Постанова № 58467738, 26.05.2016, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/4272/2016

1-кп/359/252/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2016 року м Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючий Гончаров О.М.

за участі прокурора Баклан В.М.

при секретарі Вітківському Є.О.

обвинувачений ОСОБА_1

потерпіла ОСОБА_2

захисник ОСОБА_3

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016110100000375 від 16.02.2016 року за обвинуваченням відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2 , гр.-н України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.187 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Під час досудового розслідування відносно ОСОБА_1 обрано запобіжних захід - тримання під вартою строком до 29.05.2016 року.

В ході підготовчого судового провадження вирішується питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою.

Прокурор просить суд продовжити тримання обвинуваченого під вартою враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення,тяжкість покарання у разі доведеності провини, можливий вплив на потерпілу та свідків , а також наявність ризиків які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ч.1 , 2 ст.177 КПК України.

Потерпіла ОСОБА_2 підтримала позицію прокурора.

Захисник ОСОБА_3 заперечує проти продовження тримання обвинуваченого під вартою, та просить обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку захисника.

Вислухавши думку всіх учасників кримінального провадження, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом запобіжного заходу зі спливу строку 60 днів у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку , передбаченого главою 18 чинного КПК.

Враховуючи ризики передбачені п.1, п.4, п.5 ч.1 ст.177КПК України, та згідно з ч.1 ст.183 цього ж Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується, якщо жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам переховування від суду та (або) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Як розяснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі №511-550/0/4-13 від 4 квітня 2013 року "Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України", при вирішенні питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою судам належить враховувати тяжкість покарання, що загрожує їм, та наявність або відсутність у них постійного місця проживання тощо.

Встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 07 років, у звязку з чим на досудовому розслідуванні йому був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Потерпіла по справі не допитана.

Обвинувачений ОСОБА_1Х раніш судимий 27.08.2010 року за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, з випробувальним терміном 3 роки. Постановою Бориспільського міськрайонного суду від 06.12.2011 року скасовано випробувальний термін з направленням в місця позбавлення волі.

Ці обставини в сукупності свідчать про наявність ризиків, що під впливом тяжкості покарань, які загрожують обвинуваченому, він буде переховуватись від суду та у такий спосіб перешкоджатиме розгляду кримінального провадження, або впливати на потерпілу . Тому суд враховує данні ризики.

Жоден із більш мяких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вище зазначеним ризикам.

Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості на даний час не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду, ризики щодо цього є дійсними та триваючими.

Суд, з урахуванням конкретних обставин , зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції», вважає, що продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 є необхідним.

Приймаючи до уваги, що до спливу двомісячного строку з дня застосування судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 судове провадження не завершено, тому суд дійшов до переконання, що обвинуваченому належить продовжити тримання під вартою на 2 місяці.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, - 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України,- продовжити строк тримання під вартою до 24.07.2016 року і утримувати його в Київському слідчому ізоляторі Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в місті Києві та Київській області.

Ухвала суду є остаточною та не підлягає апеляційному оскарженню.

.

головуючийО.М.Гончаров