Постанова № 58460354, 15.06.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2016 року № 813/1020/16

Львівський окружний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого судді - Сидор Н.Т., суддів Кедик М.В., Гулика А.Г.,

за участю секретаря судового засідання Присташ І.М.,

представника позивача Дубаса В.М.,

представника відповідача та третьої особи Середяка Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом житлово-будівельного кооперативу "Монастирський" до Державної фіскальної служби України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання до вчинення дій,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся в суд з позовом до Державної фіскальної служби України з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у нездійсненні збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення в розмірі 601961 грн станом на червень 2015 року;

- зобов'язати відповідача збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення в розмірі 601961 грн станом на червень 2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що листом від 15.12.2015 року №46 подав «Уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок» та уточнюючі додатки 2 «Розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року (Д2)» за періоди з лютого по червень 2015 року, однак коригування від'ємних значень у системі електронного адміністрування ПДВ на суму в розмірі 601961 грн. не відбулося, внаслідок незабезпечення ДФС України автоматичного збільшення від'ємного значення у відповідній системі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги повністю підтримав, надав суду пояснення аналогічні змісту позовної заяви. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував. У запереченнях на адміністративний позов зазначив, що єдиним документом у податковій звітності з ПДВ, в якій відображаються розрахунки з бюджетом є податкова декларація з ПДВ та після «обнуління» показників формули реєстраційна сума збільшується на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, (яка задекларована платником податків виключно у рядку 24 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року), та не перераховується надалі у зв'язку з уточненням показників податкової звітності платника. Крім того, зазначає, що дана позиція ДФС України викладена в листі від 11.08.2015 року №29562/7/99-99-19-03-01-17 «Про деякі особливості функціонування системи електронного адміністрування ПДВ».

В судовому засіданні протокольною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Сокальську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області. В подальшому проведено заміну третьої особи із Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на її правонаступника Червоноградську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області.

Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги повністю заперечив із підстав, які наведені ним в обгрунтування заперечень відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.11.2013 року в справі №813/7462/13-а задоволено позов житлово-будівельного кооперативу «Монастирський» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Львівській області від 16.04.2013 року №0000791510 та від 10.07.2013 року №0001961510, якими зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у загальному розмірі 601961 грн.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2014 року в справі №876/15564/14 скасована постанова Львівського окружного адміністративного суду від 27.11.2013 року та прийнята нова постанова про відмову в позові.

Відповідно до зазначеної вище постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2014 року, 17.12.2014 року позивач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 року, в якій у рядку 21.3 «зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу» відображено зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ на суму 601961 грн., що вплинула на рядки 22 і 24 цієї декларації.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.07.2015 року в справі №К/800/64988/14 касаційну скаргу позивача задоволено, постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2014 року скасована та залишено в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.11.2013 року.

Згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.07.2015 року, 17.08.2015 року позивач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2015 року, в якій у рядку 20.3 «збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу» відображено збільшення розміру від'ємного значення суми ПДВ на суму 601 961 грн. й відповідно на цю ж суму збільшено значення рядків 20, 21, 22, 22.1 і 24 податкової декларації з податку на додану вартість.

Проте у вересні 2015 року після подання позивачем податкової декларації по ПДВ за серпень 2015 року, згідно отриманої квитанції № 2 сума збільшення від'ємного значення ПДВ у розмірі 601961 грн. не значилась у реєстраційній сумі податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Листами від 11.12.2015 року позивач звернувся до Сокальської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, ГУ ДФС у Львівській області та ДФС України, в якому просив визначити механізм зарахування суми збільшення розміру від'ємного значення в сумі 601961 грн. за вищенаведених обставин до сум податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На письмове звернення позивача від 11.12.2015 року Сокальська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області надала усну консультацію, згідно якої позивач листом від 15.12.2015 року № 46 подав «Уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок» та уточнюючі додатки 2 «Розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року (Д2)» за періоди з лютого по червень 2015 року, однак збільшення реєстраційної суми у Єдиному реєстрі податкових накладних так й не відбулось.

Листом від 02.03.2016 року №4692/6/9999190302-15, відповідач зазначив, що згідно пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (ПКУ) після «обнуління» показників формули реєстраційна сума збільшується на суму від'ємного значення, що задекларована платником податків виключно у податковій декларації з ПДВ за червень 2015 року та не перераховується надалі у зв'язку з уточненням показників такої звітності. При цьому чинним законодавством не передбачено виключень для окремих платників податку щодо врахування непогашеної суми від'ємного значення податку попередніх звітних (податкових) періодів при обрахунку реєстраційної суми.

Вирішуючи спір суд виходить з наступних норм та мотивів.

З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким ПКУ доповнено статтею 200-1, що запровадила нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджена поетапно відповідно до пункту 35 підрозділу 2 розділу XX ПКУ: з 1 січня до 1 липня 2015 року - у тестовому режимі; з 1 липня 2015 року - на постійній основі.

Відповідно до пункту 200-1.1 статті 200-1 ПКУ (у редакції, яка діяла до 29.07.2015 року) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок електронного адміністрування ПДВ затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» із змінами та доповненнями (далі - Порядок №569).

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку №569, електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

За змістом пункту 200-1.3 статті 200-1 ПКУ (у редакції, яка діяла до 29.07.2015 року) платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, обчислену за формулою, яка зазначена у цій статті.

29.07.2015 року набрав чинності Закон України від 16.07.2015 року №643-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», яким підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено пунктом 34, яким встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових SНаклОтр, SНаклВид та SМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року.

Підпунктом 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Прикінцеві положення» ПКУ встановлено, що зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Беручи до уваги наведені приписи та зважаючи на ту обставину, що право збільшення розміру від'ємного значення суми ПДВ на суму 601 961 грн. виникло у позивача після 01.07.2015 року, а саме з прийняттям 21.07.2015 ВАС ухвали №К/800/64988/14, котрою залишено в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.11.2013 року про скасування податкових повідомлень рішень, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача обов'язку автоматично збільшити таке значення платнику, що виключає можливість задоволення вимоги про протиправність бездіяльності відповідача.

Водночас, як не заперечується відповідачем, позивачем були подані Уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок та уточнюючі додатки 2 «Розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року (Д2)» за періоди з лютого по червень 2015 року, однак збільшення реєстраційної суми на загальну суму 601961 грн. у Єдиному реєстрі податкових накладних відповідачем так і не здійснено, хоча рішеннями судів в адміністративних справах №813/7462/13-а та №К/800/64988/14 встановлено правомірність відображення позивачем від'ємного значення суми податку на додану вартість у загальному розмірі 601961 грн.

Поряд з тим, суд наголошує на тому, що фіскальний інтерес держави не може слугувати виправданням або підставою у позбавленні платника податків права використати від'ємне значення з податку на додану вартість шляхом збільшення на його суму значення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування податку.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справах Burdov v. Russia, no. 59498/00, §§ 37-38, ECHR 2002), Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою в особі відповідних суб'єктів владних повноважень, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. При цьому, якщо держава схвалила певну концепцію, то суб'єкт владних повноважень вважатиметься таким, що діє протиправно, якщо він відступить від встановлених обов'язків, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у суб'єктів відповідних правовідносин стосовно суворого додержання уповноваженим державою суб'єктом владних повноважень такої політики чи поведінки.

Отже, враховуючи роботу на постійній основі системи електронного адміністрування ПДВ позивач вправі за наслідками поданого ним уточнюючого розрахунку, реалізувавши правомірну поведінку розраховувати на відображення в системі електронного адміністрування відповідних змін, що забезпечило б йому право виписки податкових накладних без здійснення поповнення рахунку у фінансовій установі.

А тому з метою гарантування дотримання і захисту прав позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, вважає за необхідне зобов'язати відповідача відобразити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач вправі реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення в розмірі 601961 грн.

Таким чином, позов підставний лише в частині зобов'язання до дій, а відтак підлягає задоволенню, в іншій частині ж позову слід відмовити.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні.

Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1378,00 грн. підлягають стягненню на його користь відповідно до положень ст. 94 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 94, 143, 158-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України відобразити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку житлово-будівельний кооператив "Монастирський" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення в розмірі 601961 грн станом на червень 2015 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь житлово-будівельного кооперативу "Монастирський" сплачений судовий збір у розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складений та підписаний 21.06.2016 року.

Головуючий суддя Сидор Н.Т.

Суддя Кедик М.В.

Суддя Гулик А.Г.