Ухвала суду № 58468474, 13.06.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 358/1907/15-ц Головуючий у І інстанції Тітов М. Б.Провадження № 22-ц/780/3328/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Коцюрби О.П., Лівінського С.В.,

за участю секретаря Петленко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» на заочне рішення Богуславського районного суду Київської області від 29 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» про визнання недійсним частини договору та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом, який мотивувала наступним чином:

На сайті auto.ria.com вона дізналася про акційну пропозицію відповідача щодо можливості придбання автомобіля марки «Hyundai Elantra» за ціною 285000 гривень. 16 жовтня 2015 року між нею та відповідачем було укладено договір фінансового лізингу №001414, згідно до умов якого вона мала отримати у лізинг автомобіль марки «Hyundai Elantra». Під час укладення договору в неї не було можливості детально ознайомитися з умовами договору до його підписання, так як представник відповідача постійно відволікала її різними запитаннями, не надавала достовірної інформації щодо всіх істотних умов договору, а також завіряла, що акційна ціна дійсна.

На виконання умов договору вона сплатила 57000,00 гривень адміністративного платежу та написала заяву про надання їй автомобіля марки «Hyundai Elantra», 2014 року випуску, за акційною ціною 285 000,00 гривень. Як зясувалося після укладення договору, ціна вказаного автомобіля змінилася та становила 570 000,00 гривень, що вбачається із додатку №1 до договору. Така істотна зміна умов є для неї неприйнятною, а тому вона звернулася до відповідача з вимогою розірвати договір та повернути сплачені нею кошти в сумі 57000,00 гривень шляхом перерахування на її банківський рахунок, що підтверджується копією заяви від 20 жовтня 2015 року.

У відповідь вона отримала лист №626 02.11, з якого вбачається, що відповідач погодився розірвати договір, однак відмовився повернути їй сплачені 57000,00 гривень, так як відповідно до статті 12 п.12.1 договору в разі дострокового розірвання договору з ініціативи лізингоодержувача адміністративний платіж поверненню не підлягає. Позивач вважала пункт 12.1 Договору фінансового лізингу №001414 від 16 жовтня 2015 року недійсним, а дії відповідача щодо неповернення їй сплачених коштів неправомірними.

У зв'язку з наведеним просила суд визнати недійсним пункт 12.1 договору фінансового лізингу №001414 від 16 жовтня 2015 року, укладеного між нею та товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» та стягнути з відповідача на її користь сплачені кошти за цим договором у розмірі 57000,00 гривень та судові витрати в розмірі 570,00 гривень.

Заочним рішенням Богуславського районного суду Київської області від 29 січня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач ТОВ «Лізингова компанія «Ваш АВТО» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповноту та неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Обґрунтував скаргу тим, що судом не взято до уваги ту обставину, що при укладенні спірного договору між товариством і ОСОБА_2 було досягнуто згоди по всіх істотних умовах, про що свідчить підписання нею кожної сторінки договору та додатків до нього.Зазначає, що договір укладено відповідно до положень цивільного законодавства, а позивачем не надано належних доказів що нібито перед підписанням договору обговорювалась інша сума предмету лізингу. Крім того вказує, що на момент судового розгляду зазначений договір був вже розірваним за письмовою вимогою ОСОБА_2 За таких умов правові підстави для визнання недійсним пункту 12.1 договору фінансового лізингу та стягнення коштів на користь позивача відсутні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до наступних висновків:

У відповідності до положень ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду в повній мірі відповідає наведеним вимогам, підстави для його скасування чи зміни відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що пункт 12.1 укладеного між сторонами договору фінансового лізингу порушує принципи добросовісності і справедливості, оскільки відповідач не обґрунтував співмірність розміру платежу за організацію та підготовку даного договору, виконаній послузі, яка згідно зі ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», не є лізинговим платежем, а фактично полягає у виготовленні стандартної форми договору. Відповідач в договорі надав собі можливість не повертати кошти, сплачені споживачем його послуг у разі розірвання договору останнім, однак при розірванні договору лізингодавцем ніяких санкцій не передбачено, що приводить до дисбалансу договірних умов та порушує норми законодавства.

Таким чином, допущені порушення зі сторони відповідача відповідно до ст.ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 3, 638 ЦК України, ст. 6 Закону України «Про фінансовий лізинг» є підставою для визнання оскаржуваного пункту договору недійсним.

З наведеними висновками суду першої інстанції погоджується й колегія суддів апеляційного суду, вважаючи їх обґрунтованими. Доводи апелянта на те, що позивач ознайомилась з усіма умовами договору, про що свідчить її письмова заява, відібрана при підписанні договору, не змінює висновків суду щодо недобросовісності окремих частин договору, як і не породжує перешкод для визнання договору недійсним факт його розірвання відповідачем після отримання вимоги позивача. За таких умов підстави для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Окрім наведеного, враховує колегія суддів при вирішенні питання обґрунтованості стягнення з відповідача сплачених йому позивачем коштів й правову позицію Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2766цс15, відповідно до якої договір лізингу авто, укладений з фізичною особою не в нотаріальній формі, на підставі положень ст.799 ЦК України (оскільки є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) і договору купівлі-продажу транспортного засобу) є нікчемним, що обумовлює додаткові підстави для стягнення таких коштів.

З урахуванням викладеного колегія суддів апеляційного суду вважає висновки суду першої інстанції виваженими та обґрунтованими. Розглядаючи спір, суд належно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, вірно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а тому передбачених законом підстав для скасування рішення суду при апеляційному розгляді колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» відхилити.

Заочне рішення Богуславського районного суду Київської області від 29 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий С.О. Журба

Судді: О.П. Коцюрба

ОСОБА_3