Рішення № 58465144, 14.06.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" червня 2016 р.Справа № 916/1191/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Атлантіс"

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 6 478,24 грн.

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: Іванюк О.І. за довіреністю №б/н від 01.09.2015р.;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 05.05.2016р. за вх. № 1273/16 Товариство з обмеженою відповідальністю „Атлантіс" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якій просить суд стягнути з останнього заборгованість в сумі 6 478,24 грн. за поставлену продукцію, з яких: основний борг - 5284,42 грн., пеня - 857,91 грн., 15% річних - 293,80 грн., інфляційні втрати - 42,11 грн.

Відповідно до Протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 05.05.2016р. справу № 916/1191/16 розподілено для розгляду судді Власовій С.Г.

Ухвалою суду від 06.05.2016р. порушено провадження у даній справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.

14.06.2016р. за вх. № 14854/16 Позивач звернувся до господарського суду Одеської області з уточненнями позовних вимог, згідно з якими ТОВ „Атлантіс" просить суд стягнути з Відповідача заборгованість в сумі 1 478,24 грн., з яких 284, 42 грн. - основна заборгованість, 857,91 грн. - пеня, 293,80 грн. - 15% річних, 42,11 грн. - інфляційні втрати. Позивач відзначає, що Відповідачем частково погашена заборгованість в сумі 5 000,00 грн.

Вказані уточнення прийняті господарським судом до розгляду та розцінені як заява про зменшення розміру позовних вимог.

Позивач позовні вимоги підтримує з підстав, які викладені у позовній заяві, уточненнях та просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1 478,24 грн., з яких 284, 42 грн. - основна заборгованість, 857,91 грн. - пеня, 293,80 грн. - 15% річних, 42,11 грн. - інфляційні втрати.

Відповідач про час і місце судових засідань повідомлений належним чином, проте у судові засідання не з'явився та витребуваних судом доказів не надав.

У судовому засіданні від 14.06.2016р. за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача , суд, у порядку ст. 75 ГПК України, встановив наступне:

08.10.2015р. між ТОВ „Атлантіс" (надалі - Постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (надалі - Покупець) укладено Договір поставки № 954ОП/ОД, згідно з п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується у зумовлені строки передавати (поставляти) у власність Покупця алкогольну продукцію (надалі - Товар) відповідно до узгоджених (прийнятих до виконання) Постачальником Замовлень Покупця, а Покупець зобов'язується приймати

вказаний Товар у власність і сплачувати за нього зумовлену даним Договором грошову суму.

Найменування та асортимент Товару, який поставляється за даним договором, визначається Специфікацією (Додаток 1). Зазначення певного виду Товару в Специфікації саме по собі не передбачає обов'язку Покупця замовляти чи купувати цей Товар та

обов'язку Постачальника поставляти такий Товар (п. 1.2. Договору).

Умови поставки визначені сторонами у ч. 2 Договору.

Постачальник зобов'язується поставляти Товар згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів "ІНКОТЕРМС" в редакції 2000 року на умовах DDP (в торгову точку Покупця). Місце призначення поставки Товару - згідно Замовлення Покупця, в межах місць призначення, зазначених в Додатку №2 (п. 2.1. Договору).

Поставка Товару здійснюється окремими партіями на підставі узгоджених Постачальником (прийнятих до виконання) Замовлень Покупця (п. 2.2. Договору).

Покупець у Замовленні вказує, зокрема, наступні відомості: асортимент Товару, кількість одиниць кожного виду ассортименту Товару, строк поставки (календарна дата). Замовлення передається Постачальнику через електронні засоби зв'язку, по факсу, нарочно, поштою або через представника Постачальника (п. 2.3. Договору).

Замовлення на поставку товарів передається Постачальнику попередньо не менш ніж за 2 календарні дні до дати поставки. Узгодження отриманого Замовлення, здійснюється Постачальником шляхом надання Покупцю видаткової накладної в електронному вигляді (електронною поштою), в якій Постачальником зазначається асортимент і кількість Товарів з наданого Покупцем Замовлення, що фактично буде поставлена Постачальником, із зазначенням вартості таких Товарів, та загальної ціни поставки. Постачальник зобов'язаний узгодити отримане Замовлення повністю або частково, протягом 24 годин з моменту отримання Замовлення (п. 2.4. Договору).

Загальна сума договору, визначається виходячи з цін на Товар, асортименту та загальної кількості Товару, що поставляється (п. 3.1. Договору).

Ціна Товару що постачається за кожною окремою поставкою, узгоджується Сторонами додатково. Узгодження здійснюється шляхом направлення Постачальником Покупцю на виконання процедури узгодження Замовлення Покупця, видаткової накладної в електроному вигляді із зазначенням ціни Товарів що постачаються, та подальшим погодженням Покупцем зазначеної ціни, або відмови від її погодження. Погодження Ціни, або відмова від її погодження, здійснюється у зручній для Сторони формі ( п. 3.2. Договору).

Підписуючи видаткові накладні та приймаючи Товар, Покупець підтверджує, що поставка Товару відбулась за узгодженими Сторонами цінами (п. 3.4. Договору).

Право власності на Товар, ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання Сторонами оформленої належним чином накладної, що засвідчує момент передання Товару Покупцю (п. 6.1. Договору).

Підписуючи видаткові накладні та приймаючи Товар, Покупець підтверджує, що поставка Товару відбулась відповідно до попередньо узгодженого Сторонами асортименту та кількості товару по даній поставці (п. 6.5. Договору).

Покупець зобовязаний оплатити поставлений Постачальником товар протягом 28 календарних днів з моменту передання Товару Покупцю (п. 7.1. Договору).

Оплата за поставлений Постачальником Товар здійснюються Покупцем у гривнях шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (п. 7.2. Договору).

Зобов'язання по оплаті вважається виконаним з моменту надходження грошових коштів на рахунок Постачальника (п. 7.3. Договору).

За невиконання або неналежне виконання даного Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до умов даного Договору та чинного законодавства України (п. 9.1. Договору).

Сплата штрафних санкцій (пені, штрафу) не звільняє Сторону від виконання своїх зобов'язань за даним Договором (п. 9.2. Договору).

У випадку несвоєчасної оплати поставленого Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховувалася пеня, за кожен день прострочення платежу, та 15% річних у випадку прострочення оплати поставленого Товару на 10 (десять) і більше календарних днів (п. 9.3. Договору).

На виконання умов вказаного Договру Позивач поставив Відповідачу Товар на загальну суму 33 152,78 грн., про що свідчать наявні у матеріалах справи видаткові накладні:

1) № 16552 від 09.10.2015р. на суму 443,34 грн. з ПДВ;

2) №16575 від 09.10.2015р. на суму 4 630,40 грн. з ПДВ;

3) № 17212 від 20.10.2015р. на суму 955,20 грн. з ПДВ;

4) №17511 від 23.10.2015р. на суму 7 406,52 грн. з ПДВ;

5) №18818 від 12.11.2015р. на суму 2 158,56 грн. з ПДВ;

6) №18819 від 12.11.2015р. на суму 950,40 грн. з ПДВ;

7) №18899 від 13.11.2015р. на суму 927,60 грн. з ПДВ;

8) №19901 від 27.11.2015р. на суму 4 396,32 грн. з ПДВ;

9) №20950 від 12.12.2015р. на суму 8 484,00 грн. з ПДВ;

10) №21720 від 24.12.2015р. на суму 1 764,00 грн. з ПДВ;

11) №21722 від 24.12.2015р. на суму 1 036,44 грн. з ПДВ.

Згідно з товарно-транспортними накладними перевезення Товару Позивача на користь Відповідача здійснювала філія ТОВ „Агро-дар".

Відповідач поставлений товар отримав, про що свідчать відповідні відмітки у видаткових накладних, проте свої зобов'язання за договором щодо оплати виконав частково, у зв'язку з чим на момент звернення ТОВ „Атлантіс" з даним позовом, заборгованість Відповідача склала 6 478,24 грн. з яких: основний борг - 5284,42 грн., пеня - 857,91 грн., 15% річних - 293,80 грн., інфляційні втрати - 42,11 грн.

В ході розгляду справи Відповідачем було погашено частину заборгованості в сумі 5 000,00 грн., на підтвердження чого Позивач надав квитанцію № 4117037 від 15.06.2016р. на суму 4000, оо грн. та виписку з рахунку Позивача за період з 19.05.2016р. по 19.05.2016р., відповідно до якої Відповідачем перераховано на рахунок Позивача 1 000,00 грн. як оплату за товар.

Зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору стає вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі (п. 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року N 18„Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"

Враховуючи викладене, Позивач звернувся до господарського суду з позовом з метою захисту своїх майнових прав та стягнення суми заборгованості згідно з уточненнями.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ „Атлантіс" та ФОП ОСОБА_1 укладено Договір поставки № 954ОП/ОД від 08.10.2015р., на виконання умов якого Позивач передав у власність Відповідача Товар на загальну суму 33 152,78 грн., а Відповідач, у свою чергу. Прийняв товар, що підтверджується матеріалами справи.

Отже, Позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, що підтверджується матеріалами справи, однак, у свою чергу, відповідачем умови Договору щодо оплати за поставлений Товар виконані частково в сумі 5 000,00 грн., а борг в сумі 284,42 грн. не оплачений Відповідачем.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 229 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, зокрема, пені, а в силу вимог ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 9.3 Договору у випадку несвоєчасної оплати поставленого Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховувалася пеня, за кожен день прострочення платежу, та 15% річних у випадку прострочення оплати поставленого Товару на 10 (десять) і більше календарних днів.

У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за договором Позивач нарахував йому пеню в сумі 857,91 грн. на суму заборгованості, яка існувала до часткового погашення боргу в ході розгляду справи, яка виникла за видатковими накладними № №20950 від 12.12.2015р, №21720 від 24.12.2015р., №21722 від 24.12.2015р.

Згідно з п. 1.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Наданий позивачем розрахунок пені в сумі 857,91 грн. перевірений господарським судом та відзначено про помилковість у нарахуваннях у зв'язку з чим господарським судом здійснено розрахунок самостійно.

1) сума заборгованості за накладною №20950 від 12.12.2015р. - 8 484,00 грн. з ПДВ: а) за період з 10.01.2016р. по 17.02.2016р. (18.02.2016р. часткове погашення в сумі 3 000,00 грн.) - 397,77 грн.; б) за період з 19.02.2016р. по 25.02.2016р. (26.02.2016р. часткове погашення в сумі 3 000,00 грн.) - 39,56 грн.; в) за період з 27.02.2016р. по 15.04.2016р. - 143,34 грн.;

2) сума заборгованості за накладною №21720 від 24.12.2015р. - 1 764,00 грн. з ПДВ; період з 22.01.2016р. по 15.04.2016р. - 180,26 грн.

3) сума заборгованості за накладною №21722 від 24.12.2015р. - 1 036,44 грн. з ПДВ. період з 22.01.2016р. по 15.04.2016р. - 105, 91 грн.

Загальна сума пені - 866,84 грн. З огляду на те, що Позивачем нараховано пеню у меншій сумі, господарський суд дійшов висновку про стягнення пені в межах заявлених позовних вимог.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 15 % річних та інфляційних втрат суд дійшов наступного висновку.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами договору сторони встановили інший розмір % річних, а саме 15%, про що зазначено в п. 9.3.Договору поставки та які у випадку прострочення оплати поставленого Товару на 10 (десять) і більше календарних днів Покупець сплачує Постачальнику.

Наданий Позивачем розрахунок 15% річних в сумі 293,80 грн. перевірений господарським судом та відзначено про помилковість у нарахуваннях у зв'язку з чим господарським судом здійснено розрахунок самостійно.

Розрахунок 15% річних:

1) сума заборгованості за накладною №20950 від 12.12.2015р. - 8 484,00 грн. з ПДВ: а) за період з 20.01.2016р. по 18.02.2016р. (18.02.2016р. часткове погашення в сумі 3 000,00 грн.) - 104,59 грн.; б) за період з 19.02.2016р. по 26.02.2016р. (26.02.2016р. часткове погашення в сумі 3 000,00 грн.) - 15,77 грн.; в) за період з 27.02.2016р. по 15.04.2016р. - 50,02 грн.

2) сума заборгованості за накладною №21720 від 24.12.2015р. - 1 764,00 грн. з ПДВ; період з 01.02.2016р. по 15.04.2016р. - 54,37 грн.

3) сума заборгованості за накладною №21722 від 24.12.2015р. - 1 036,44 грн. з ПДВ. період з 01.02.2016р. по 15.04.2016р. - 31,95 грн.

Загальна сума 15% річних - 256,70 грн., що на 37,10 грн. менше ніж у розрахунку Позивача.

Крім того, Позивачем нараховано інфляційні втрати на суму заборгованості за видатковою накладною №20950 від 12.12.2015р. в сумі 42,11 грн., вказаний розрахунок перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно положень ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 основного боргу в сумі 284, 42 грн., пені в сумі 857,01 грн., інфляційних втрат в сумі 42,11 грн. та 15% річних в сумі 256,70 грн.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Атлантіс" (52500, Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. Космічна, буд. 1, код ЄДРПОУ 30012937, п/р 26006962503611, ОФ „ПУМБ", МФО 334851) основний борг в сумі 284 (двісті вісімдесят чотири) грн. 42 коп. , пеню в сумі 857 (вісімсот п'ятдесят сім) грн. 91 коп., інфляційні втрати в сумі 42 (сорок дві) грн. 11 коп., 15% річних в сумі 256 (двісті п'ятдесят шість) грн. 70 коп. та судовий збір в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

3. У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21 червня 2016 року

Суддя С.Г. Власова