Ухвала суду № 58463126, 16.06.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2016 р.Справа № 644/269/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Григорова А.М. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23.05.2016р. по справі № 644/269/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захусту населення Орджонікідзевського району м. Харкова

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської району м.Харкова, в якому просила визнати дії відповідача з приводу призначення та виплати їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку неправомірними та зобов'язати відповідача призначити та розпочати їй виплату допомоги по догляду за дитиною, виплативши не отриману суму даної допомоги.

Постановою Орджонікідзевський районний суд м.Харкова від 23.05.2016р. у задоволенні позову ОСОБА_1відмовлено.

Позивачка не погодившись з постановою суду, подала апеляційну скаргу, посилається на неповне з'ясування судом обставин справи , що мають значення для її вирішення , недоведеність обставин, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та просить суд скасувати постанову суду першої інстанції , ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської району м.Харкова заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги , вважає постанову суду першої інстанції правомірною, просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги , постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін , присутніх у судовому засіданні , розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 народила другу дитину - ОСОБА_2

20.11.2014р. звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Індустріального району Харківської міської ради з заявою про призначення їй допомоги при народженні дитини.

Така допомога позивачці була призначена та виплачена в повному обсязі, що не заперечується сторонами.

Заяву про призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідні документи гр. ОСОБА_1 не надавала.

01 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернулася із письмовою заявою до відповідача з проханням надати їй інформацію з приводу невиплати допомоги по догляду за дитиною у віці до трьох років.

10 листопада 2015 року Управлінням праці та соціального захисту населення

надано відповідь, в якій зазначається, що з 01.07.2014 року виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку була припинена на всій території України. Також, вказано , що відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами закінчилась 28.08.2014р. , тому право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виплата якої передбачалась до набрання чинності Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014р. № 1166-VII, а саме до 01.07.2014р. , позивачка не має.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того , що Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради відмовляючи ОСОБА_1 у призначенні та виплаті допомоги по догляду за дитиною діяло в межах своїх повноважень і правомірно відповідно до вимог діючого законодавства України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод. За положеннями частини третьої статті 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановлено законом.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України.

За приписами ст.1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" на виконання статті 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" затверджено Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми (далі Порядок №1751).

Відповідно до розділу IV "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку" ч.1 ст. 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції, яка діяла на дату народження дитини, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.

Відповідно до п. 17 Порядку № 1751 в редакції, яка діяла на дату народження дитини -ІНФОРМАЦІЯ_1, право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виникає після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

На даний час розділ "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку" виключено з даного Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 208 від 25.06.2014.

Матеріали справи свідчать, що позивачка перебувала у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами з 15.08.2014 року по 28.08.2014 року, що підтверджується інформацією з ДП «Інформаційно-обчислювальний центр Мінсоцполітики України» та не заперечується сторонами.

Тобто, враховуючи вимоги Порядку допомога по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку , в даному випадку, повинна бути призначена з 28.08.2014р.

Однак, 27 березня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VII (далі - Закон № 1166-УП), пункт 7 якого передбачає:у Законі України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми":

1) пункт 3 частини першої статті 3 виключити;

2) текст статті 12 викласти у такій редакції:

"Допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України";

3) у статті 12-3 слово "першої" виключити;

4) розділ IV "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку" виключити.

В абзаці третьому пункту 2 Прикінцевих положеннях Закону № 1166-VII визначено, що дія пункту 7, підпункту 1 пункту 8 розділу II цього Закону, які набирають чинності з 1 липня 2014 року.

Тобто , право на отримання допомоги за дитиною до досягнення нею трирічного віку мають лише ті особи, у яких виникло це право до 01.07.2014р.

В даному випадку , суд першої дійшов вірного висновку , що у позивачки такого права не виникло, оскільки відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами закінчилася 28.08.2014 року, в той час вже Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" така допомога не передбачена.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо безпідставності позовних вимог та відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними , не впливають на правомірність висновків суду, оскільки дублюють обставини, викладені в позові, які були враховані судом при вирішення справи по суті, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23.05.2016р. по справі № 644/269/16-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Григоров А.М. Тацій Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 21.06.2016 р.