Рішення № 58475258, 23.06.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 320/13129/13 головуючий у 1 інстанції Редько О.В.

провадження № 22-ц /778/853/16 суддя-доповідач ОСОБА_1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі головуючого судді Осоцького І.І.,

суддів Кухаря С.В., Панкеєва О.В.,

за участю секретаря судового засідання Евальд Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізькій області на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції в Запорізькій області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, КП «Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації», Відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаста», приватного нотаріуса ОСОБА_6, про визнання незаконними та недійсними прилюдних торгів, свідоцтва про придбання майна та реєстрації прав на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції в Запорізькій області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, КП «Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації», відділу державної реєстраційної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаста», приватного нотаріуса ОСОБА_6, про визнання незаконними та недійсними прилюдних торгів, свідоцтва про придбання майна та реєстрації прав на нерухоме майно.

Уточнивши у березні 2015 року позовні вимоги позивачі просили суд визнати незаконними прилюдні торги по реалізації ? частки житлового будинку по вул. Південна, 140 у м. Мелітополь Запорізької області, які не відбулись, проведені 06.02.2009 року ТОВ «Гаста»; визнати акт від 05.06.2009 року та постанову державного виконавця Міщенко Олега Анатолійовича, затверджену начальником відділу Державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області від 05.06.2009 року про передачу 05.06.2009 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ? частини житлового будинку по вул. Південна, 140 у м. Мелітополь Запорізької області протиправною; визнати Свідоцтво про придбання ? частини житлового будинку по вул. Південна, 140 у м. Мелітополь Запорізької області, загальною площею 117,9 кв.м., житловою площею 50,5 кв.м., видане 05.06.2009 року приватним нотаріусом ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_5 незаконним та скасувати його; визнати незаконним та скасувати акт обстеження житлового будинку по вул. Південна 140 у м. Мелітополі Запорізької області від 27.03.2012 року, проведене представником КП «Мелітопольське БТІ» від 23.03.2012 року; зобов'язати відділ державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень скасувати запис від 30.03.2012 року про реєстрацію на ім'я громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ? частки жилого дому по вул. Південна, 140 у м. Мелітополі в приватній спільній сумісній та поновити запис про реєстрацію на весь вищенаведений будинок на ім'я ОСОБА_2.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 грудня 2015 року позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції в Запорізькій області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, КП «Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації», відділу державної реєстраційної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаста», приватного нотаріуса ОСОБА_6 про визнання незаконними та недійсними прилюдних торгів, свідоцтва про придбання майна та реєстрації прав на нерухоме майно за уточненою позовною заявою (вх. 8485) від 10.03.2015 року задоволено частково.

Позовні вимоги ОСОБА_3 в частині визнання постанови державного виконавця Міщенко Олега Анатолійовича, затверджену начальником відділу Державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області від 05.06.2009 року про передачу 05.06.2009 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ? частини житлового будинку по вул. Південна, 140 у м. Мелітополь Запорізької області протиправною задоволено.

Визнано постанову державного виконавця Міщенко Олега Анатолійовича, затверджену начальником відділу Державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області від 05.06.2009 року про передачу 05.06.2009 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ? частини житлового будинку по вул. Південна, 140 у м. Мелітополь Запорізької області незаконною та скасовано.

Позовні вимоги ОСОБА_3 в частині визнання недійсним та скасування Свідоцтво про придбання ? частини житлового будинку по вул. Південна, 140 у м. Мелітополь Запорізької області, загальною площею 117,9 кв.м., житловою площею 50,5 кв.м., видане 05.06.2009 року приватним нотаріусом ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задоволено.

Визнано Свідоцтво про придбання ? частини житлового будинку по вул. Південна, 140 у м. Мелітополь Запорізької області, загальною площею 117,9 кв.м., житловою площею 50,5 кв.м., видане 05.06.2009 року приватним нотаріусом ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_5 недійсним та скасовано його.

В решті позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено. Відмовлено ОСОБА_2 в частині задоволення його позовних вимог в повному обсязі.

Додатковим рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18 квітня 2016 року визнано незаконним та скасовано акт обстеження житлового будинку по вул. Південна 140 у м. Мелітополі Запорізької області від 27.03.2012 року, проведене представником КП «Мелітопольське БТІ» від 23.03.2012 року.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду Відділ державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізькій області подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_3 відмовити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Відділ державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізькій області підлягає задоволенню, а скарга ОСОБА_2 частковому задоволенню з наступних підстав.

На підставі п.п.2,3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення.

Відповідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні відділу ДВС Мелітопольського МРУЮ у Запорізькій області перебувало зведене виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_2.

13.06. 2003 року державним виконавцем було винесену постанову АА 756631 про арешт майна боржника ОСОБА_2, якою накладено арешт на все майно СФГ «ОСОБА_2А.», а саме: 350000 акцій на загальну номінальну вартість 87500,00 грн. в системі реєстру ВАТ «Мелітопольський елеватор» /т.2 а.с.175/ В цей же день державним виконавцем було складено акт опису та арешту майна АА867706житлового будинку по вул. Південна, 140 у м. Мелітополь Запорізької області, який належить боржникуОСОБА_2 /т.2 а.с.173-174/

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду № 2-564 від 24 червня 2004 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8 про виключення ? частини майна з акту опису та арешту задоволений в повному обсязі. Виключено з акту опису та арешту від 13.06.2003 року ? частину житлового будинку за адресою № 140 по вул. Південній, у м. Мелітополі Запорізької області./т.1 а.с.66/

Постановою державного виконавця Міщенко О.А., затвердженою начальником відділу Державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області від 05.06.2009 року було передано в рахунок боргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ? частину житлового будинку по вул. Південна, 140 у м. Мелітополь Запорізької області./т2 а.с.185/

05.06.2009 року приватним нотаріусом ОСОБА_6 видане свідоцтво про придбання 1\2 частини житлового будинку по вул. Південна, 140 у м. Мелітополь Запорізької області, загальною площею 117,9 кв.м., житловою площею 50,5 кв.м., видане 05.06.2009 року на імя ОСОБА_4 та ОСОБА_5. /т. 1 а.с.68/

Відповідно до Свідоцтва на право власності на житловий будинок від 25 вересня 1990 року житловий будинок за адресою № 140 по вул. Південній, у м. Мелітополі Запорізької області належить на праві особистої власності ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 11).

За свідоцтвом про укладення шлюбу І-ЖС 380224 позивачі перебувають у зареєстрованому шлюбі з 22.08.1975 року./т. 1 а.с.81/

Задовольняючи частково вимоги позивача ОСОБА_3 суд виходив із того, що право власності у позивача ОСОБА_2 на спірний житловий будинок виникло під час зареєстрованого шлюбу з ОСОБА_3, і є спільної сумісною власністю подружжя, а тому відсутні правові підстави вважати, що вказаний будинок належить їм на праві спільної часткової власності, як це зазначає представник відділу ДВС Мелітопольського МРУЮ у Запорізькій області.

При цьому, суд не взяв до уваги твердження представника ВДВС Мелітопольського МРУЮ у Запорізькій області, проте що рішенням Мелітопольського міськрайонного суду № 2-564 від 24 червня 2004 року була виділена частка боржника зі спільної сумісної власності подружжя за /т. 1 а.с.12/, оскільки за висновком суду вищезазначеним рішеннямлишевирішувалося питання про виключення ? частини спірного житлового будинку з акту опису та арешту, і відсутній будь-який правовий документ, який визначає частки співвласників житлового будинку по вул. Південна, буд. 140 в м. Мелітополі Запорізької області.

Відповідно до вимог ст. 355 ЦК Українимайно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Аналогічним чином види спільної власності розрізняв іЦК Української РСР(1963), який діяв на час набуття у 1990 році права власності ОСОБА_2 на вищезазначений житловий будинок(ст. 112 ЦК Української РСР1963).

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (ч.1ст. 368 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Оскільки між співвласниками будинку відсутня домовленість про визначення часток та відсутнє рішення суду про поділ спільного майна, яким були б визначені частки співвласників, суд дійшов висновку проте, що частки співвласників не визначені.

Проте з таким висновком суду колегія судів не може погодитися.

Як вбачається із рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 грудня 2004 року був задоволений позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_8 про виключення ? частини майна з акту опису та арешту. Виключено з акту опису та арешту від 13.06.2003 року 1\2 частину житлового будинку за адресою № 140 по вул. Південній, у м. Мелітополі Запорізької області, яка належить на праві власності ОСОБА_3 /т.1 а.с.66/

Зазначеним рішенням між тими ж сторонами визначено, що ОСОБА_3 до ОСОБА_2 придбали житловий будинок за адресою № 140 по вул. Південній, у м. Мелітополі Запорізької області у період шлюбу, а тому за положеннями ст. 22 КпШС ? частина будинку є власністю ОСОБА_3 (а.с. 12 , т.1)

За положеннями ст. ст. 177, 179, 181, 182, 186, 188, 190, 191 ЦК України, які визначають поняття речі як об'єкта цивільних прав, нерухомої речі, належність речі до подільної й неподільної залежно від можливості поділу або виділу частки з об'єкта нерухомого майна; п.п. 2.1, 2.5, 3.7, 3.10 Тимчасового положення, які визначають поняття лота як одиниці майна, що виставляється для продажу на прилюдних торгах, 1/2 частка квартири може бути об'єктом реалізації з прилюдних торгів, бо є об'єктом цивільних прав, так як належала ОСОБА_2 на праві приватної, спільної часткової власності, набула статусу нерухомого майна та є об'єктом цивільних прав.

За вимогами ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки судовим рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 грудня 2004 року було встановлено, що ? частина будинку є власністю ОСОБА_3 та виключено ? частину будинку із акту опису. (а.с. 12 , т.1) 1\2 частина будинку залишена була під арештом та правомірно була виставлена на прилюдні торги державним виконавцем.

За вказаних обставин висновок суду першої інстанції про передачу 05.06.2009 рокуОСОБА_4 та ОСОБА_5 ? частини житлового будинку по вул. Південна, 140 у м. Мелітополь Запорізької області незаконною внаслідок відсутності визначення частки майна боржника у спільній сумісній власності суперечить судовому рішенню Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 грудня 2004 року (а.с.12)

Отже висновок суду про передачу на підставі постанови державного виконавця від 05.06.2009 року 1/2 частини спірного будинку, як нереалізованого майна боржника ОСОБА_2, як такого, що суперечить вимогам якЦивільного кодексу України так і іншим актам цивільного законодавства, зокремаЗакону України «Про виконавче провадження», внаслідок передачі не визначеної частки боржника ОСОБА_2 і визнання Свідоцтво виданого 05.06.2009 року нотаріусом є хибним.

За положеннями ст. 204 ЦК України Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу, а згідно зі ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ч.1ст.203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За положеннями ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням апеляційного суду запорізької області від 01 жовтня 2014 рокубуло відмовлено ОСОБА_2 до ВДВС Мелітопольського міськрайонного управління юстиції в Запорізькій області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Комунального підприємства «Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації», Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаста», третя особа: приватний нотаріус ОСОБА_6 про визнання прилюдних торгів, свідоцтва про придбання майна незаконним, недійсним, та зобовязання скасувати реєстровий запис про реєстрацію права власності.

За рішенням суду було встановлено, що прилюдні торги, про визнання яких недійсними просить позивач, не відбулися.

Доводи апеляційної скарги проте , що торги проведені з багатьма порушеннями, а саме торги проведені не за знаходженням майна, більше ніж у двомісячний термін, на торги виставлена незаконна копія арешту, позивача не попереджено про проведення прилюдних торгів , а тому суд безпідставно не визнав їх незаконними та недійсними не приймаються колегією судів виходячи із наступного.

За правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15,проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність,є підставою для визнання цих торгів недійснимиза умови порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.Позивач має навести, а суд встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою третьою,пятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у звязку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.3 ст.10, ч.ч. 1,2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

При цьому колегія судів зауважує проте, що суд відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України розглядає справу у межах заявлених позивачем вимог, та рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях за положеннями ч.4 ст. 60 ЦПК України.

ОСОБА_2 як у своїх позовних вимогах , так і в апеляційній скарзі посилаючись на те, що торги проведені з багатьма порушеннями, а саме торги проведені не за знаходженням майна, більше ніж у двомісячний термін, на торги виставлена незаконна копія арешту, позивача не попереджено про проведення прилюдних торгів не визначає та не доводить в чому полягало порушення його прав.

При розгляді справи в суді першої інстанції та апеляційної скаргипозивачем не наведено відповідно до вимог ст. 3, 11 ЦПК України, а судом не було встановлено,порушення права і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати торгів, свідоцтво про придбання майна , оскільки підставою для предявлення позову про визнання є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів позивача.

Матеріали справи також не містять в собі підтвердження того, щобули порушені права і законні інтереси позивачів.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про неправильне застосування строку позовної давності судом частково обґрунтовані.

Оскільки не було підстав для задоволення вимог, суд першої інстанції помилково застосував строк позовної давності до правовідносин.

Оскільки судом першої інстанції ухвалене рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, ст. 3 ЦПК України, ст. 15 ЦК України та судом не встановлено порушення прав та законних інтересів позивача, тому рішення в оскаржуваній частині підлягає у відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України скасуванню із ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволені позову.

Відповідно до частини першої статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

За розясненнями пункту 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення у цивільній справі" № 14 від 18.12.2009 року, у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України одночасно з задоволенням апеляційної скарги з позивачів слід стягнути з ОСОБА_3 на користь Відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізькій області 267 гривень 96 копійок.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізькій області задовольнити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 грудня 2015 року у цій скасувати. В задоволені позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_3 понесені Відділом державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізькій області судові витрати при подачі апеляційної скарги у розмірі 267 гривень 96 копійок.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: