Вирок № 58466317, 02.06.2016, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

__________

Справа № 490/417/16-к

Провадження № 1-кп/490/315/2016

У Х В А Л А

02 червня 2016 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючого судді Алєйніков В.О.

суддів Чернієнка С.А.,

Скрипченко С.М.,

за участі секретаря Шаповалової О.В.

прокурора Бєлана В.М.

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження № 420131605000000040 за обвинуваченням

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Миколаєві, мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального Кодексу України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звинувачено у тому, що протягом періоду з 26 липня 2011 року до 30 грудня 2011 року він, будучи директором ТОВ "МТК", зловживаючи своїм службовим становищем, під виглядом отримання поворотної фінансової допомоги від цього підприємства заволодів належними підприємству грошовими коштами у загальному розмірі 4.117.000 грн., не маючи наміру їх повертати.

Ці дії обвинуваченого кваліфіковані за частиною 5 статті 191 Кримінального Кодексу України.

Під час судового розгляду обвинувачений свою вину у вчиненні злочину не визнав, зазначивши, що в дійсності витратив вказані в обвинувальному акті кошти на потреби господарської діяльності підприємства, а лише оформив цю обставину, як отримання ним поворотної фінансової допомоги.

На початку судового розгляду прокурор заявив клопотання про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування цього послався про те, що обвинувачений може:

-переховуватись від органів досудового розслідування та суду, адже обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років;

-може вплинути на свідків у справі;

-може вчинити інше кримінальне правопорушення, адже раніше вже притягався до кримінальної відповідальності та на цей час відносно його триває судовий розгляд кримінального провадження.

Після вислуховування представника потерпілого, який заявлене клопотання підтримав, обвинуваченого та захисника, які проти задоволення клопотання заперечували, суд дійшов висновку про те, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню за такого.

Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частини 2 вказаної статті підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При цьому вказана стаття наголошує, що, зокрема, прокурор, не має права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

В цьому ж випадку вказані прокурором підстави вочевидь є відсутніми.

Так, досудове розслідування у справі тривало майже три роки, та за цей період обвинувачений жодного разу не вживав дій ані щодо ухилення від суду та слідства, ані щодо тиску на свідків. Більше того, матеріали справи свідчать, та таке є очевидним, що сутність позиції обвинуваченого полягає у збиранні та наданні доказів щодо сутності справи, але не у вчиненні не процесуальних дій, спрямованих на спотворення дійсних обставин.

До того ж, з огляду на пред'явлене обвинувачення, вочевидь надуманими є твердження про можливість впливу обвинуваченого на свідків, адже їх покази не є та не можуть слугувати основним доказом у цій справі. Слушним є й зауваження захисту щодо недоречності посилань прокурора про можливість впливу на свідка, який вже помер.

Що ж до можливості вчинення обвинуваченим інших злочинів, то це твердження взагалі не має відношення ані до обставин справи, ані до особи ОСОБА_2

Наведене свідчить не тільки про те, що підстави для задоволення клопотання є відсутніми, але й про те, що прокурор, подаючи заявлене клопотання, діяв всупереч встановленого порядку, а зміст спрямованого ним клопотання суперечить меті, задля якої він наділений правом звертатись з клопотаннями щодо застосування запобіжного заходу.

За такого у задоволенні заявленого клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. 331 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального Кодексу України - відмовити

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя =Алєйніков В.О.=

Судді =Чернієнко С.А.=

=Скрипченко С.І.=

02.06.2016