Постанова № 58473846, 22.06.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

755/6946/16-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(у порядку скороченого провадження)

"22" червня 2016 р. Дніпровськийрайонний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Бартащук Л.П.

розглянувши у скороченому провадженні в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання незаконними і неправомірними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати незаконними і неправомірними дії та бездіяльність відповідача - Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва; визнати не чинним перерахунок призначеної та фактично нарахованої пенсії позивачу, здійснений Управлінням Пенсійним фондом України у Дніпровському районі м. Києва відповідно до рішення Дніпровського районного суду м. Києва у зв'язку з невідповідністю розрахунку вимогам постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 05.05.2011 року; визнати незаконними, необґрунтованими та протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва щодо умисного, злонамірного виготовлення недостовірного розрахунку пенсійних виплат позивачу, який не відповідає суті і вимогам постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 05.05.2011 року і не може вважатись належним виконанням даного рішення; вказати начальнику Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районнім. Києва - Шушковій О.В. на жорску відповідальність за невиконання судового рішення; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва у 10-денний строк здійснити повний перерахунок пенсійних виплат позивачу у відповідності до постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 05.05.2011 року з урахуванням необхідності розрахунку заборгованості виплат за минулий період та здійснювати дані виплати по життєво; з метою забезпечення достовірності зазначених розрахунків отримати протягом встановленого судом 10-денного строку висновок експерта по даним обставинам; спрямувати виконанні розрахунки відповідно до встановленої послідовності і порядку діючої схеми у системі Пенсійного Фонду України для забезпечення поточних і подальших пенсійних виплат позивачу у відповідності з постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 05.05.2011 року; надати всі розрахунки відповідним підрозділам Державної виконавчої служби України та позивачу; судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 05.05.2011 року було визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва щодо нарахування пенсії, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи з 75% мінімальної пенсії за віком, та державну пенсію не менше 8 мінімальних пенсій за віком, відповідно до закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 31.07.2010 року з урахуванням проведених виплат.

На адресу Дніпровського районного суду м. Києва у справі № 755/10433/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої протиправними діями суб'єкта владних повноважень, Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва надіслало довідку про розмір призначеної та фактично виплаченої пенсії ОСОБА_1 за №18 за період з 01.04.2010 року по 31.07.2011 року, надану Головним управлінням Пенсійного фонду України від 31.03.2016 року, з якої убачається, що судове рішення не виконане належним чином, оскільки розрахунки, здійснені відповідачем, не відповідають змісту ухваленого рішення, а суми, які нараховані, не були виплачені в повному обсязі.

Посилаючись на неправомірність дій і бездіяльність відповідача, позивач просить задовольнити його адміністративний позов.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України скорочене провадження застосовується у адміністративних справах про оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Згідно із п. 4. ч. 1 ст. 183-2 КАС суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розгляд даної справи проводиться в порядку скороченого провадження, відповідно до положень ст.. 183-2 КАС України, - без виклику сторін.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16.05.2016 року на підставі ст. 55 КАС України до участі у справі залучено правонаступника Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва - Лівобережне об'єднання Пенсійного фонду України в м. Києві.

Відповідач в строк, встановлений судом, направив письмові заперечення, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову, зазначивши, що Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва діяло відповідно до положень ст. 19 Конституції України, пояснивши, що обмеження в нарахуванні пенсії пов'язане з тим, що 14.06.2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» п. 7 ч. 1 Прикінцеві положення, якого доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення, ст.ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

На реалізацію наведеного положення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Кабінет Міністрів України 06 липня 2011 року прийняв постанову № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011 року, пунктами 1 та 3 якої визначено інші розміри основної та додаткової пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою.

Оскільки постанова КМУ набула чинності з 23.07.2011 року, всі виплати позивачу були проведені за рішенням суду по справі №2а-1979/11 до 22.07.2011 року з урахуванням проведених виплат, однак, із застосуванням положень постанови КМУ від 06.07.2011 року № 745.

Постановою суду по справі №2а-1979/11 зобов'язано Управління провести перерахунок пенсії з 31.07.2010 року, тому до розрахунку було взято розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на липень 2010 року в Законі України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», тобто, з дня коли було визнано порушення права на отримання коштів з іншого розрахунку.

З наведених підстав відповідач просить відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог щодо визнання неправомірними дій при здійсненні перерахунку, виплат, проведення перерахунку, стягнення за результатом перерахунку коштів.

При цьому, відповідач просить врахувати, що ОСОБА_1 вже звертався до суду з питанням про здійснення судового контролю за правильністю і повнотою виконання судового рішення суду, у задоволенні його адміністративного позову було відмовлено, тому просить взяти до уваги обставини, встановлені постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 20.01.2015р., яка набрала законної сили.

У задоволенні вимог позивача про стягнення втраченої ним частини доходів з вини відповідача і моральної шкоди, останній у запереченнях також просить відмовити, посилаючись на те, що пенсія, належна до виплати за рішенням суду, не є періодичною виплатою, має разовий характер, оскільки її нарахування і виплата здійснюється відповідно до судового рішення, що набрало законної сили, а відшкодування моральної шкоди законодавством, що регулює відносини у сфері пенсійного забезпечення, не передбачено, що прямо передбачено Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 із змінами від 25.05.2001р. за №5.

Проаналізувавши наведені сторонами доводи, дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.

05 травня 2011 року Дніпровським районним судом м. Києва була прийнята постанова №2а-1979/11 про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, якою вирішено зобов'язати УПФУ у Дніпровському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату щомісячної пенсії за віком, виходячи з 75%, та державну пенсію не менше 8 мінімальних пенсій за віком, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 31 липня 2010 року з урахуванням проведених виплат.

З наявної у справі довідки від 31.03.2016р. убачається, що ОСОБА_1 за період з 31.07.2010 по 22.07.2011 рік було призначено 76 117, 36 грн. пенсії, з них - на виконання постанови суду було нараховано кошти у сумі 30077,71 грн. 83 коп. (за період з 31.07.2010 по 22.07.2011 рік), що не відповідає ухваленому судовому рішенню (постанові суду).

Відповідач таке обмеження в нарахуванні пенсії пояснює тим, що 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3401- VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», пунктом 7 частини 1 якого «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» було доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення, статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

На реалізацію наведеного положення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Кабінет Міністрів України 06 липня 2011 року прийняв постанову № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року, пунктами 1 та 3 якої визначено інші розміри основної та додаткової пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою.

Зазначена постанова набула чинності з 23.07.2011 року, тому всі нарахуванні і виплати позивачу буди проведені за рішенням суду до 22.07.2011 року з урахуванням проведених виплат, а у подальшому застосовувалися положення постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року № 745.

Такі доводи відповідача не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки згідно статті 87 Бюджетного кодексу України встановлено, що до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать, зокрема, видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Згідно п. 4 ст. 85 Конституції України затвердження Державного бюджету та внесення змін до нього належить до повноважень Верховної Ради України.

Лише у 2012 році рішенням Конституційного суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012 надано офіційне тлумачення положень ст. 1, ч. 1 ст. 17, ст. 22, ст.ст. 46, 48, ч. 1, 3 ст. 95, ч. 2 ст. 96, пн. 2, 3, 6 ст. 116 Конституції України у взаємозв'язку з положеннями пн. 5 ч. 1 ст. 4 Бюджетного кодексу України, п. 2 ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України і встановлено, що Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України, виходячи з фінансових можливостей держави.

До цього часу Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва мало провести нарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 у точній відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що і було предметом спору у справі №2а-1979/11, за результатом розгляду якої ухвалено постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 05.05.2011р.

Обмеження виплат пенсії у розмірі та строках на розсуд Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва не може бути визнано правомірним, оскільки порушує право позивача на належне виконання судового рішення, яке набрало законної сили, тому позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо невиконання судового рішення, нарахування і виплати основної та додаткової пенсії за рішенням суду підлягають задоволенню.

По суті вимог про порядок нарахування пенсії відповідачем суд виходить з наступного.

З наявного у справі розрахунку убачається, що при проведенні нарахувань сум пенсії позивачеві за постановою суду у справі №2а-1979/11 відповідачем взятий розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений в Законах України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, з урахуванням якого і був визначений мінімальний розмір пенсії за віком.

Аналізуючи зазначені обставини і правомірність таки нарахувань, судом встановлено, що правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, визначаються Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», за змістом абзацу 3 статті 1 якого державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Відповідно до вимог Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості Прожитковий мінімум встановлюється для встановлення мінімальної заробітної плати за мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України. Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» прожитковий мінімум для осіб, яки втратили працездатність на 2010 рік було затверджено в розмірах: - з 01.01.2010 р. - 695 грн., з 01.04.2010 р. -706 грн., з 01.07.2010 р, -709 грн., з 01.10.2010 р., -723 грн., з 01.12.2010 р. -734 грн.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва у справі №2а-1979/11 зобов'язано УПФУ провести перерахунок пенсії з 31.07.2010 року.

До розрахунку взято розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений на липень 2010 року в Законі України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» в розмірі 709.00 грн.

Таким чином, Управлінням Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва правомірно взято для розрахунку прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений в Законі України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» станом на липень 2010 року у розмірі 709,00 грн.

Відтак, позовні вимоги щодо розрахунків заборгованості з метою забезпечення достовірності зазначених розрахунків , спрямування розрахунків відповідно до встановленої послідовності і порядку діючої схеми у системі Пенсійного Фонду України для забезпечення поточних і подальших пенсійних виплат позивачу у відповідності з постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 05.05.2011 року, надання розрахунків з використанням іншого розміру задоволенню не підлягають.

Вимоги позивача про зобов'язання здійснювати виплати по життєво за рішенням суду не підлягають задоволенню, оскільки вирішення спорів на майбутнє ні на час ухвалення Дніпровським районним судом м. Києва постанови від05.05.2011р., ні на даний час не передбачене.

Щодо вимог позивача про стягнення втраченої ним частини доходів з вини відповідача, судом встановлено наступне.

Частиною 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), яка регламентує виплату пенсій за минулий час, передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. При цьому, компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. №159, для реалізації згаданого Закону.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі, з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

У даному випадку позивач звернувся з позовом про зобов'язання відповідача здійснити розрахунок та виплату компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати з огляду на прийняття судом рішення, яким зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити пенсію за спірний період.

Розмір заборгованості по пенсії, яка виникла через несвоєчасне виконання судового рішення носять разовий характер, їх нараховування щомісячно не проводиться, оскільки ці суми визначаються відповідно до ухваленого судом рішення, яке набрало законної сили, тобто, носять разовий характер.

За таких обставин, вимоги позивача, з огляду на положення норм Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, не є обґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Суд визнає обгрунтованими, а тому приймає до уваги доводи відповідача про відсутність правових підстав для стягнення моральної шкоди з відповідача, оскільки норми законодавства, які регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення громадян, не передбачають такого відшкодування.

Вимога позивача про зобов'язання вказати начальнику Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районнім. Києва Шушковій О.В. на жорску відповідальність за невиконання судового рішення не підлягає задоволенню, оскільки правонаступником Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районнім. Києва є Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, керівником якого зазначена позивачем особа не являється.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 46, 95 Конституції України, ст.ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 87 Бюджетного кодексу України, Законом, рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012, , ст.ст. 8-11, 16, 41, 69-71, 86, 94, 158-163, 183-2, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання незаконними і неправомірними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії, які полягають у неналежному виконанні Управлінням Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, правонаступником якого є Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 05.05.2011р. у справі №2а-1979/11 - у зв'язку з невідповідністю здійсненого розрахунку пенсії ОСОБА_1 вказаній постанові суду Дніпровського районного суду м. Києва від 05.05.2011 року.

Зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити нарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 05.05.2011р. у справі №2а-1979/11 та Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена сторонами до Київського апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд м. Києва у 10-ти денний термін з дня отримання сторонами копії постанови.

Суддя: