Ухвала суду № 58465891, 22.06.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції Гладун Х.А.

№22-ц/796/9074/2016 Доповідач Кравець В.А.

Справа №757/563/16-ц

У Х В А Л А

22 червня 2016 року суддя Апеляційного суду м. Києва Кравець В.А., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 14 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про відшкодування моральної шкоди та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14 березня 2016 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто її позивачу.

Не погоджуючись з ухвалою, 05.04.2016 року позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 01 червня 2016 року апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 14 березня 2016 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали шляхом надання суду оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 275 грн. 60 коп.

На виконання вимог ухвали, яку позивач отримав 11.06.2016 року, було надіслано заяву щодо усунення недоліків скарги та про відвід судді-доповідача ОСОБА_3, у якій ОСОБА_1 зазначає, що ухвали Верховного Суду України не можуть підмінити собою Закон України «Про захист прав споживачів», а тому він є звільненим від сплати судового збору.

Крім того, на думку заявника, суд порушив його право на доступ до правосуддя, у зв'язку з чим ОСОБА_1 у своїй заяві поставив питання про відвід судді-доповідача по справі ОСОБА_3

Отже, станом на 22.06.2016 року апелянт не усунув недолік зазначений в ухвалі від 01 червня 2016 року, яку він отримав 11.06.2016 року.

Першорядним нормативно-правовим актом національного законодавства, який регулює порядок справляння судового збору, є Закон України «Про судовий збір», тому саме правові приписи, закріплені в наведеному законі, застосовуються при обчисленні судового збору, його сплаті, а також звільненні осіб від його сплати у випадках, визначених у статті 5 цього Закону.

За змістом змін до статті 5 Закону України «Про судовий збір», які прийняті пізніше, ніж Закон України «Про захист прав споживачів», убачається, що з 1 вересня 2015 року споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, не відносяться до суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях, тому посилання позивача на положення Закону України «Про захист прав споживачів» не були взяті до уваги.

До того ж, відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору саме за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Таким чином, оскільки навіть і в Законі України «Про захист прав споживачів» не передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, то і вимога заявника про застосування до цивільно-процесуальних правовідносин щодо справляння судового збору саме правових приписів, закріплених у частині третій статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» не зумовлює звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Щодо заявленого позивачем відводу судді Кравець В.А., слід зазначити наступне.

Згідно ст.. 24 ЦПК України у разі заявлення відводу суд повинен вислухати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у справі. Заява про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів.

Таким чином, заявлений ОСОБА_1 відвід судді-доповідачу ОСОБА_3 не може бути розглянутий на стадії вирішення питання про прийняття апеляційної скарги, оскільки відвід судді розглядається колегіально, тобто після відкриття апеляційного провадження у справі та призначення справи до розгляду.

Твердження апелянта про те, що він подав апеляційну скаргу ще 05 квітня 2016 року, а суд постановив ухвалу лише 01 червня 2016 року, є безпідставними, оскільки справа надійшла до Апеляційного суду м. Києві 01.06.2016 року, про що свідчить відтиск печатки цього ж суду та Протокол автоматичного розподілу судової справи між суддями. (а.с. 13-14)

Згідно п.2 ст.297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Статтею 121 ЦПК України, зокрема ч.2, передбачено якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За обставин, коли ОСОБА_1 у встановлений судом строк не усунув недолік скарги, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається апелянту.

Керуючись ст. 121, 295, 297 ЦПК України -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 14 березня 2016 року - визнати неподаною та повернути.

Ухвала набирає законної сили, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.

Суддя В.А.Кравець