Ухвала суду № 58463623, 10.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 червня 2016 року м. Київ К/800/12123/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Смокович М.І., розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об'єднання "Текстерно"" на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 травня 2015 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі, за участю третьої особи - Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об'єднання "Текстерно"", про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У березні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі, за участю третьої особи - Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об'єднання "Текстерно"", в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у призначенні пільгової пенсії та зобов'язати відповідача призначити та нарахувати пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 15 жовтня 2012 року.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 травня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі призначити позивачу пенсію відповідно до пункту «є» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з дня звернення за пенсією - з 15 жовтня 2012 року.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2016 року постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 травня 2015 року скасовано, та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено частково.

Позовні вимоги стосовно зобов'язання призначення пенсії за період з 15.10.2012 року по 18.09.2014 року включно - залишено без розгляду.

Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи згідно п. «є» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 п. «є» Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 18.09.2014 року.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій скаржник просить скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

З оскаржуваних судових рішень вбачається, що 19 березня 1981 року позивач прийнята на роботу в мотальний цех ткацької фабрики Тернопільський бавовняний комбінат (на даний час - відкрите акціонерне товариство «Тернопільське об'єднання «Текстерно») на посаду мотальниці, де працювала до 25 березня 2013 року.

Починаючи з 01 січня 1992 року Відкрите акціонерне товариство «Тернопільське об'єднання «Текстерно», виходячи з наявності сировини, працювало в режимі неповного робочого часу, тому згідно з колективними договорами між адміністрацією підприємства та профспілковим комітетом до пільгового стажу зараховується період роботи за фактично відпрацьований час, згідно уточнюючих довідок.

Згідно із довідкою № 9, виданої ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» 26 квітня 2012 року, вбачається, що позивач за період роботи з 19 березня 1981 року по 31 грудня 1991 року на ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» на професіях мотальниці, оператора мотальних автоматів фактично відпрацювала 10 років 4 місяці 17 днів, а за період роботи з 01 січня 1992 року по 26 квітня 2012 року на професії оператора мотальних машин фактично відпрацювала 7 років 1 місяць та 7 днів.

Сумарна тривалість пільгового стажу ОСОБА_1, зайнятої на верстатах і машинах повний робочий день, становить 17 років 5 місяців 24 дні.

З довідки № 06/299, виданої ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» 17 квітня 2015 року вбачається, що на підставі наказу № 05-ОС від 14 квітня 1992 року позивач перебувала у відпустці по догляду за дітьми віком до трьох років з 15 січня 1992 року по 15 листопада 1994 року.

Таким чином, ОСОБА_1 перебувала у відпустці по догляду за дитиною протягом 2 років 11 місяців. Тобто, з урахуванням цього періоду, трудовий стаж позивача становить 20 років 6 місяців 24 дні.

Так, 05 травня 2012 року ОСОБА_1 звернулась до Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах, однак, 11 лютого 2013 року відповідачем прийнято рішення, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Враховуючи зазначені обставини, дії Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, судами попередніх інстанцій визнано незаконними.

Разом з цим, судом апеляційної інстанції врахована дата звернення ОСОБА_1 до суду із позовом 19 березня 2015 року.

У відповідності до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи шестимісячний строк на звернення до суду за захистом прав позивача, судом апеляційної інстанції встановлений період 18 вересня 2014 року, який підлягає проведенню відповідних виплат з урахуванням виплачених сум.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, такий висновок судів попередніх інстанцій відповідає обставинам справи та положенням пункту "є" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в якій передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи - робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту "б" частини першої цієї статті;

В силу вимог ст. 181 КЗпП України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Час відпусток, зазначених у цій статті, до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, не зараховується.

Відповідно до вимог ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується тимчасова непрацездатність, що почалася у період роботи, час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною трирічного віку.

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку із ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись частинами 5, 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об'єднання "Текстерно"" на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 травня 2015 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі, за участю третьої особи - Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об'єднання "Текстерно"", про зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного суду України М. І. Смокович

Суддя М.І. Смокович