Ухвала суду № 58463405, 15.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" червня 2016 р. К/800/34478/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ємельянової В.І.,

Рецебуринського Ю.Й., Стародуба О.П.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 19 травня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2015 року по справі № 642/2337/15-а

за позовом ОСОБА_4

до Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі

Харківської області (далі - Управління)

про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління про визнання дій щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії відповідно до довідки № 424 від 13 лютого 2015 року протиправними та зобов'язання відповідача перерахувати та сплачувати позивачу пенсію відповідно до вищевказаної довідки, починаючи з 6 березня 2015 року.

Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 19 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2015 року, позов задоволено.

Зобов'язано Управління провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_4 з 6 березня 2015 року згідно довідки № 424 від 13 лютого 2015 року про фактичну оплату праці за період перебування на роботі з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 23 червня 1986 року по 31 січня 1987 року.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_4 проходив службу у Військовій частині № 3217 (правонаступник Військова частина А0222) на посаді техніка ІТСО. З 23 червня 1986 року по 31 січня 1987 року позивач виконував урядове та спецзавдання по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в третій зоні підвищеної радіації, отримав дозу іонізуючого випромінювання 12 рентген, внаслідок чого став інвалідом 2 групи.

ОСОБА_4 з 1 квітня 2010 року перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію по інвалідності, як постраждалий від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Згідно архівної довідки № 132 від 25 лютого 2015 року позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 23 червня 1986 року по 31 січня 1987 року.

Пенсія позивачу нарахована згідно довідки про заробітну плату, виданої Військовою частиною 3217 за період проходження служби в 10-кілометровій зоні відчуження та за рівнем забруднення - 3-ї зони небезпеки з 23 червня 1986 року по 31 січня 1987 року, з якої йому проведено перерахунок пенсії.

Згодом, позивачу стало відомо, що заробітна плата за роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС була йому нарахована та виплачена без врахування діючих на той час документів, що носили гриф «таємно», у зв'язку з чим він звернувся до Військової частини А0222 щодо отримання довідки про заробітну плату за час перебування на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС для подачі до Управління для здійснення перерахунку пенсії.

Військовою частиною А0222 видана довідка №424 від 13 лютого 2015 року, в якій зазначено, що ОСОБА_4 працював в населених пунктах зони відчуження в ст. Вільча з 1 липня 1986 року по 31 січня 1987 року у складі Військової частини 3217 на посаді техніка ІТСО; оплата за підвищеними тарифними ставками (посадовими окладами), з урахуванням зони безпечності, провадиться, виходячи з установленого в зоні відчуження 24-ти годинного робочого дня та 7-ти денного (168 годинного) робочого тижня. Також в довідці зазначена фактична заробітна плата за роботу в зоні відчуження за період з 1 липня 1986 року по 31 січня 1987 року із якої визначається пенсія (а.с.14).

6 березня 2015 року ОСОБА_4 звернувся до Управління із заявою та документами для перерахунку пенсії, згідно довідки про заробітну плату № 424 від 13 лютого 2015 року.

Відповідач рішенням від 13 березня 2015 року відмовив позивачу у перерахунку пенсії на підставі наданої довідки, оскільки довідка про заробітну плату, видана Військовою частиною А0222 не відповідає нормативним документам про оплату праці (вказана збільшена часова тарифна ставка та інше) та первинним документам.

Не погоджуючись з відмовою відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідки Військової частини А0222 №424 від 13 лютого 2015 року, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій, виходячи з приписів частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшли висновку про недоведеність відповідачем належними та допустимими доказами того факту, що довідка Військової частини А0222 №424 від 13 лютого 2015 року містить неправдиві або недостовірні дані.

Суд касаційної інстанції вважає вказаний висновок судів передчасним, враховуючи наступне.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються законами України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-ХІІ) та від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV), Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Постанова КМУ № 1210).

Відповідно до положень зазначених нормативних актів, зокрема частини 3 статті 55 Закону № 796-ХІІ (у редакції Закону України від 17 листопада 2005 року №3108-ІV), частини 5 статті 45 Закону №1058-ІV, документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Таким чином за змістом наведених норм за результатами розгляду заяви та доданих до неї документів пенсійний орган повинен ухвалити рішення про призначення (перерахунок) чи про відмову у призначенні (перерахунку) раніше призначеної пенсії.

Суди, розглядаючи справу, ґрунтували свої висновки на відмові органу Пенсійного фонду України у здійсненні перерахунку пенсії позивача лише виходячи зі змісту листа Управління № 1025-02/24 від 18 березня 2015 року, проте останній носить суто інформативний характер та лише повідомляє позивача про те, що рішенням Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області від 13 березня 2015 року йому було відмовлено в проведенні перерахунку згідно з поданою заявою, водночас таке рішення в матеріалах справи відсутнє, при цьому, з останніх не вбачається, що воно витребовувалось судом, що як наслідок, свідчить про недослідження та невстановлення дійсних мотивів та підстав відмови відповідача у перерахунку пенсії ОСОБА_4

Відповідно до вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення судів попередніх інстанцій не відповідають вимогам наведеної статті.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати все вище викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області задовольнити частково.

Постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 19 травня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2015 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ємельянова В.І.

Судді Рецебуринський Ю.Й.

Стародуб О.П.