Постанова № 58474415, 22.06.2016, Святошинський районний суд міста Києва

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/3699/16-а

пр. № 2-а/759/110/16

22 червня 2016 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С., за участю секретарів судового засідання Скляренко В.В., Борисенко А.М., позивача - ОСОБА_1, та його представника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Козельщинського відділення Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області в особі інспектора Корнієнко А.О. про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Святошинського районного суду м. Києва 09.03.2016 року, звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Козельщинського відділення Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області в особі інспектора Корнієнко А.О. про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилалася на те, що 28.02.2016 року ним було отримано постанову АА №102521 від 08.02.2016 року, винесену інспектором Козельщинського відділення Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області Корнієнко А.О. про накладення адміністративного стягнення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у сумі 2555,00 грн.

Позивач вважає дії відповідача незаконними, необґрунтованими, а з даною постановою він не згоден, оскільки вважає, що його притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, так, як заборгованість ОСОБА_1 по ЄСВ за листопад 2015 року по терміну сплати 21.12.2015 року перед Козельщинською філією Кременчуцької ОДПІ відсутня, протокол він не отримував, його не підписував, а тому не зміг надати заперечення проти нього. Також зазначив, що акт неявки від 08.02.2016 року він не отримував, не знає його суті, ним не підписаний, та з постановою не згідний. Вважає її необґрунтованою, такою, що не відповідає нормам КУпАП та винесену з перевищенням компетенції суб'єкта владних повноважень. Під час її винесення не дотримано вимог ст.ст. 245, 276, 280 КУпАП, при розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за яким законом встановлено адміністративну відповідальність. На підставі наведеного, позивач просив постанову АА №102521 від 08.02.2016 року, винесену інспектором Козельщинського відділення Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області Корнієнко А.О. про накладення адміністративного стягнення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф в сумі 2555,00 грн., скасувати.

У судовому засіданні 22.06.2016 року, позивач та його представник вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак направив до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що він здійснив розгляд справи враховуючи всі обставини, що мали значення для прийняття рішення та винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та просив у задоволенні позову відмовити та розглянути справу за його відсутності, посилаючись на територіальну віддаленість суду, а також у зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання, через виконання функцій покладених на нього державою (а.с.22-25).

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, письмові докази, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Згідно пункту 3 частини 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступок) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність , права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З оскаржуваної постанови серії АА № 102521 від 08.02.2016 року, винесеної інспектором Козельшинського відділення Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області Корнієнко А.О. про накладення адміністративного стягнення, вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за несплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за листопад 2015 року в сумі 1000,50 грн. по терміну сплати 21.12.2015 року, та накладено адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу в сумі 2555,00 грн. (а.с.10-11).

Як встановлено в судовому засіданні, 27.01.2016 року на адресу ДП «Державна Новогалещанська біологічна фабрика», було направлено запрошення від 26.01.2016 року за № 159/10/16-144-174 на ім'я керівника даного підприємства з викликом на 08.02.2016 року до Козельщинського відділення Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області. Дане повідомлення отримано, ОСОБА_3 06.02.2016 року (а.с. 73-74).

08.02.2016 року у зазначений час ОСОБА_1 за викликом до Козельшинського відділення Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області не з'явився, про що було складено акт неявки від 08.02.2016 року № 1/16-14-17-47. Як зазначено, в ньому повідомлень щодо неявки ОСОБА_1 в зазначений термін з поважних причин до Козельшинського відділення Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області не надходило (а.с. 75).

08.02.2016 року було винесено постанову серії АА №102521 інспектором Козельшинського відділення Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області Корнієнко А.О. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 Дану постанову отримав ОСОБА_3, 27.02.2016 року (а.с.76).

Таким чином встановлено, що позивач був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, клопотань про відкладення не подавав, а тому дії інспектора про розгляд справи за відсутності особи яка притягається до адміністративної відповідальності є правомірним та узгоджуються з нормами закону. Посилання позивача на те, що він не знав про розгляд справи та не міг надати письмові заперечення, спростовуються наявними доказами у справі.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка затверджена наказом МФ України від 20.04.2015 року № 499, зареєстрована в МЮ України від 07.05.2015 року за № 508/26953.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Тобто позивач є страхувальником та на нього покладено обов'язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: 1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; 2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; 3) допускати посадових осіб органу доходів і зборів до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а до проведення перевірки щодо достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, та для призначення пенсій - посадових осіб органів Пенсійного фонду за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки; 4) подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю; 5) надавати безоплатно застрахованій особі та на вимогу членів сім'ї померлої застрахованої особи відомості про заробітну плату (дохід), суму сплаченого єдиного внеску та інші відомості про застраховану особу, що подаються до органу доходів і зборів;6) пред'являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі;7) перевіряти під час прийняття на роботу наявність у фізичної особи посвідчення застрахованої особи; 8) повідомляти у складі звітності про прийняття на роботу фізичної особи, відомості про яку відсутні в Державному реєстрі або яка не пред'явила на вимогу платника єдиного внеску посвідчення застрахованої особи, та подавати необхідні відомості і документи для взяття на облік зазначеної особи; 9) отримувати в територіальному органі Пенсійного фонду посвідчення застрахованої особи в порядку, встановленому Пенсійним фондом, та видавати їх застрахованим особам; 10) повідомляти у складі звітності про зміну відомостей, що вносяться до Державного реєстру , про застраховану особу, на користь якої він сплачує єдиний внесок, у десятиденний строк після надходження таких відомостей; 11) у випадках, передбачених цим Законом і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, стати на облік в органі доходів і зборів як платник єдиного внеску; 12) виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Пунктом 6 ч. 3 розділом ІV Нарахування, обчислення і сплата єдиного внеску інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка затверджена наказом МФ України від 20.04.2015 року № 499, зареєстрована в МЮ України від 07.05.2015 року за № 508/26953, передбачено, що нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок.

Відповідно до абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до абз. 2 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» при цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 165-1 КУпАП порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" і "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 5 ст. ст. 165-1 КУпАП дії, передбачені частиною третьою або четвертою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від ста п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з протоколу, ОСОБА_1, раніше протягом року притягався до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 165-1 КУпАП., постанова серії АА № 196497 від 23.11.2015 року.

Згідно податкового номеру 30031326 ДП державна Новогалещанська біологічна фабрика, яка знаходиться в Козельщинському відділенні Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області, дане підприємство періодично має несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів (а.с. 26-72).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, передбачених ст. 72 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 71 КАС України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, яка можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребує названі документи та матеріали.

Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Разом з тим, позивач не надав суду належних і достовірних доказів щодо правомірності своїх дій та спростування щодо невідповідності дій інспектора.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні і приймаючи до уваги, що оспорювана позивачем постанова винесена з врахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 1, 4 , 6, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст.ст. 9, 23, 165-1, 268, 277, 277-2, 278, 279, 280 КУпАП, ст.ст. 10, 11, 71, 159-163, 1712 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Козельщинського відділення Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області в особі інспектора Корнієнко А.О. про скасування постанови - відмовити.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ключник