Постанова № 58459983, 15.06.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2016 року № 813/6152/15

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Сидор Н.Т.,

за участю секретаря судового засідання Присташ І.М.,

представника позивача Харіна О.М.,

представника відповідача Чабана О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мізол" до Залізничної об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання незаконним і скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Мізол" про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області, від 30.06.2015 року №0000752202/8749.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що спірне рішення прийняте на підставі обставин, що не мали в дійсності місце. Зокрема, за наслідками планової виїзної перевірки ТзОВ "Мізол" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року підприємством надано усі первинні документи, котрі стосувались періоду, що перевірявся. Однак, не зважаючи на представлення до перевірки таких бухгалтерських документів, відповідач склав акт про відмову в наданні запитуваних документів. На підставі акту перевірки та акту про відмову в наданні таких документів відповідач застосував до позивача спірним рішенням адміністративний штраф. Вважає, що акт про відмову не складався під час перевірки, для ознайомлення не надавався, в самому акті перевірки про нього нічого не зазначено. Відтак, твердить про безпідставність прийняття спірного рішення.

В судовому засіданні позовні вимоги представник позивача підтримав з мотивів, які наведені у позовній заяві, просив про їх задоволення.

Представник відповідача, заперечуючи проти заявлених вимог, надав суду письмові заперечення проти позову, суть котрих зводиться до наступного. На вимогу перевіряючих службових осіб позивач усіх документів фінансово-господарської діяльності до перевірки не надав, про що було складено акт про ненадання документів до перевірки. У зв'язку з наведеним, враховуючи вимоги п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України та відповідно до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України на підставі акту про ненадання документів до проведення перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення. З урахуванням вищенаведеного, представник відповідача просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, покази свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

У період з 12.05.2015 року по 09.06.2015 року ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області провела планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Мізол" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, за наслідками якої складено акт від 23.06.2015 року №1067/1-3-03-22-02-13/33895476 (далі - акт перевірки).

12.05.2015 року у зв'язку із проведенням планової виїзної перевірки ТзОВ "Мізол" контролючий орган виставив позивачу письмову вимогу про надання пояснень та їх документального підтвердження № 6574/13-03-22-01-09/207, яка була отримана головним бухгалтером ОСОБА_3 12.05.2015 року, про що свідчить підпис на вимозі.

Згідно вимоги контролюючий орган просив позивача надати до перевірки ряд оригіналів (копій) підтверджуючих документів, серед переліку яких акти виконаних робіт (наданих послуг) та товарно-транспортні накладні щодо отримання транспортних послуг всього на загальну суму 2600170 грн. (без ПДВ).

Станом на 09.06.2015 року згаданих актів (оригіналів) посадові особи ТзОВ "Мізол" до перевірки не надали, про що ревізори-інспектори, які проводили перевірку платника, склали акт №56/22-02/33895476 від 09.06.2015 року (далі - акт про відмову), в якому зафіксували як факт відмови, так і перелік відсутніх первинних документів, перелік яких зазначено в акті №56/22-02/33895476 від 09.06.2015 року.

Цей акт зареєстровано в журналі спеціальних актів ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУДФС у Львівській області 09.06.2015 року за №56.

На підставі акту перевірки від 23.06.2015 року №1067/1-3-03-22-02-13/33895476 та акту №56/22-02/33895476 від 09.06.2015 року про відмову в наданні документів за допущення позивачем вимог п. 44.6 ст. 44, п.п. 121 ст. 121 Податкового кодексу України податковий орган 30.06.2015 року прийняв спірне податкове повідомлення-рішення №0000752202/8749 суму грошового зобов'язання за платежем адміністративні штрафи та інші санкції на суму 510 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 20.1.8 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкове служби мають право під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно із п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби і повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктом 85.6 ст. 85 Податкового кодексу України встановлено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільні формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платний податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновані подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державні податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акту в ньому вчиняється відповідний запис.

Згідно із абз. 4 п. 2.3.2.2. Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14.03.2013 року № 395, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

Згідно з п. 85.8 ст. 85 Податкового кодексу України посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Згідно із п. 85.7 ст. 85 Податкового кодексу України отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

Відповідно до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Згідно з п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Тобто, за відсутності в розпорядженні податкового органу документів, що стосуються предмету документальної перевірки, останній вправі звернутися до платника податків із запитом про надання належним чином завірених копій документів. У разі відмови платника податків надати копії документів для перевірки посадова (службова) особа органу державної податкової служби зобов'язана скласти акт про відмову у наданні документів із зазначенням переліку документів, що були витребувані, але не надані.

Таким чином, письмова вимога контролюючого органу від 12.05.2015 року № 6574/13-03-22-01-09/207 "Про надання пояснень та їх документального підтвердженя", адресована ТзОВ "Мізол" та отримана головним бухгалтером товариства, є належним доказом того, що посадові особи платника податків були повідомлені про необхідність надання до перевірки ряду документів, а свідченням того, що позивачем не наданого всіх документів до такої перевірки є акт про відмову у наданні зазначених документів.

Твердження представника позивача про те, що в акті перевірки не відображено факту складання акту про відмову у наданні документів спростовується наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме аркуш 13 акту перевірки від 23.06.2015 року №1067/1-3-03-22-02-13/33895476 містить опис обставини не надання позивачем первинних документів, та містить такий же перелік документів, котрий відповідає переліку, що значиться в акті про відмову в наданні бухгалтерських документів.

Як видно акт перевірки від 23.06.2015 року №1067/1-3-03-22-02-13/33895476 є підписаний позивачем, що свідчить про те, що він ознайомлений з таким та зокрема йому відомо про факт не надання ними до перевірки документів, висвітлених в акті перевірки та акті про відмову в наданні документів.

Поруч з тим, твердження позивача про надання ним до перевірки усіх первинних документів, що вимагалися контролюючим органом, спростовується також відсутністю у матеріалах справи копії опису документів, як цього вимагає п. 85.7 ст. 85 Податкового кодексу України.

Окрім цього, як це видно з матеріалів справи, при поданні скарги до ГУ ДФС у Львівській області на податкове повідомлення-рішення №0000732202/8636 від 26.06.2015 року, котре винесене за наслідками даної перевірки, позивач також не надав оригіналів (копій) первинних документів на підтвердження показників податкової звітності в частині витрат на транспортування на загальну суму 2600170 грн.

Таких документів не було представлено й суду під час розгляду справи.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем не спростовується факт не надання до перевірки документів, перелік яких висвітлений в акті перевірки та акті про відмову в наданні документів.

Свідок ОСОБА_3 (головний бухгалтер ТзОВ "Мізол") в судовому засіданні показала, що на першу вимогу інспекторів надати документи до перевірки, такі документи надавалися завжди, жодної відмови у наданні документів не було.

Натомість свідок ОСОБА_4, яка проводила перевірку позивача та безпосередньо складала акт про відмову в наданні документів, в судовому засіданні надала покази, що посадовими особами ТзОВ "Мізол" не було надано до перевірки первинних документів на підтвердження показників податкової звітності в частині витрат на транспортування на загальну суму 2600170 грн., про що нею був складений акт про відмову в наданні таких документів. Також зазначила, що на аркуші 13 акту перевірки підприємства висвітлено таку відмову у наданні документів.

Покази свідка ОСОБА_3 спростовуються письмовою вимогою про надання документів, актом перевірки та актом про відмову в наданні документів.

Щодо не відображення в акті про відмову в наданні документів відмови платника податку або його законного представника від підписання такого акту, то суд зазначає, що відповідно до ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, а відтак, суд не вбачає, що одна лише обставина не відображення в акті відмови в наданні документів факту відмови платника податку або його законного представника від підписання такого акту може бути підставою до скасування спірного рішення, адже позивач, жодним чином не намагався і не спростував факт порушення ним п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, а лише прагнув уникнути відповідальності, покликаючись на неможливість ревізорів відобразити реквізити документів, які не були надані позивачем до перевірки, при цьому жодним чином не спростовуючи сам факт не надання таких документів до перевірки.

Також, судовим розглядом встановлено, що фінансові санкції згідно спірного повідомлення-рішення позивачем сплачено, що суд розцінює як обставину визнання позивачем правомірності застосування до нього штрафу.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не подано всіх документів до перевірки, чим порушено п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, а відтак відповідачем правомірно застосовані штрафні (фінансові) санкції за відмову (ненадання) платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю.

Відтак, проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним та таким, що прийнято відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, який заперечував проти адміністративного позову, виконано обов'язок щодо доведення правомірності оскаржуваного рішення та надано докази в обґрунтування такої правомірності.

Частиною 1 ст. 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві докази позивача є необґрунтованими та відповідно такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати позивачеві, якому відмовлено в позові, не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складений та підписаний 21.06.2016 року.

Суддя Сидор Н.Т.