Рішення № 58465129, 21.06.2016, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" червня 2016 р. Справа № 926/1227/16

За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1до відповідачаТовариства з додатковою відповідальністю «Чернівецька пересувна механізована колона № 76»простягнення інфляційних втрат та 3 % річних 6701,53 грн. Суддя Швець Микола ВасильовичПредставники :Від позивачаОСОБА_1Від відповідачане зявився

СУТЬ СПОРУ :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся із позовною заявою до суду про стягнення з товариства з додатковою відповідальністю «Чернівецька пересувна механізована колона № 76» - 6701,53 грн. (у т.ч.: 1682,94 грн. інфляційних втрат, 4980,81 грн. 3% річних та 37,78 грн. за оплату послуг Головного управління статистики у Чернівецькій області).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконував зобовязання за договором про надання юридичних послуг № 9 від 13.10.2010р. та постанови Вищого господарського суду по справі № 926/386/13 від 12.12.2013р., тому просить стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних від простроченої суми заборгованості 120000 грн.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2016р. справу призначено судді Швець М.В.

Ухвалою господарського суду від 27.05.2016р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 11:00 год. 07.06.2016р.

Ухвалою господарського суду від 07.06.2016р. відкладено розгляд справи на 21.06.2016р. на 10:00 год. у звязку з неявкою представника відповідача в судове засідання (клопотання про відкладення).

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав частково в сумі 6663,75 грн. (1682,94 грн. інфляційні втрати та 4980,81 грн. 3% річних) та звернувся з клопотанням про зменшення позовних вимог, щодо стягнення 37,78 грн. за оплату послуг Головного управління статистики у Чернівецькій області (вх. № 1633 від 21.06.2016р.).

Зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству, дана заява відповідає вимогам ч. 4 ст. 22 ГПК України та приймається судом.

Відповідач належним чином був повідомлений про час та дату розгляду справи, явку свого представника в судове засідання вдруге не забезпечив, відзиву на позов не подав, проте через канцелярію суду звернувся із заявою, в якій просив перенести судове засідання у звязку з відпусткою юрисконсульта (вх. № 1624 від 21.06.2016р.).

У п. п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні. Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Виходячи з вищевикладеного, суд відхиляє доводи відповідача викладені у клопотанні про повторне відкладення справи (відпустка юрисконсульта), оскільки відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами, та зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви, суд встановив:

13.10.2010р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ТзДВ «Чернівецька пересувна механізована колона № 76» був укладений договір про надання юридичних послуг № 9, згідно якого позивач надає юридичну допомогу відповідачу та здійснює підготовку та оформлення позовних заяв до судових інстанцій України щодо оскарження повідомлення-рішення № 0000820350/0 від 08.10.2010р. та повідомлення-рішення № 0000810350/0 від 08.10.2010р. ДПІ у м. Чернівці.

Відповідно до п. 2 договору про надання юридичних послуг оплата юридичних послуг становить 240000,00 грн. (в якості першої частини оплати в рахунок наданих юридичних послуг в сумі 120000,00 грн. відповідач має перерахувати на протязі трьох банківських днів з дати підписання договору на рахунок в банківській установі або видавати готівкою через касу підприємства; в якості другої частини оплати в рахунок наданих юридичних послуг відповідач має перерахувати в сумі 120000,00 грн. на протязі трьох банківських днів після скасування повідомлення-рішення № 0000820350/0 від 08 жовтня 2010 року та повідомлення-рішення № 0000810350/0 від 08 жовтня 2010 року ДПІ у м. Чернівці).

Позивач надав відповідачеві юридичні послуги за даним договором в повному обсязі, що підтверджується Ухвалою Вищого адміністративного Суду України у справі № К/9991/83409/11 від 22.10.2012р. (скасовано повідомлення-рішення № 0000820350/0 від 08 жовтня 2010 року та повідомлення-рішення № 0000810350/0 від 08 жовтня 2010 року ДПІ у м. Чернівці).

Таким чином, з 26.10.2012р. у відповідача виник обовязок щодо сплати позивачу другої частини коштів за договором № 9 від 13.10.2010р. в сумі 120000 грн.

Проте, відповідач свої зобовязання щодо сплати позивачу другої частини коштів за договором № 9 від 13.10.2010р. в сумі 120000 грн. не виконав, що стало підставою для звернення позивача до суду, щодо стягнення 120000 грн.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 20.06.2013р. по справі № 926/386/13, залишеного без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р., за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю «Чернівецька пересувна механізована колона № 76» про стягнення заборгованості у сумі 120000 грн. у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.12.2013р. по справі №926/386/13 рішення попередніх інстанцій скасовано та задоволено позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в сумі 120000 грн. основного боргу та 1680 грн. судового збору.

17.01.2014р. на виконання Постанови ВГСУ № 926/386/13 від 12.12.2013р., господарським судом Чернівецької області видано відповідний наказ.

27.01.2014р. головним держ.виконавцем Першотравневого ВДВС Чернівецького МУЮ було винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно розпорядження Першотравневого відділу ДВС Чернівецького МУЮ № 41684001, заборгованість відповідача перед позивачем надійшла 14.03.2014р. на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконання виконавчого документа № 926/386/13 від 27.01.2014р.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до п. 7.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» - саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобовязальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи факти, які вже встановлені судовим рішенням у справі № 926/386/13, заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті заборгованості за неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору № 9 від 13.10.2010р. існувала у розмірі 120000 грн. станом на 26.10.2012р. При цьому, вказані кошти були сплачені відповідачем 14.03.2014р., а тому має місце прострочення сплати заборгованості. На цій підставі позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 6663,75 грн., з яких 1682,94 грн. - інфляційні втрати за період з 01.11.12р. по 01.03.2014р. та 4980,81 грн. - 3% річних за період з 26.10.2012р. по 14.03.2014р. нарахованих на суму основного боргу - 120000 грн.

Перевіривши за допомогою системи Ліга: ОСОБА_2 9.4.1 розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що позивач правомірно нарахував 1682,94 грн. інфляційних втрат з 01.11.12р. по 01.03.2014р. та 4980,81 грн. 3% річних за період з 26.10.2012р. по 14.03.2014р.

Отже, станом на день розгляду справи в суді за відповідачем рахується заборгованість в сумі 6663,75 грн., з яких: 1682,94 грн. - інфляційні втрати та 4980,81 грн. - 3 % річних.

Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідач не надав доказів зменшення або погашення заборгованості.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на відповідача з вини якого спір безпідставно доведений до розгляду в судовому порядку.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 43, 44, 49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Зменшені позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Чернівецька пересувна механізована колона № 76» (м. Чернівці, вул. Лесина, 4, код 01037595) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Чернівці, проспект Незалежності, 117/86, код НОМЕР_1)

- 6663,75 грн., з яких: 1682,94 грн. - інфляційні втрати та 4980,81 грн. - 3 % річних.;

- відшкодування судового збору в сумі 1378 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

«Повне рішення складено 21.06.2016 року»

Суддя ОСОБА_3