Рішення № 58465900, 21.06.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2016 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - Усика Г.І.

Суддів - Ратнікової В.М., Соколової В.В.,

при секретарі - Ільченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11 лютого 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», третя особа: Публічне акціонерне товариство «Банк «Таврика» про захист прав споживачів фінансових послуг та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

У травні 2015 р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Таврика», третя особа: ПАТ «Банк «Таврика» про захист прав споживачів, зобов'язання вчинити дії.

На обґрунтування своїх вимог зазначала, що 01.11.2012 р. між нею та ОСОБА_2 укладено договір про відступлення права вимог, відповідно до якого ОСОБА_2 (первісний кредитор) передала ОСОБА_1 (новий кредитор), а ОСОБА_1 прийняла право вимоги до ПАТ «Банк «Таврика», що належить ОСОБА_2, і набула прав кредитора за договором банківського строкового вкладу «Пенсійний» (391-550) № ПСГ (391) 3091 від 06.11.2011 р., укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк «Таврика». Відповідно до п. 1.2. договору про відступлення права вимог, ОСОБА_1 набула право вимагати від ПАТ «Банк «Таврика» належного виконання зобов'язань за договором банківського вкладу щодо повернення вкладу у розмірі 383 000,00 грн. та процентів відповідно до умов договору.

Постановою Правління Національного банку України від 20.03.2013 р. № 97 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Таврика» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2013 р. № 17 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк «Таврика» з 21.03.2013 р., та рішення від 20.03.2013 р. № 18 про призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Таврика».

Справа №752/8613/15-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/6002/2016Головуючий у суді першої інстанції: Шевченко Т.М.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Усик Г.І.22.03.2013 р. на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було опубліковано оголошення, в якому повідомлялося про те, що виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам ПАТ «Банк «Таврика» будуть здійснюватися відповідно до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду з 27.03.2013 р. по 14.05.2013 р. через установи банку-агента ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», проте звернувшись до банку-агента з метою отримання гарантованої суми вкладу, вона виявила, що її документів на виплату гарантованої суми відшкодування немає.

Посилаючись на те, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Таврика» порушено ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та п.п. 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 р. № 14, просила зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Таврика» Лемеш М.В. включити ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк « Таврика», та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк «Таврика» за договором банківського строкового вкладу «Пенсійний» (391-550) № ПСГ (391) 3091 від 06.11.2011 р.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 11.02.2016 р. позов задоволено частково.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Таврика» включити ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за договором банківського строкового вкладу «Пенсійний» (391-550) № ПСГ (391) 3091 від 06.07.2011 р. в ПАТ «Банк «Таврика».

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Таврика» просив рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, або рішення суду скасувати та закрити провадження у справі з підстав, передбачених ст. 205 ЦПК України, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Зазначав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що зазначений спір відноситься до юрисдикції судів загальної юрисдикції, не перевірив, чи виступає уповноважена особа в спірних правовідносинах як суб'єкт владних повноважень, та належним чином не з'ясував, в порядку якого судочинства слід розглядати позовні вимоги в інтересах фізичної особи до суб'єкта владних повноважень.

Вважав, що правовідносини між ОСОБА_1 та Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є такими, що виникли в межах здійснення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб спеціальних функцій у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, а тому в даному випадку виник публічно-правовий спір, який підлягає розгляду за правилами КАС України.

Також посилався на те, що суд першої інстанції не урахував, що 04.02.2013 р. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодував ОСОБА_2 через уповноважений банк АТ «ІмексБанк» гарантовану суму коштів за вкладом - 200 000,00 грн., яка складалася із суми вкладів за договорами строкових банківських вкладів «Пенсійний» (366-550) № ПСГ (391) 3050 від 05.07.2011 р. в сумі - 2 045,08 грн., (366-550) № ПСГ (391) 3091 від 06.07.2011 р. в сумі - 102 416,40 грн., (366-550) № ПСГ (391) 5548 від 02.11.2011 р. в сумі - 10 250,00 грн. та (366-550) № ПСГ (391) 6613 від 01.12.2011 р. в сумі - 85 288,52 грн., а акцептовані вимоги ОСОБА_2 у розмірі 323 998,86 грн. включені до 4 черги реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Крім того вказував на те, що суд не надав належної правової оцінки самому договору про відступлення права вимоги від 01.11.2012 р., укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оскільки його вчинено без наміру створення правових наслідків та, що з моменту укладення договору про відступлення права вимоги ОСОБА_1 не зверталася ні до ПАТ «Банк «Таврика», ні до Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Таврика» з вимогою про виплату частини вкладів, що були внесені ОСОБА_2, або включення її до реєстру вимог кредиторів ПАТ «Банк «Таврика», а тому вважав, що у такий спосіб сторони цього договору намагаються отримати від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб незаконне відшкодування.

В судовому засіданні представники Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Таврика» просили задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.

Представник ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу відхилити, посилаючись на те, що її доводи не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.07.2011 р. між ПАТ «Банк «Таврика» та ОСОБА_2 було укладено договір банківського строкового вкладу «Пенсійний» (366-550) № ПСГ (391) 3050, за умовами якого банк приймає на відкритий вкладнику вкладний (депозитний) строковий рахунок грошові кошти у розмірі 2 000 грн. із сплатою 16,5% річних на строк до 28.12.2012 р.

06.07.2011 р. між ПАТ «Банк «Таврика» та ОСОБА_2 укладено договір банківського строкового вкладу «Пенсійний» (366-550) № ПСГ (391) 3091, за умовами якого банк приймає на відкритий вкладнику вкладний (депозитний) строковий рахунок грошові кошти у розмірі 8 000 грн. із сплатою 17,0 % річних на строк до 28.12.2012 р. В подальшому по договору №3091 збільшено суму вкладу 01.08.2011 р. на 10 000 грн., 01.09.2011 р. на 10 000 грн., 12.09.2011 р. на 345 000,00 грн., 03.10.2011 р. на 10 000 грн., а всього на 375 000,00 грн. (а.с. 10).

02.11.2011 р. між ПАТ «Банк «Таврика» та ОСОБА_2 укладено договір банківського строкового вкладу «Пенсійний» (366-550) № ПСГ (391) 5548, за умовами якого банк приймає на відкритий вкладнику вкладний (депозитний) строковий рахунок грошові кошти у розмірі 10 000 грн. під 18,3% річних зі строком зберігання до 28.12.2012 р.

01.12.2011 р. між ПАТ «Банк «Таврика» та ОСОБА_2 укладено договір банківського строкового вкладу «Пенсійний» (366-550) № ПСГ (391) 6613, за умовами якого банк приймає на відкритий вкладнику вкладний (депозитний) строковий рахунок грошові кошти у розмірі 5 000 грн. під 22% річних зі строком зберігання до 28.12.2012 р. В подальшому по даному договору було збільшено суму вкладу 04.01.2012 р. на 10 000 грн., 01.02.2012 р. на 10 000 грн., 01.03.2012 р. на 10 000 грн., 02.04.202012 р. на 10 000 грн., 03.05.2012 р. на 6000 грн., 17.05.2012 р. на 4 500 грн., 01.06.2012 р. на 9 500 грн., 02.07.2012 р. на 10 000 грн., 01.08.2012 р. на 7 800 грн., а всього на 77 800,00 грн.

04.09.2012 р. між ПАТ «Банк «Таврика» та ОСОБА_2 укладено договір банківського строкового вкладу "Пенсійний" (366-550) № ПСГ (366) 2618, за умовами якого банк приймає на відкритий вкладнику вкладний (депозитний) строковий рахунок грошові кошти у розмірі 10 000 грн. під 25% річних зі строком зберігання до 25.12.2013 р. В подальшому по зазначеному договору збільшено суму вкладу 01.10.2012 р. на 10 000 грн.

01.11.2012 р. між ПАТ «Банк «Таврика» та ОСОБА_2 укладено договір банківського строкового вкладу «Пенсійний» (366-550) № ПСГ (366) 6267, за умовами якого банк приймає на відкритий вкладнику вкладний (депозитний) строковий рахунок грошові кошти у розмірі 10 000 грн. під 25,5 % річних зі строком зберігання до 25.12.2013 року.

01.11.2012 р. між ОСОБА_1та ОСОБА_2 укладено договір про відступлення права вимог, відповідно до якого ОСОБА_2 (первісний кредитор) передала ОСОБА_1 (новий кредитор), а ОСОБА_1 прийняла право вимоги до ПАТ «Банк «Таврика», що належить ОСОБА_2, і набула прав кредитора за договором банківського строкового вкладу «Пенсійний» (391-550) № ПСГ (391) 3091 від 06.11.2011 р., укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк «Таврика», зокрема право вимагати від боржника належного виконання зобов'язань за договором банківського строкового вкладу щодо повернення вкладу у розмірі 383 000, 00 грн. та нарахованих на вклад процентів відповідно до умов договору.

Постановою Правління Національного банку України від 20.12.2012 р. №548 АТ «Банк «Таврика» віднесено до категорії неплатоспроможних, у зв'язку з чим того ж дня Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №33 про запровадження тимчасової адміністрації строком на три місяці та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Таврика».

Постановою Правління Національного банку України від 20.03.2013 р. №97 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Таврика», на підставі якої рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.03.2013 №17 розпочато процедуру ліквідації AT «БАНК «ТАВРИКА».

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Таврика» включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за договором банківського строкового вкладу «Пенсійний» (391-550) № ПСГ (391) 3091 від 06.07.2011 р. в ПАТ «Банк «Таврика», суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 безпідставно не була включена Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Таврика» до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

З таким висновком суду погодитися не можна виходячи з наступного.

За змістом ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 статті 4 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

За змістом п.1 ч.2 ст.17 КАС України адміністративним судам підсудні спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права.

За змістом п.25 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 20.05.2013 р. №8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, що виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, а тому спори, що виникають у цих правовідносинах, є публічно-правовими і підлягають розгляду за правилами КАС України.

З позовних вимог ОСОБА_1 убачається, що вона просила зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Таврика» вчинити дії, а саме: включити ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк « Таврика», та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк «Таврика» за договором банківського строкового вкладу «Пенсійний» (391-550) № ПСГ (391) 3091 від 06.11.2011 р.

Тобто фактично між сторонами виник спір з приводу дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в ПАТ «Банк «Таврика» при виконанні ним спеціальних функцій у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможного банку з ринку щодо прав позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому спірні правовідносини не є цивільними і підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Суд першої інстанції на зазначене увагу не звернув та розглянув справу в частині позовних вимог до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Таврика» в порядку цивільного судочинства.

За правилами ч.1 ст.310 ЦПК України рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі з підстав, визначених ст.205 ЦПК України.

Відповідно п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ураховуючи наведене, рішення суду в частині позовних ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Таврика», третя особа: ПАТ «Банк «Таврика» про захист прав споживачів фінансових послуг та зобов'язання вчинити дії підлягає скасуванню з закриттям провадженням у справі.

У зв'язку з наведеним відсутні підстави для перевірки апеляційним судом доводів апеляційної скарги щодо безпідставності задоволення судом першої інстанції позовних вимог ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Таврика» по суті спору.

В частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 суд першої інстанції рішення не ухвалював, а тому воно також не є предметом перевірки суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст.303, 307, 310, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11 лютого 2016 р. в частині вимог ОСОБА_7 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», третя особа: Публічне акціонерне товариство «Банк «Таврика» про захист прав споживачів фінансових послуг та зобов'язання вчинити певні дії, скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_7 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», третя особа: Публічне акціонерне товариство «Банк «Таврика» про захист прав споживачів фінансових послуг та зобов'язання вчинити певні дії, закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: