Ухвала суду № 58461499, 16.06.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2016 року Справа № 876/2230/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Костіва М.В., Матковської З.М.,

за участі секретаря судового засідання Керод Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2015 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, в якому просив визнати протиправними дії та рішення відповідача щодо визнання нікчемним договору №008-13113-120215 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у євро від 12.02.2015 року в сумі 4000,00 євро, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та позивачем; визнати протиправними дії відповідача стосовно не включення позивача до загального переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» відповідно до договору №008-13113-120215 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у євро від 12.02.2015 року в сумі 4000,00 євро; зобов'язати відповідача надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб позивачу, вкладнику ПАТ «Дельта Банк» відповідно до договору №008-13113-120215 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у євро від 12.02.2015 року в сумі 4000,00 євро.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії та рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» щодо визнання нікчемним договору №008-13113-120215 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у євро від 12.02.2015 року в сумі 4000,00 євро, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_3. Визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» стосовно невключення ОСОБА_3 до загального переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» відповідно до договору №008-13113-120215 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у євро від 12.02.2015 року в сумі 4000,00 євро. Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» включити ОСОБА_3 до загального переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» та надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_3, вкладнику Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відповідно до договору №008-13113-120215 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у євро від 12.02.2015 року в сумі 4000,00 євро.

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, його оскаржив відповідач, який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на те, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим просить таку скасувати та прийняти нову, якою відмовити в позові в повному обсязі за безпідставністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що постановою Національного Банку України №692/БТ від 30.10.2014 року та наказом ПАТ "Дельта Банк" від 03.11.2014 року №2650 з метою стабілізації діяльності Банку з 04.11.2014 року Банку було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглядати справу без участі сторін.

Заслухавши суддю - доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Правління Національного банку України №150 від 02.03.2015 року ПАТ «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонду) №51 від 02.03.2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України №150 від 02.03.2015 року, вирішено розпочати процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації; тимчасову адміністрацію запровадити на 3 місяці з 03.03.2015 року по 02.06.2015 року включно; призначити Уповноваженим на здійснення тимчасової адміністрації Кадирова Владислава Володимировича. Рішенням виконавчої дирекції Фонду №71 від 08.04.2015 року внесено зміни до рішення №51 від 02.03.2015 року, та запроваджено тимчасову адміністрацію строком на 6 місяців з 03.03.2015 року до 02.09.2015 року включно. Рішенням виконавчої дирекції Фонду №147 від 03.08.2015 року продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації до 02.10.2015 року включно. Постановою Правління національного банку України від 02.10.2015 року №664 вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ «Дельта Банк». Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 02.10.2015 року №181 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк» з 05.10.2015 року по 04.10.2015 року включно. 08.10.2015 року у газеті "Голос України" №187(6191) розміщено повідомлення Фонду про те, що відповідно до постанову Національного Банку України від 02.10.2015 року № 664 виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.10.2015 року № 181 про початок процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора Кадирову В.В. строком на два роки з 05.10.2015 року по 04.10.2017 року включно; для отримання коштів вкладники АТ "Дельта Банк" з 08.10.2015 року до 18.11.2015 року включно, залежно від місця реєстрації проживання за паспортом, вказаному під час укладання договору банківського вкладу/рахунку з АТ "Дельта Банк" можуть звертатися з паспортом та ідентифікаційним номером до установ банків-агентів Фонду: АТ "Ощадбанк", АТ "Укрексімбанк", АБ "Укргазбанк".

Між ПАТ «Дельта Банк» в особі Тимчій Р.М. та ОСОБА_3, 12.02.2015 року укладено договір №008-13113-120215 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у євро; сума вкладу 4000,00 євро; вклад залучено на строк до 14.03.2015 року включно.

Того ж дня між банком та позивачем укладено додаткову угоду №1 до Договору, згідно з якою сторони домовилися викласти п. 1.8 ст. 1 Договору у наступній редакції "1.8 Зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника відкритого у банку, або шляхом перерахування з відкритого у банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладання Сторонами цього Договору. Виключно для цілей цього Договору сторони домовились, що умови п.5.11 Правил до відносин що виникають на підставі до цього Договору, не застосовуються.

У разі, якщо в день укладення Сторонами цього Договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму Вкладу на Рахунок, цей Договір вважається таким, що не є укладений".

Згідно з платіжним дорученням №45774371 від 12.02.2015 року позивач отримав кошти від ОСОБА_5 на рахунок в сумі 4000,00 євро.

ОСОБА_2 12.10.2015 року звернувся до Уповноваженої особи Фонду з заявою (отриманим банком 12.10.2015 року) у якій повідомив, що отримав від банку-агента 815,75 грн. за договором №006-13113-080115, не погоджується з розміром отриманих виплат та просив надати інформацію/пояснення щодо порядку отримання коштів за договором №008-13113-120215 від 12.02.2015 року в сумі 4000,00 євро.

23.09.2015 року ПАТ «Дельта Банк» повідомило позивача про нікчемність Договору банківського вкладу (депозиту) №008-13113-120215 від 12.02.2015 року укладеного між АТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2, згідно з п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлені Законом України від 23.02.2012 р. №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»(у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 цього Закону тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом (п. 16).

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 3 Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 вказаного Закону, основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції, зокрема: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Частиною 1 ст. 11 цього Закону передбачено, що управління поточною діяльністю Фонду здійснює виконавча дирекція Фонду.

Повноваження виконавчої дирекції Фонду визначені, зокрема у п. 2 та п. 4 ч. 3 ст. 12 Закону, відповідно до яких виконавча дирекція Фонду у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Згідно з приписами ст. 26 Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 цього Закону.

Відповідно до вимог встановлених ст. 27 Закону уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 1 ст. 27).

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (ч. 2 ст. 27).

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника (ч. 3 ст. 27).

Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 5 ст. 27).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 37 Закону Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій.

За правилами ст. 38 Закону протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті (ч. 2 ст. 38).

Згідно з п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою дотримання вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноваженим створено Комісію з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк".

У протоколі засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк», затвердженому Уповноваженим 15.09.2015 року, зазначено, що Комісія дійшла висновку щодо нікчемності низки правочинів (додаток №1 до протоколу) укладених між Банком і фізичними особами після 16.01.2015 року, з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону. Серед цих правочинів, згідно з додатком №1, є договір укладений між Банком і ОСОБА_2

16.09.2015 року наказом Тимчасової адміністрації АТ «Дельта Банк» №813 «Щодо заходів, пов'язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями» вирішено застосувати наслідки нікчемності до Договорів банківського вкладу, що є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону №4452-VI, та перелік яких наведено у додатку №1 до цього Наказу.

Разом з тим, вказана норма п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону №4452-VI містить чіткі критерії, за наявності яких правочин, зокрема, договір банківського вкладу, можна вважати нікчемним. Зокрема, умови такого договору повинні бути іншими ніж ті, які є типовими для цього виду договорів в конкретному банку. При цьому такі відмінності повинні містити певні переваги для конкретних осіб і такі особи на момент укладення договору повинні бути кредиторами банку.

Крім того, за змістом викладених норм Закону дане право Уповноваженого не є абсолютним та кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину. Адже саме по собі твердження про нікчемність правочину недостатнє для визнання його таким, оскільки нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.

Таким чином, під час перевірки договору на предмет наявності ознак нікчемності за вказаними підставами, уповноважена особа Фонду повинна встановити мету укладення такого договору, яка має свідчити про надання переваг окремому кредитору.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. №2121-ІІІ кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Проте, на момент укладення договору банківського вкладу №008-13113-120215 від 12.02.2015 року ОСОБА_2 не був кредитором банку. Передбачена ж договором можливість внесення вкладу від третіх осіб сама по собі не свідчить про нікчемність такого договору, згідно з положеннями п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону №4452-VI.

Покликання апелянта на те, що умови цього договору надають переваги особі, яка внесла кошти на рахунок позивача та була на цей час кредитором банку і в такий спосіб бажала отримати свій вклад за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб колегія суддів відхиляє, оскільки умови вказаного договору банківського вкладу не містять положень щодо можливості повернення вкладу особі, від якої вони надійшли на рахунок позивача.

Крім того, суд першої інстанції підставно взяв до уваги покликання позивача про необізнаність його довірителя на момент укладання договору про неплатоспроможність Банку, про те, що Договір укладений між позивачем і Банком є стандартним за формою та пропонувався до укладення невизначеному колу осіб, а умови розміщення такого вкладу були публічно оголошені, чого під час судового розгляду справи відповідачем не спростовано.

Покликання апелянта на відсутність у позивача права на відповідний вклад, оскільки немає квитанції про внесення коштів на рахунок позивача або іншого документу, що підтверджує внесення вкладу спростовується наступним.

Відповідно до п. 10.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року №492, на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вкладний (депозитний) рахунок банк видає фізичній особі банківську книжку або інший документ, що її замінює і видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

Згідно з п. 2.9 Інструкції про проведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 року №174, банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.

Однак, відповідачем проігноровано додане до позовної заяви платіжне доручення в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності №45774371 від 12.02.2015 року, яким підтверджується факт внесення на депозитний рахунок позивача обумовленої в Договорі банківського вкладу суми.

Щодо покликання апелянта на те, що вказаною угодою та діями банку вчинені дії, які не відповідають законодавству, а саме положенням постанови Правління Національного банку України №365 від 16.09.2013 року «Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України», якою заборонено переказ коштів в іноземній валюті в межах України з поточного рахунку в іноземній валюті однієї фізичної особи на поточний рахунок в іноземній валюті іншої фізичної особи, оскільки перерахування коштів у сумі 4000,00 євро проводилося на депозитний рахунок позивача, а не поточний, чим не порушено встановлені постановою Правління Національного банку України обмеження.

Таким чином, відсутні достатні підстави вважати нікчемним договір банківського вкладу (депозиту) №008-13113-120215 від 12.02.2015 року укладений між Банком і ОСОБА_2

Враховуючи вищевикладене, повноваження суду щодо прийняття рішення у справі, необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, у співставленні з позовними вимогами, суд дійшов першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову повністю, а саме: про визнання протиправними дій та рішень відповідача щодо визнання правочину нікчемним, дій відповідача стосовно не включення позивача до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, та про зобов'язання відповідача включити позивача до такого переліку та надати додаткову інформацію до Фонду.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року у справі № 813/6322/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя М.В. Костів

суддя З.М. Матковська

повний текст ухвали виготовлений 17.06.2016