Постанова № 58455719, 15.06.2016, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/4755/16-а

Провадження №2-а/592/189/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2016 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді Корольової Г.Ю.

за участю секретаря Коваленко А.В.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання дій неправомірними та забов'язання здійснити нарахування і подовжити виплату щомісячної адресної грошової допомоги,-

в с т а н о в и в :

У травні 2016 року позивач звернувся з адміністративним позовом, в якому просить визнати незаконними дії Управління соціального захисту населення Сумської міської ради щодо припинення надання їй щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються із тимчасово-окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції та зобов'язати Управління соціального захисту населення Сумської міської ради продовжити йому виплату адресної допомоги для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, передбаченої Постановою КМУ № 505 від 01 жовтня 2014 року.

Позивачка у судовому засіданні позов підтримала.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. надав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову заперечував.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що влітку 2014 року позивачка звернувся до відповідача із заявою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, в якій вказав про неотримання ним будь-яких видів соціальних виплат.

На підставі поданої заяви позивачці призначено щомісячну адресну допомогу особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, яку він отримував з 01.10.2014 року по 31.01.2015 року.

Виплата зазначеної допомоги здійснювалась позивачу на підставі Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 року, відповідно до п. 2 якого грошова допомога надається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції або змушені були покинути своє постійне місце проживання в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, і перемістилися в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі - особа, яка переміщується), а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

28.01.2016 року, позивачка звернулась до Управління соціального захисту населення Сумської міської ради із заявою про подовження строку дії довідки та призначення мені щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, у відповідності до вимог Закону України від 20.10.2014 року №1706-УІІ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» строк дії довідки було подовжено на 6 місяців, про що на зворотному боці довідки спеціалістом УСЗН Сумської міської ради був зроблений відповідний запис із зазначенням дати запису - 28.01.2016. Було зазначено, що датою закінчення дії довідки є 27.07.2016 р. Потім їй було запропоновано зареєструвати місце перебування в територіальному підрозділі Державної міграційної служби України.

Звернувшись особисто 12.05.2016 року до Управління соціального захисту населення Сумської міської ради за роз'ясненням щодо ненарахування мені (невиплати) адресної допомоги, позивачка отримала «Повідомлення про відмову в наданні допомоги переміщеним особам на проживання» за підписом начальника Управління соціального захисту населення Сумської міської ради. Про отримання зазначеного повідомлення позивачка власноруч розписалася із зазначенням дати отримання - 12.05.2016 р.

Зі змісту повідомлення вбачається, що адресна допомога за моєю заявою від 28.01.2016 року мені не була призначена через відсутність відмітки територіального підрозділу Державної міграційної служби України на зворотному боці довідки про взяття на облік згідно з пунктом 7і Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту , розташованого на лінії зіткнення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 509 «Про облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції».

Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505, передбачає надання грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців (п. 1 Порядку).

Пунктом 1 ст. 1 Закону України від 24.12.2015 «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи було вилучено з переліку документів, до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, визначених Законом України від 11.12.2003 «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Пунктом 4 частини 2 розділу І Закону України від 24.12.2015 «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» доповнена частина 1 статті 4 Закону України від 20.10.2014 «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», яка наголошує, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Частина 1 статті 12 Закону надає вичерпний перелік підстав для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб і такими є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа:

1) подала заяву про відмову від довідки;

2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину;

3) повернулася до покинутого місця постійного проживання;

4) виїхала на постійне місце проживання за кордон;

5) подала завідомо недостовірні відомості.

Отже, з часу набрання чинності цим Законом, а саме з 13.01.2016 проставляння територіальними підрозділами Державної міграційної служби України відмітки про реєстрацію місця проживання осіб, зазначених у довідці, не є необхідним, оскільки саме Міністерство соціальної політики визначено відповідальним за забезпечення формування та ведення, а на структурні підрозділи з питань соціального захисту населення покладено завдання щодо вирішення питання стосовно видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, реєстрації та постановки її на облік в Єдиній інформаційній базі.

Такий висновок також випливає з того, що вносячи зміни Законом України від 24.12.2015 «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», законодавець виключив п. 5 ч. 2 ст. 9 Закону, норма якого передбачала обовязок внутрішньо переміщеної особи один раз на шість місяців зявлятися до відповідного структурного підрозділу уповноваженого органу міграційної політики.

Доводи представника відповідача, викладені у письмових запереченнях проти позову, з приводу того, що Кабінет Міністрів України протокольним рішенням від 22.02.2016 № 13 вказано Державній міграційній службі та Міністерству соціальної політики України керуватися діючими вимогам Порядку, не ґрунтуються на законі.

Так, ст. 117 Конституції України визначає, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обовязковими до виконання. Кабінет Міністрів України підписує Премєр-міністр України. Нормативно-правові акти Кабінет Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.

З огляду на таке, протокол засідання Кабінету Міністрів України не є нормативно-правовим актом в розумінні ст. 117 Конституції України.

Крім того, відповідно до п. 2 розділу ІІ Перехідних положень Закону України від 24.12.2015 «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» визначено необхідність Кабінета Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

На час відмови відповідача в наданні позивачу адресної грошової допомоги Кабінет Міністрів України не було видано нормативно-правових актів, спрямованих на приведення їх у відповідність із внесеними до Закону змінами.

Юридична сила закону як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України.

Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади, та п. 3 ч. 1 ст. 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України, яка є єдиним органом законодавчої влади.

Вища юридична сила закону також полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

З огляду на пріоритет закону над підзаконними актами, посилання відповідача як на підставу відмови у призначенні щомісячної адресної допомоги на п. 71 Порядку через відсутність відмітки територіального підрозділу Державної міграційної служби на зворотному боці довідки про взяття на облік, є таким, що не відповідає діючому законодавству.

Суд приходить до висновку, що довідка про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України, видана позивачу Управлінню праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради, з огляду на ст. 4 Закону України діє безстроково, до того ж під час судового розгляду не встановлено обставин для скасування такої довідки з підстав, визначених ст. 12 Закону, а тому рішення відповідача, згідно якого позивачу було відмовлено у призначенні адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам, є незаконним.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що судове рішення прийняте не на користь відповідача - суб'єкта владних повноважень, позивача було звільнено від сплати судового збору, суми судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-9, 11, 69-71, 94, 160-163 КАС України,

п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Дії Управління соціального захисту населення Сумської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 в наданні щомісячної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за її заявою від 28 січня 2016 року поданою до Управління соціального захисту населення Сумської міської ради про поновлення виплати зазначеної допомоги визнати протиправними.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Сумської міської ради здійснити нарахування та продовжити виплату ОСОБА_1щомісячної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до її заяви від 28 січня 2016 року поданою до Управління соціального захисту населення Сумської міської ради про поновлення виплати зазначеної допомоги.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Управління соціального захисту населення Сумської міської ради на користь Державного бюджету України витрати на оплату судового збору в сумі 551 гривні 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ковпаківський районний суд м.Суми протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або після набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Г.Ю. Корольова