Постанова № 58461029, 14.06.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 червня 2016 року

справа № П/811/3490/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Коршуна А.О.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Держгеокадастру у Кіровоградському районі Кіровоградської області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року у справі № П/811/3490/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Полімед-Сервіс» до управління Держгеокадастру у Кіровоградському районі Кіровоградської області, за участю третьої особи – Кіровоградська міська рада про зобов’язання вчинити певні дії, –

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Полімед-Сервіс» звернулось до суду з позовом до управління Держгеокадастру у Кіровоградському районі Кіровоградської області, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просило зобов’язати відповідача скасувати державну реєстрацію Договору оренди землі від 17 серпня 2012 року №500, укладеного з Кіровоградською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Полімед-Сервіс» (реєстраційний номер: 351010004001287 від 27 листопада 2012 року).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 17 серпня 2012 року між Кіровоградською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Полімед-Сервіс» укладено договір оренди землі №500, який згідно рішення господарського суду Кіровоградської області від 16 квітня 2015 року визнаний недійсним на майбутнє. При цьому, питання про скасування державної реєстрації вказаного договору оренди землі у судовому порядку не вирішувалося з підстав відсутності таких позовних вимог. 19 жовтня 2015 року позивачем була отримана відповідь від відповідача, згідно якої назване судове рішення взято до відома і рекомендовано звернутися до реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції із заявою про скасування державної реєстрації договору оренди землі з тих підстав, що спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної реєстрації прав є Міністерство юстиції України. Натомість, позивач вважає, що такі дії порушують його права, оскільки за наявності державної реєстрації договору оренди землі від 17 серпня 2012 року №500 позивач вимушений сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, яке фактично припинено з моменту винесення рішення суду. А тому, відмова відповідача, як територіального органу Держгеокадастру, скасувати такий запис у Поземельній книзі за рішенням суду, наданим йому позивачем, є неправомірною, свідчить про ухилення від вчинення дій, на які відповідач уповноважений законом.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року адміністративний позов задоволено. Зобов’язано управління Держгеокадастру у Кіровоградському районі Кіровоградської області вчинити відповідні дії щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі від 17 серпня 2012 року №500, укладеного між Кіровоградською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Полімед-Сервіс», реєстраційний номер №351010004001287 від 27 листопада 2012 року.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що оскільки договір оренди землі, як підстава для внесення запису до Державного земельного кадастру про державну реєстрацію цього договору, визнаний судом недійсним, то, з огляду на статус відомостей Державного земельного кадастру, відповідні записи у ньому, вчинені на підставі недійсного правочину, підлягають скасуванню. Наявність судового рішення про визнання недійсним договору оренди землі, яке набрало законної сили, зумовлює обов’язок державного кадастрового реєстратора скасувати записи у Поземельній книзі, зокрема про виникнення права оренди земельної ділянки та державну реєстрацію цього права. А відтак, відмова відповідача, як територіального органу Держгеокадастру, скасувати такий запис у Поземельній книзі за рішенням суду, є неправомірною, свідчить про ухилення відповідача від вчинення дій, на які він уповноважений законом.

Управління Держгеокадастру у Кіровоградському районі Кіровоградської області, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що у нього відсутні повноваження та правові підстави для виконання рішення суду про скасування державної реєстрації договору оренди землі, оскільки такі повноваження законодавчо покладені на інший орган - Реєстраційну службу Кіровоградського міського управління юстиції, до компетенції якого віднесено скасування державної реєстрації договору оренди землі.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибули, уповноважених представників не направили.

Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з відпусткою представника. Клопотання відхилено судом на підставі частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників сторін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, між Кіровоградською міською радою (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Полімед-Сервіс» (Орендар) укладено договір оренди землі від 17 серпня 2012 року №500, за умовами якого Орендодавець на підставі рішення Кіровоградської міської ради від 16 лютого 2010 року №3057 «Про передачу в оренду земельних ділянок по вул. Добровольського, 2», надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення виробничої бази, яка знаходиться по вул. Добровольського, 2 в місті Кіровограді загальною площею 847,71 кв.м. (в тому числі по угіддях: 847,71 кв.м - землі промисловості). Даний договір зареєстровано у Головному управлінні Держземагентства Кіровоградської області про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27 листопада 2012 року за №351010004001287 (а.с.6-14).

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 16 квітня 2015 року у справі №912/404/15-г задоволено позов військового прокурора Кіровоградського гарнізону та визнано недійсним на майбутнє договір оренди землі від 17 серпня 2012 року №500, де об’єкт оренди земельна ділянка загальною площею 847.71 кв.м., укладений між Кіровоградською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Полімед-Сервіс» (а.с.15-18).

24 квітня 2015 року директор товариства з обмеженою відповідальністю «Полімед-Сервіс» звернувся до секретаря Кіровоградської міської ради із заявою про скасування державної реєстрації договору оренди землі від 17 серпня 2012 року №500, на яку отримано відповідь про відсутність повноважень щодо скасування державної реєстрації даного договору оренди землі з рекомендацією звернутися із цим питання до Реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції (а.с.19-20).

26 травня 2015 року позивач звернувся до Реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції із заявою про скасування державної реєстрації договору оренди землі від 17 серпня 2012 року №500. На дану заяву 10 червня 2015 року отримана відповідь, з якої убачається, що відповідно до листа Укрдержреєстру від 29 березня 2013 року №125/06/15/13 законодавством у сфері державної реєстрації прав не встановлено правонаступництва органів державної реєстрації у зазначеній сфері, тобто переходу прав і обов’язків від органів земельних ресурсів або інших органів, які до 01 січня 2013 року проводили реєстрацію речових прав (а.с.21-23).

Також, 19 жовтня 2015 року позивачем отримана відповідь від Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та повідомлено, що вищевказане рішення господарського суду Кіровоградської області взято до відома. Разом з тим, рекомендовано звернутися до реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції із заявою про скасування державної реєстрації договору оренди землі, оскільки спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної реєстрації прав є Міністерство юстиції України (а.с.26).

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з статтею 202 Земельного кодексу України (у редакції, яка діяла на час реєстрації договору оренди землі) державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Можливість скасування записів у Книзі реєстрації та у Поземельній книзі передбачена Порядком ведення Поземельної книги та Порядком ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року №1021, що діяла до 01 січня 2013 року.

Відповідно до пунктів 22, 23 «Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі», запис про державну реєстрацію документа, що посвідчує право на земельну ділянку, в розділі Книги записів скасовується (поновлюється) посадовою особою на підставі рішення суду. Скасування (поновлення) запису здійснюється шляхом внесення до автоматизованої системи відомостей про скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів посадової особи, яка скасувала (поновила) запис, і формування з використанням автоматизованої системи нових аркушів Книги записів, що засвідчується підписом посадової особи та скріплюється печаткою територіального органу Держземагентства.

Згідно з пунктами 27, 28 «Порядку ведення Поземельної книги» запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) посадовою особою територіального органу Держземагентства на підставі рішення суду. Скасування (поновлення) запису здійснюється шляхом внесення до автоматизованої системи відомостей про скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів посадової особи, яка скасувала (поновила) запис, та формування з використанням автоматизованої системи нових аркушів Поземельної книги, що засвідчується підписом посадової особи та скріплюється печаткою територіального органу Держземагентства.

З 01 січня 2013 року постанова Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року №1021 втратила чинність, а законодавством України запроваджений інший порядок реєстрації документів та прав на земельну ділянку.

Так, у відповідності до частин 1, 3, 4 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (набрав чинності з 01 січня 2013 року), державна реєстрація прав є обов’язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно та їх обтяження які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов’язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Розділом V «Перехідні положення» зазначеного Закону у редакції від 25 березня 2015 року, зобов’язано Кабінет Міністрів України до 1 липня 2016 року забезпечити автоматизоване перенесення записів Державного реєстру земель про речові права на земельні ділянки та їх обтяження, про суб’єктів таких прав та документи, що посвідчують такі права, до Державного реєстру прав. З моменту автоматизованого перенесення відповідної інформації перенесені записи вважаються відомостями Державного реєстру прав, а права та обтяження на відповідні земельні ділянки - зареєстрованими (крім випадків, коли права на такі земельні ділянки зареєстровані в Державному реєстрі прав після 1 січня 2013 року).

Відповідно до частини 1 статті 28-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції від 25 березня 2015 року) орган державної реєстрації прав надає органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, інформацію про: 1) суб’єкта права власності на земельну ділянку; 2) суб’єкта речового права на земельну ділянку; 3) державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, права користування (сервітут) земельною ділянкою, права постійного користування, права оренди (суборенди) земельної ділянки; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій).У разі надання інформації про державну реєстрацію права оренди (суборенди) земельної ділянки зазначається цільове призначення такої земельної ділянки; 4) дату державної реєстрації, реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно із зазначенням відомостей про її кадастровий номер та орган, що здійснив державну реєстрацію.

Згідно з частиною 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції від 01 січня 2016 року, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

За змістом частини 1 статті 6, статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав) входять до системи органів державної реєстрації прав та уповноважені проводити державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляти у їх реєстрації.

З аналізу зазначених норм слід дійти висновку, що з 25 березня 2015 року ведення записів про державну реєстрацію договорів оренди землі, в тому числі зареєстрованих до 01 січня 2013 року, здійснювали органи Міністерства юстиції України.

З 01 січня 2016 року статтею 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» чітко визначений порядок вчинення дій щодо внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування, зокрема, у разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року.

Тобто, скасування відповідних записів здійснюється державним реєстратором прав на нерухоме майно, до яких органи Державного земельного кадастру не відносяться.

Так, з 01 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про Державний земельний кадастр» від 7 липня 2011 року №3613-VI, який установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив’язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об’єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, виходячи з норм пунктів 1, 2 частини 1 статті 28-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», частини 2 статті 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр», суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відомості Державного земельного кадастру стосовно власників та користувачів земельної ділянки (відповідних речових прав) є похідними від відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зокрема внесених згідно з частиною 2 статті 26 Закону №1952-IV.

Отже, вимоги позивача до управління Держгеокадастру у Кіровоградському районі Кіровоградської області є передчасними та такими, що за станом на 10 березня 2016 року суперечать нормам статей 26, 28-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та частини 2 статті 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр», що виключає підстави для задоволення позову.

Оскільки рішення суду першої інстанції винесено без врахування названих норм законодавства, воно підлягає скасуванню згідно з нормами частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, а апеляційна скарга управління Держгеокадастру у Кіровоградському районі Кіровоградської області – задоволенню.

Стосовно судових витрат слід зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

За змістом частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

На підставі зазначеного, враховуючи ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року про відстрочення відповідачу сплати судового збору за подання апеляційної скарги, слід стягнути з управління Держгеокадастру у Кіровоградському районі Кіровоградської області (ЄДРПОУ 39840464, 25006, м. Кіровоград, вул. Тимірязєва, 84) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1339,80 грн. за реквізитами:

керуючись ст.195,196,198,202,205,207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління Держгеокадастру у Кіровоградському районі Кіровоградської області - задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.03.2016 року у справі № П/811/3490/15 - скасувати. У задоволенні позову - відмовити.

Стягнути з управління Держгеокадастру у Кіровоградському районі Кіровоградської області (ЄДРПОУ 39840464, 25006, м.Кіровоград, вул.Тимірязєва, 84) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1339,80 грн. за реквізитами:

отримувач коштів УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274 Банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ Код банку отримувача (МФО)805012 Рахунок отримувача 31217206781004 Код класифікації доходів бюджету 22030101.

призначення платежу: *; 101; судовий збір: за апеляційною скаргою управління Держгеокадастру у Кіровоградському районі Кіровоградської області, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (ЄДРПОУ: 34513210)

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.О. Коршун