Ухвала суду № 58463187, 21.06.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2016 р.Справа № 820/2792/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Оберемка Романа Анатолійовича на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2016р. по справі № 820/2792/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни"

до Приватного нотаріуса ( як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно) Бєлломі Олени Віталіївни третя особа Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк"

про визнання протиправними дій та скасування запису,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного нотаріуса ( як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно) Бєлломі Олени Віталіївни, третя особа Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк", в якому просив:

- визнати протиправними дії приватного нотаріуса Бєлломі Олени Віталіївни щодо реєстрації права власності ПАТ «Європейський газовий банк» на нежитлову будівлю (готельно-офісний та торгівельно-разважальний комплекс) загальною площею 18667,00 кв. м, розташованої за адресою м. Київ, вулиця Молодогвардійська, будинок 32;

- скасувати запис в Державному реєстрі прав на нерухоме майно за № 14560381 від 18.05.2016 року про право власності ПАТ «Європейський газовий банк» на нежитлову будівлю (готельно-офісний та торгівельно-разважальний комплекс) загальною площею 18667,00 кв. м, розташованої за адресою м. Київ, вулиця Молодогвардійська, будинок 32, вчинений державним реєстратором - приватним нотаріусом Бєлломі Олени Віталіївни.

Позивачем 27.05.2016 року до суду надано клопотання про забезпечення позову у зазначеній справі шляхом зупинення дії запису №14560381 від 18.05.2016 р. про реєстрацію права власності на готельно-офісний та торгівельно-розважальний комплекс, загальною площею 18667,00 кв. м, що розташований за адресою: місто Київ, вулиця Молодогвардійська, будинок 32 за Публічним акціонерним товариством «Європейський газовий банк», вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бєлломі Оленою Віталіївною.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2016р. по справі № 820/2792/16 клопотання ТОВ "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни" про забезпечення адміністративного позову - задоволено.

Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, просить суд апеляційної інстанції її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу третя особа посилається на порушення вимог чинного законодавства щодо повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, прийняття ухвали якою фактично ухвалено рішення, без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, оскільки забезпеченням зазначеного адміністративного позову в такий спосіб суд виходить за межі підстав забезпечення позову, передбачених частиною 1 ст. 117 КАС України, є неприпустимими та підставою для скасування ухвали.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 21.06.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Задовольняючи заяву про забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції з посиланням на ст.ст.17, 118 КАС України враховуючи обсяг заявленого позову, приймаючи до уваги принцип співрозмірного вжиття заходів забезпечення позову, дійшов висновку про те, що позивач навів такі обставини, що є достатніми для задоволення даної заяви.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано ст.ст.117, 118 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.

Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання постанови адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;

2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів;

3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому;

4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Для забезпечення адміністративного позову суд може:

1) зупинити дію всього рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються;

2) заборонити вчиняти певні дії.

Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму ВАСУ № 2 від 06.03.2008 р. застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, клопотання про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви, за якими позивач вважає, що захист його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказано в чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть позивачем при цьому понесені.

Враховуючи наведене, доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або того, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, позивачем до суду не надано.

Колегія суддів звертає увагу, що саме запис, дію якого зупинено в рамках вжиття заходів забезпечення позову, є предметом спору у даній справі.

Отже, суд першої інстанції, задовольнивши клопотання про зупинення дії запису №14560381 від 18.05.2016 р. про реєстрацію права власності за третьою особою, фактично вирішив спір по суті до винесення рішення у справі, що є неприпустимим з огляду на положення ст.ст.117, 118 КАС України.

Розглянувши подану позивачем заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи із пов'язаності заходів до забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення клопотання про забезпечення позову, оскільки це клопотання необґрунтоване та неспівмірне із заявленим позовним вимогам, оскільки заявником не доведено існування наведених підстав, що надають можливість вчинити заходи забезпечення позову.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Згідно п. 6 ч.1ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.

Оскільки судом першої інстанції невірно встановлені фактичні обставини справи та надана неналежна правова оцінка, що призвело неправильного вирішення спірного питання про забезпечення позову, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, з прийняттям нової ухвали про відмову в задоволенні вищезазначеної заяви про забезпечення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст.2, 11, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 211-212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Оберемка Романа Анатолійовича - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2016р. по справі № 820/2792/16 скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни" у задоволенні клопотання про забезпечення позову у повному обсязі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Подобайло З.Г. Старостін В.В.

Повний текст ухвали виготовлений 21.06.2016 р.