Рішення № 58465448, 22.06.2016, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" червня 2016 р. Справа № 926/886/16

За позовомПершого заступника прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі: 1)Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області 2) Конятинської сільської ради Путильського районудо відповідачаДержавного підприємства «Путильське лісове господарство»провідшкодування шкоди у сумі 296900,82 грн., завданої навколишньому природному середовищу Суддя Швець Микола ВасильовиччПредставники :Від позивача-1 Від позивача-2ОСОБА_1, довіреність №1 від 22.01.2016р. не зявивсяВід відповідачаОСОБА_2, довіреність №07/280 від 08.06.2016р.ПрокурорОСОБА_3

В С Т А Н О В И В :

Перший заступник прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області та Конятинської сільської ради Путильського району звернувся з позовом до Державного підприємства «Путильське лісове господарство» про відшкодування шкоди у сумі 296900,82 грн., завданої навколишньому природному середовищу.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що в період з 29.04.2013 р. по 16.05.2013 р. Державною екологічною інспекцією в Чернівецькій області було проведено перевірку ДП «Путильське лісове господарство» щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, за результатами якої складено акт. Відповідно до вказаного акту перевірки в кварталі 8 виділ 12, тобто у ввіреному ОСОБА_4, який є майстром лісу, кварталі, виявлено незаконну порубку 71 дерева породи ялина. Дана порубка дерев скоєна не в тому місці та не на тій площі, ділянці, що передбачено матеріалами відводу та лісорубним квитком. Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів підписаний Відповідачем без будь-яких зауважень і претензій та ним не оскаржувався.

Згідно з розрахунком, проведеним Державною екологічною інспекцією у Чернівецькій області у відповідності до постанови КМУ № 665 від 23.07.2008 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» розмір шкоди внаслідок незаконної рубки 71 дерева становить 296900,82 грн.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання службових обовязків ОСОБА_4 охоронюваним законом державним інтересам у сфері охорони, відтворення сталого і раціонального використання лісових ресурсів завдано істотну матеріальну шкоду природному середовищу в розмірі 296900,82 грн.

Вироком Путильського районного суду Чернівецької області від 16.09.2014, залишеним в силі ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 05.11.2015, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та на підставі ст. 75 КК України - звільнено від відбування основного покарання строком на 2 роки.

Вирок суду у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені (ч.3 ст. 35 ГПК України).

На підставі наведеного вище прокурор просить стягнути з Державного підприємства «Путильське лісове господарство» 296900,82 грн. за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 27.04.2016р. справу призначено судді Швець М.В.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 28.04.2016 р. порушено провадження по справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 24.05.2016 р.

Ухвалою суду від 24.05.2016р. розгляд справи відкладено на 11:30 год. 07.06.2016р.

Ухвалою суду від 07.06.2016р. розгляд справи відкладено на 10:30 год. 22.06.2016р.

Прокурор та представник позивача-1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Позивач-2 належним чином був повідомлений про час та дату розгляду справи, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, проте через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без участі його представника вх. № 1617 від 17.06.2016р.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги усно не визнає, проте обґрунтованого письмового відзиву суду не надав.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивачі обґрунтовують свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив таке.

Державною екологічною інспекцією у Чернівецькій області в період з 29.04.2013р. по 16.05.2013р. було проведено позапланову перевірку ДП «Путильське лісове господарство» щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів.

Вищезазначеною перевіркою був встановлений факт незаконної порубки 71 дерева породи ялина в кварталі 8 виділ 12, який ввірений ДП «Путильське лісове господарство» та віднесений до Конятинської сільської ради (перелік кварталів 6-9, площа 466 га). На підставі проведеної перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів із зазначенням вказаних порушень.

Згідно розрахунку, проведеного на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 р. № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», розмір шкоди внаслідок незаконної рубки 71 дерева становить 296900,82 грн.

Відповідно до наказу №8-к від 22.01.2003р. директора ДП «Путильське лісове господарство» - ОСОБА_4 призначено на посаду майстра лісу ДП «Путильське лісове господарство».

Відповідно до посадової інструкції, ОСОБА_4 зобов'язаний чітко знати межі своєї дільниці, організовувати виконання всіх робіт на закріпленій лісодільниці, а саме: здійснювати контроль за дотриманням правил лісокористування, за охороною та захистом лісу; дотримуватись правил відпуску лісу, приймати необхідні заходи щодо виявлення і недопущення лісопорушень; затримувати лісопорушників і накладати арешт на незаконно добуту деревину, складати акти лісопорушень; здійснювати нагляд за санітарним станом лісу, своєчасно виявляти виникнення та розповсюдження осередків шкідників і хвороб лісу, приймати участь у відводах лісосік; нести матеріальну відповідальність за збереження лісопродукції, товарно-матеріальних цінностей; забезпечити своєчасну видачу нарядів на виконання робіт, вживати заходів щодо виконання завдань кожною бригадою, кожним робітником.

Однак, ОСОБА_4, грубо порушуючи вимоги своєї посадової інструкції, вимоги ст.ст. 86,89 Лісового кодексу України, у період 2011-2012 років на території переданого йому під охорону обходу кварталу 8 виділ 12 Путильського лісництва, допустив вчинення незаконних рубок дерев породи ялина, які своєчасно не виявив та не зафіксував, хоча мав реальну можливість і зобов'язаний був це зробити, так як саме ОСОБА_4 проведено гляд місць заготівлі деревени № 35 від 04.04.2012, яким зафіксовано суцільну санітарну рубку в кварталі 8 виділ 12 по площі, в який внесені відомості лісорубного квитка, а не фактичні.

Судовим слідством у кримінальному провадженні №42013270130000007 стосовно ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 367 КК України встановлено, що майстер лісу ДП «Путильський лісгосп» ОСОБА_4, неналежним чином виконуючи свої обовязки щодо проведення огляду місць заготівлі деревини, в акті огляду зафіксував площу лісосіки 1,4 га , а не 1,1 га, що є більше допустимої похибки на 27 % і є незадовільним відводом, оскільки лісосіка була збільшена на 0,3 га і на цій площі незаконно вирублено 71 дерево породи ялина, тобто на ділянці, що не передбачена матеріалами відводу та лісорубним квитком, не в тому місці та не на тій площі. Вищевказане є порушенням вимог ст. ст. 12, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища, ст. 19 Лісового кодексу України та «Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік», затверджених наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 22.11.2010р. №403.

Вироком Путильського районного суду Чернівецької області від 16.09.2014р., залишеним в силі ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 05.11.2015р., ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та на підставі ст. 75 КК України - звільнено від відбування основного покарання строком на 2 роки.

За змістом ч. 4 ст. 35 ГПК України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача шкоди, яка заподіяна природно-заповідному фонду загальнодержавного значення внаслідок незаконної рубки невідомими особами дерев на території ДП «Путильське лісове господарство».

У відповідності до статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно з приписами частин третьої та четвертої статті 17 Лісового кодексу України (далі ЛК України) ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. У разі прийняття рішення про надання лісів у постійне користування обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями таке рішення погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Прийняття рішень Кабінетом Міністрів України не потребує погоджень з іншими органами. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

За приписами статті 19 ЛК України постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель.

Згідно з пунктом 5 статті 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Як передбачено пунктами 1, 5 частини другої статті 105 ЛК України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи винні у: незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Згідно з пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 № 17 "Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля" порубка дерев визнається незаконною, якщо вона вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

Відповідно до статті 107 ЛК України, підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Як унормовано у статтях 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди міститься у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно статті 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно встановити в діях відповідача наявність складу цивільного правопорушення, а саме: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою; вину заподіювача шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Таким чином, у вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства (у випадках встановлення контролюючими органами факту правопорушення при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства), слід виходити з того, що обов'язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які й повинні нести відповідальність за невиконання та неналежне виконання згаданих обовязків, зокрема за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок та пошкодження дерев невстановленими особами.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні їх працівниками та не перешкоджанні незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев), внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обовязків. Тобто проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (пошкодження дерев) невстановленими особами.

Враховуючи вимоги статей 1166, 1172 Цивільного кодексу України у вирішенні спорі про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Судом (вироком суду) встановлено, що працівник відповідача ОСОБА_4 допустив службову недбалість, а саме: не виявив та не зафіксував незаконну рубку дерев на ввіреній йому території, що, в свою чергу, спричинило збитки навколишньому природному середовищу, а відтак є підставою для стягнення з відповідача шкоди у сумі 296900,82 грн., завданих навколишньому природному середовищу.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.04.1998 № 521 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України" (чинна станом на момент встановлення факту незаконної порубки) затверджено такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної природним комплексам територій та об'єктів природно-заповідного фонду юридичними і фізичними особами, зокрема внаслідок незаконної рубки або пошкодження деревних видів рослин і таких, що мають здерев'яніле стебло, до ступеня припинення росту.

При стягненні шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, слід врахувати приписи статті 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та вимоги пункту 7 частини третьої статті 29, пункту 4 частини першої статті 69-1 Бюджетного кодексу України, які визначають, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, а також заслухавши прокурора, представників сторін, суд прийшов до висновку, що вимоги прокурора та позивача є обґрунтованими і відповідають вимогам чинного законодавства України, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на відповідача з вини якого спір безпідставно доведений до розгляду в судовому порядку.

Враховуючи викладене та керуючись статтями ст. ст. 1, 12, 33, 44, 49, 75, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Путильське лісове господарство» (Чернівецька область, Путильський район, смт. Путила, вул. Українська, 86; код 21448070)

на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Шевченка, 71А; код 37978189) шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства, в сумі 296900,82 грн. ((на р/р 33115331700194, назва банку одержувача - УДКСУ у Путильському районі, код 04417783, МФО банку одержувача 856135, код платежу - 24062100 (за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища)), які перерахувати одержувачам коштів:

- 50 відсотків до спеціального фонду місцевого бюджету Конятинської сільської ради в сумі 148450,41 грн.;

- 20 відсотків до спеціального фонду Чернівецького обласного бюджету в сумі 59380,164 грн.;

- 30 відсотків до спеціального фонду Державного бюджету України в сумі 89070,25 грн.

3. Стягнути з Державного підприємства «Путильське лісове господарство» (Чернівецька область, Путильський район, смт. Путила, вул. Українська, 86; код 21448070)

на користь Прокуратури Чернівецької області (м. Чернівці, вул. М. Кордуби, 21, код 02910120, банк платника ДКСУ м. Київ, код банку 820172, р/р 35219056004946) - 4453,51 грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

«Повне рішення складено 22.06.2016 року»

Суддя ОСОБА_5