Ухвала суду № 58474345, 30.05.2016, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6809/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2016 року суддя Подільського районного суду м.Києва Декаленко В. С., розглянувши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства «ВБР» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку, що вона (позовна заява) подана з порушенням вимог чинного цивільно-процесуального законодавства, які ставляться до її форми та змісту, а тому підлягає залишенню без руху для усунення недоліків, виходячи з наступних підстав.

Стаття третя ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статті 119 та 120 ЦПК України встановлюють обов'язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.

Зокрема згідно ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Стаття 79 ЦПК України визначає, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

На даний час таким законом, який визначає розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати при зверненні з позовом до суду в порядку цивільного судочинства є Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Проаналізувавши зміст поданої позивачем до суду позовної заяви та врахувавши її предмет, приходжу до висновку, що вона носить майновий характер, оскільки позивачем пред'явлено вимогу про стягнення заборгованості за кредитним договором і ціна його позову становить 263 113, 48 грн.

Частина друга статті четвертої ЗУ «Про судовий збір» визначає, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

З врахуванням приписів вказаної статті закону, а також зважаючи на ціну позову позивача, розмір судового збору, який підлягає сплаті за його пред'явлення до суду складає 3 946, 70 грн.

Мною ж встановлено, що незважаючи на вимоги вищезазначених норм цивільно-процесуального Закону та норм ЗУ «Про судовий збір», позивачем не надано до суду документ, що підтверджує сплату судового збору у вказаному розмірі, а саме 3 946, 70 грн.

Суд не приймає до уваги заявлене позивачем клопотання про відстрочення сплати судового збору та не вбачає підстав для його задоволення, оскільки останнім не надано до суду належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, які б підтверджували ту обставину, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Сам факт початку процедури ліквідації Банку не може свідчити про відсутність коштів та не можливості сплати судового збору.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 29 своєї Постанови від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи… Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку про доведеність тієї обставини, що позовна заява не може вважатися такою, що відповідає вимогам чинного цивільно-процесуального законодавства, які ставляться до її форми та змісту.

Стаття 121 ЦПК України визначає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного, ст.ст. 4, 6 ЗУ «Про судовий збір», керуючись ст.ст. 3, 11, 118, 119, 120, 121 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні клопотання ПАТ «ББР» про відстрочення сплати судового збору.

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «ВБР» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху.

Надати позивачу строк в 5 (п'ять) днів з дня отримання ухвали, для усунення недоліків.

Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ухвали в указаний термін, матеріали позовної заяви будуть вважатись неподаними і повернуті йому.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяВ. С. Декаленко