Постанова № 58459962, 31.05.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2016 року м.Житомир справа № 806/348/16

категорія 8.3.10

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шимоновича Р.М.,

секретар судового засідання Бойко Т.О., Талько А.М., Степанов П.В.,

за участю: представників позивача та представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт ЛТД" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання дій неправомірними та скасування податкової консультації, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт ЛТД" (далі - ТОВ "Граніт ЛТД") звернулось до суду з позовом, у якому просить:

- визнати неправомірними дії Головного управління ДФС у Житомирській області по наданню індивідуальної податкової консультації від 08.02.2016 № 113/6/06-38-15-03-21 та скасувати податкову консультацію від 08.02.2016 № 113/6/06- 38-15-03-21;

- визначити правомірним визначення ТОВ "Граніт ЛТД" розміру коефіцієнту рентабельності гірничодобувного підприємства на рівні 0,22, визначеному Державною комісією України по запасах корисних копалин у відповідності до Порядку визначення розміру коефіцієнта рентабельності гірничодобувного підприємства (Крмпе) для застосування платниками при обчисленні податкових зобов'язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у 2015 році на ділянках надр, де провадиться господарська діяльність з видобування корисних копалин, але геолого-економічна оцінка запасів корисних копалин та належне визначення Крмпе ще не виконані (лист від 02.02.2015 № 46/07 про визначення розміру коефіцієнта рентабельності гірничодобувного підприємства).

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що визначення відповідачем коефіцієнту рентабельності на рівні трикратної облікової ставки НБУ, у відповідності до пункту 252.16 статті 252 Податкового кодексу України, як зазначено у оскаржуваній податковій консультації, є неправомірним, а тому висновки, викладені в спірній податковій консультації є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях. Пояснив, що відповідно до вимог статей 52-53 Податкового кодексу України, надана податкова консультація від 08.02.2016 № 113/6/06-38-15-03-21 є такою, що не суперечить нормам законодавства, не порушує змісту норм, відповідає змісту відповідного податку чи збору.

Вислухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Встановлено, що 08.01.2016 ТОВ "Граніт ЛТД" звернулось до Головного управління ДФС у Житомирській області з проханням надати письмову консультацію чи вправі Товариство, як прибутково працююче підприємство, при обчисленні податкових зобов’язань у 2015 році на ділянці надр, де проводиться господарська діяльність з видобування корисних копалин, застосовувати усереднений тимчасовий коефіцієнт рентабельності - 0,22, згідно листа ДФС від 05.02.2015 № 3802/7/99-99-15-04-01-17 та листа ДКЗ від 02.02.2015 № 46/07, так як в поточних економічних умовах геолого-економічна оцінка запасів корисних копалин з належним визначенням Крмпе ще не виконана.

08.02.2016 Головне управління ДФС у Житомирській області надано платнику податкову консультацію № 113/6/06-38-15-03-21 (а.с. 13-15).

Не погодившись із висновками контролюючого органу, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних мотивів.

Згідно підпункту 14.1.172 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Відповідно до пунктів 52.1 - 52.5 статті 52 Податкового кодексу України, за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов'язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

Консультації, крім узагальнюючих, надаються:

в усній формі - контролюючими органами;

у письмовій або електронній формі - контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, та підлягають обов'язковому розміщенню на сайті контролюючого органу, який надав консультацію, протягом 10 календарних днів після дня їх надання без зазначення найменування (прізвища, ім'я, по батькові) платника податків та його податкової адреси.

Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

За змістом пункту 53.3 статті 53 Податкового кодексу України, платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Відповідно до висновків Головного управління ДФС України у спірній індивідуальній податковій консультації, ТОВ "Граніт ЛТД" в 2015 році необхідно визначати податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами із застосуванням коефіцієнта рентабельності, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України. Трикратний розмір ставки Національного банку України становить за 1 квартал - 0,6171, за 2 квартал - 0,90, за 3 квартал - 0,8571, за 4 квартал - 0,66.

Проте, із таким висновком контролюючого органу неможливо погодитись, з огляду на наступне.

Так, пунктом 252.6 статті 252 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства).

Згідно пункту 252.16 статті 252 Податкового кодексу України, розрахункова вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (Цр) обчислюється за такою формулою: Цр = Вмп + (Вмп х Крмпе)/Vмп,

де Вмп - витрати, обчислені згідно з пунктами 252.11 - 252.15 цієї статті (у гривнях);

Крмпе - коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства, обчислений у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (десятковий дріб). Гірничі підприємства, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, обчислюють податкові зобов'язання із застосуванням коефіцієнта рентабельності, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України;

Vмп - обсяг (кількість) товарної продукції гірничого підприємства - видобутих корисних копалин (мінеральної сировини), що видобута за податковий (звітний) період.

Із наведеного слідує, що коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства є одним із елементів при обчисленні розрахункової вартості одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства.

При цьому, застосування трикратного розміру облікової ставки Національного банку України можливе лише у разі порушення гірничим підприємства строку регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр.

Так, частиною четвертою статті 45 Кодексу України про надра встановлено, що запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Встановлено, що Держгеонадрами надано ТОВ "Граніт ЛТД" спеціальний дозвіл на користування надрами № 1322 від 10.04.1998, терміном дії до 21.01.2034, з метою видобування незміненого габро-лабрадориту, придатного для виробництва блоків та облицювальних виробів з них, відходи від виготовлення облицювальних виробів придатні для виробництва щебеню будівельного і каменю бутового Букинського родовища, ділянка "Південна", розташованого в 0,6 км на захід від с. Буки, площею 10,6 га (а.с. 86-87).

Указане родовище розвідане на протязі 1971-1973 років трестом "Київ геологія" на замовлення тресту "Промбудматеріали" Київського заводу "Граніт", що підтверджується протоколом № 3533 від 15.11.1973 (а.с. 71-80), коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства не визначений указаним протоколом.

Проте, у ході судового розгляду справи встановлено, що первинна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин Букинського родовища не проведена.

Так, пунктом 6 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 N 865 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.2000 N 1512), державній експертизі та оцінці підлягають запаси корисних копалин усіх розвіданих родовищ, у тому числі техногенних, а також запаси корисних копалин, що додатково розвідані в процесі розроблення родовищ, та запаси, що залишаються в надрах у разі ліквідації гірничодобувного підприємства.

За змістом пункту 26 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 N 865 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.2000 N 1512), ДКЗ систематично проводить аналіз державного балансу запасів корисних копалин і дає рекомендації для користувачів надр щодо подання на повторну або первинну державну експертизу матеріалів геолого-економічної оцінки відповідних родовищ корисних копалин.

Отже, вирішення питання щодо проведення первинної державної експертизи матеріалів геолого-економічної оцінки відповідних родовищ корисних копалин покладено на Державну комісію України по запасах корисних копалин.

Відповідно до пункту 2 Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 N 432, коефіцієнт рентабельності продукції гірничодобувного підприємства (промислу) - величина, що є співвідношенням фінансового результату операційної діяльності до виробничої собівартості продукції з урахуванням адміністративних витрат і витрат на збут.

За змістом пункту 27 Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 N 432, за результатами проведених робіт з дорозвідки і експлуатаційної розвідки родовищ (ділянок) корисних копалин, які розробляються, здійснюється переведення попередньо розвіданих запасів у розвідані, підрахунок і облік додатково виявлених запасів. Умовно балансові та позабалансові запаси, що залучаються до розробки, переводяться до балансових. Розкриті, підготовлені і готові до видобутку, а також наявні в охоронних ціликах гірничо-капітальних і гірничо-підготовчих виробок запаси корисних копалин підраховуються і обліковуються окремо згідно з їх промисловим значенням, ступенем геологічного та техніко-економічного вивчення.

У листі від 02.02.2015 № 46/07 Державна комісія України по запасах корисних копалин роз’яснила, що запаси корисних копалин, що рентабельно розробляються на ділянках надр, де геолого-економічна оцінка ще не виконана, належить розглядати як балансові видобувні запаси. Ознакою балансових видобувних запасів корисних копалин, визначеною абзацом 6-м пункту 3-го цієї Класифікації, є рентабельність виробничої діяльності гірничодобувного підприємства з їхньої розробки, яка перевищує ставку рефінансування НБУ.

Так як до блоків балансових видобувних запасів під час їхнього підрахунку включаються запаси, рентабельність розробки яких дорівнює або перевищує ставку рефінансування НБУ, усереднена рентабельність розробки балансових запасів усієї ліцензійної ділянки завжди перевищує цей показник і, відповідно, коефіцієнт рентабельності підприємства, як усереднений показник, що встановлюється на значний проміжок часу, перевищує ставку рефінансування НБУ. Для прибутково працюючого підприємства, накопичений дисконтований грошовий потік від виробничої діяльності якого є позитивним, усереднена рентабельність розробки запасів усієї ліцензійної ділянки має перевищувати ставку рефінансування НБУ в 1,65 і більше разів.

У 2014 р. Державна комісія України по запасах корисних копалин здійснила оцінку усередненої величини коефіцієнта рентабельності гірничодобувних підприємств за матеріалами державних експертиз геолого-економічних оцінок запасів корисних копалин ділянок надр, виконаних згідно з чинною на той час обліковою ставкою Національного банку України - 9,5 %. Згідно з геолого-економічними оцінками запасів корисних копалин усереднений коефіцієнт рентабельності для всіх гірничодобувних підприємств, за виключенням нафтогазових, визначено рівним 0,15. Усереднений коефіцієнт рентабельності для нафтогазових підприємств визначено рівним 1,65. На поточний час облікова ставка НБУ складає 14 %, і відповідні їй прогнозні усереднені коефіцієнти рентабельності гірничодобувних підприємств пропорційно мають дорівнювати, відповідно: для всіх гірничодобувних підприємств, за виключенням нафтогазових, - 0,22, а для нафтогазових підприємств - 2,42. Наведені величини тимчасових коефіцієнтів рентабельності гірничодобувного підприємства, прибутково працюючого в поточних економічних умовах, що визначаються обліковою ставкою НБУ, рівною 14 %, рекомендуються ДКЗ для застосування платниками при обчисленні податкових зобов'язань у 2015 році на ділянках надр, де провадиться господарська діяльність з видобування корисних копалин, але геолого-економічна оцінка запасів корисних копалин та належне визначення Крмпе ще не виконані (а.с. 20).

Указаний лист був доведений ДФС України до відома та використання у роботі, у тому числі, для Головних управлінь ДФС в областях, листом від 05.02.2015 № 3802/7/99-99-15-04-01-17 (а.с. 21).

Незважаючи на викладене, Головне управління ДФС у Житомирській області помилково вважає, що протокол № 3533 від 15.11.1973 по своїй суті є геолого-економічною оцінкою Букинського родовища.

На переконання суду, такі доводи відповідача суперечать приписам пункту 9 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 N 865, відповідно до якого, матеріали геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин повинні містити:

характеристику геологічної будови покладів корисних копалин, їх технологічних властивостей, гірничо-геологічних, гідрогеологічних та інших умов залягання в обсязі, достатньому для прийняття обґрунтованих проектних рішень щодо способу й системи видобутку та схеми комплексної переробки корисних копалин і визначення граничних показників (параметрів) кондицій;

техніко-економічне обґрунтування кондицій для підрахунку запасів корисних копалин, що забезпечують найповніше, економічно раціональне й комплексне вилучення з надр запасів основних та тих, що спільно залягають, корисних копалин, а також корисних компонентів шляхом використання сучасних промислових технологій видобутку й переробки мінеральної сировини з дотриманням вимог щодо охорони надр та навколишнього природного середовища;

характеристику методики й результатів випробовування і підрахунку запасів корисних копалин;

прогнозну економічну оцінку сумарного ефекту від експлуатації родовища за одним або кількома варіантами показників (параметрів) кондицій з визначенням прогнозних результатів підприємницької діяльності гірничопереробного комплексу в обсязі, достатньому для прийняття рішення про інвестування подальших робіт;

документи, що засвідчують право на користування надрами.

Протокол № 3533 від 15.11.1973 по своїй суті містить загальну характеристику Букинського родовища, та не є геолого-економічною оцінкою.

З огляду на встановлені обставини, суд вважає помилковим висновок контролюючого органу про те, що у 2015 році ТОВ "Граніт ЛТД" необхідно визначати податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами із застосуванням коефіцієнта рентабельності, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи те, що геолого-економічна оцінка запасів корисних копалин Букинського родовища та належне визначення Крмпе ще не виконані, суд вважає, що ТОВ "Граніт ЛТД" при визначенні податкового зобов’язання з рентної плати за користування надрами у 2015 році правомірно застосовувало усереднений коефіцієнт рентабельності гірничодобувних підприємств - 0,22.

Стаття 52 Податкового кодексу України встановлює обов'язок контролюючих органів надавати податкові консультації з питань практичного застосування норм податкового законодавства, то їй повинно кореспондувати право платника податків на її отримання. Якщо податковий орган не надає такої консультації або надає незаконну податкову консультацію, він тим самим порушує право платника податків на отримання інформації про практичне застосування норм законодавства.

Таким чином, для гірничодобувних підприємств, геолого-економічна оцінка запасів корисних копалин яких не проведена та належне визначення Крмпе ще не виконано, при обчисленні податкового зобов’язання з рентної плати за користування надрами слід застосовувати усереднений коефіцієнт рентабельності, а не трикратний розмір ставки НБУ, як зазначено у спірній податковій консультації.

За таких обставин, надана відповідачем податкова консультація, є необґрунтованою та не відповідає критеріям правомірності, які ставляться до рішень суб'єктів владних повноважень частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак, є протиправною та повинна бути скасована в силу вимог пункту 53.3 статті 53 Податкового кодексу України.

При цьому, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дій по наданню податкової консультації, з огляду на наступне.

Як випливає зі змісту статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України - до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Таким чином, у контексті наведених приписів до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, позаяк підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Суд наголошує, що вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданих йому повноважень. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії - у даному випадку спірна податкова консультація. Саме вона має вплив на його права та інтереси.

Зважаючи на те, що відповідачем дотримано порядок надання податкової консультації, суд відмовляє у задоволенні позову у цій частині.

Також, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині визначити правомірним визначення ТОВ "Граніт ЛТД" розміру коефіцієнту рентабельності гірничодобувного підприємства на рівні 0,22, визначеному Державною комісією України по запасах корисних копалин у відповідності до Порядку визначення розміру коефіцієнта рентабельності гірничодобувного підприємства (Крмпе) для застосування платниками при обчисленні податкових зобов'язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у 2015 році на ділянках надр, де провадиться господарська діяльність з видобування корисних копалин, але геолого-економічна оцінка запасів корисних копалин та належне визначення Крмпе ще не виконані (лист від 02.02.2015 № 46/07 про визначення розміру коефіцієнта рентабельності гірничодобувного підприємства), оскільки указана вимога не узгоджуються із повноваженнями адміністративного суду, визначеними у статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно зі частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч положенням статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем жодних належних доказів на підтвердження правомірності прийнятого рішення суду надано не було.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати податкову консультацію Головного управління ДФС у Житомирській області від 08.02.2016 № 113/6/06-38-15-03-21.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Граніт ЛТД" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області 1378,00 грн сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Р.М.Шимонович

Повний текст постанови виготовлено: 08 червня 2016 р.