Вирок № 58479107, 13.06.2016, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

№ 204/501/15-к

№ 1-кп/204/16/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2016 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого судді Дружиніна К.М.

при секретарі Дьяченко О.І.

за участю прокурора Шевченка Д.В.

захисника обвинуваченого ОСОБА_1

захисників потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3

потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Дніпро кримінальне провадження № 12014040030000417 за обвинуваченням ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України;

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_6, 20 липня 2014 року приблизно о 23 годині, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухався по вул. Титова, з боку пр. Кірова у напрямку вул. Макарова у м. Дніпропетровську.

Під час руху, ОСОБА_6, грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки і її змінам, виконуючи маневр обгону на перехресті з вул. Суворова, скоїв наїзд на велосипедиста ОСОБА_7, який рухався на велосипеді «Wheeler» у попутному з ним напрямку та на даному перехресті виконував маневр повороту ліворуч.

В результаті зазначеної дорожньо-транспортної події велосипедист ОСОБА_7 від отриманих тілесних ушкоджень 28.07.2014 року помер в Дніпропетровській обласній клінічній лікарні ім. І.І.Мечникова.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1355/240-Е від 12.08.2014 року, смерть ОСОБА_7 настала від відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток черепу, крововиливами під оболонки та у речовину головного мозку, яка ускладнилася набряком головного мозку.

Згідно висновку комплексної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 6317/6318-15 від 25.02.2016 року, порушення правил безпеки дорожнього руху виразилось в тому, що ОСОБА_6, керуючи транспортним засобом автомобілем НОМЕР_1, не виконав вимоги дорожньої розмітки 1.3 та п. 11.4, п.14.6 (а) Правил дорожнього руху України, відповідно до яких, при наближенні до перехрестя, рухаючись по проїзній частині, яка має дві смуги для руху в кожному напрямку, ОСОБА_6 заборонялось виїжджати на смугу зустрічного руху та відповідно виконувати обгін на перехресті, невиконання яких перебуває в причинному звязку з наслідками, що настали.

ОСОБА_6 свою вину в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинили смерть потерпілого не визнав. Суду пояснив, що 20 липня 2014 року приблизно о 23 годині, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухався по лівій смузі для руху вул. Титова, з боку пр. Кірова у напрямку вул. Макарова у м. Дніпропетровську. Вуличне освітлення було відсутнє, на перехресті з вул. Суворова, жовтим мигаючим сигналом працював світлофор, що визначало перехрестя як нерегульоване. Приблизно за 50-100 метрів до перехрестя, він помітив трьох велосипедистів, котрі рухались один за одним по правій полосі для руху, в попутному напрямку. Один з велосипедистів ОСОБА_7 рухався попереду. Рухаючись з допустимою швидкістю він випередив двох велосипедистів. Наближаючись до велосипедиста ОСОБА_7, він побачив, що той змінює своє положення на проїзній частині, зміщуючись ліворуч, рухаючись вже умовно посередині правої та лівої смуги для руху. ОСОБА_7 поглянув в його сторону, тому він був упевнений, що велосипедист бачить його автомобіль. Будь-яких ознак того, що велосипедист має намір здійснювати маневр повороту не було, тому він продовжив випередження велосипедиста, здійснивши незначний поворот керма ліворуч, для додержання безпечного інтервалу, але залишаючись в межах лівої смуги, після того вирівнявши кермо, рухався дотримуючись безпечного інтервалу. В той час, як передня частина його автомобіля порівнялась з велосипедистом, він побачив, як з правого боку у переднє колесо його автомобіля врізається велосипед під керуванням ОСОБА_7 Тобто, велосипедист виконував маневр повороту з правого ряду. Оскільки велосипедист вже не був в межах світла фар, не мав світлових сигналів на велосипеді, він не бачив зміни його руху, тому не мав можливості своєчасно вірно відреагувати. В момент зіткнення, він інтуїтивно повернув руль ліворуч і виїхав на зустрічну смугу руху, поступово гальмуючи зупинився. Обвинувачений не погоджується зі схемою дорожньо-транспортної події, оскільки підписав її знаходячись в шоковому стані, невірно сприймаючи смугу для руху, місце зіткнення та розташування велосипеда на проїзній частині, положення якого було змінено після зіткнення особами, які знаходились на місці події. Обвинувачений не вбачає прямого звязку між дорожньо-транспортною подією та смертю ОСОБА_7, у велосипедиста не було відкритої черепної травми.

Про винність ОСОБА_6, суд робить висновок виходячи з наступного.

Згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події від 20.07.2014 року та схеми до нього, зафіксовано місце зіткнення транспортних засобів зі слів водія ОСОБА_6, також зафіксовано розташування автомобіля та велосипеда на проїзній частині (а.п.3-7 т.1)

Згідно повідомлення КП «Міськсвітло» Дніпропетровської міської ради (а.п.66 т.2), зовнішнє освітлення проїжджої частини автодороги по вул. Титова, в районі перехрестя з вул. Суворова у м. Дніпропетровську, 20.07.2014 року було включено у роботу о 21 годтні 02 хвилини, і виключено о 01 годині. Даних про пошкодження або відмову в роботі зовнішнього освітлення на вказаній ділянці не зареєстровано.

Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в цілому суду пояснили, що були присутні в якості понятих, під час огляду місця дорожньо-транспортної події, яка сталася близько 23 години 20.07.2014 року на перехресті вул. Суворова та вул. Титова в м. Дніпропетровську. Свідки підтвердили суду, що на місці дорожньо-транспортної події працівниками ДАІ та слідчим було зроблено відповідні заміри рулеткою щодо розташування транспортних засобів на проїзній частині, складена схема та протокол огляду місця події, які ними підписані.

Відповідно до пояснень судово-медичного експерта ОСОБА_10 в судовому засіданні та наданого ним висновку експерта № 1355/240-Е від 12.08.2014 року (а.п.76-77 т.1), потерпілому ОСОБА_7 спричинено наступні тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма, перелом кісток черепу, розповсюджений крововилив під мякими мозковими оболонками зі сторони бічної поверхні лівої півкулі головного мозку з утворенням безструктурної ділянки мозкової тканини в ділянці лівої скроневої частки; інфільтруючий крововилив у товщі мяких покровів лівої тімяно-скроневої ділянки голови, помірно виражений набряк мозку та його оболонок; садна на шкіряних покровах передньої поверхні лівої гомілки у середній третині, в ділянці задньої поверхні лівого плечового суглобу, задньо-зовнішньої поверхні лівого ліктьового суглобу та в ділянці задньо-внутрішньої поверхні лівого передпліччя у нижній третині. Виявлені тілесні ушкодження прижиттєві, виникли задовго до настання смерті, від дії тупого твердого предмету (предметів) та при ударі об такий (такі), невиключно, що за обставин та у термін, які зазначені у постанові слідчого, тобто за умов дорожньо-транспортної події. Смерть ОСОБА_7 настала від відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток черепу, крововиливами під оболонки та у речовину головного мозку, яка ускладнилася набряком речовини головного мозку. Тілесне ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, яка могла утворитися за обставин зазначених в постанові слідчого, тобто за умов дорожньо-транспортної події, знаходиться у прямому причинному звязку з настанням смерті потерпілого.

Потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила, що є матірю ОСОБА_7, який помер від отриманих тілесних ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної події, яка мала місце на перехресті вул. Титова та вул. Суворова у м. Дніпропетровську 20.07.2014 року. Про обставини дорожньо-транспортної пригоди їй відомо зі слів сина ОСОБА_7 Так, відповідно до його пояснень під час знаходження в лікарні, 20.07.2014 року приблизно о 23 годині, він рухався на велосипеді по вул. Титова в м. Дніпропетровську, де випередив групу велосипедистів та перестроївся в лівий ряд, щоб повернути ліворуч на перехресті з вул. Суворова. Приблизно за пять метрів до перехрестя, він поглянув назад, впевнився у відсутності перешкод для маневру. Перед виконанням маневру повороту він махнув лівою рукою ліворуч, вказуючи, що буде здійснювати поворот ліворуч. Виконуючи маневр повороту ліворуч, виїхав на зустрічну смугу руху, де на нього скоїв наїзд легковий автомобіль, який рухався в попутному з ним напрямку по зустрічній смузі для руху. Велосипед сина був обладнаний світловідбивачами (катафотами). Потерпіла має медичну освіту, весь час знаходилась в лікарні, тому впевнена, що лікування було належним та відповідним. Тілесні ушкодження отримані сином внаслідок дорожньо-транспортної події призвели до настання смерті сина, внаслідок чого їй спричинено матеріальну та моральну шкоду, тому заявлені позовні вимоги, які підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Потерпілий ОСОБА_5 суду пояснив, що є батьком ОСОБА_7, який помер від отриманих тілесних ушкоджень при зазначеній дорожньо-транспортній події. Обставини наїзду йому відомі зі слів сина, який під час знаходження в лікарні пояснив, що належним чином виконував маневру повороту на вказаному перехресті, при цьому не бачив автомобіль обвинуваченого. Внаслідок смерті сина йому спричинена матеріальна та моральна шкода, заявлені позовні вимоги, які підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що був безпосередньо присутній при складанні протоколу огляду, схеми на місці дорожньо-транспортної події, куди він одразу прибув разом з дружиною потерпілою ОСОБА_4 та її сином ОСОБА_12 Він чув пояснення обвинуваченого, відповідно до яких останній здійснив обгін велосипедиста ОСОБА_7 по зустрічній смузі для руху, в той час, як ОСОБА_7 здійснював поворот ліворуч на перехресті, внаслідок чого скоїв наїзд на велосипедиста ОСОБА_7 Аналогічні обставини події йому пояснив також ОСОБА_7 в лікарні. Вважає, що такий механізм події, відповідає механічним пошкодженням велосипеда.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що теж був присутній при складанні протоколу огляду, схеми на місці дорожньо-транспортної події. Він теж чув пояснення обвинуваченого, відповідно до яких останній здійснив обгін його брата велосипедиста ОСОБА_7 по зустрічній смузі для руху, в той час, як ОСОБА_7 здійснював поворот ліворуч на перехресті, внаслідок чого скоїв на нього наїзд. Аналогічні обставини події йому також повідомив брат в лікарні.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що 20.07.2014 року приблизно о 23 годині, він разом зі своїм знайомим ОСОБА_14 знаходився в районі перехрестя вул. Титова та вул. Суворова у м. Дніпропетровську. Він бачив, як по крайній лівій смузі проїзній частині вул. Титова, з боку вул. Янгеля в напрямку вул. Макарова, рухався велосипедист. Коли велосипедист вже знаходився на перехресті проїзних частин, він побачив як його, рухаючись по зустрічній полосі для руху, зі швидкістю приблизно 50 км/год, випереджає легковий автомобіль «Geely Emgrand 7» світлого кольору, і під час випередження скоює наїзд на велосипедиста правим переднім крилом автомобіля. На думку свідка, велосипедист виконував поворот ліворуч на перехресті на вул. Суворова, коли в цей час автомобіль скоїв на нього наїзд, рухаючись на випередження по зустрічній смузі для руху. Місце наїзду зустрічна смуга руху приблизно посередині перехрестя. Він разом з ОСОБА_14 підійшли до місця події, він знаходився безпосередньо біля велосипедиста, бачив обставини та розташування транспортних засобів на проїзній частині, які зазначив при проведенні слідчого експерименту за його участі.

Відповідно до протоколів проведення слідчих експериментів від 19.08.2016 року (а.п.129-133 т.1), від 18.12.2014 року (а.п.1-8 т.2), свідок ОСОБА_13 вказав на відомі йому обставини зазначеної дорожньо-транспортної події.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що 20.07.2014 року приблизно о 23 годині, разом з ОСОБА_13, знаходився в районі зазначеного перехрестя, де сталася вказана дорожньо-транспортна подія. Він чув звук зіткнення, але не бачив цього моменту, бо був повернутий спиною до проїзної частин. Коли він разом з ОСОБА_13 підійшли до місця події, він бачив розташування транспортних засобів на проїзній частині, місце знаходження водіїв. Як йому говорив ОСОБА_13, автомобіль випереджав на перехресті по зустрічній смузі велосипедиста, який в цей час здійснював поворот ліворуч.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 18.12.2014 року (а.п.1-8 т.2), свідок ОСОБА_14 вказав на відомі йому обставини зазначеної дорожньо-транспортної події.

Свідки ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 пояснили суду, що в якості понятих та статиста відповідно, приймали участь в проведенні слідчого експерименту від 18.12.2014 року, за участі свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які на місці вказали на відомі їм обставини дорожньо-транспортної події, що були внесені слідчим до протоколу, відображені на схемі. Зазначені документи вони засвідчили своїми підписами.

Свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що в якості слідчого проводив досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні. Під час огляду місця пригоди, зі слів обвинуваченого було встановлено, що той виконував обгін велосипедиста по смузі зустрічного руху, де в районі перехрестя під час маневру велосипедиста сталася зазначена дорожньо-транспортна подія. Відповідно місце зіткнення на схемі було зазначено зі слів ОСОБА_6 На аналогічний механізм дорожньо-транспортної події вказав ї ОСОБА_7, якого він допитав в лікарні. На місці події було достатнє освітлення з будинків, магазину АТБ, автомобільної стоянки. Свідок заперечив твердження сторони захисту щодо переміщення велосипеда після скоєння події, йому нічого про це не було відомо. Крім того, він проводив слідчі експерименти за участю свідка ОСОБА_13, за показами якого відтворювались обставини дорожньо-транспортної події.

За дорученням суду був проведений слідчий експеримент (153-164, 165-167 аркуш матеріалів обвинувального акту т.2), під час якого, відповідно до протоколу обвинувачений в присутності свого захисника вказав на обставини зазначеної дорожньо-транспортної події.

Свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що в якості слідчого провів слідчий експеримент за участю обвинуваченого та його захисника, з метою перевірки та уточнення механізму дорожньо-транспортної події, відповідно до пояснень ОСОБА_6

Згідно висновку № 6317/6318-15 комплексної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи від 25.02.2016 року (170-178 аркуш матеріалів обвинувального акту т.2), та пояснень судового експерта ОСОБА_20 в судовому засіданні, в даній дорожній обстановці дії велосипедиста ОСОБА_7 не відповідали вимогам п. 11.14, п.10.1 Правил дорожнього руху та знаходились в причинному звязку з настанням ДТП. В умовах варіанту події за показами обвинуваченого ОСОБА_6, його дії не відповідали вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху та знаходились у причинному звязку з настанням ДТП. В умовах варіанту події за показами потерпілого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_13, дії водія автомобіля «Geely Emgrand 7» ОСОБА_6 не відповідали вимогам дорожньої розмітки 1.3 та п.11.4, п.14.6 «а» Правил дорожнього руху України та знаходились у причинному звязку з настанням ДТП.

Суд вважає зазначені докази належними та допустимими, за допомогою яких встановлено обставини справи. В протоколах слідчих дій відповідною процесуальною особою слідчим, були зазначені факти та обставини, які мають значення для кримінального провадження (місце розташування транспортних засобів на проїзній частині, напрямок руху, місце наїзду, швидкість, час, та інше). Поняті посвідчили відповідність змісту протоколу виконаним діям своїми підписами, підтвердили це в судовому засіданні. Відповідно протоколи мають доказове значення. Жоден з допитаних в судовому засіданні свідків, які були присутніми при проведенні слідчих дій не висказали сумнівів в тому, що обставини вказані в протоколі огляду, слідчих експериментів не відповідали дійсності. Недодержання слідчим процедури деяких формальних записів в протоколі (марка автомобіля, який приймав участь у слідчому експерименті, назва і характеристика рулетки, секундоміру та інше) на думку суду не нівелює вчинених слідчих дій та не тягне визнання результатів недійсними.

Свідок ОСОБА_21 суду пояснив, що на підставі ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14.02.2015 року, вніс до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, викладені в заяві потерпілої ОСОБА_4 щодо погроз на її адресу.

Під час досудового розслідування також була призначена та проведена автотехнічна експертиза, а саме № 70/27-604 від 09.09.2014 року (а.п.138-139 т.1). Згідно наданого експертом ОСОБА_22 висновку, при заданому механізмі події, дії водія автомобіля «Geely Emgrand 7» ОСОБА_6 не відповідали вимогам п. 14.6 «а» Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору перебуває в причинному звязку з настанням даної дорожньо-транспортної події. Технічна можливість уникнути наїзду на велосипедиста ОСОБА_7 для водія автомобіля «Geely Emgrand 7» ОСОБА_6 визначалась виконанням вимог п.14.6 «а» Правил дорожнього руху, і у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, які б не дозволили йому виконати їх. Також, при заданому механізмі події, дії водія велосипеда ОСОБА_7 не відповідали вимогам п. 10.1 ПДР України, що з технічної точки зору перебуває в причинному звязку з настанням даної ДТП. Технічна можливість уникнути зіткнення транспортних засобів для водія велосипеда «Wheeler» ОСОБА_7 визначалась виконанням вимог п. 10.1 ПДР України, і у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, які б не дозволили йому виконати їх. В судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_22 підтвердив зазначений висновок.

Аналізуючи досліджені зазначені експертні висновки, а саме автотехнічної експертизи № 70/27-604 від 09.09.2014 року (а.п.138-139 т.1) та комплексної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 6317/6318-15 від 25.02.2016 року (170-178 аркуш матеріалів обвинувального акту т.2), суд приходить до переконання, що висновок комплексної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 6317/6318-15 від 25.02.2016 року, є більш повним, обєктивним та таким, що ґрунтується на досліджених матеріалах кримінального провадження у їх сукупності, а тому суд вважає необхідним саме цей висновок покласти в основу вироку суду, надавши йому перевагу над висновком експерта ОСОБА_22 № 70/27-604 від 09.09.2014 року (а.п.138-139 т.1).

Під час судового розгляду, 08.10.2015 року в експертне бюро ООО фірми «Крок» для проведення судової автотехнічної експертизи звернулась потерпіла ОСОБА_4 на дослідження експерту на електронному та паперовому носії потерпіла надала копії матеріалів кримінального провадження.

Суд не приймає до уваги зазначений висновок судової автотехнічної експертизи № 20 (аркуш матеріалів обвинувального акту 132 -135, 199-202, 207-210, т.2), долучений потерпілою ОСОБА_4 та пояснення експерта ОСОБА_23 в судовому засіданні, з тих підстав, що потерпілою не додержано процесуальних вимог щодо залучення експерта в кримінальному провадженні (ст. 243 КПК України), експерту надані копії матеріалів кримінального провадження, достовірність яких не посвідчена судом, експерт не був попереджений судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок..

Відповідно до повідомлення судового експерта ОСОБА_24 № 70/29-547 від 21.08.2014 року (а.п.59-65 т.1), неможливо дати висновок з поставлених питань, в звязку з тим, що в протоколі огляду місця події відсутня слідова інформація за допомогою якої можна б було встановити напрямок або швидкість руху транспортних засобів в момент зіткнення. В ході огляду експертом автомобіля «Geely Emgrand 7» та велосипеда «Wheeler», встановити деформації, які б характеризували взаємний контакт між зазначеними транспортними засобами при їх співставленні, не надалось можливим. Відсутність ознак взаємного контактування не виключає його можливості, при цьому могло мати місце контактування автомобіля з велосипедистом, а потім з велосипедом. Під яким кутом були розташовані транспортні засоби в момент первинного контакту, теж неможливо встановити. Експерт ОСОБА_24 в судовому засіданні надав аналогічні пояснення. В звязку з тим, що висновок експерта з поставлених питань відсутній, його пояснення в судовому засіданні мають консультаційний характер, суд з цих підстав не бере їх до уваги.

Відповідно до пояснень судового експерта ОСОБА_25 в судовому засіданні та наданого ним висновку № ZUs130814 від 25.09.2014 року (а.п.155-169 т.1), встановлена вартість матеріального збитку, спричиненого власнику велосипеда «Wheeler» в наслідок дорожньо-транспортної події, яка становить 3100 гривень.

Аналізуючи покази обвинуваченого у кримінальному провадженні, суд розцінює невизнання своєї вини обвинуваченим, як бажання уникнути відповідальності за вчинений злочин та критично ставиться до його пояснень в судовому засіданні.

Згідно матеріалів кримінального провадження, а саме протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події від 20.07.2014 року та схеми до нього, обвинувачений ОСОБА_6 вказав слідчому на місце зіткнення транспортних засобів на проїзній частині (а.п.3-7 т.1) В розділі 31 зазначеного протоколу, обвинувачений особисто зазначає тільки про зіткнення з велосипедом, який робив поворот без попереджувальних ознак, при цьому жодним чином не заперечує в протоколі встановлене місце зіткнення транспортних засобів, відповідно погоджується з фактичними обставинами.

В судовому засіданні обвинувачений стверджував, що зіткнення транспортних засобів відбулося на лівій смузі руху його автомобіля, а на зустрічну смугу автомобіль виїхав вже після контакту з велосипедом.

Покази обвинуваченого викладені під час слідчого експерименту від 09.12.2015 року (153-164, 165-167 аркуш матеріалів обвинувального акту т.2) перевірені експертом.

Згідно висновку комплексної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 6317/6318-15 від 25.02.2016 року (170-178 аркуш матеріалів обвинувального акту т.2), в умовах варіанту події за показами обвинуваченого ОСОБА_6, його дії не відповідали вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху та знаходились у причинному звязку з настанням ДТП. При цьому відповідно до предявленого обвинувачення, яке ґрунтується на зазначеному висновку експерта, дії обвинуваченого не відповідали вимогам дорожньої розмітки 1.3 та п.11.4, п.14.6 «а» Правил дорожнього руху України та знаходились у причинному звязку з настанням ДТП.

Суд не вважає достовірним твердження сторони захисту, яке базується на показах свідка ОСОБА_8 в тій частині, що велосипед був переміщений з проїзної частини після зіткнення транспортних засобів, оскільки зазначене заперечили свідки ОСОБА_18, ОСОБА_11, ОСОБА_12, це спростовується матеріалами кримінального провадження в цілому.

Згідно висновку експерта № 1355/240-Е від 12.08.2014 року (а.п.76-77 т.1), смерть ОСОБА_7 настала від відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток черепу, крововиливами під оболонки та у речовину головного мозку, яка ускладнилася набряком речовини головного мозку. Тілесне ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, яка могла утворитися за умов дорожньо-транспортної події, знаходиться у прямому причинному звязку з настанням смерті потерпілого.

Під час судового розгляду, допитані за клопотанням сторони захисту свідки ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, які є медичними працівниками, що приймали участь в наданні першої медичної допомоги та лікуванні ОСОБА_7 в медичному закладі, в цілому підтвердили суду, обстеження та лікування хворого проводилось згідно протоколів по наданню медичної допомоги за спеціальністю нейрохірургії та локальних клінічних протоколів.

Висновком експерта № 1355/240-Е від 12.08.2014 року (а.п.76-77 т.1), поясненнями в судовому засіданні експерта ОСОБА_10, свідків ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, спростовано сумніви обвинуваченого щодо відсутності причинного звязку між отриманими внаслідок ДТП тілесними ушкодженнями та смертю ОСОБА_7

Висновком комплексної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 6317/6318-15 від 25.02.2016 року (170-178 аркуш матеріалів обвинувального акту т.2), спростовано твердження обвинуваченого щодо відсутності в його діях порушень правил дорожнього руху, що знаходились в причинному звязку з настанням дорожньо-транспортної події.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_6 в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

При призначенні виду та розміру покарання, необхідного та достатнього для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке є тяжким, але не умисним, вчинене з необережності, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, позитивно характеризується, має на утриманні матір, яка страждає на тяжке захворювання, що суд відносить до помякшуючих його покарання обставин. Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Однак, суд вважає, що виправлення ОСОБА_6 можливе тільки в умовах ізоляції, при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі, що буде відповідати ступеню тяжкості та характеру вчиненого кримінального правопорушення.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України, суд не вбачає, оскільки обставин, які б суттєво знижували тяжкість скоєного кримінального правопорушення не встановлено, а враховуючи обставини скоєння злочину, ставлення обвинуваченого до скоєного, неприйняття заходів щодо відшкодування потерпілим завданої шкоди, у суду не виникає переконання в тому, що виправлення обвинуваченого можливе без реального виконання покарання.

Зважаючи на суспільну небезпеку скоєного діяння, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до положень ч.5 ст. 72 КК України, суд вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_6 в строк відбуття покарання, строк попереднього ув'язнення в рамках даного кримінального провадження, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Згідно ч.2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого фактичну вартість проведення експертиз, згідно наданих довідок.

Позовні вимоги потерпілих про стягнення матеріальної та моральної шкоди суд вважає доведеними та такими, що підлягають задоволенню, а саме в частині відшкодування моральної шкоди в повному обсязі, в частині відшкодування потерпілій матеріальної шкоди, без урахування витрат на залучення адвоката, які не підтвердженні документально.

Арешт накладений на автомобіль НОМЕР_1 (а.п.32-34 т.1), суд вважає за необхідне залишити без змін до набрання вироком чинності.

Арешт накладений на велосипед «Wheeler» (а.п.44-46 т.1), суд вважає за необхідне скасувати, транспортний засіб повернути за належністю.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді семи років та шести місяців позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

Строк відбуття покарання відраховувати з моменту фактичного затримання, після набрання вироком чинності.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у виді домашнього арешту у певний період доби залишити без змін.

Зарахувати ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 17 лютого 2015 року по 10 червня 2015 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, відповідно доЗакону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього увязнення у строк покарання».

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави фактичну вартість проведення транспортно-трасологічної експертизи № 70/29-547 від 21.08.2014 р., у розмірі 442 гривні 26 копійок (одержувач платежу: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, номер рахунку: 31118115700004, МФО: 805012, код ЄДРПОУ: 37989274, найменування установи банку: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, призначення платежу: за експертизу № 70/29-547 від 21.08.2014 року)

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави фактичну вартість проведення судової автотехнічної експертизи № 70/27-6047 від 09.09.2014 р., у розмірі 393 гривні 12 копійок (одержувач платежу: УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, номер рахунку: 31114115700008, МФО: 805012, код ЄДРПОУ: 37989253, найменування установи банку: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, призначення платежу: за експертизу № 70/27-604 від 09.09.2014 року)

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави фактичну вартість проведення комплексної судово-автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 6317/6318-15 від 25.02.2016 року, у розмірі 3072 гривні.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 91611 гривень, в рахунок відшкодування моральної шкоди 500000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди 250000 гривень.

Арешт на автомобіль НОМЕР_1 (а.п.32-34 т.1), накладений згідно ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.07.2014 року залишити без змін до набрання вироком чинності.

Арешт на велосипед «Wheeler» (а.п.44-46 т.1), накладений згідно ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.07.2014 року скасувати.

Велосипед «Wheeler» - повернути потерпілій ОСОБА_4.

На вирок може бути подана апеляція в судову палату по кримінальним справам апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: К.М. Дружинін