Ухвала суду № 58461363, 16.06.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2016 року Справа № 876/5050/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Континіум-Галичина» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за апеляційною скаргою Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Континіум-Галичина» (далі - ТзОВ «Торговий дім «Континіум-Галичина») звернулось до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0027681502, 0027691502.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області від 10.12.2014 року № 0027681502, № 0027691502.

Із таким судовим рішенням не погодилася Луцька ОДПІ, подавши апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. У апеляційній скарзі зазначає, що позивач повинен сплачувати податки та збори в строк та у розмірах, встановлених Податковим кодексом і виконувати податкові обов'язки шляхом сплати в повному обсязі відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Право ТзОВ «Торговий дім «Континіум-Галичина» на зарахування переплати з податку на прибуток в рахунок погашення боргу по авансових внесках з податку на прибуток, передбачене ст. 87 Податкового кодексу України, не звільняє ТзОВ «Торговий дім «Континіум-Галичина» від прямого обов'язку сплачувати податки і збори.

До початку розгляду справи судом апеляційної інстанції, апелянт подав клопотання про скасування оскаржуваного рішення та закриття провадження у справі у зв'язку припиненням юридичної особи ТзОВ «Торговий дім «Континіум-Галичина».

У судовому засіданні представник апелянта Арендарчук О.Ю. підтримав апеляційну скаргу та клопотання, просив їх задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з'явився.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.

При цьому суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції прийнято вірне рішення про задоволення позову.

До такого переконання суд апеляційної інстанції дійшов з наступних міркувань.

Розглядаючи даний спір суд першої інстанції встановив, що позивачем подано декларацію № 9090839988 від 27.02.2014 року, якою визначено на 2014 рік щомісячні платежі по авансових внесках з податку на прибуток в сумі 270417 грн.

Луцькою ОДПІ було проведено перевірку ТзОВ «Торговий дім «Континіум-Галичина» на предмет дотримання ним граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання підприємства - авансових внесків з податку на прибуток, в ході якої встановлено порушення граничних строків їх сплати у червні-серпні 2014 року. За результатами перевірки складено акт від 24.11.2014 року № 9077/15.2/32273623.

На підставі зазначеного акту перевірки у зв'язку із порушенням позивачем пункту 57.1 статті 57 ПК України (не забезпечено сплату протягом граничного терміну до 30.06.2014 року, до 30.07.2014 року та до 30.08.2014 року авансових внесків з податку на прибуток в сумі 260417 грн.), Луцькою ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.12.2014 року № 0027681502, № 0027691502 про застосування на підставі статті 126 ПК України до позивача штрафу в розмірі 10% від суми простроченого платежу, що становить 26041,70 грн., та штрафу в розмірі 20% від суми простроченого платежу, що становить в розмірі 104166,80 грн.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов'язання з цього податку, без подання податкової декларації.

Згідно п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до акту перевірки від 24.11.2014 року, зворотнім боком облікової картки платника податків, зарахування визначених в декларації сум авансових внесків по строку сплати до 30.06.2014 року, до 30.07.2014 року та до 30.08.2014 року відбулося лише 26.09.2014 року, тобто, із порушенням строків сплати, визначених статтею 57 ПК України.

Судом першої інстанції встановлено, що станом на червень, липень, серпень 2014 року у позивача була значна передплата зі сплати авансових внесків з податку на прибуток (а.с. 25-35).

Вимогами пункту 87.1 статті 87 ПК України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно абзацу 3 пункту 87.1 статті 87 ПК України визначено, що сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів.

Відповідно до пункту 43.1 статті 43 ПК України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Вимогами пункту 43.4 статті 43 ПК України передбачено, що платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Пунктом 43.3 статті 43 ПК України передбачено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до п. 43.5 ст. 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, з наведених норм податкового законодавства вбачається, що платник податків, який має передплату коштів за певними видами грошових зобов'язань, має право подати відповідну заяву до податкового органу щодо зарахування поточних грошових зобов'язань за рахунок надмірно сплачених сум такого платежу.

ТзОВ «Торговий дім «Континіум-Галичина» подавало до Луцької ОДПІ відповідні заяви про зарахування переплати з податку на прибуток в сплату авансових платежів за червень, липень,серпень 2014 року (а.с. 11-13).

Податковим органом всупереч статтей 43, 87 ПК України вказане зарахування здійснено не було і жодного рішення з цього питання ним не приймалось.

Невиконання відповідачем вимог ПК України щодо зарахування зазначених коштів, про які просив платник податків, у строки, визначені податковим законодавством, спричинило порушення строків сплати узгодженого податкового зобов'язання, відповідальність за яке покладено на платника податків.

Пунктом 109.1 статті 109 ПК України визначено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податковим органом у даному випадку не доведено протиправності діяння (дії чи бездіяльності) платника податків, що призвело до несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов'язання, а отже, відсутні підстави для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи наведене, вірним є висновок суду про те, що податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 10.12.2014 року № 0027681502, № 0027691502 винесені з порушенням вимог чинного податкового законодавства, тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно долучених до клопотання Луцької ОДПІ, зареєстрованого вх. № К-10373/16 від 16.06.2016 року, електронних копій витягу із ЄДРПОУ та ухвали Господарського суду Волинської області від 25.12.2015 року у справі № 918/861/15, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Континіум-Галичина» ліквідоване.

Згідно вимог п. 5 ч. 1 ст. 157 КАС України у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Частинами 1, 2 статті 203 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справи і ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для визнання постанови суду першої інстанції нечинною.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 195, 196, 198, 203, п. 5 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області задовольнити частково.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року у справі № 803/461/15-a визнати нечинною.

Закрити провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

В.Я. Макарик

Повний текст виготовлено 21 червня 2016 року.