Вирок № 58456494, 03.06.2016, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 1-кп/593/74/2016

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Бережанський районний суд Тернопільської області

"03" червня 2016 р.

у складі: головуючого - судді Німко Н.П.

при секретарі судового засідання Олексів О.Б.

з участю:

прокурора Ігнатової К.О.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисника ( адвоката) Шарапової В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бережани Тернопільської області кримінальну справу (кримінальне провадження №- 120 162 100 400 000 48 від 25 лютого 2016 року) про обвинувачення:

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Чортків Тернопільської області, українця, громадянина України, проживаючої АДРЕСА_1, з середньою-спеціальною освітою, не одруженого, утриманців немає, не працюючого, депутатом не обирався, судимого 20 травня 2014 року вироком Рівненського міського суду Рівненської області за ч.1 ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 850,00 грн. - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України;

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Бережани Тернопільської області, українця, громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_2, з середньою освітою, одруженого, утриманців немає, не працюючого, депутатом не обирався, раніше не судимого - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникнення в підвальне приміщення, що по АДРЕСА_3, яке належить ОСОБА_4, 20 лютого 2016 року близько 02 години зайшов на неогороджене господарство ОСОБА_4 по АДРЕСА_3 та підійшов до недобудованої будівлі, де знаходиться підвальне приміщення. В подальшому ОСОБА_2, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, проник шляхом відкриття незачинених дверей, в приміщенні підвалу, звідки умисно таємно викрав 20 скляних банок з тушонкою із свинини ємкістю по 0.5 л. кожна, загальною вартістю 900 гривень.

Викрадене майно ОСОБА_2, виніс із підвального приміщення, яке належить ОСОБА_4, отримавши реальну можливість розпоряджатись ним на власний розсуд та з місця вчинення кримінального правопорушення втік, чим завдав потерпілій майнової шкоди на загальну суму 900 гривень.

23 лютого 2016 року близько 23 години ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_2 по АДРЕСА_2, запропонував ОСОБА_2 вчинити таємне викрадення чужого майна із підвальних приміщень будинків у м. Бережани. На що ОСОБА_2 погодився та вони вступили у злочинну змову, направлену на вчинення цих крадіжок.

Реалізовуючи свій злочинний намір, 23 лютого 2016 року близько опівночі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за попередньою домовленістю, взявши із собою дві пари рукавиць, молоток, дві металеві трубки, дорожню сумку та рюкзак, пішли у центр м. Бережани. Перебуваючи на АДРЕСА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зайшли в будинок АДРЕСА_4, пройшли до приміщення загального підвалу, де переконавшись, що за ними ніхто не спостерігає, шляхом злому навісного замка металевими трубками, проникли в підвальне приміщення, яке належить ОСОБА_5, звідки умисно, таємно викрали велосипед марки «Україна», залишкова вартість якого становить 360 гривень.

Викрадений велосипед ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2, витягнули із підвального приміщення, що по АДРЕСА_4, отримавши реальну можливість розпоряджатись викраденим майном на власний розсуд та з місця вчинення кримінального правопорушення втекли, чим завдали потерпілому ОСОБА_5, майнової шкоди на вказану суму.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за попередньою домовленістю, 24 лютого 2016 року близько опівночі, взявши з собою дві пари рукавиць, молоток, дві металеві трубки, дорожню сумку та рюкзак пішли на АДРЕСА_5. Перебуваючи на цій вулиці, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зайшли у під'їзд будинку АДРЕСА_5, пройшли у приміщення загального підвалу, де переконавшись, що за ними ніхто не спостерігає, шляхом злому навісного замка металевими трубками, проникли в підвальне приміщення, яке належить ОСОБА_6, звідки умисно таємно викрали п'ять пляшок олії «Рідне Поле» ємкістю по 5 л. кожна, загальною вартістю 599,5 гривень; п'ять скляних банок з тушонкою із м'яса качки ємкістю по 0.5 л. кожна, загальною вартістю 262,5 гривень; п'ять скляних банок з паштетом із свинини ємкістю по 0.5 л. кожна, загальною вартістю 225 гривень, всього на суму 1087,00 гривень.

Викрадене майно ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2 винесли у сумці та рюкзаку із підвального приміщення ОСОБА_6, отримавши реальну можливість розпоряджатись викраденим майном на власний розсуд та з місця вчинення кримінального правопорушення втекли, чим завдали потерпілій ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 1087,00 гривень.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою домовленістю 24 лютого 2016 року близько опівночі, перебуваючи в приміщенні загального підвалу будинку АДРЕСА_5, переконавшись, що за ними ніхто не спостерігає, шляхом злому металевими трубками навісного замка, проникли в підвальне приміщення, яке належить ОСОБА_7, звідки умисно таємно викрали ручний ударний електродриль марки «Рhіоlепt», вартістю 360 гривень; електричну ручну шліфувальну машину марки «DWT», вартістю 552,5 гривень; ручний електричний рубанок марки ««Рhіоlепt», вартістю 1140 гривень; електролобзик «Рhіоlепt» , вартістю 800 гривень; сім свердел по дереву марки «Intertool», вартістю 38 гривень; рулетку вимірювальну марки «Торех», вартістю 13,5 гривень; ручний клейовий пістолет марки «Торех», вартістю 25 гривень; кутник будівельний, вартістю 12 гривень; дві металеві стамески вартістю 60 гривень; два ручні гайкових ключа розміром 14x17 та 10х12, вартістю 35 гривень; два велосипедні ключа вартістю 40 гривень; один алмазний диск до кутової шліфувальної машини, вартістю 100 гривень; один диск по металу до кутової шліфувальної машини, вартістю 60 гривень, всього на загальну суму 3 312,25 гривень.

Викрадене майно ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2 винесли в сумці та рюкзаку із підвального приміщення, яке належить ОСОБА_7, отримавши реальну можливість розпоряджатись викраденим майном на власний розсуд та з місця вчинення кримінального правопорушення втекли, чим завдали потерпілому майнову шкоди на загальну суму 3 312,25 гривень.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою домовленістю, 25 лютого 2016 року близько опівночі, взявши із собою дві пари рукавиць, молоток, металеві трубки, дорожню сумку та рюкзак пішли на АДРЕСА_6. Прийшовши за вищевказаною адресою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зайшли в приміщення загального підвалу будинку, де переконавшись, що за ними ніхто не спостерігає, шляхом злому металевими трубками навісного замка, проникли в підвальне приміщення, яке належить ОСОБА_8, звідки умисно таємно викрали десять скляних банок із томатним соусом ємкістю по 0.5 л. кожна, загальною вартістю 82,5 гривень; десять скляних банок із салатом з моркви, ємкістю по 0.5 л. кожна, загальною вартістю 105 гривень; десять скляних банок з салатом із бурячка, ємкістю по 0.5 л. кожна, загальною вартістю 65 гривень; 20 скляних банок із консервованими огірками ємкістю по 0.5 л. кожна, загальною вартістю 545 гривень; п'ять банок із варенням із слив, ємкістю по 0.5 л. кожна, загальною вартістю 108,5 гривень; дві скляні банки згущеного молока ємкістю по 0.5 л. кожна, загальною вартістю 55 гривень; дві скляні банки консервованого горошку, ємкістю по 0.5 л. кожна, загальною вартістю 50 гривень; одну банку консервованих слив ємкістю 1 л., вартістю 21,7 гривень, всього на загальну суму викраденого майна 1031,7 гривень.

Викрадене майно ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2, винесли із підвального приміщення, яке належить ОСОБА_8, отримавши реальну можливість розпоряджатись викраденим майном на власний розсуд та з місця вчинення кримінального правопорушення втекли, чим завдали потерпілій майнової шкоди на загальну суму 1031, 7 гривень.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою домовленістю, 25 лютого 2016 року близько опівночі перебуваючи у приміщенні загального підвалу будинку АДРЕСА_6, переконавшись, що за ними ніхто не спостерігає, шляхом злому металевими трубками навісного замка, проникли в підвальне приміщення, яке належить ОСОБА_9, звідки умисно таємно викрали п'ять скляних банок із свинним жиром ємкістю 1 л. кожна, загальною вартістю 247.5 гривень, дві пляшки олії «Олейна традиційна» ємкістю по 5 л. кожна, загальною вартістю 333 гривень, всього на загальну суму 580,5 гривень.

Викрадене майно ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2, винесли із підвального приміщення, яке належить ОСОБА_9, отримавши реальну можливість розпоряджатись викраденим майном на власний розсуд та з місця вчинення кримінального правопорушення втекли, чим завдали потерпілому майнової шкоди на вказану суму.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185 КК України визнав повністю, запевнив суд про своє щире каяття, просить його суворо не карати. Також у судовому засіданні пояснив, що дійсно знайомий із ОСОБА_2, оскільки разом навчалися у навчальному закладі в с. Гримайлів Гусятинського району Тернопільської області. Так, 21 лютого 2016 року він приїхав до ОСОБА_2 в м. Бережани Тернопільської області в гості ( АДРЕСА_2), перед поїздкою у Польщу. Наступної ночі вони розговорилися і вирішили піти викрасти з підвалів будинків «закрутки», домашню консервацію, щоб мати, що поїсти. 23 лютого 2016 року, після 12 години ночі вони з ОСОБА_2 пішли на АДРЕСА_4, попередньо взяли з собою дві металевих трубки, що ними збивати замки «колодки», з дверей підвалів, взяли рюкзак, сумки, щоб переносити викрадене. Зайшовши через незачинені двері в загальне підвальне приміщення підвалу одного із житлових будинків, разом збили металевими трубками замок із дверей одного із окремих підвалів, звідки викрали велосипед «Україна». В подальшому велосипед затягнули до будинку ОСОБА_2, а потім після того, як їх викрили, повернули його потерпілому. Також 24 лютого 2016 року він та ОСОБА_2 аналогічним чином взявши металеві трубки , рюкзак та сумки, близько 12 години ночі пішли вчиняти крадіжку з підвалів будинків, що по АДРЕСА_5. Так само зайшли в незачинене загальне підвальне приміщення одного з багатоквартирних будинків, де металевими трубками разом збили колодку одного із зачинених підвалів, Потім проникли всередину підвалу і з нього викрали олію, тушонки. Потім, перебуваючи в загальному приміщенні підвалу, вирішили обікрасти ще один підвал. Знову таким самим способом разом збили колодку із дверей підвалу і викрали звідти різний інструмент. Наступного дня, 25 лютого 2016 року, близько 00-01 години, таким самим чином разом із ОСОБА_2, обікрали ще два підвали по тій же вулиці, але в будинку, що стояв поряд із попереднім. За вказаних обставин ним і ОСОБА_2 були викрадені ті речі й предмети, які вказані в обвинувальному акті, їх виду, розміру та вартості не оспорив. Після вчинення останньої крадіжки, коли поверталися додому із викраденим, були затримані біля будинку ОСОБА_2 працівниками міліції, де зразу ж на місці добровільно зізналися у всіх вчинених крадіжках і повернули все викрадене.

Також звернувся до суду із письмовою заявою, яку як і його захисник підтримав у судовому засіданні, згідно якої повідомив суд, що повністю визнає свою вину в інкримінованих йому злочинах, передбачених ч.3 ст. 185 КК України, а саме у вчиненні крадіжок чужого майна у вчинених спільно із ОСОБА_2 у потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9. А тому повністю визнає і не оспорює всі обставини інкримінованих йому кримінальних правопорушень, з кваліфікацією його дій погоджується повністю. У зв»язку з чим, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України просив суд визнати недоцільним дослідження обставин кримінальних правопорушень; запевнив суд, що правильно розуміє зміст таких обставин, також усвідомлює і розуміє процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів, в частині обмеження його права апеляційного оскарження вказаних обставин; зазначив, що така його позиція є добровільною.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185 КК України визнав повністю, запевнив суд про своє щире каяття, просить його суворо не карати. Також пояснив, що дійсно 20 лютого 2016 року, близько 02 год. ночі, переслідуючи мету викрадення якогось майна зайшов на неогороджене господарство ОСОБА_4 по АДРЕСА_3. Там він підійшов до недобудованої будівлі у якій знаходилося підвальне приміщення та переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, шляхом відкриття незачинених дверей, таємно проник у приміщенні підвалу, звідки викрав 20 скляних банок з тушонкою із свинини ємкістю по 0.5 л. кожна. Щодо решти епізодів крадіжок, які йому інкриміновані в обвинувальному акті, то у судовому засіданні дав пояснення, які по своїй суті є аналогічними поясненням обвинуваченого ОСОБА_1

Також звернувся до суду із письмовою заявою, яку підтримав у судовому засіданні, згідно якої повідомив суд, що повністю визнає свою вину в інкримінованих йому злочинах, передбачених ч.3 ст. 185 КК України, а саме у вчиненні крадіжок чужого майна у вчинених спільно із ОСОБА_1 у потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, та ОСОБА_9, а також одноособово у потерпілої ОСОБА_4. А тому повністю визнає і не оспорює всі обставини інкримінованих йому кримінальних правопорушень, з кваліфікацією його дій погоджується повністю. У зв»язку з чим, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України просив суд визнати недоцільним дослідження обставин кримінальних правопорушень; запевнив суд, що правильно розуміє зміст таких обставин, також усвідомлює і розуміє процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів, в частині обмеження його права апеляційного оскарження вказаних обставин; зазначив, що така його позиція є добровільною.

Потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у судове засідання не з»явилися, подали письмові заяви про судовий розгляд даного кримінального провадження за їх відсутності, всі висловили свою позицію щодо міри покарання обвинуваченим, де просять їх суворо не карати, волі не позбавляти, всім потерпілим збитки відшкодовано і претензій морального та матеріального характеру до обвинувачених у них немає.

Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в повному обсязі визнали свою вину у вчиненні інкримінованих їм органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачені правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України.

З огляду на вищевикладене, суд вважає правильною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.3 ст. 185 КК України, - умисному, таємному викраденні чужого майна, вчиненого шляхом проникнення у приміщення.

Також суд вважає правильною кваліфікацію дій і обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.3 ст. 185 КК України, - умисному, таємному викраденні чужого майна, вчиненого шляхом проникнення у приміщення.

За вчинені кримінальні правопорушення обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають покаранню.

Відповідно до ст. ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно довідки Бережанської ЦРКЛ ( №-22 від 02 березня 2016 року) обвинувачений ОСОБА_2 на диспансерному обліку в психіатра та нарколога зазначеної медичної установи не перебуває.

Згідно довідки-характеристики №-426 від 02 березня 2016 року, виданої Бережанською міською радою Тернопільської області, компрометуючими даними на ОСОБА_2 Бережанська міська рада не володіє.

Відповідно до довідки №-101 районної поліклініки м. Чортків Тернопільської області від 17 березня 2016 року ОСОБА_1 на обліку в наркологічному кабінеті Чортківської районної поліклініки не перебуває.

Згідно довідки №-192 районної поліклініки м. Чортків Тернопільської області від 17 березня 2016 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в психіатричному кабінеті Чортківської районної поліклініки із діагнозом затримка психічного розвитку.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №-162 від 05 квітня 2016 року ОСОБА_1 на період часу до якого відносяться інкриміновані йому діяння на психічні захворювання не страждав, він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними у той час, до якого відносяться інкриміновані йому діяння; за теперішнього часу на психічні захворювання не страждає; по своєму психічному стані в даний час ОСОБА_1 здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними; не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру.

Як вбачається із характеристики №-407 від 09 березня 2016 року виданої Білобожницькою сільською радою Чортківського району Тернопільської області, житель села Калинівщина Чортківського району Тернопільської області ОСОБА_1 проживає на території села з 2004 року, заяв та скарг на нього у сільську раду не надходило.

Згідно довідки №-406 від 09 березня 2016 року виданої Білобожницькою сільською радою Чортківського району Тернопільської області, ОСОБА_1 є членом багатодітної сім»ї.

Характеристика видана 04 березня 2016 року за №-138 директором Гримайлівської санаторної загальноосвітньої школи-інтернат 1-111 ступенів Тернопільської обласної ради, на колишнього учня зазначеного навчального закладу ОСОБА_1 є позитивною.

Згідно вироку Рівненського міського суду Рівненської області від 20 травня 2014 року ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу.

При призначенні виду та терміну покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України класифікуються як тяжкі злочини, поведінку обвинуваченого під час судового розгляду, який вину у вчиненому визнав в повному обсязі, особу обвинуваченого, його молодий вік, відсутність майнових претензій з сторони потерпілих, щире каяття та добровільне зізнання у вчиненому, його позитивну характеристику за колишнім місцем навчання та за місцем проживання.

Усі вище перелічені судом обставини, в їх сукупності, враховуються судом при призначенні обвинуваченому покарання і їх наявність, як вважає суд дає підстави для застосування у даному випадку до обвинуваченого ОСОБА_1 кримінально-правових пільг.

А тому, суд приходить до висновку, що перевиховання та виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та досягнення мети запобігання вчинення ним нових злочинів, є можливим без ізоляції його від суспільства й він може бути звільненим від відбування покарання з випробуванням, з дотриманням вимог ст. 75 КК України.

Поряд з цим, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 терміну основного покарання в межах санкції ч.3 ст. 185 КК України та визначенні терміну іспитового строку згідно ст. 75 КК України, суд враховує й багатоепізодінсть вчинених ним тяжких злочинів, те, що обвинувачений є раніше судимим за вчинення корисливого злочину і не став на шлях виправлення й повторно вчинив умисний корисливий злочин.

При призначенні виду та терміну покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України класифікуються як тяжкі злочини, поведінку обвинуваченого під час судового розгляду, який вину у вчиненому визнав в повному обсязі, особу обвинуваченого, його молодий вік, відсутність майнових претензій з сторони потерпілих, щире каяття та добровільне зізнання у вчиненому, його позитивну характеристику за місцем проживання, те що він вчинив злочин вперше і раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. А тому вважає за можливе призначити йому основне покарання у виді передбаченому санкцією ч.3 ст. 185 КК із його мінімальним строком.

Усі вище перелічені судом обставини, в їх сукупності, враховуються судом при призначенні обвинуваченому покарання і їх наявність, як вважає суд дає підстави для застосування у даному випадку до обвинуваченого ОСОБА_2 кримінально-правових пільг.

А тому, суд приходить до висновку, що перевиховання та виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та досягнення мети запобігання вчинення ним нових злочинів, є можливим без ізоляції його від суспільства й він може бути звільненим від відбування покарання з випробуванням, з дотриманням вимог ст. 75 КК України.

Процесуальні витрати по справі слід стягнути із обвинувачених солідарно в користь держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 373, 370-374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України за яким призначити йому основне покарання у виді 4 ( чотирьох) років позбавлення вол.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного йому основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк в 2 (два) роки.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України за яким призначити йому основне покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного йому покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк в 1 (один) рік.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь держави процесуальні судові витрати:

-за проведення товарознавчої експертизи від 10 березня 2016 року №-6-157\16 в розмірі 527 ( п»ятсот двадцять сім) гривень 76 коп.

-за проведення товарознавчої експертизи від 14 березня 2016 року №-6-163\16 в розмірі 263 (двісті шістдесят три) гривні 88 коп.

-за проведення судової трасологічної експертизи за експертною спеціальністю 4.1 (дослідження слідів людини та слідів тварини) від 14 березня 2016 року №-1.5-219\16 в розмірі 351 (триста п»ятдесят одна) гривня 84 коп.

-за проведення судової трасологічної експертизи за експертною спеціальністю 4.2 (дослідження знарядь, агрегатів та інструментів і залишених ними слідів, ідентифікація цілого за частинами) від 14 березня 2016 року №-1.5-220\16 в розмірі 351 (триста п»ятдесят одна) гривня 84 коп.

Апеляція на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Бережанський районний суд Тернопільської області. Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Обвинуваченому також роз'яснюється його право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Суддя Бережанського районного суду

Тернопільської області Н.П. Німко