Постанова № 58465545, 13.06.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2016 р. Справа№ 910/18512/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Баранця О.М.

Зубець Л.П.

при секретарі Єременко К.Л.

за участю представників

за участю представників

від позивача: ОСОБА_8. за дов. б/н від 26.05.2016 р.

від відповідача - 1: Гончарова Г.М. за дов. № 32 від 19.08.2015 р.

від відповідача - 2: не з'явились

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Комунального підприємства «Бессарабський ринок»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 16.11.2015 року

у справі № 910/18512/15 (суддя Босий В.П.)

за позовом Фізичної особи-підприємеця

ОСОБА_4

до 1. Комунального підприємства «Бессарабський ринок»

2. Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу

Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2015 року у справі № 910/18512/15 позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 було задоволено частково, визнано за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 право користування торговим місцем на території Бессарабського ринку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, на першому поверсі торгового місця біля Державної лабораторії санітарно-ветеринарної експертизи загальною площею 9 кв. м з фасадної сторони Бессарабського ринку, яке було надане йому у володіння та користування згідно умов договору №15/13 від 01.10.2013 р., зобов'язано Комунальне підприємство «Бессарабський ринок» усунути перешкоди у користуванні Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 торговим місцем на території Бессарабського ринку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, на першому поверсі торгового місця біля Державної лабораторії санітарно-ветеринарної експертизи загальною площею 9 кв.м з фасадної сторони Бессарабського ринку, яке було надане йому у володіння та користування згідно умов договору №15/13 від 01.10.2013 р., видано наказ, в іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було прийнято рішення з порушенням вимог чинного законодавства України, при цьому скаржник вважає рішення необґрунтованим та незаконним, таким, що порушує його права та підлягає скасуванню апеляційним судом.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Комунальне підприємство «Бессарабський ринок» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2015 року у справі № 910/18512/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 квітня 2016 р. апеляційну скаргу Комунального підприємства «Бессарабський ринок» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2015 року у справі № 910/18512/15 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Мартюк А.І., суддів Зубець Л.П., Баранець О.М.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2016 р. по справі № 910/18512/15 було призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи у зв'язку з перебуванням у відпустці судді (який не є суддею - доповідачем) Зубець Л.П.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 28.04.2016 р. для розгляду справи № 910/18512/15 було сформовано склад колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Коршун Н.М., Баранець О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2016 р. колегією суду у складі головуючого судді Мартюк А.І., суддів Коршун Н.М., Баранця О.М. прийнято апеляційну скаргу Комунального підприємства «Бессарабський ринок» у справі № 910/18512/15 до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 31.05.2016 року.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 р. по справі № 910/18512/15 було призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи у зв'язку з перебуванням у відпустці судді (який не є суддею - доповідачем) Коршун Н.М.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 30.05.2016 р. для розгляду справи № 910/18512/15 було сформовано склад колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Баранець О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 р. колегією суду у складі головуючого судді Мартюк А.І., суддів Зубець Л.П., Баранця О.М. прийнято апеляційну скаргу Комунального підприємства «Бессарабський ринок» у справі № 910/18512/15 до провадження колегії суддів у названому складі, розгляд апеляційної скарги призначено на 31.05.2016 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2016 р. колегією суду у складі головуючого судді Мартюк А.І., суддів Зубець Л.П., Баранця О.М. розгляд апеляційної скарги відкладено на 13.06.2016 р. 10 год. 25 хв. у зв'язку з неявкою уповноваженого представника відповідача - 2.

09.06.2016 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 надійшло заперечення на апеляційну скаргу

09.06.2015 р. в судове засідання з'явились уповноважені представники позивача та відповідача - 1. Представники відповідача - 2 у судове засідання не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача.

Представник відповідача - 1 підтримав доводи апеляційної скарги Комунального підприємства «Бессарабський ринок» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2015 року у справі № 910/18512/15, просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2015 року у справі № 910/18512/15 і прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги Комунального підприємства «Бессарабський ринок» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2015 року у справі № 910/18512/15, просить суд апеляційну скаргу Комунального підприємства «Бессарабський ринок» залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Як вбачається з копій матеріалів справи, 01.10.2013 р. між Комунальним підприємством «Бессарабський ринок» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 був укладений договір по наданню послуг та використанню торгових місць №15/13 (надалі - «Договір»), за змістом п. 1.1 якого замовник зобов'язується сплачувати вартість послуг за користування торговим місцем площею 9 кв.м, а ринок гарантує розміщення у торговому приміщенні на 1 поверсі торгового місця біля Державної лабораторії санітарно-ветеринарної експертизи та забезпечує його збереження.

Згідно з п. 2.1 Договору за право користування торговим місцем замовник зобов'язаний сплатити ринку вартість послуг по розміщенню торгового місця за встановленими тарифами. Замовник отримує право користування торговим місцем лише за умови попередньої оплати, визначеної в п. 2.1 цього договору (п. 2.2).

Пунктом 2.3 Договору визначено, що підтвердженням своєчасної оплати за послуги користування торговим місцем та сплати є фіскальний чек, який зберігається у замовника і надається представнику ринка на першу вимогу.

Відповідно до п. 8.1 Договору цей договір вступає в дію з моменту підписання (після оплати за користування торговим місцем) і діє протягом одного календарного місяця.

За змістом п. 8.2 Договору даний договір вважається пролонгованим автоматично на термін його дії, якщо будь-яка сторона не виявить бажання про його розірвання. У випадку розірвання або припинення дії договору замовник зобов'язаний не менше ніж за 3 календарних дня повідомити про це ринок письмово. Датою повідомлення вважається відмітка про отримання такої заяви ринком.

На виконання умов Договору у період з 01.10.2013 р. по 20.05.2015 р. позивачем вносилася плата за користування торговим місцем, що підтверджується наявними в матеріалах справи фіскальними чеками за вказаний період.

01.05.2015 р. відповідачем - 1 без попередження позивача було демонтоване майно позивача, яке знаходилося у спірному приміщенні, а також здійснено знеструмлення такого приміщення, що унеможливило його використання в цілях, визначених Договором.

Спір у справі виник у зв'язку з наявністю підстав, на думку позивача, для визнання за ним права користування спірним приміщенням, а також зобов'язання відповідача - 1 усунути перешкоди в користуванні ним.

Договір за своєю правовою природою є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передання відповідачем - 1, прийняття позивачем та користування ним торговим місцем площею 9 кв. м., що знаходиться у торговому приміщенні Підприємства на 1 поверсі біля Державної лабораторії санітарно-ветеринарної експертизи у період з 01.10.2013 р. по 20.05.2015 р.

За змістом ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 8.1 Договору цей договір вступає в дію з моменту підписання (після оплати за користування торговим місцем) і діє на протязі одного календарного місяця.

Статтею 764 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

За змістом п. 8.2 Договору даний договір вважається пролонгованим автоматично на термін його дії, якщо будь-яка сторона не виявить бажання про його розірвання. У випадку розірвання або припинення дії договору замовник зобов'язаний не менше ніж за 3 календарних дня повідомити про це ринок письмово. Датою повідомлення вважається відмітка про отримання такої заяви ринком.

Таким чином, сторонами було погоджено строк дії Договору до 01.11.2013 р. з автоматичною його пролонгацією щомісяця у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін.

При цьому, матеріали справи не містять, а відповідачем - 1 на виконання вимог ухвал суду першої інстанції не надано жодного належного доказу на підтвердження факту направлення та/або вручення позивачу повідомлення про відмову від продовження дії Договору як на момент звернення позивача до суду, так і на момент винесення рішення у даній справі.

В своїй апеляційній скарзі Комунальне підприємство «Бессарабський ринок» зазначає, що на виконання рекомендацій фінансового аудиту, проведеного управлінням внутрішнього фінансового контролю та аудиту Департаменту фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо усунення порушень стосовно неефективного використання комунального майна територіальної громади міста Києва, в частині виконання розпорядження Київської міської ради від 22.09.2011 р. № 34/6250 „Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва". З метою приведення у відповідність до технічного паспорту на будівлю ринку, розміщену у Шевченківському районі, площа Бессарабська, будинок 2 у місті Києві, виготовленого станом на 16.04.2013 р., інвентаризаційна справа 115027 (далі - Техпаспорт) площ, що надаються в оренду та/або на праві користування торговим місцем, Комісією відповідача - 1 проведено обстеження приміщень, які використовуються орендарями та користувачами торгових місць. За результатами проведених обстежень Комісією складено Акт № 2 від 17.03.2015 року, яким зафіксовано факт зайняття позивачем приміщення загальною площею 6 кв. м. відповідно до техпаспорту без відповідного оформлення.

Скаржник зазначає, що під час вручення Акту № 2 від 17.03.2015 р. позивачу (його представнику) під підпис, усно було повідомлено про припинення терміну дії Договору, в зв'язку з невідповідністю площі 9 кв. м., зазначеній в Договорі, площі, вказаній в Техпаспорті - 6 кв. м., а також вказано на необхідність оформлення договору відповідно до Положення.

Апелянт акцентує увагу колегії суддів на тому, що так як судом першої інстанції Акт № 2 від 17.03.2015 р. не був прийнятим в якості допустимого доказу, через те, що площі вказані в Договорі та Акті різняться, тому відповідач - 1 надає суду в якості доказу копію Технічного паспорту з поверховою розбивкою та експлікацією, відповідно до якого визначена площа приміщення, яка надавалася в користування позивачу, відповідно до договору.

Таким чином, скаржник приходить до висновку, що складений Акт позивачем оскаржено не було, усунення невідповідностей, які стосуються розмірів площі та належного оформлення Договору позивачем не проведено, пояснень не надано. Отже, заперечень стосовно припинення дії Договору від позивача не надходило, тобто відповідно до п. 8.6. Договору, сторони погодили його розірвання, зокрема з боку позивача застосовано принцип мовчазної згоди.

Стосовно твердження відповідача - 1 про розірвання ним в односторонньому порядку Договору слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. ч 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі ст. 783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Пунктом 8.5 Договору визначено, що він може бути розірваний в односторонньому порядку ринком на умовах п. 3.2.4 цього договору.

За змістом п. 3.2.4 Договору ринок має право розірвати договір в односторонньому порядку, якщо замовник використовує торгове місце не за цільовим призначенням або здає в оренду/суборенду іншій особі або при наявності заборгованості, а також у випадку порушення Правил торгівлі, санітарних, ветеринарних та протипожежних правил.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження факту як допущення позивачем порушень, які перелічені в п. 3.2.4 Договору, так і звернення відповідача із повідомленням про розірвання Договору в односторонньому порядку.

В своїй апеляційній скарзі Комунальне підприємство «Бессарабський ринок» зазначає, що приміщення, яким користувався позивач, загальною площею 6 кв. м. (відповідно до Техпаспорту) було зазначено в оголошенні про проведення конкурсу на право оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, було розміщено в газеті „Хрещатик" від 18.03.2015 р. № 38 (4634) та на офіційному інтернет - порталі Київської міської державної адміністрації 18 березня 2015 р.

Таким чином, заперечень позивача стосовно розміщення оголошення або зазначеної в ньому інформації до відповідача - 1 не надходило.

Варто зазначити, що наявні в матеріалах справи документи про проведення конкурсу на право оренди нежилих приміщень комунальної власності не приймаються судом до уваги в якості підтвердження факту розірвання Договору, оскільки площа приміщення, яке було передано в користування позивачу, не є тотожною площі приміщення, яке було виставлено на вказаний конкурс.

Більш того, за змістом п. 9.3 Договору всі зміни та доповнення до цього договору мають юридичну силу тільки у тому випадку, якщо вони оформлені у письмовому вигляді та підписані обома сторонами.

Відповідачем - 1 належними та допустимими доказами не доведено суду факту зменшення орендованої позивачем площі за Договором у встановленому п. 9.3 порядку, а тому твердження про передання спірного приміщення за наслідками проведеного конкурсу іншій особі є необґрунтованим.

За таких обставин господарський суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що станом на момент звернення позивача до суду дія Договору не припинилася, вказаний договір в односторонньому порядку сторонами не розривався, а з урахуванням невизнання відповідачем - 1 права користування Підприємця спірним торговельним місцем, вимога позивача про визнання за ним такого права підлягає задоволенню.

Згідно з приписами статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Суд відзначає, що задоволення негаторного позову можливе за сукупністю двох підстав:

- наявність у позивача права вимоги усунення перешкод;

- вчинення перешкод відповідачем.

За відсутністю хоча б однієї з обставин, підстави для задоволення негаторного позову відсутні.

Оскільки дія Договору не припинилась у встановленому чинним законодавством України та самим договором порядку, позивач як повноправний орендар торгового місця площею 9 кв. м., що знаходиться у торговому приміщенні Підприємства на 1 поверсі біля Державної лабораторії санітарно-ветеринарної експертизи, мав право користування таким приміщенням на умовах Договору.

Позивач вказує, що 01.05.2015 р. відповідачем - 1 без будь-якого попередження позивача було демонтоване майно позивача, яке знаходилося у спірному приміщенні, а також здійснено знеструмлення такого приміщення.

За змістом п. 3.2.5 Договору ринок має право припинити доступ замовника до торгового місця у разі нецільового використання торгового місця, передачі в суборенду та заборгованості по оплаті.

Судом першої інстанції не встановлено, а відповідачем - 1 належними та допустимими в розумінні приписів ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказами не доведено факту вчинення позивачем будь-якого із перелічених порушень, наявність якого надавало б відповідачу - 1 право припинити доступ до спірного приміщення.

Наявний в матеріалах справи акт №2 від 17.03.2015 р. господарським судом першої інстанції не був прийнятий в якості належного доказу з огляду на те, що площа оглянутого за таким актом приміщення та приміщення, яке є предметом оренди за Договором, є різною, що унеможливлює встановити де саме проводився огляд.

Крім того, вказаний акт складений відповідачем 17.03.2015 р., в той час як в матеріалах справи наявні докази надання відповідачем 1 позивачу абонементів на торгове місце за період з 01.03.2015 р по 18.04.2015 р., що свідчить про продовження існування договірних зобов'язань між сторонами після складення такого акту.

За таких обставин суд правомірно прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині визнання за позивачем права користування торговим місцем на території Бессарабського ринку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, на першому поверсі торгового місця біля Державної лабораторії санітарно-ветеринарної експертизи загальною площею 9 кв. м з фасадної сторони Бессарабського ринку, яке було надане йому у володіння та користування згідно умов Договору, а також зобов'язання Підприємства усунути перешкоди у користуванні таким майном.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2015 року по справі № 910/18512/15.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2015 року у справі № 910/18512/15 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Бессарабський ринок» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2015 року у справі № 910/18512/15 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/18512/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді О.М. Баранець

Л.П. Зубець