Ухвала суду № 58459553, 13.06.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 червня 2016 р. справа № 804/3635/16

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Павловський Д.П., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до відповідача-1 - уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, відповідача-2 - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

10 червня 2016 року засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення позивача до переліку вкладників Акціонерного товариства «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича включити позивача до переліку вкладників Акціонерного товариства «Дельта Банк» для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування за вкладом в Акціонерному товаристві "Дельта Банк" згідно договору № 004-03726-190215 від 19.02.2015 р. банківського вкладу «Зростаючий» у доларах США у розмірі 188006 грн. (сто вісімдесят вісім тисяч шість гривень 00 коп.);

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в Акціонерному товаристві «Дельта Банк» згідно договору № 004-03726-190215 від 19.02.2015 р. банківського вкладу «Зростаючий» у доларах США у розмірі 188006 грн. (сто вісімдесят вісім тисяч шість гривень 00 коп.) за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов подано з порушенням вимог закону.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VІ , судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" встановлено розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня - 1378 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, що відповідає 551,20 грн.

Згідно із ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За змістом позовних вимог позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити певні дії.

Судом встановлено, що предметом позову є вимоги, що містять немайновий характер, а також, судом встановлено, що позивачем заявлено три позовні вимоги. Тобто, позивач, звертаючись до суду з трьома немайновими вимогами повинен був сплатити до суду судовий збір у сумі - 1653,60 грн.

Отже, в порушення ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, оригіналу доказу сплати судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви, яка містить три вимоги немайнового характеру, позивачем до матеріалів адміністративного позову не надано.

Судом встановлено, що разом із адміністративним позовом позивачем подано заяву про відстрочення сплати судового збору, до прийняття судом рішення по справі.

В обґрунтування зазначеної заяви позивач посилається на відсутність можливості скористатись своїми коштами через вклади у Акціонерному товаристві «Дельта Банк», нестійкою економічною ситуацією в Україні, відсутністю постійного заробітку, та відсутність можливості сплатити судовий збір у повному обсязі. Письмових доказів до заяви про відстрочення сплати судового збору - позивачем не надано.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що у задоволенні вимог заяви про відстрочення сплати судового збору слід відмовити повністю, виходячи із наступних підстав.

Так, згідно із ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначено вичерпний перелік суб'єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду, у зв'язку із чим, суд вважає відсутність підстав для задоволення вимог заяви про відстрочення сплати судового збору.

Суд, звертає увагу, що зветраючись із даною заявою про відстрочення сплати судового збору, позивачем не зазначено яку саме суму він просить суд відстрочити, а також, не надано доказів платоспроможності сплатити судовий збір станом на день ухвалення судового рішення.

Частиною 1 ст. 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Сплата судового збору за подання позовних заяв є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого ст. 55 Конституції України.

Таким чином, позивачу слід сплатити судовий збір із заявлених ним трьох немайнових вимог, та надати до суду оригінал квитанції, як доказ сплатити судового збору у розмірі 1653,60 грн., сплаченого на реквізити: одержувач - УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030001.

Також, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Судом встановлено, що в адміністративному позові позивачем зазначено два відповідача, а саме, відповідача-1 - уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, та відповідача-2 - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Проте, в порушення п. 4 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом позовних вимог позивач заявляє позовні вимоги лише до відповідача-1 - уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича.

Отже, позовні вимоги до відповідача-2 - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - відсутні.

Разом з тим, згідно із ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З документів, долучених до позовної заяви, вбачається, що у позивача з відповідачем правовідносини виникли ще у вересні 2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Отже, направляючи адміністративний позов до суду у червні 2016 року, з матеріалів поданих до позовної заяви вбачається, що позивачем пропущено встановлений законом шестимісячний строк звернення до суду, тому, суд вважає за необхідне запропонувати ОСОБА_1 надати письмові докази на підтвердження встановленого ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України строку звернення до суду, враховуючи, що це унеможливлює суд встановити, чи в межах строку звернення до адміністративного суду подано позовну заяву.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 100, 105 - 108, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ :

У задоволенні вимог заяви ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити повністю.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача-1 - уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, відповідача-2 - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) календарних днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 1653,60 грн., із заявлених позивачем трьох немайнових вимог, сплаченого на реквізити: одержувач - УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030001, а також, наданням до суду письмових доказів, з яких слід встановити, що адміністративний позов подано у строк, встановлений законом, та наданням до суду позовної заяви з викладенням тексту в новій редакції, із викладенням змісту позовних вимог відповідно до вимог ст. ст. 105 - 106 Кодексу адміністративного судочинства України, з наданням примірників позовної заяви відповідно до кількості сторін.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1. ч. 3, ч. 6 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.П. Павловський