по 01.11.2014р., коли почала функціонувати за переміщеною та перереєстрованою адресою у м. Сєвєродонецьку Луганської області. Останній розрахунок між позивачкою та відповідачем ЛОКЛ по заробітній платі було здійснено в червні 2014р.. Протягом липня-листопада 2014р. вилита заробітної плати та інших нарахувань не здійснювалось у відповідності до чинного законодавства. Оскільки позивачка ОСОБА_3 не перемістилася разом з Луганською обласною клінічною лікарнею до м. Сєвєродонецька, то вона була звільнена Луганською обласною клінічною лікарнею 01.12.2014р. за ст. 36 п.6 КЗпП України на підставі наказу від 01.12.2014р. №12. Зазначені обставини не викликають сумніву у суду та підтверджуються наявними матеріалами справи. Проте, стосовно звільнення позивачки ОСОБА_3 відповідно до наказу №182к від 25.09.2014р. та довідок про наявність заборгованості ЛОКЛ перед ОСОБА_3, суд зазначає наступне. Наказ про звільнення за власним бажанням був виданий 25.09.2014р. - в період коли ЛОКЛ не функціонувало у зв'язку зі здійсненням АТО на території м. Луганська, позивачкою ОСОБА_3 не надано ані оригіналу наказу для встановлення особи яка його видала, ані її особистої заяви про бажання звільнення з даної установи. Крім того, усі довідки надані позивачкою ОСОБА_3 на підтвердження своїх доводів, видані 24.12.2014р. керівником Луганської обласної клінічної лікарні ОСОБА_5 та головним бухгалтером ОСОБА_6, які з 01.12.2014р. були звільнені з Луганської обласної клінічної лікарні за ст. 36 п.6 КЗпП України. Крім того, з 11.03.1997р. по теперішній час головним лікарем Луганської обласної клінічної лікарні є ОСОБА_7, а отже ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не мали повноважень на видачу такого роду документів. Стосовно виплати належних позивачці ОСОБА_3 коштів за листками непрацездатності суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014р. №531 «Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності від 26.12.2014р. №37 встановлено певний порядок надання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, відповідно до якого необхідне особисте звернення такої особи до робочого органу Фонду разом з встановленим пакетом документів. З урахуванням усього вищевикладеного, відповідачем Луганською обласною клінічною лікарнею було повністю дотримано вимоги чинного законодавства України, посадові особи відповідача діяли в межах своїх повноважень та ними не було порушено прав позивачки ОСОБА_3.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що обставини викладені позивачкою ОСОБА_3 в обґрунтування позову не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, а отже позов ОСОБА_3 до Луганської обласної клінічної лікарні про стягнення суми боргу по заробітній платі з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в сумі 5117,26грн., трьох відсотків річних від простроченої суми за весь час прострочення в сумі 119,48грн., середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 61848,56грн., нарахування по лікарняним листам у сумі 6952,44грн., стягнення моральної шкоди у розмірі 20000грн. та судових витрат не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10 , 60 , 209 , 215 , 218 , 223 ЦПК України, ст.ст. 47 , 74 , 116, 117, 237-1 КЗпП України, суд -

вирішив:

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до Луганської обласної клінічної лікарні про стягнення суми боргу по заробітній платі з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в сумі 5117,26грн., трьох відсотків річних від простроченої суми за весь час прострочення в сумі 119,48грн., середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 61848,56грн., нарахування по лікарняним листам у сумі 6952,44грн., стягнення моральної шкоди у розмірі 20000грн. та судових витрат.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Сєвєродонецький міський суд , шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя