Ухвала суду № 58463152, 15.06.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2016 р.Справа № 816/201/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бартош Н.С. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2016р. по справі № 816/201/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича фірма "Техвагонмаш"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

18.02.2016 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Техвагонмаш» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач), в якому просить, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 09.09.2015 року №0000291555/184, яким було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2015 року у розмірі 583 235 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2016 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 09.09.2015 року № 0000291555/184.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неправильне врахування судом першої інстанції фактичних обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідач пройшов процедуру державної реєстрації та перебуває на обліку у позивача.

Працівниками податкового органу проведена позапланова документальна виїзна перевірка правомірності нарахування позивачу «Техвагонмаш» суми залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість попередніх звітних періодів за травень 2015 року, про що складений акт від 21.08.2015 року №49/16-03-15-02-08/32686844.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні абзацу «а» пп.14.1.11 п.14.1 статті 14, п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до завищення суми залишку від'ємного значення попередніх звітних періодів на початок поточного звітного (податкового періоду) рядок 26 Декларації за травень 20015 року у розмірі 583235,00 грн;

суми непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового періоду) рядок 31 Декларації за травень 2015 року у розмірі 583 235,00 грн.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення відповідачем від 09.09.2015 року № 0000291555/184, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2015 року у загальному розмірі 583 235,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку про безпідставність доводів податкового органу щодо протиправного завищення позивачем значення рядків 26, 31 декларації з податку на додану вартість за травень 2015 року на 583 235,00 грн, адже таке декларування залишку від'ємного значення, з урахуванням зазначеної суми, позивач має право проводити поза межами строку, встановленого приписами пункту 102.5 статі 102 ПК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

На підставі п.200.1., 200.2, 200.3, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем подана декларація з податку на додану вартість за травень 2015 року, де у змісті додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів до 1 лютого 2015 року» задекларована платником податку сума від'ємного значення у загальному розмірі 1984031 грн включає в себе, окрім іншого, від'ємні значення, зокрема, жовтень 2010 року - 159323,00 грн; листопад 2010 року - 237876,00 грн; січень 2011 року - 48990,00 грн; квітень 2011 року - 72843,00 грн; липень 2011 року - 4545,00 грн; жовтень 2011 року - 59658,00 грн, всього на суму 583235,00 грн.

Податковим органом під час перевірки ставиться під сумнів правильність декларування залишку від'ємного значення, що становлять добуток сум від'ємних значень жовтня, листопада 2010 року, січня, квітня, липня, жовтня 2011 року, оскільки відносно неї закінчився строк позовної давності у 1095 календарних днів, а відтак, товари (послуги) за результатами придбання яких позивачем сформовано податковий кредит, є безоплатно отриманими і не можуть враховуватись при розрахунку від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наведені вище норми податкового законодавства не обмежують у часі право платника на перенесення залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Крім цього, судом першої інстанції зауважено, що відповідачем помилково робиться посилання на приписи п.102.5 ст.102 ПК України, яка встановлює, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Окрім цього, колегія суддів вважає, що дану норму можливо застосовувати для спору з приводу бюджетного відшкодування, тоді як даний спір стосується формування сум від'ємного значення з податку на додану вартість.

За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 09.09.2015 року № 0000291555/184.

З приводу посилань апеляційної скарги відповідача про те, що позивачем до матеріалів справи не надані первинні документи, що підтверджують правомірність віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, які в подальшому сформували залишок від'ємного значення у розмірі 583 235 грн, то колегія суддів зазначає на таке.

На вимогу суду першої інстанції позивачем були надані до суду наступні документи:

акт №1 від 09.01.2014 року про вилучення для знищення документів і справ, що не підлягають зберіганню, затвердженого директором ТОВ «НВФ «Техвагонмаш» (т.2 аркуш справи 12), відповідно до якого схвалено протокол експертної комісії від 09.01.2014 року, та документи у кількості 142 справи знищено за допомогою бумагоподрібнюючого пристрою, копія наказу №308 від 27.12.2013 року «Про створення експертної комісії» (т.2 аркуш справи 13, 14), відповідно до якого на підставі було створено експертну комісію для проведення експертизи цінності документів;

копія переліку документів відібраних для знищення як такі, що втратили практичне значення для роботи підприємства для строки зберігання яких закінчився (т.2 аркуш справи 15), відповідно до якого такими документами є прибуткові ордери за 2010 рік; податкові накладні та реєстри податкових накладних за 2010 рік; каса за 2010 рік; банк за 2010; первинні документи по рахункам 63,362,36 за 2010 рік: авансові звіти за 2010 рік; оборотно-сальдові відомості по рахункам 631, 63, 372, 36, 362, 361, 641/2, 644, 681, 23, 643, 685, 377 за 2010 рік; реєстр списання матеріалів за 2010 рік; обороно-сальдові відомості по ж/о №5, №6 за 2010 рік, рахунки за 2010 рік.

Крім цього, позивачем були надані такі документи, а саме:

акт №1 від 26.01.2015 року про вилучення для знищення документів і справ, що не підлягають зберіганню, затвердженого директором ТОВ «НВФ «Техвагонмаш» (т.2 аркуш справи 17) відповідно до якого схвалено протокол експертної комісії від 26.01.2015 року, та документи у кількості 376 справи знищено за допомогою бумагоподрібнюючого пристрою, копія наказу №259 від 29.12.2014 року «Про створення експертної комісії» (т.2 аркуш справи 18,19), відповідно до якого на підставі було створено експертну комісію для проведення експертизи цінності документів;

копія переліку документів відібраних для знищення як такі, що втратили практичне значення для роботи підприємства та строки зберігання яких закінчились (т.2 аркуш справи 20), відповідно до якого такими документами є податкові накладні за 2011 рік; реєстри накладних за 2011 рік; бензин та авансові звіти за 2011 рік; імпорт 2011 рік; їдальня за 2011 рік; реєстри списання по заказам за 2011 рік; приходи 631 за 2011 рік; обігова-сальдова відомість з переміщенням матеріалів зі складу за 2011 р; обігова-сальдова відомість рахунку 63 за 2011 рік; обігова-сальдова відомість рахунку 631 за 2011 рік; рахунок 63 - 2011 рік; рахунок 372 - 2011 рік; картки складського обліку матеріалів; обігово-сальдові відомості рахунків, оборотно-сальдові відомості по ж/о №5, №6 за 2011 рік, рахунки за 2011 рік, каса за 2011 рік, амбарна книга, витяги з поточного рахунку в установах банку.

За наведених обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

В силу приписів ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Згідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2016р. по справі № 816/201/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бартош Н.С. Мельнікова Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 21.06.2016 р.