Ухвала суду № 58459207, 15.06.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 743/1044/15-к Головуючий у І інстанції Сташків В. Б. Провадження № 11-кп/795/621/2016 Категорія - 121 ч. 1 КК Доповідач Салай Г. А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_1

Суддів: Акуленко С.О., Демченка О.В.

Секретаря судового засідання Гой Н.Г.

За участю учасників судового провадження:

Прокурора Гапєєвої Н.П.

Обвинувачуваної ОСОБА_2

Захисника ОСОБА_3

Розглянула у відкритому судовому засіданні в порядку апеляційного розгляду кримінальне провадження, внесене в єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015270220000219 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 та обвинувачуваного ОСОБА_2 на вирок Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 12 квітня 2016 року по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_2 за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, не працюючий, проживаючий в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України,

засуджений за ст. 121 ч. 1 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зараховано ОСОБА_2 в строк відбування покарання час його попереднього увязнення з 06 листопада 2015 року до 12 січня 2016 року включно, з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_2 1123 грн. 22 коп. витрат на лікування потерпілого; на користь держави 738 грн. 64 коп. процесуальних витрат.

Вироком суду обвинувачений ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 02.06.2015 року, близько 19 год. 00 хв., перебуваючи у стані алкогольного спяніння, знаходячись на вулиці, навпроти будинковолодіння № 46 розташованого по вул. Щорса в с. Неданчичі Ріпкинського району Чернігівської області, в ході конфлікту, що виник на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин з ОСОБА_4, умисно наніс останньому один удар косою в область правого надпліччя, спричинивши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, за ознакою небезпеки для життя у вигляді колото-різаного поранення правого надпліччя, проникаючого в праву плевральну порожнину, з пошкодженням правої легені, ускладненого напруженим пневмотораксом справа, травматичним шоком 2 ступеня.

В апеляційних скаргах:

Захисник обвинуваченого просить вирок суду скасувати, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_2 визнати винним за ст. 124 КК України, та призначити покарання із застосуванням ст. 69, 75 КК України з іспитовим строком 2 роки. Звертає увагу на те, що судом неправильно дана оцінка фактичним обставинам справи, а також дана неправильна кваліфікація діям обвинувачуваного за ст. 121 ч. 1 КК України.

Обвинувачуваний ОСОБА_2 просить вирок суду відносно нього змінити, перекваліфікувати його дії на ст. 124 КК України та помякшити покарання. Він вказує, що потерпілий не має до нього претензій по відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди. Він є постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_3 та обвинувачуваний ОСОБА_2 підтримали подані апеляційні скарги.

Прокурор просив залишити без задоволення апеляційні скарги обвинувачуваного та його захисника.

Заслухавши доповідача, думки учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, та доводи поданих апеляційних скарг, колегія суддів не знаходить підстав для їх задоволення.

Винність обвинувачуваного ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину, при обставинах, наведених у вироку суду повністю підтверджується сукупністю доказів, які досліджені в суді першої інстанції.

В суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково. Він вказав, що в його діях наявний склад кримінального правопорушення, передбачений ст. 124 КК України, а не склад кримінального правопорушення, передбачений ст. 121 ч. 1 КК України. Потерпілому ОСОБА_4 умисно заподіяв тяжкі тілесні ушкодження, перевищивши межі необхідної оборони. Він щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України. Визнав цивільний позов поданий прокуратурою щодо стягнення з нього витрат на лікування потерпілого ОСОБА_4 в державному лікувальному закладі. Хотів матеріально допомогти потерпілому, але ОСОБА_4 відмовився та примирення між ними не відбулося. В с. Неданчичі проживає і його брат ОСОБА_5. По сусідству проживає з сімєю і потерпілий ОСОБА_4. З останнім до 2 червня 2015 року в неприязних відносинах не перебував. ОСОБА_4 в травні 2015 року побив його співмешканку ОСОБА_6 02.06.2015 р., він разом з братом ОСОБА_5 та співмешканкою ОСОБА_6 переважно знаходились на подвірї домоволодіння, де вживали алкогольні напої. Потім ОСОБА_6 та ОСОБА_5 розійшлись у власних справах, а він залишився в будинку. Коли він косив траву на подвірї, то повернувся брат ОСОБА_5 у якого було підбите око та розбита голова, з якої текла кров, Брат повідомив, що тілесні ушкодження йому наніс ОСОБА_4 Брату він надав ОСОБА_5 першу медичну допомогу. В подальшому, він продовжив косити траву. Через деякий час до подвіря забіг сусід ОСОБА_4 який знаходився у збудженому стані. Супроводжуючи свої дії нецензурною лайкою і тримаючи в руках деревяну «біту», потерпілий став наближатися до присутніх, погрожуючи їм фізичною розправою. Він, вертикально тримаючи в руках косу, неодноразово пропонував ОСОБА_4 вийти за межі подвіря та кинути деревяну «біту» або спокійно поговорити. Потерпілий на це не реагував, та продовжував наближатися, розмахуючи деревяною «бітою». Ріжучою частиною коси, обороняючись від потерпілого, він хотів нанести ОСОБА_4 удар деревяною частиною коси, але той повернувся. Тоді він випадково наніс йому удар ріжучою частиною коси. При цьому, удар він наносив не у верхню, а у нижню частину тулуба. Вказує, що коса застрягла і повисла в тулубі ОСОБА_4. Останній самостійно витягнув косу тоа через хвіртку вийшов на вулицю де кинув косу та сів в автомобіль.

Винність обвинувачуваного ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину, підтверджується доказами, які досліджені в суді першої інстанції.

Потерпілий ОСОБА_4 показав, що він постійно проживає разом із сімєю в с. Неданчичі. У нього існує конфлікт з співмешканкою ОСОБА_2 - ОСОБА_6 З ОСОБА_2 до 2 червня 2015 р. неприязних відносин не було. 2 червня 2015 року близько 19 год. 00 хв., він повертався додому після роботи. В с. Неданчичі, не доїхавши 300-400 метрів до свого будинку, дорогу його автомобілю перегородив велосипедом брат обвинуваченого - ОСОБА_5, який перебуваючи у стані алкогольного спяніння, став висловлювати претензії і погрози, намагався витягти його з автомобіля. Він в свою чергу, відштовхнув на узбіччя ОСОБА_5, внаслідок чого останній упав. Прибравши з дороги велосипед і кинувший його поряд, він поїхав додому. Підїхавши до власного будинку, він побачив на вулиці співмешканку ОСОБА_7 з дітьми. В суміжному домоволодінні стояв ОСОБА_2 з косою. З моменту конфлікту з ОСОБА_5 та до моменту початку конфлікту з ОСОБА_2 пройшло хвилин 5. Він зайшов на своє подвіря, взяв деревяну товкачку та направився до двору обвинуваченого, з метою розмови та подальшого уникнення конфліктних ситуацій. Відкривши хвіртку, він побачив що обвинувачений ОСОБА_2 продовжує стояти з косою в загрозливій позі. Він встиг лише сказати декілька фраз, коли почув і побачив, як з вулиці до нього біг брат обвинуваченого ОСОБА_5, якого він відштовхнув та вибіг на вулицю. За ним слідом з косою побіг ОСОБА_2, який наніс удар косою, оскільки він відволікся на ОСОБА_5 Удар був нанесений поза межами подвіря, на вулиці і що ОСОБА_5 не міг сидіти на лавці. Очевидцем нанесення удару була ОСОБА_7 Крім того, припускає, що очевидцем подій була ОСОБА_6 Він самостійно витяг косу з тулубу, кинув її, зажав рану рукою і пішов до свого будинку. Примирення між ним та ОСОБА_2 не відбулося.

Свідок ОСОБА_7 в суді першої інстанції показала, що вона є співмешканкою потерпілого ОСОБА_4 02 червня 2015 року обвинувачений ОСОБА_2, його брат ОСОБА_5 та співмешканка ОСОБА_6, перебуваючи на подвірї вживали спиртні напої та між ними був словесний конфлікт. Вказує, що 02.06.2015 року, близько 19 годині вона з дітьми сиділа на лавці під двором. В цей час додому приїхав ОСОБА_4 Він перебував у збудженому стані. Нічого не пояснюючи, ОСОБА_4 взяв деревяну товкачку і пішов до господарства ОСОБА_2 Між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_2 був словесний конфлікт. В подальшому до подвіря, котячи велосипед, йшов ОСОБА_5 Вже на вулиці напроти будинку ОСОБА_2, зустрілись свідок ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_4, який вискочив з подвіря. Там між ними відбувся конфлікт. В даний конфлікт втрутився ОСОБА_2, який вибіг з господарства тримаючи в руках косу та розмахуючи нею. В подальшому, обвинувачений ОСОБА_2, на вулиці напроти подвіря, наніс один удар косою потерпілому ОСОБА_4 Куди саме цей удар був спрямований, їй тоді відомо не було. Побачивши кров у потерпілого ОСОБА_4, вона стала кликати на допомогу. З городу вийшла сусідка ОСОБА_8 ОСОБА_4 витяг самостійно косу, а вона з сусідкою удвох дитячою пелюшкою перевязали ОСОБА_4 і останній самостійно на автомобілі поїхав в лікарню до м. Славутич. В момент інциденту неподалік на вулиці, вона бачила лише співмешканку обвинуваченого ОСОБА_6, яка перебувала у стані алкогольного спяніння.

Свідок ОСОБА_8 в суді першої інстанції показала, що на початку червня 2015 року, вона знаходилась на городі та почула крики ОСОБА_7 про допомогу. Прийшовши на вулицю, вона побачила, що біля господарства ОСОБА_2, останній та свідок ОСОБА_5 лежали на землі, неподалік знаходився потерпілий ОСОБА_4, який просив про надання йому допомоги, вказавши, що його вдарили косою.

Свідок ОСОБА_9 вказав, що про нанесення потерпілому тілесних ушкоджень дізнався коли прийшов доглядати дітей. Також він разом з ОСОБА_8 залучався в якості понятого під час огляду місця події. Під час огляду, працівниками міліції за парканом виявлено та вилучено косу і деревяну «біту». Вказує, що свідок ОСОБА_6 була в стані спяніння.

Висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_4 № 496 від 06.07.2015 року, підтверджується, що у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у виді колото-різаного поранення правого надпліччя, проникаючого в праву плевральну порожнину, з пошкодженням правої легені, ускладненого напруженим пневмотораксом справа, травматичним шоком ІІ ступеня, котрі виникли від дії гострого предмету, що має колюче-ріжучі властивості, в тому числі і внаслідок удару косою, по давності утворення тілесні ушкодження можуть відповідати 02.06.2015 року і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Вказані ушкодження могли виникнути внаслідок впливу однієї травмуючої дії та знаходяться в зоні досяжній для власної руки. (а.с. 129-130, т. 1)

Згідно висновку судово-медичної експертизи: бити та коси № 140 від 02.07.2015 року, та з висновку судово-імунологічної експертизи № 119 від 25.06.2015 року, - кров потерпілого ОСОБА_4 відноситься до групи 0 з ізоглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0; кров підозрюваного ОСОБА_2 відноситься до групи АВ за ізосерологічною системою АВ0; кров свідка ОСОБА_5 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0. (а.с. 99-101, т. 1) (а.с. 107-111, т. 1)

Згідно висновку судово-медичної експертизи: бити та коси № 140 від 02.07.2015 року, при дослідженні верхної частини коси, вилученої з місця події, виявлено кров людини чоловічої генетичної статі, яка може походити внаслідок змішання крові потерпілого ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_5; при дослідженні деревяної частини коси та деревяної «біти» виявлено кров чоловіка, яка не може походити від потерпілого ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_5 (а.с. 99-101, т. 1)

Згідно висновку судово-імунологічної експертизи № 119 від 25.06.2015 року, в слідах крові на майці, джинсових шортах та фрагментах трусів, наданих ОСОБА_7, виявлено антиген Н, отже вона може походити від потерпілого ОСОБА_4; в слідах на фрагменті футболки, наданої ОСОБА_2, виявлено кров, видова належність якої не встановлена. (а.с. 107-111, т. 1)

Свідок ОСОБА_5 в суді першої інстанції показав, що він проживає в с. Неданчичі та доводиться рідним братом обвинуваченому ОСОБА_2 02 червня 2015 року він разом з ОСОБА_2 та співмешканкою останнього ОСОБА_6 вживали спиртні напої та йому стало відомо про нанесення потерпілим ОСОБА_4 тілесних ушкоджень ОСОБА_6 Того ж вечора, повертаючись додому він побачив, як назустріч в автомобілі їхав потерпілий ОСОБА_4 Останній зупинився, він спитав у ОСОБА_4 про інцидент з ОСОБА_6, на що останній вийняв з автомобіля деревяну «біту» та наніс йому удар по голові та поїхав далі. На деякий час, він втратив свідомість. Підвівшись повернувся до ОСОБА_2 щоб обробити рани та розповісти про конфлікт з ОСОБА_4 Брат ОСОБА_2 промив йому рани на голові, перевязав її та після цього продовжив косити траву косою. Через деякий час до двору обвинуваченого ОСОБА_2 забіг потерпілий ОСОБА_4 Останній розмахував деревяною «бітою» та висловлювався нецензурною лайкою, погрожував присутнім розправою та не реагував на вимоги обвинуваченого ОСОБА_2 вийти на вулицю. Потім потерпілий ОСОБА_4 кинувся на обвинуваченого ОСОБА_2, між ними почалася штовханина і вони переміщувалися по двору. Як саме обвинувачений ОСОБА_2 замахнувся і наніс удар потерпілому ОСОБА_4, він не бачив, оскільки сидів на лавці та не піднімав голову. З приводу побоїв отриманих від ОСОБА_4, він до медичних закладів та правоохоронних органів не звертався.

Свідок ОСОБА_6 в суді першої інстанції пояснила, що вона є співмешканкою ОСОБА_2 У неї з потерпілим ОСОБА_4 склалися неприязні відносини. 24.05.2015 року ОСОБА_4 наніс їй тілесні ушкодження. 02 червня 2015 року її співмешканець ОСОБА_2 разом з братом ОСОБА_5 вживали спиртні напої. Вона спиртні напої не вживала. Вказує, що ввечері вона відлучалась до сусідки аби купити молока. Коли поверталась додому, то побачила, що з подвіря виходить ОСОБА_4 схрестивши руки, сів у власний автомобіль та поїхав. Вона не була очевидцем конфлікту між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_4. Зайшовши на подвіря побачила на лавці ОСОБА_5, у якого була розбита голова і надала йому медичну допомогу. Побувши деякий час на подвірї, вона з обвинуваченим ОСОБА_2 пішли до будинку, а приблизно через півтори години приїхали працівники міліції, які проводили огляд домоволодіння та провели затримання обвинуваченого ОСОБА_2 При цьому, вона не бачила у дворі коси та деревяної «біти».

Крім того, вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується також наступними доказами:

Даними протоколу слідчого експерименту від 28.07.2015 року, проведеного за участю обвинуваченого ОСОБА_2, згідно якого, останній в присутності понятих, показав та розказав на місці яким чином до нього у двір забіг ОСОБА_4; вказав на місце знаходження потерпілого і свого брата ОСОБА_10; вказав місце та спосіб нанесення удару потерпілому; місце поза межами двору, куди він викинув косу і біту (а.с. 131-136, т. 1).

Даними протоколу слідчого експерименту від 28.07.2015 року, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_4, згідно якого, останній в присутності понятих, показав яким чином 02.06.2015 року він стояв при вході на подвіря обвинуваченого ОСОБА_2, яким чином зіштовхнувся зі свідком ОСОБА_5, місце і спосіб нанесення йому удару косою обвинуваченим ОСОБА_2 (а.с. 141-145, т. 1).

Даними протоколу слідчого експерименту від 28.07.2015 р., проведеного за участю свідка ОСОБА_7, згідно якого, остання розповіла і показала місце, де вона знаходилась 02.06.2015 року у той час коли потерпілий ОСОБА_4 приїхав додому; яким чином ОСОБА_4 взяв у своєму дворі деревяну товкачку та пішов до двору обвинуваченого ОСОБА_2; напрямок, з якого зявився свідок ОСОБА_5 та яким чином з ним штовхався потерпілий ОСОБА_4; яким чином з двору із косою в руках вийшов обвинувачений ОСОБА_2 та наніс нею удар ОСОБА_4 (а.с. 137-140, т. 1).

Колегія суддів не погоджується із доводами поданих апеляційних скарг про наявність у діях ОСОБА_2 складу злочину передбаченого ст. 124 КК України, а саме умисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони.

Дослідженими по справі доказами встановлено, що у ОСОБА_4 відбувся конфлікт з братом обвинувачуваного ОСОБА_5 До моменту початку конфлікту з ОСОБА_2 пройшло близько 5 хвилин. Суспільно-небезпечного посягання з боку потерпілого ОСОБА_4 щодо самого обвинувачуваного ОСОБА_2 не було.

Крім того, вимоги апеляційної скарги захисника обвинувачуваного про необхідність постановлення нового вироку відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КК України не відповідають вимогам ст. 420 КПК України, в якій викладені виключні підстави для постановлення нового вироку судом апеляційної інстанції.

При наведених обставинах дії обвинуваченого ОСОБА_2 судом першої інстанції правильно кваліфіковані за ст. 121 ч. 1 КК України.

Покарання обвинувачуваному ОСОБА_2 судом призначене у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким, даних, про особу обвинуваченого, який є потерпілим від аварії на ЧАЕС, а також обставини, яка обтяжує покарання.

Призначене обвинувачуваному покарання є достатнім і необхідним для її виправлення та попередження нових злочинів. Тому, підстав для помякшення покарання обвинувачуваному колегія суддів не знаходить.

На підставі ст. 72 ч. 5 КК України обвинувачуваному ОСОБА_2 необхідно зарахувати строк попереднього увязнення з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Керуючись ст., ст. 371, 376, 404, 407, 418, 419 КПК України судова колегія ,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 та обвинувачуваного ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а вирок Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 12 квітня 2016 року відносно ОСОБА_2 - без змін.

На підставі ст. 72 ч. 5 КК України обвинувачуваному ОСОБА_2 зарахувати строк попереднього увязнення з 06. 11. 205 року по 12.01.2016 року та з 12.04.2016 року по 15. 06. 2016 року, з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3-х місяців з дня її проголошення, обвинувачуваної з моменту отримання копії ухвали.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_11 ОСОБА_12