Ухвала суду № 58462913, 14.06.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 р.Справа № 619/990/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Катунова В.В. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 19.04.2016р. по справі № 619/990/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Дергачівської міської ради Харківської області

про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2016 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Дергачівської міської ради Харківської області, в якому просив суд визнати незаконним та скасувати рішення №2 другої чергової сесії V за порядковим номером Дергачівської міської ради VІІ скликання "Про затвердження Регламенту Дергачівської міської ради 7 скликання".

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення Дергачівської міської ради №2, яке прийняте в ході пленарного засідання ІІ чергової сесії VІІ скликання 24 грудня 2015 року, підлягає скасуванню через недотримання порядку та процедури його прийняття, оскільки згідно з п.18.1 Регламенту Дергачівської міської ради 6 скликання Регламент міської ради, зміни і доповнення до нього затверджуються рішенням, прийнятим 2/3 депутатів від загального складу міської ради. Проте, оскаржуване рішення було прийнято 15-ма голосами «за», замість необхідних як мінімум 18 голосів «за», приймаючи до уваги, що загальний склад ради складає 26 депутатів.

Постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 19.04.2016р. у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач надав до суду апеляційної інстанції письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обгрунтованість постанови суду першої інстанції, просив, апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

У судове засідання суду апеляційної інстанції учасники процесу не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись своєчасно та належним чином.

Неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч.4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 14.06.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішенням Дергачівської міської ради V сесії VII скликання №2 від 24.12.2015р. затверджено Регламент Дергачівської міської ради VII скликання. ( а.с.22).

Вважаючи незаконним рішення Дергачівської міської ради другої чергової сесії V від 24.12.2015 р. №2, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, заперечуючи проти позову, довів правомірність своїх дій.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР) органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до ч.12 ст. 46 цього Закону, сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Частинами 14, 15 ст. 46 вказаного Закону передбачено, що не пізніш як на другій сесії затверджується регламент роботи відповідної ради, а також положення про постійні комісії ради. Порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Загальний склад ради - кількісний склад депутатів ради, визначений радою відповідно до закону (ст.1 Закону).

Із матеріалів справи убачається , що за результатами місцевих виборів 25.10.2015 р. кількість депутатів, які обрані до Дергачівської міської ради становить " 26", що підтверджується Списком зареєстрованих депутатів Дергачівської міської ради, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с.61-62).

Судом встановлено, що відповідно до розпорядження № 158 від 23.11.2015 року Дергачівського міського голови, текст якого розміщено на офіційному сайті відповідача, скликано другу чергову сесію з порядковим номером черговості міської ради VII скликання 23 грудня 2015 року о 15-00год., на розгляд якої, в тому числі, винесено питання затвердження Регламенту Дергачівської міської ради VII скликання. Раді голів, постійним депутатським комісіям та виконавчому комітету міської ради доручено підготувати матеріали, необхідні для проведення цієї сесії.

Як вбачається з протоколу №5 другої чергової сесії V Дергачівської міської ради VІІ скликання 24 грудня 2015 року, рішення Дергачівської міської ради VІІ скликання 24 грудня 2015 року № 2 було прийняте депутатами Дергачівської міської ради 15 голосами "за", тобто, більшістю від загальної кількості депутатів, що згідно з положеннями ч. 12 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ч. 2 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є достатнім для визнання такого рішення правомочним.

Викладене свідчить, що 24.12.2015 року відбулося повноважне пленарне засідання Дергачівської міської ради V сесії VІІ скликання.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності порушень чинного законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення Дергачівської міської ради від 24.12.2015 р. №2.

Щодо доводів апелянта, що оскаржуване рішення було прийнято не двома третинами від загального складу ради, як передбачено п. 18.1 Регламенту Дергачівської міської ради VI скликання, колегія суддів зазначає наступне.

Регламент міської ради є нормативним актом, який визначає принципи, порядок діяльності ради, її депутатів, посадових осіб та виконавчого комітету.

У випадках прийняття законодавчих актів, внаслідок чого виникне неузгодженість окремих положень Регламенту з чинним законодавством, повинні бути внесені відповідні зміни і доповнення до Регламенту. У разі наявності розбіжностей норм Регламенту з нормами діючого законодавства України діють норми законодавства України, незалежно від внесення змін до Регламенту.

Підзаконний нормативно-правовий акт - нормативний акт, виданий на основі закону, відповідно до закону і спрямований на його виконання шляхом конкретизації законодавчих приписів або встановлення первинних норм. Одними із ознак підзаконного нормативно-правового акту є те, що він містить вторинні (похідні) норми, що приймаються на основі закону, відповідають йому та те, що він деталізує первинні норми, вміщені в законах з метою їх реалізації.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, Регламент Дергачівської міської ради є підзаконним нормативно-правовим актом, який повинен відповідати закону.

Відповідно до п. 18.1 Регламенту Дергачівської міської ради VI скликання, Регламент міської ради, зміни і доповнення до нього затверджуються рішенням, прийнятим 2/3 депутатів від загального складу міської ради.

Таким чином, пункт 18.1 Регламенту встановлює інші умови щодо кількісного складу міської ради для прийняття Регламенту, ніж передбачено ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, слід застосовувати не Регламент Дергачівської міської ради 6 скликання, а Закон України "Про органи місцевого самоврядування в Україні", який має вищу юридичну силу.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При вирішенні спору судом апеляційної інстанції дії, вчинені відповідачем як суб'єктом владних повноважень, перевірялись на відповідність вимогам частини третьої статті 2 КАС України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржуване рішення прийнято в порядку та у спосіб визначений Конституцію та законами України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 41,160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 19.04.2016р. по справі № 619/990/16-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Катунов В.В. Присяжнюк О.В. Повний текст ухвали виготовлений 21.06.2016 р.