Ухвала суду № 58460994, 21.06.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 червня 2016 року

справа № 808/8775/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Миколаївської митниці ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.02.2016 року у справі № 808/8775/15 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон» до Миколаївської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування картки відмови та рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Кліон” звернулось до суду з адміністративним позовом до Миколаївської митниці ДФС в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №504050002/2015/000008/2 від 03.06.2015 року;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення№504050002/2015/00017 від 03.06.2015 року;

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.02.2016 року адміністративний позов було задоволено. Визнано протиправною та скасовано Рішення про коригування митної вартості товарів №504050002/2015/000008/2 від 03 червня 2015 року Миколаївської митниці ДФС. Визнано протиправною та скасовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №504050002/2015/00017 від 03 червня 2015 року Миколаївської митниці ДФС.

Миколаївська митниця ДФС, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.02.2016 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ “КЛІОН” (покупець) та Пелагіа АС, Норвегія (продавець), було укладено контракт №162S/2014P, відповідно до умов якого продавець зобов’язується передати у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти у власність від Продавця свіжозаморожену чи охолоджену рибу різних видів та морепродукти.

Згідно з інвойсом постачальника №10030527-1 від 05.05.2015 року, товар (морожений оселедець цілий 350г+) постачалась за ціною 1.00 дол. США за кг,на умовах CIF Миколаїв, Україна.

Для проведення митного оформлення поставленого за вищевказаним Контрактом №162S/2014P від 19 грудня 2014 року товару ТОВ “КЛІОН” 03 червня 2015 року по електронній системі “MD Office™. MDDeclaration” до митного поста “Миколаїв-морський” Миколаївської митниці ДФС подано митну декларацію по формі МД-2 №504050002/2015/103301) довідковий № 721 (згідно графи 7 МД), відповідно до якої була заявлена митна вартість товарів у розмірі 2107081,80 гривень (тобто 21,07 грн. або 1,00 доларів США за 1 кг).

Разом з ВМД позивачем були надані наступні документи: контракт № 162S/2014Р від 19 грудня 2014 року з додатковими угодами від 14 січня 2015 року, від 26 березня 2015 року, від 20 квітня 2015 року, від 05 травня 2015 року; лист постачальника від 05 травня 2015 року про зміну ціни та перевиставлення інвойсу; інвойс від 05 травня 2015 року № 10030527-1; інвойс від 10 лютого 2015 року № 10030527; калькуляція постачальника від 10 травня 2015 року; прайс-лист від 08 лютого 2015 року; сертифікат страхування від 10 лютого 2015 року; ветеринарне свідоцтво від 18 березня 2015 року серія Ш-29 № 059400; сертифікат походження № 400717 від 13 лютого 2015 року; експортна декларація № 110190 2015 004291 від 12 лютого 2015 року;

03 червня 2015 року по електронній системі “MD Office™. MDDeclaration” надійшло повідомлення від митниці декларанту про те, що згідно вимог ст. 53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що документи, які надано до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності. В зв'язку з чим відповідачем були витребувані додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації щодо складових митної вартості (витрати на зберігання, транспортування, навантаження/розвантаження), 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

03 червня 2015 року Позивач надав Відповідачу наявні додаткові документи, а саме: експертний висновок Запорізької ТПП № ОИ-225 від 06 травня 2015 року; доручення постачальника від 04 січня 2015 року; лист позивача від 13 травня 2015 року № 06/02-372 з поясненнями розбіжностей; лист постачальника від 11 травня 2015 року з поясненнями розбіжностей та про відсутність каталогів; лист постачальника від 11 травня 2015 року з даними бухгалтерського обліку.

03 червня 2015 року митний орган прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів №504050002/2015/000008/2 від 03 червня 2015 року, у зв'язку з тим, що наданих документів недостатньо для підтвердження митної вартості товару. На цій підставі відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей з розрахунку 1,128 доларів США за 1 кг товару.

На підставі даного Рішення відповідач оформив Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №504050002/2015/00017 від 03 червня 2015 року.

Не погодившись з обґрунтованістю прийняття картки відмови у митному оформленні товару та рішення про коригування митної вартості, Позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем були надані митному органу документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору, а виявлені митним органом розбіжності належним чином не підтверджують хибність його визначення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст.53 Митного кодексу).

Відповідно до ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).

Як встановлено ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Натомість, у відповідності до чинного законодавства України, відповідач, як суб’єкт владних повноважень повинен діяти лише у межах повноважень та на підставі визначених законом.

Враховуючи аналіз приведених вище норм права, підставою для винесення картки відмови та проведенню дій по коригуванню митної вартості товару можуть слугувати лише обґрунтовані сумніви митного органу в правильності визначення декларантом митної вартості товару, що переміщується через митний кордон України.

Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для винесення митним органом оскаржуваної картки відмови у митному оформленні товару №504050002/2015/00017 від 03.06.2015 року та рішення про коригування митної вартості товарів №504050002/2015/000008/2 від 03.06.2015 року було виявлення розбіжностей у поданих позивачем документах, а саме:

- заявлений у графі 44 МД №504050002/2015/103301 від 03.06.2015 року інвойс №10030527-1 від 05.05.2015 року відсутній у додатку б/н від 05.05.2015 року до контракту №162S/2014P від 19.12.2014 року, і таким чином не підпадає під його дію;

- неподані банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, передбачених п.4 ч.2 ст.53 МКУ (відповідно до умов п.1 додаткової угоди від 26.03.2015 року до контракту №162S/2014P від 19.12.2014 року оплата повинна була бути здійснена станом на 11.04.2015 року);

- страховий поліс №83623974 від 10.02.2015 року неможливо ідентифікувати з оцінюваним товаром;

- розбіжність ціни товару, вказаної у додатку від 05.05.2015 року до контракту №162S/2014P від 19.12.2014 року, і калькуляцією від 10.02.2015 року, прас-листом від 08.02.2015 року, страховим полісом №83623974 від 10.02.2015 року;

- цінова інформація, зазначена в прайс листі від 08.02.2015 року, в калькуляції від 10.02.2015 року щодо складових вартості не співпадає з ціною, зазначеною в інвойсі №10030527-1 від 05.05.2015 року;

- лист Pelagia від 11.05.2015 року містить неточності та суперечить інвойсу №10030527 від 10.02.2015 року в частині дати відвантаження товару;

- у листі Pelagia б/н від 05.05.2015 року зазначено, що зниження ціни обумовлено терміном придатності оцінюваного товару 30%, що суперечить вимогам ч.2.1 контракту №162S/2014P від 19.12.2014 року та умовам п.1 додаткової угоди № б/н від 05.05.2015 року до контракту №162S/2014P від 19.12.2014 року;

Вказані недоліки, на думку митного органу, унеможливили визначення митної вартості товару за методом №1, заявленим декларантом в ВМД.

Суд апеляційної інстанції, встановивши зміст та характер спірних правовідносин, вважає зазначену позицію митного органу безпідставною з огляду на наступне.

Як свідчать встановлені обставини справи, на виконання умов контракту №162S/2014P від 19.12.2014 року, 10.02.2015 року компанією Пелагіа АС був сформований інвойс №10030527, відповідно до якого, товар (морожений оселедець, цілий 350 г+) поставляється у кількості 610700.00 кг. за ціною 1.07 дол.США/кг., на загальну суму 653449.00 дол. США на умовах поставки CIF Миколаїв, Україна.

05.05.2015 року між Пелагіа АС та ТОВ “Кліон” була укладена додаткова угода до контракту №162S/2014P від 19.12.2014 року, яким було визначено, що у зв’язку з різкою зміною ситуації на ринку морожених морепродуктів, сторони домовились змінити ціни на продукцію Морожений оселедець, цілий 350 г+, що постачається покупцю, зокрема згідно інвойсу від 10.02.2015 року №10030527, та викласти розділи даного інвойсу у наступній редакції: морожений оселедець, цілий 350 г+, поставляється у кількості 610700.00 кг. за ціною 1.00 дол.США, на загальну суму 610700 дол. США.

Також, як вбачається з листа компанії Пелагіа АС від 05.05.2015 року, на підставі укладеного додаткової угоди від 05.05.2015 року до контракту №162S/2014P від 19.12.2014 року, ними були пере виставлені в адресу ТОВ “Кліон” видані інвойси, зокрема взамін інвойсу №10030527 від 10.02.2015 року був видан інвойс №10030527-1 від 05.05.2015 року.

Отже, інвойс №10030527-1 від 05.05.2015 року був виданий на підставі та на виконання вимок контракту №162S/2014P від 19.12.2014 року та оформленого до нього додатку, що в свою чергу свідчить про хибність висновків митного органу стосовно його непідпадання під дію контракту вказаного інвойсу.

Зазначені обставини також обумовлюють наявність розбіжностей ціни товару вказаної у додатку від 05.05.2015 року до контракту №162S/2014P від 19.12.2014 року, і калькуляцією від 10.02.2015 року, прайс-листом від 08.02.2015 року, страховим полісом №83623974 від 10.02.2015 року, оскільки ціни вказані в калькуляції, прайс-листі та страховому полісі були встановлені постачальником до внесення змін до контракту в частині ціни товару та відповідають, ціні зазначеній у попередньому інвойсі №10030527 від 10.02.2015 року, а тому вказана обставина не може підставою для висновків стосовно неналежного визначення Позивачем митної вартості товару.

Посилання митного органу на неможливість ідентифікувати страховий поліс №83623974 від 10.02.2015 року з оцінюваним товаром, як на підставу обґрунтованості винесення ним оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним, оскільки з листа компанії Пелагіа АС від 11.05.2015 року, який також надавався до митного органу, вбачається, що страховий сертифікат №83623974 від 10.02.2015 року був виданий на товар, відвантажений на адресу ТОВ “Кліон” по коносаменту №К001 від 05.02.2015 року, згідно інвойсу №10030527 від 10.02.2015 року, який в даному випадку був замінений на інвойс №10030527-1 від 05.05.2015 року, що в свою чергу надає можливість встановити пов’язаність вказаного сертифікату з оцінюваним товаром.

Також, висновки митного органу стосовно суперечливості даних пов’язаних з датою відвантаження товару, зазначених в листі Pelagia від 11.05.2015 року та інвойсі №10030527 від 10.02.2015 року, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним, оскільки виходячи з умов поставки CIF, яким визначається, що продавець здійснив поставку, коли товар погружений на транспортний засіб в порту відвантаження, зазначення компанією Пелагіс дати відвантаження товару з Норвегії в адресу Позивача 05.02.2015 року, тобто дати передачі товару на борт корабля, що підтверджується коносаментом від 05.02.2015 року, відповідає зазначеній в інвойсі №10030527 від 10.02.2015 року даті відвантаження товару лютий 2015 року.

Отже, аналізуючи встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо протиправності винесення Відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №504050002/2015/00017 від 03.06.2015 року та рішення про коригування митної вартості товару №504050002/2015/000008/2 від 03.06.2015 року.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

В даному випадку, Відповідачем не було надано до суду додаткових доказів та пояснень, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо обґрунтованості задоволення позовних вимог та свідчили про необхідність скасування його рішення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 17.02.2016 року була прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для її скасування.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Миколаївської митниці ДФС – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.02.2016 року у справі № 808/8775/15 – залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко