Постанова № 58460923, 21.06.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21 червня 2016 року 12 год. 50 хв. № 826/1717/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Данилишина В.М., суддів Качура І.А., Келеберди В.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Фінанс" до Національного банку України про визнання неправомірними дій та бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії та утриматися від вчинення дій.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Фінанс" (далі - позивач) до Національного банку України (далі - відповідач, НБУ) про:

- визнання неправомірною бездіяльності відповідача, що виразилася у неприйнятті відповідачем у встановлений строк за зверненням позивача від 22 грудня 2015 року та наданим пакетом документів на отримання генеральної ліцензії жодного рішення із передбачених у п. 3.2 глави 3 Положення №297;

- визнання неправомірними дій відповідача, що виразилися у визначенні позивачу для прийняття рішення за зверненням позивача від 22 грудня 2015 року та наданим пакетом документів необхідності виконати до 01 березня 2016 року введені у дію із 01 січня 2016 року зміни до вимог Положення №297 у редакції постанови №962;

- зобов'язання відповідача вчинити дію, що полягає у прийнятті правомірного рішення за зверненням позивача від 22 грудня 2015 року та наданим пакетом документів на отримання генеральної ліцензії відповідно до вимог Положення №297 у редакції постанови №392, що діяла на дату прийняття 23 грудня 2015 року відповідачем від позивача до перевірки та розгляду пакету документів;

- зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій, а саме від прийняття рішення про відмову у наданні позивачу генеральної ліцензії за звернення позивача від 22 грудня 2015 року та наданим пакетом документів із підстав невиконання позивачем у строк до 01 березня 2016 року введених у дію 01 січня 2016 року змін до вимог Положення №297 у редакції постанови №962 або інших підстав, не передбачених Положенням №297 станом на дату прийняття 23 грудня 2015 року відповідачем від позивача до перевірки та розгляду пакету документів від 22 грудня 2015 року.

В обґрунтування позову зазначено, зокрема, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, оскільки діяння відповідача суперечать нормам законодавства та, як наслідок, порушують права та інтереси позивача як небанківської фінансової установи.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до судового розгляду колегією суддів.

Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивача підтримала позов та просила задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах, а представники відповідача не визнали позов та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.

У відповідному судовому засіданні представниками сторін заявлено письмове клопотання про подальший розгляд та вирішення справи за їх відсутності, у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, який згідно зі свідоцтвом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, є фінансовою установою, звернувся до відповідача із письмовим клопотанням небанківської фінансової установи, національного оператора поштового зв’язку від 22 грудня 2015 року про надання генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій (далі - клопотання).

До клопотання позивачем додано відповідний пакет документів.

Клопотання разом із доданим до нього пакетом документів зареєстровано у відповідача 23 грудня 2015 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

За результатами розгляду клопотання, відповідачем листом від 13 січня 2016 року №24-0004/2146 повідомлено позивача про те, що постановою Правління НБУ від 29 грудня 2015 року №962 "Про додаткові вимоги до небанківських фінансових установ, національного оператора поштового зв’язку, що отримали (або отримують) право на здійснення валютних операцій" (далі - постанова №962), яка набрала чинності з 01 січня 2016 року, внесено зміни до Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв’язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затвердженого постановою Правління НБУ від 09 серпня 2002 року №297 (далі - Положення №297).

З огляду на викладене, з метою вирішення питання надання позивачу генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, відповідачем запропоновано позивачу у строк до 01 березня 2016 року виконати встановлені у Положенні №297 (у редакції постанови №962) вимоги, у тому числі щодо розміру власного капіталу небанківської фінансової установи та розкриття інформації про структуру її власності, а також додатково надати інші, визначені у Положенні №297, документи. В іншому випадку, відповідачем буде розглянуто питання про відмову позивачу у наданні генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій.

В контексті викладеного суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2, ч.ч. 1-3 ст. 6, ч. 1, п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про Національний банк України", Національний банк України (далі - Національний банк) є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України.

Відповідно до Конституції України основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України.

При виконанні своєї основної функції Національний банк має виходити із пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в державі.

Національний банк у межах своїх повноважень сприяє фінансовій стабільності, в тому числі стабільності банківської системи за умови, що це не перешкоджає досягненню цілі, визначеної у частині другій цієї статті.

Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль.

До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та контролю належать: 1) видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій; 2) видача та відкликання ліцензій, здійснення контролю, у тому числі шляхом здійснення планових і позапланових перевірок, за діяльністю банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів), які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій, в частині дотримання ними валютного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 11, ч. 5 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Національний банк України є головним органом валютного контролю, що здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених цим Декретом до компетенції інших державних органів.

Національний банк України у сфері валютного регулювання: видає ліцензії на здійснення валютних операцій та приймає рішення про їх скасування.

Порядок і терміни видачі ліцензій, перелік документів, необхідних для одержання ліцензій, а також підстави для відмови у видачі ліцензій визначаються Національним банком України.

Як вже зазначено вище, позивач звернувся до відповідача із клопотанням, яке зареєстровано відповідачем 23 грудня 2015 року.

Відповідно до п. 3.1, п. 3.2 глави 3 Положення №297 (у редакції, чинній на момент звернення позивача до відповідача із клопотанням), Національний банк протягом 15 робочих днів з дати надходження пакета документів від небанківської фінансової установи, національного оператора поштового зв'язку перевіряє пакет документів щодо його комплектності відповідно до переліку, зазначеного в пункті 2.2 глави 2 цього Положення, та відповідності умовам пункту 2.1 глави 2 цього Положення.

Національний банк повертає пакет документів небанківській фінансовій установі, національному оператору поштового зв'язку із супровідним листом з обґрунтуванням підстав повернення в разі відсутності хоча б одного документа з переліку, зазначеного в пункті 2.2 глави 2 цього Положення, та/або невідповідності умовам пункту 2.1 глави 2 цього Положення.

Національний банк протягом 30 робочих днів з дати надходження пакета документів приймає рішення про надання або відмову в наданні генеральної ліцензії небанківській фінансовій установі, національному оператору поштового зв'язку.

Тобто, клопотання позивача та доданий до нього пакет документів повинні були бути розглянуті відповідачем та протягом 30 робочих днів з дати їх надходження ним повинно було бути прийнято рішення про надання або відмову у наданні генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій.

Крім того, протягом 15 робочих днів з дати надходження клопотання та пакета документів відповідач міг повернути їх позивачу із супровідним листом з обґрунтуванням підстав повернення в разі відсутності хоча б одного документа з переліку, зазначеного в п. 2.2 глави 2 цього Положення №297, та/або невідповідності умовам п. 2.1 глави 2 цього Положення.

Натомість, як з’ясовано судом та не заперечується сторонами, відповідачем за результатами розгляду клопотання до доданого до нього пакету документів, повідомлено позивача про необхідність виконати вимоги Положення №297 у редакції постанови №962, що, за переконанням суду, суперечить нормам законодавства, оскільки відповідач повинен був розглянути клопотання позивача та доданий до нього пакет документів на підставі норм законодавства, чинного на момент звернення позивача до відповідача.

Викладене, за переконанням суду, свідчить про обґрунтованість заявленої позивачем вимоги про визнання неправомірними дій відповідача щодо визначення позивачу необхідності виконання вимог Положення №297 у редакції постанови №962.

Крім того, позовні вимоги про зобов’язання відповідача вчинити певні дії та утриматися від вчинення певних дій також підлягають задоволенню, оскільки у результаті порушення відповідачем порядку розгляду клопотання та доданого до нього пакету документів порушено право позивача на отримання генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій.

У ході розгляду справи судом з’ясовано, що позивачем дотримано порядок звернення до уповноваженого органу з метою отримання генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій. Ним надано повний пакет документів, згідно переліку п. 2.2 глави 2 Положення №297, із дотриманням умов п. 2.1 глави 2 цього Положення.

Враховуючи викладене, суд зазначає про необхідність розгляду відповідачем клопотання та доданого до нього пакету документів згідно з нормами законодавства, які були чинними на дату отримання та реєстрації клопотання разом із пакетом документів відповідачем, та прийняття рішення відповідно до п. 3.2 глави 3 Положення №297 у редакції, чинній на момент звернення позивача до відповідача із клопотанням та пакетом документів.

Поряд з цим, заявлена вимога про визнання неправомірною бездіяльності відповідача є такою, що не підлягає задоволенню, адже відповідачем все ж таки вчинено дії, спрямовані на розгляд клопотання позивача та доданого до нього пакету документів.

Відповідно до п. 3.3, п. 3.4, п. 3.5 глави 3 Положення №297, Національний банк у разі прийняття рішення про надання небанківській фінансовій установі, національному оператору поштового зв'язку генеральної ліцензії (додаток 3) оформляє її на номерному бланку Національного банку із засвідченням генеральної ліцензії підписом Голови Національного банку або уповноваженої особи Національного банку, і відбитком гербової печатки Національного банку.

Генеральна ліцензія набирає чинності з дати проставлення реєстраційного номера на номерному бланку Національного банку, на якому вона оформлена.

Небанківська фінансова установа, національний оператор поштового зв'язку має право здійснювати операції, зазначені в генеральній ліцензії, за умови перебування в державному реєстрі фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів, чи державному реєстрі фінансових установ Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України або перебування національного оператора поштового зв'язку на обліку в Національній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України та наявності чинної на час проведення цих операцій ліцензії, передбаченої підпунктом "ґ" пункту 2.2 глави 2 цього Положення (якщо їх проведення згідно із законодавством України потребує такої ліцензії).

Національний банк у разі прийняття рішення про надання небанківській фінансовій установі, національному оператору поштового зв'язку генеральної ліцензії реєструє її в журналі реєстрації генеральних ліцензій та передає належним чином оформлену генеральну ліцензію під підпис представникові небанківської фінансової установи чи національного оператора поштового зв'язку на підставі належним чином оформленої довіреності та представлення копій платіжних доручень, що підтверджують оплату за надання генеральної ліцензії та за бланк ліцензії.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Із системного аналізу викладених положень та обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Фінанс" до Національного банку України про визнання неправомірними дій та бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії та утриматися від вчинення дій є таким, що підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 11, 24, 25, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Національного банку України щодо встановлення товариству з обмеженою відповідальністю "Преміум Фінанс" (код ЄДРПОУ 39727881) необхідності виконання вимог Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв’язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 09 серпня 2002 року №297, у редакції постанови Правління Національного банку України від 29 грудня 2015 року №962 "Про додаткові вимоги до небанківських фінансових установ, національного оператора поштового зв’язку, що отримали (або отримують) право на здійснення валютних операцій".

3. Зобов’язати Національний банк України розглянути клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Фінанс" (код ЄДРПОУ 39727881) від 22 грудня 2015 року про надання генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій разом із доданим до нього пакетом документів відповідно до Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв’язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 09 серпня 2002 року №297, у редакції, яка діяла до прийняття постанови Правління Національного банку України від 29 грудня 2015 року №962 "Про додаткові вимоги до небанківських фінансових установ, національного оператора поштового зв’язку, що отримали (або отримують) право на здійснення валютних операцій", та прийняти обґрунтоване рішення про надання або відмову в наданні генеральної ліцензії небанківській фінансовій установі, національному оператору поштового зв'язку.

4. Зобов’язати Національний банк України утриматися від прийняття рішення про відмову у наданні товариству з обмеженою відповідальністю "Преміум Фінанс" (код ЄДРПОУ 39727881) генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій за його клопотанням від 22 грудня 2015 року про надання генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій та наданим пакетом документів з підстав невиконання товариством з обмеженою відповідальністю "Преміум Фінанс" (код ЄДРПОУ 39727881) у строк до 01 березня 2016 року введених у дію із 01 січня 2016 року змін до Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв’язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 09 серпня 2002 року №297.

5. Позов в іншій частині залишити без задоволення.

6. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Фінанс" (код ЄДРПОУ 39727881) здійснений ним судовий збір у розмірі 4134,00 грн. (чотири тисячі сто тридцять чотири гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Національного банку України (код за ЄДРПОУ 00032106).

Копії постанови направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя В.М. Данилишин

Суддя І.А. Качур

Суддя В.І. Келеберда