Ухвала суду № 58460961, 07.06.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 червня 2016 рокусправа № 336/372/16-а(2-а/336/62/2016)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 14 квітня 2016 року по справі №336/372/16-а(2-а/336/62/2016) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя призначити йому пенсію за віком з 18 грудня 2015 року відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої зарплати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 3 останні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком, забезпечити її виплату та виплатити різницю між призначеною та фактично отриманою пенсією.

Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 квітня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. На думку апелянта, він має право на переведення з пенсії за віком призначеної на пільгових умовах за Списком №2, на пенсію за віком у відповідності до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три роки, що передують року звернення з такою заявою, оскільки пільгова пенсія була призначена йому на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідач у поданих до суду письмових запереченнях на апеляційну скаргу просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову суду першої інстанції без змін як таку, що ухвалена з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права. Відповідач зазначає, що позивачу вже призначена пенсія за віком, яка неодноразово перераховувалась за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зважаючи на відсутність клопотань від усіх осіб про розгляд справи за їх участю, справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя з 29.03.2005 року та йому призначено пенсію за віком на пільгових умовах (Список №2) відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зі зниженням пенсійного віку, як працівнику, який працював на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 виповнилось 60 років та 18 грудня 2015 року він звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя з заявою про призначення, нарахування та виплату йому пенсії відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням частини 2 статті 40 цього Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економки України за останні три роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком. Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя листом від 22.12.2015 року № 302/Н-1 відмовило у задоволенні його заяви, оскільки позивач вже отримує пенсію за віком довічно, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку що відповідачем правомірно відмовлено в задоволенні заяви про призначення пенсії за віком на загальних підставах, оскільки ОСОБА_1 вже отримує пенсію за віком, але на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку за Списком №2, то відповідно до норм діючого законодавства він не має права на призначення пенсії того ж виду.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 10 Закону України Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно з пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пільги для дострокового виходу на пенсію за віком (Список №2) визначаються статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII, а саме: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Згідно з частиною 1 статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Відповідно до частини 3 статті 45 цього Закону переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Пенсію за віком позивачу призначено з 29.03.2005 року відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зі зниженням пенсійного віку, як працівнику, який працював на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що пенсія за віком на загальних підставах та пенсія за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку розраховується відповідно до Закону №1058, а Закон № 1788-XII визначає лише право особи на пільгову пенсію. Позивачу вже призначено пенсію за віком з наданням законодавчо визначеної пільги, вираженої у зниженні віку, необхідного для призначення пенсії цього виду.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для переведення з пенсії за віком призначеної на пільгових умовах за Списком №2 на пенсію за віком у відповідності до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три роки, що передують року звернення з такою заявою.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, вірно застосований матеріальний закон та не допущено порушень процесуального права, оскаржене судове рішення має бути залишено без змін.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2016 року відстрочено сплату судового збору ОСОБА_1 відповідно до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що фактично до ухвалення судового рішення у справі судовий збір не сплачено, згідно з вимогами частини 2 статті 88, статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України належить до стягнення з ОСОБА_1 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у загальному розмірі 606,32 грн. за подання апеляційної скарги.

Керуючись статтями 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 квітня 2016 року у справі 336/372/16-а(2-а/336/62/2016) - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач - УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, Р/Р 31217206781004 (КБКД 22030101), код ЄДРПОУ 37989274, банк отримувач ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська, МФО 805012, призначення платежу - судовий збір за апеляційною скаргою, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 606,32 (шістсот шість гривень) грн. 32 коп.

Ухвала суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко