Вирок № 58482346, 22.06.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/8822/16-к

н/п 1-кп/640/500/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.06.2016 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Попрас В.О.,

при секретарі - Томіної І.В.,

за участю прокурора - Іванюх О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, 11.03.1976 р. н., уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, холостий, не працюючого, раніше судимого: 1) 20.09.2001 р. Київським районним судом м. Харкова за ст.ст. 185 ч.3, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 2) 15.08.2005 р. Київським районним судом м. Харкова за ст.185 ч.3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 3) 01.04.2010 р. Київським районним судом м. Харкова за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 70 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнився 17.06.2013 р. згідно ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.06.2013 р. на підставі ст.82 КК України, невідбута частина покарання 06 місяців 17 днів позбавлення волі замінена більш мяким покаранням виправними роботами строком 06 місяців 17 днів з відрахуванням в прибуток держави 20% із суми заробітку, 4) 20.09.2013 р. Київським районним судом м. Харкова за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, згідно ст.71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, звільнився 03.12.2015 р. від відбування покарання звільнений згідно ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 25.11.2015 р. умовно - достроково на невідбутий термін покарання 10 місяців 25 днів, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

26 квітня 2016 року приблизно о 03.00 год. ОСОБА_1, знаходячись за адресою: м. Харків, вул. Матюшенко, 5-Б, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів та наміром на таємне викрадення чужого майна, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження замка дверей, проник до гаражу №41, який розташований за вищевказаною адресою, звідки таємно викрав зимові автомобільні шини «Bridgestone Blizzak Revo GZ» 205/60 R16 92S у кількості 4-х штук та колісні легкосплавні диски «МІМ» R16 у кількості 4-х штук загальною вартістю згідно висновку судово-автотоварознавчої експертизи №303 від 20.05.2016 - 10776 грн., а також внутрішній блок кондиціонеру марки «MITSHUBISHI ELECTRIC» моделі «MSZ-HJ35VA», внутрішній блок кондиціонеру марки «LG» моделі «С09РНТ», внутрішній блок кондиціонеру марки «DAIKIN» моделі «FTXB20C», подрібнювач харчових відходів марки «Тека» моделі «TR 50.3», сифон для раковини марки «Kludi» у кількості 2 шт. загальною вартістю згідно висновку судової товарознавчої експертизи №2858 від 19.05.2016 - 25256,40 грн. Після чого ОСОБА_1 покинув приміщення вищевказаного гаражу, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму - 36032,40 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, визнав повністю та пояснив, що 25 квітня 2016 року увечері повертався із Старого Салтова додому. Проходячи біля гаражів, звернув увагу на те, що на одному з гаражів привідкритий замок. Зайшов в гараж і побачив в ньому колеса і коробки, які вирішив вкрасти. Зателефонував знайомому і попросив вивести речі із гаражу, пояснивши, що звільняє гараж для оренди. Близько 2-3 годині ночі 26.04.2016 р. до ОСОБА_1 додому приїхав знайомий і вони разом на автомобілі поїхали до гаражу. З гаражу ОСОБА_1 викрав і загрузив в автомобіль знайомого чотири колеса з дисками, три коробки з внутрішніми блоками кондиціонерів, подрібнювач харчових відходів та інш. Знайомому сказав, що речі належать йому, а гараж звільняє, щоб здавати в оренду. Викрадені речі привіз додому і вигрузив біля двору. Потім колеса переніс та заховав біля мусорки, а коробки з внутрішніми блоками кондиціонерів - в розваленому будинку. Вранці, коли прийшов за колесами, був затриманий працівниками міліції, які доставили його до райвідділу міліції. Там він розповів, що ще викрав коробки з внутрішніми блоками кондиціонерів та добровільно видав викрадене, вказавши місце де вони були заховані. Після чого його відпустили додому. В кінці травня 2016 року до нього додому приїхали працівники міліції та відвезли на санкцію до суду, де ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід в вигляді тримання під вартою. В скоєному кається, просить суворо не наказувати та дати шанс виправитись.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, визнаних судом встановленими, та викладених у вироку, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, положення ст.349 КПК України їм розяснені, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які нікім не оспорюються. Обвинувачений ОСОБА_1 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

За таких обставин суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, визнаних судом встановленими та викладених у вироку, доведена у повному обсязі та кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно.

Суд таким чином кваліфікує дії ОСОБА_1, виходячи з вимог ст.337 КПК України, якою передбачено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, враховуючи те, що суд має право вийти за межі висунуто обвинувачення, зазначеного обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий, на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, холостий, не працює.

Обставинами, що помякшують покарання ОСОБА_1 суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та відсутність матеріальної шкоди від кримінального правопорушення, оскільки викрадене майно повернуто потерпілій.

Обставин, що обтяжує покарання ОСОБА_1 не встановлено.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, кримінальне правопорушення вчинив до відбуття покарання за попереднім вироком, помякшуючі покарання обставини і відсутність обставин, що обтяжують покарання, та вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки саме такий вид покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Згідно ч.1 ст.71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Враховуючи викладене, суд при визначенні розміру остаточного покарання обвинуваченому ОСОБА_1 застосовує ч.1 ст.71 КК України, оскільки ОСОБА_1 засуджується за кримінальне правопорушення, яке він вчинив до повного відбуття покарання за попереднім вироком Київського районного суду м. Харкова від 20.09.2013 р., яким ОСОБА_1 був засуджений за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, згідно ст.71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, після чого 03.12.2015 р. звільнився згідно ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 25.11.2015 р. умовно - достроково на невідбутий термін покарання 10 місяців 25 днів.

Згідно ч.5 ст.72 КК України зарахування судом строку попереднього увязнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє увязнення, провадиться з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі, тому відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України в строк покарання ОСОБА_1 зараховується строк попереднього увязнення з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Строк попереднього увязнення слід рахувати з моменту застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з 31 травня 2016 року до дня ухвалення вироку суду, тобто до 22 червня 2016 року включно.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою продовжується судом до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців, тобто до 21 серпня 2016 року.

Цивільний позов потерпілою ОСОБА_2 не заявлявся, оскільки викрадене майно їй повернуто.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України, процесуальні витрати на залучення експерта та проведення по справі судових експертиз підлягають стягненню на користь держави у відповідності до вимог ч.2 ст.124 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 за сукупністю вироків визначити шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Київського районного суду м. Харкова від 20.09.2013 р. у вигляді трьох місяців позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№27) ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців, тобто до 21 серпня 2016 року.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати в строк відбування покарання строк попереднього увязнення з 31 травня 2016 рок до дня ухвалення вироку суду, тобто до 22 червня 2016 року включно, з розрахунку 1 день попереднього увязнення за 2 дні позбавлення волі.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судових авто товарознавчої та товарознавчої експертиз у розмірі 615,72 грн. (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДСК України в Комінтернівському районі м. Харкова, стягував - Держава).

Речові докази: зимові автомобільні шини «Bridgestone Blizzak Revo GZ» 205/60 R16 92S у кількості 4-х штук та колісні легкосплавні диски «МІМ» R16 у кількості 4-х штук, внутрішній блок кондиціонеру марки «MITSHUBISHI ELECTRIC» моделі «MSZ-HJ35VA», внутрішній блок кондиціонеру марки «LG» моделі «С09РНТ», внутрішній блок кондиціонеру марки «DAIKIN» моделі «FTXB20C», подрібнювач харчових відходів марки «Тека» моделі «TR 50.3», сифон для раковини марки «Kludi» у кількості 2 шт. залишити в користуванні потерпілої ОСОБА_2

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий - суддя Попрас В.О.