Ухвала суду № 58452882, 16.06.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 459/2529/14-к Головуючий у 1 інстанції: Жураковський А.І.

Провадження № 11-кп/783/39/16 Доповідач: Михайлишин Г. Я.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого:Михайлишин Г.Я.

Суддів:Голубицького С. С., Гуцала І.П.

при секретарі: Петрук Ю. Ю.,

розглянувши кримінальну справу № 459/2529/14-к про обвинувачення:

ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_3,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.3 ст.190, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358 КК України,

з участю обвинуваченої ОСОБА_1

представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3, прокурора Горин У.І.,

за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_2 та її представника - адвоката ОСОБА_3 навирок Червоноградського міського суду Львівської області від 05 жовтня 2015 року

в с т а н о в и л а :

Вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 05 жовтня 2015 року ОСОБА_1 засуджено: за ч.1 ст.190 КК України на 2 роки обмеження волі, за ч.2 ст. 190 КК України на 2 роки позбавлення волі, за ч.1 ст. 358 КК України на 1 рік обмеження волі, за ч.3 ст. 358 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, з застосуванням ст. 72 КК України, ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст. 1 п. «В» Закону України «Про амністію у 2014 році» ОСОБА_1 звільнено від відбуття призначеного покарання.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5Б, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, цивільного позивача ОСОБА_12 «Компаньйон Фінанс» - задоволено частково.

Стягнуто із обвинуваченої ОСОБА_1 в користь:

-потерпілої ОСОБА_7 3000 тисячі гривень у відшкодування моральної шкоди;

-потерпілої ОСОБА_5 94449 гривень 70 копійок у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та 20000 гривень у відшкодування моральної шкоди;

-потерпілого ОСОБА_4 5000 гривень у відшкодування моральної шкоди;

-потерпілої ОСОБА_8 2000 гривень у відшкодування моральної шкоди;

-потерпілої ОСОБА_9 4795 гривень 80 копійок у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та 2000 гривень у відшкодування моральної шкоди;

-потерпілої ОСОБА_10 5000 гривень у відшкодування моральної шкоди;

-потерпілої ОСОБА_11 39935 гривень у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та 5000 гривень у відшкодування моральної шкоди;

-Товариства з обмеженою відповідальністю «Компаньйон Фінанс» 700 гривень у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.

В решті вимог відмовлено.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 залишено без розгляду.

Вирішено питання процесуальних витрат.

Вироком суду ОСОБА_1 визнана винною та засуджена за те, що вона в кінці квітня 2012 року, шляхом обману, використовуючи довірливі відносини, які склалися із ОСОБА_7, під вигаданим приводом надання допомоги в підготовці та подачі в Червоноградський міський суд Львівської області позовної заяви щодо успадкування ОСОБА_13 майна її батька ОСОБА_14, не здійснюючи діяльності у сфері надання правової допомоги, отримала від потерпілої ОСОБА_7 кошти в сумі 5000 гривень, не маючи наміру виконання взятих на себе зобовязань та повернення коштів, використала їх на власні потреби.

В середині травня 2012 року ОСОБА_1, діючи повторно, шляхом обману, використовуючи довірливі відносини із ОСОБА_7, під вигаданим приводом надання допомоги в приватизації земельної ділянки, на якій розташований будинок її покійного батька ОСОБА_14, не здійснюючи діяльності у сфері надання правової допомоги, отримала від ОСОБА_7 кошти в сумі 1800 гривень, не маючи наміру виконання взятих на себе зобовязань та повернення коштів, використала їх на власні потреби.

В кінці травня 2012 року ОСОБА_1, діючи повторно, шляхом обману, використовуючи довірливі відносини із ОСОБА_7, під вигаданим приводом надання допомоги у виправленні помилки в офіційних документах щодо оформлення за ОСОБА_7 права власності на майно її покійного батька ОСОБА_14, не здійснюючи діяльності у сфері надання правової допомоги, отримала від ОСОБА_7 кошти в сумі 1200 гривень, не маючи наміру виконання взятих на себе зобовязань та повернення коштів, використала їх на власні потреби.

Своїми діями обвинувачена ОСОБА_1 завдала потерпілій ОСОБА_7 матеріальних збитків на загальну суму 8000 гривень.

В кінці травня 2012 року, ОСОБА_1, діючи повторно, з метою приховування вчинених нею шахрайських дій по відношенню до ОСОБА_7 самостійно виготовила та передала ОСОБА_7 за винагороду завідомо неправдивий офіційний документ, а саме, заочне рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 04.04.2013 року, в який, шляхом кольорового ксерокопіювання, помістила відтиск гербової печатки Червоноградського міського суду з підписом судді Червоноградського міського суду Львівської області, про задоволення позову ОСОБА_7 та визнання за нею права власності на земельну ділянку та житловий будинок в порядку спадкування за заповітом та заочне рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 04.04.2013 року, в який, шляхом кольорового ксерокопіювання, помістила відтиск гербової печатки Червоноградського міського суду з підписом цього ж судді про задоволення позову ОСОБА_7 та визнання за нею права власності на майновий пай члена Колективного сільськогосподарського підприємства імені ОСОБА_15 Тудорковицької сільської ради Сокальського району Львівської області, в які внесла завідомо неправдиву інформацію, щодо часу та прийнятого рішення судом, оскільки вказані рішення Червоноградським міським судом Львівської області не приймались та не були предметом судового розгляду.

Крім цього, в першій декаді травня 2012 року ОСОБА_1, діючи повторно, використовуючи довірливі відносини з ОСОБА_5, які виникли в результаті довготривалого знайомства, надавши ОСОБА_5 попередньо виготовлений нею завідомо неправдивий офіційний документ, а саме рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 18.08.2009 року, яке Червоноградським міським судом не приймалося, про визнання за ОСОБА_5 права власності на квартиру АДРЕСА_1, в який, шляхом кольорового ксерокопіювання, помістила відтиск гербової печатки Червоноградського міського суду з підписом судді Червоноградського міського суду Львівської області, в який внесла завідомо неправдиву інформацію щодо часу та прийнятого судом рішення, та під вигаданим приводом оплати суми коштів в розмірі 10% від суми вартості вищевказаної квартири в ДПІ м.Червонограда Львівської області, шляхом обману, отримала від ОСОБА_5 кошти в сумі 11000 гривень, не маючи умислу на повернення коштів законному власнику та виконання взятих на себе зобовязань.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1, діючи повторно, використовуючи довірливі відносини ОСОБА_5, на підставі попередньо наданого нею потерпілій ОСОБА_5 вищезазначеного рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 18.08.2009 року, шляхом обману та надання завідомо неправдивої інформації, яка не відповідала дійсним обставинам отримала від ОСОБА_5:

- в травні 2012 року кошти в сумі 1000 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 10.05.2012 року становило 7989,50 гривень, за надання ОСОБА_5 завідомо неправдивого офіційного документу, а саме - рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 18.08.2009 року, про визнання за ОСОБА_5 права власності на квартиру АДРЕСА_1;

- в кінці червня 2012 року кошти в сумі 1700 гривень за надумані послуги по оплаті інформаційного забезпечення при вчиненні нотаріальних дій та 1580 гривень по оплаті за надумані послуги при оформленні за ОСОБА_5 права власності;

- на початку липня 2012 року, кошти в сумі 2800 гривень за надумані послуги з приводу переоформлення кредиту на дану квартиру;

- на початку липня 2012 року кошти в сумі 2400 гривень за надумані послуги щодо оформлення та сплати за ОСОБА_5 кредиту з приводу оформлення на неї права власності на цю ж квартиру;

- в червні 2013 року кошти в сумі 2740 гривень за надумані послуги щодо оплати по відчуженню від ОСОБА_16 квартири АДРЕСА_2, 6600 гривень за надумані послуги по оформленню документів на відчуження квартири та кошти в сумі 700 гривень за оплату надуманих послуг державного нотаріуса Червоноградської державної нотаріальної контори ОСОБА_17 з приводу вчинення нотаріальних дій щодо вищевказаної квартири, які Червоноградською державною нотаріальною конторою не вчинялись;

- в середині липня 2013 року, кошти в сумі 600 Євро, що згідно курсу НБУ станом на 15.07.2013 року становить 6243 грн. за надуманою підставою передачі працівникам ВДВС Червоноградського МУЮ у Львівській області та 400 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 15.07.2013 року становить 3197.2 гривні за надуманою підставою передачі банківським працівникам з приводу пришвидшення переписки даної квартири на ОСОБА_5;

- на початку вересня 2013 року, кошти в сумі 5000 гривень для оплати надуманих послуг щодо оформлення дарчої в приміщенні Червоноградської державної нотаріальної контори на квартиру АДРЕСА_3;

- в жовтні 2013 року, кошти в сумі 2000 гривень за надумані послуги щодо зняття арешту з вказаної квартири;

- впродовж двох з половиною років, починаючи з травня 2012 року, щомісячно отримувала від ОСОБА_5 кошти в сумі 1350 гривень по надуманих мотивах щодо проведення оплати нібито оформленого на ОСОБА_5 кредиту на квартиру АДРЕСА_3, який в будь-яких установах не оформлявся, на загальну суму 40500 гривень.

Отримані шляхом шахрайства від ОСОБА_5 кошти ОСОБА_1 використовувала у власних цілях без мети повернення законному власнику, не виконуючи взятих на себе зобовязань.

В результаті шахрайських дій ОСОБА_1 завдала потерпілій ОСОБА_5 матеріальних збитків на загальну суму 94449,70гривень.

Крім цього, в першій декаді листопада 2012 року ОСОБА_1, діючи повторно, використовуючи довірливі відносини з ОСОБА_11, які виникли в результаті знайомства, під надуманим приводом надання допомоги у вирішенні Червоноградським міським судом Львівської області в користь ОСОБА_11 цивільної справи щодо оскарження заповіту виданого ОСОБА_18 на ОСОБА_19 про успадкування ним квартири АДРЕСА_4, не здійснюючи діяльності у сфері надання правової допомоги, шляхом обману, отримала від ОСОБА_11 кошти в сумі 3000 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 03.11.2013 року становить 23949 гривень, не маючи умислу на повернення коштів власнику та виконання взятих на себе зобовязань, використала вказані кошти на власні потреби.

В середині вересня 2013 року ОСОБА_1, діючи повторно, під приводом надання допомоги в переоформленні на ОСОБА_11 права власності на згадану вище квартиру, достовірно знаючи, що Червоноградським міським судом Львівської області рішення про визнання права власності на згадану квартиру за ОСОБА_11 не приймалося, не здійснюючи діяльності у сфері надання правової допомоги, шляхом обману, отримала від ОСОБА_11 кошти в сумі 2000 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 15.09.2013 року становить 15986 гривень, не маючи умислу на повернення коштів законному власнику та виконання взятих на себе зобовязань, використала вказані кошти на власні потреби.

В результаті шахрайських дій обвинуваченої ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_11 було завдано матеріальних збитків на загальну суму 39935 гривень.

Крім цього,в середині березня 2013 року, ОСОБА_1, діючи повторно, використовуючи довірливі відносини з ОСОБА_2, які виникли в результаті знайомства, під вигаданим приводом надання допомоги в підготовці та подачі в Червоноградський міський суд Львівської області позовної заяви щодо стягнення аліментів з чоловіка ОСОБА_2 ОСОБА_20, не здійснюючи діяльності у сфері надання правової допомоги, шляхом обману, отримала від потерпілої ОСОБА_2 кошти в сумі 634 гривні, не маючи умислу на повернення коштів законному власнику та виконання взятих на себе зобовязань, використала отримані кошти на власні потреби, не подавши з вказаного приводу будь-яких документів на розгляд в Червоноградський міський суд Львівської області.

Діючи повторно, ОСОБА_1, шляхом обману, під приводом необхідності проведення фотокопіювання, 04.12.2013 року отримала від ОСОБА_2 паспорт громадянина України КС863416, виданий 17.10.2011 року Червоноградським МВ ГУМВСУ у Львівській області на імя ОСОБА_2 та видаючи себе за ОСОБА_2, діючи від її імені, без відома та дозволу на це ОСОБА_2, в приміщенні Сокальського відділення ПАТ КБ «Приватбанк», розташованого за адресою Львівська область м.Сокаль вул.Шептицького, 93, оформила від імені ОСОБА_2 заявку на відкриття поточного особового рахунку №26209601898750, в яку внесла завідомо неправдиві відомості щодо власника поточного особового рахунку шляхом підписання вищевказаного офіційного документу від імені ОСОБА_2

Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння чужим майном, 04.12.2013 року ОСОБА_1, діючи повторно, в кредитного експерта ПАТ «Платинум Банк», в приміщенні магазину «Прогрес» по вул.Тартаківській, 5 в м.Сокалі Львівської області, використовуючи попередньо отриманий від ОСОБА_2 паспорт громадянина України, видаючи себе за ОСОБА_2, оформила від її імені, без відома та згоди на це ОСОБА_2, заяву-анкету позичальника №2996/2204ECLKBPT, №3000/2204ECLKBPT на отримання кредиту в сумі 10000 гривень по кожній із заяв, кредитний договір зі страхування життя позичальника та можливістю перенесення платежу за умови перерахування суми кредитних коштів на поточний рахунок ОСОБА_2 № 26209601898750, відкритий ОСОБА_1 04.12.2013 року в приміщенні Сокальського відділення ПАТ КБ «Приватбанк», додаток №1 до кредитного договору зі страхування життя позичальника та можливістю перенесення платежу, в які внесла завідомо неправдиві відомості щодо особи власника кредитного рахунку шляхом підписання вищевказаних офіційних документів від імені ОСОБА_2 в графах «Позичальник», що підтверджується документами наданими банком.

05.12.2013 року, ОСОБА_1, діючи повторно, використовуючи довіру з боку ОСОБА_2, шляхом надання потерпілій завідомо неправдивої інформації про джерело надходження коштів на відкритий нею 04.12.2013 року на імя ОСОБА_2 поточний рахунок № 26209601898750 в приміщенні Сокальського відділення ПАТ КБ «Приватбанк», вмовила зняти в приміщенні ПАТ КБ «Приватбанк» по вул. Корольова, 12 в м.Червонограді Львівської області та передати їй кошти в сумі 20000 гривень, зараховані на вищевказаний рахунок ОСОБА_2 на підставі укладених ОСОБА_1 від імені ОСОБА_2 04.12.20013 року з ПАТ «Платинум банк» кредитних договорів №2996/2204ECLKBPT та №3000/2204ECLKBPT.

Крім цього, ОСОБА_2 будучи введеною в оману ОСОБА_1 щодо необхідності відкриття рахунків для подальшого зарахування коштів, 05.12.2013 року в кредитного експерта ПАТ «ОСОБА_20 банк» в приміщенні магазину «Крез» по вул. Шашкевича, 9 в м.Червонограді Львівської області, самостійно оформила заву №003-13086-061213 на суму 15000 гривень. На виконання умов договору ОСОБА_2, отримавши в представника ПАТ «ОСОБА_20 банк» другий примірник документів про оформлення кредиту, кредитну картку 5167390005023661 та пін код доступу до неї, відразу після оформлення кредиту передала документи на відповідальне зберігання ОСОБА_1 без права зняття та використання коштів згідно умов оформленого нею кредитного договору. ОСОБА_1 діючи повторно, використовуючи отримані від ОСОБА_2 згадану кредитну карту та пін код доступу до неї, 06.12.2013 року зняла з банківського рахунку ОСОБА_2 кошти в сумі 13000 гривень, 07.12.2013 року кошти в сумі 1800 гривень, які використала на власні потереби, без мети повернення законному власнику.

В результаті злочинних дій ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_2 було завданого матеріальних збитків на суму 35434 гривень.

Крім цього, ОСОБА_1, діючи повторно, використовуючи довірливі відносини з ОСОБА_8, які виникли в результаті довготривалого знайомства, 12.09.2013 року, під вигаданим приводом надання допомоги в підготовці та подачі в Червоноградський міський суд Львівської області позовної заяви щодо стягнення аліментів з її чоловіка ОСОБА_21, не здійснюючи діяльності у сфері надання правової допомоги, шляхом обману, отримала від потерпілої ОСОБА_8 кошти в сумі 1350 гривень, не маючи на меті їх повернення законному власнику та виконання взятих на себе зобовязань, використала вказані кошти на власні потреби.

Також 15.09.2013 року, ОСОБА_1, діючи повторно, використовуючи довірливі відносини з ОСОБА_9, які виникли в результаті знайомства, під вигаданим приводом надання допомоги в підготовці, подачі та позитивному вирішенні в користь ОСОБА_9 Сокальським районним судом Львівської області цивільної справи щодо встановлення місця проживання її неповнолітнього сина ОСОБА_22 після розлучення з ОСОБА_23, не здійснюючи діяльності у сфері надання правової допомоги, шляхом обману, отримала від потерпілої ОСОБА_9 кошти в сумі 600 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 15.09.2013 року становило 4795,80 гривень, не маючи на меті повернення коштів та виконання взятих на себе зобовязань.

22.10.2013 року ОСОБА_1, діючи повторно, в кредитного експерта ПАТ «Дельта Банк» в приміщенні відділення №4 ПАТ «Дельта Банк», в м.Львові по вул. Володимира Великого, 34 використовуючи паспорт громадянина України серія МЕ № 514427, виданий 20.09.2004 року Червоноградським МВ УМВСУ у Львівській області ОСОБА_10, з приводу втрати якого ОСОБА_10 звернталась в Червоноградський МС ГУ ДМСУ у Львівській області, видаючи себе за ОСОБА_10, без відома та згоди на це ОСОБА_10, оформила від її імені заяву №004-13026-221013 на отримання кредиту в сумі 34500 гривень, тарифи на обслуговування поточного рахунку з використанням платіжної картки, умови надання кредитної картки, дозвіл фізичної особи на збір, зберігання, використання та поширення інформації щодо особи позичальника, анкету позичальника, заяву на відкриття поточного рахунку в які внесла завідомо неправдиві відомості щодо особи власника кредитного рахунку шляхом підписання офіційних документів від імені ОСОБА_10 в графах «Позичальник». На підставі вищевказаного ОСОБА_1, згідно умов укладеного кредитного договору було надано пластикову кредитну картку 5167390004964501 з пін кодом доступну до неї. ОСОБА_1, діючи повторно, використовуючи попередньо отримані від представника банку кредитну карту та пін код доступу до неї, 22.10.2013 року зняла з банківського рахунку, оформленого на ОСОБА_10, кошти в сумі 34000 гривень, 23.10.2014 року кошти в сумі 140 гривень, 26.10.2013 року кошти в сумі 340 гривень, які привласнила.

Крім цього, 22.10.2013 року, ОСОБА_1, діючи повторно, в кредитного експерта ПАТ «Платинум Банк» в приміщенні відділення ПАТ «Платинум Банк», у м.Львові по вул. Б.Хмельницького, 214, використовуючи паспорт громадянина України на імя ОСОБА_10, який нею раніше був втрачений, видаючи себе за ОСОБА_10, оформила від її імені заяву анкету позичальника №00189/08072LCCA на отримання кредиту в сумі 20000 гривень, договір про відкриття банківського рахунку кредитного обслуговування рахунку та встановлення кредитного ліміту, заяву про відкриття поточного рахунку, заяву із зразками підписів позичальника, в які внесла завідомо неправдиві відомості щодо особи власника кредитного рахунку шляхом підписання вищевказаних офіційних документів від імені ОСОБА_10 в графах «Позичальник». На підставі вищевказаного ОСОБА_1, згідно умов укладеного кредитного договору було видано пластикову кредитну картку 26250000034301 з пін кодом доступну до неї. ОСОБА_1 діючи повторно, використовуючи попередньо отримані від представника банку кредитну карту 26250000034301 та пін код доступу до неї, зняла 23.10.2013 року з банківського рахунку, оформленого на ОСОБА_10, кошти в сумі 20000 гривень, які привласнила.

Крім цього, 26.10.2013 року, ОСОБА_1, діючи повторно, в кредитного експерта ТОВ «Компаньйон Фінанс» в приміщенні відділення №78 даної фінансової установи, що в м.Львові по вул.Шпитальній, 8, використовуючи втрачений паспорт громадянина України ОСОБА_10, видаючи себе за неї, оформила від імені ОСОБА_10 договір кредиту 1-78-344 на суму 700 гривень, заяву про надання кредиту, згоду на збір та обробку персональних даних, у які внесла завідомо неправдиві відомості щодо особи власника кредитного рахунку шляхом підписання вищевказаних офіційних документів від імені ОСОБА_10 в графах «Позичальник», в результаті чого, згідно умов укладеного кредитного договору їй було виданого кошти в сумі 700 гривень, які привласнила.

Крім цього, 05.11.2013 року ОСОБА_1, в кредитного експерта ПАТ «Дельта Банк» в приміщенні відділення №1 цього банку, в м.Львові по вул.Коперника, 10, використовуючи втрачений паспорт ОСОБА_10, видаючи себе за неї, оформила від імені ОСОБА_10 заяву №001-13085-051113 на отримання кредиту в сумі 3000 гривень, тарифи на обслуговування поточного рахунку з використанням платіжної картки, умови надання кредитної картки, дозвіл фізичної особи на збір, зберігання, використання та поширення інформації щодо особи позичальника, анкету позичальника, заяву на відкриття поточного рахунку, у які внесла завідомо неправдиві відомості щодо особи власника кредитного рахунку шляхом підписання вищевказаних офіційних документів від імені ОСОБА_10 в графах «Позичальник». На підставі вищевказаного ОСОБА_1, згідно умов укладеного кредитного договору було видано пластикову кредитну картку 5167390004964501 з пін кодом доступну до неї. ОСОБА_1 діючи повторно, використовуючи попередньо отримані від представника банку кредитну карту та пін код доступу до неї, 23.10.2013 року зняла з банківського рахунку ОСОБА_10 кошти в сумі 3000 гривень, які привласнила.

Крім цього, 25.12.2013 року ОСОБА_1, діючи повторно, використовуючи довірливі відносини з ОСОБА_4 та ОСОБА_24, під вигаданим приводом надання допомоги в підготовці та подачі в Сокальський районний суд Львівської області заяви з приводу визнання ОСОБА_24 опікуном ОСОБА_4, який являється інвалідом 1 групи, не здійснюючи діяльності у сфері надання правової допомоги, шляхом обману, отримала від потерпілого ОСОБА_4 кошти в сумі 5000 гривень, не маючи німіру на повернення коштів та виконання взятих на себе зобовязань.

Діючи повторно ОСОБА_1, використовуючи довірливі відносини з ОСОБА_6, які виникли в результаті довготривалого знайомства, шляхом обману, заволоділа її майном.

Так, 15.02.2013 року, під вигаданим приводом надання допомоги в підготовці та подачі в Червоноградський міський суд Львівської області позовної заяви про стягнення аліментів з її чоловіка ОСОБА_25, не здійснюючи діяльності у сфері надання правової допомоги, шляхом обману, отримала від потерпілої ОСОБА_6 кошти в сумі 3500 гривень за надумані послуги по сплаті судового збору під час подачі позовної заяви, не маючи наміру на їх повернення та виконання взятих на себе зобовязань, використала вказані кошти на власні потреби.

Крім цього ОСОБА_1, діючи повторно, під надуманим приводом надання допомоги у поступленні неповнолітньої ОСОБА_26 в Львівський Державний університет внутрішніх справ України, шляхом обману, на початку квітня 2013 року отримала від ОСОБА_6 кошти в сумі 7000 Євро, що згідно курсу НБУ станом на 03.04.2013 становило 72053,80 гривень, та 18.04.2013 року кошти в сумі 5000 Євро, що згідно курсу НБУ станом на 18.04.2013 становило 52470 гривень, не маючи умислу на повернення коштів та виконання взятих на себе зобовязань, не подавши будь-яких документів про вступ неповнолітньої ОСОБА_26 до приймальної комісії Львівського державного університету внутрішніх України впродовж 2013 року.

Діючи повторно, ОСОБА_1, під вигаданим приводом, шляхом надання завідомо неправдивої інформації з приводу надання допомоги у оформленні документів та забезпечення навчального процесу неповнолітньої ОСОБА_26 в Львівському Державному університеті внутрішніх справ України, створення видимості виконання взятих на себе зобовязань щодо поступлення неповнолітньої ОСОБА_26 у вищевказаний навчальний заклад отримувала від ОСОБА_6:

- в кінці серпня 2013 року кошти в сумі 4000 гривень під надуманим приводом підняття балів неповнолітній ОСОБА_26 під час здачі вступних іспитів в Львівський державний університет внутрішніх справ України.

- в кінці серпня 2013 року кошти в сумі 4000 гривень під надуманим приводом проживання неповнолітньої ОСОБА_26 під час навчального процесу в казармі Львівського державного університету внутрішніх справ України;

- на початку вересня 2013 року кошти в сумі 3800 гривень під надуманим приводом пошиття форменого одягу працівника міліції неповнолітній ОСОБА_26;

- 25.09.2013 року кошти в сумі 1800 гривень під надуманим приводом пошиття змінного форменого одягу працівника міліції неповнолітній ОСОБА_26

З метою приховування слідів вчинення нею шахрайських дій по відношенню до ОСОБА_6, ОСОБА_1 самостійно виготовила та передала ОСОБА_6 завідомо неправдивий офіційний документ, а саме наказ №192 від 28.08.2013 року про зарахування ОСОБА_26 курсантом першого курсу денної форми навчання до Львівського Державного університету внутрішніх справ України з 28.08.2013 року, в який шляхом кольорового ксерокопіювання помістила відтиск печатки «Для пакетів» міністерства соціальної політики України головного управління соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації та завідомо неправдивий офіційний документ, а саме наказ №392 від 16.09.2013 року про відрахування курсанта ОСОБА_26 з 15.08.2013 року з першого курсу денної форми навчання з Львівського Державного університету внутрішніх справ України, в який шляхом кольорового ксерокопіювання помістила відтиск печатки «Для пакетів» міністерства соціальної політики України головного управління соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації, в які внесла завідомо неправдиву інформацію, щодо часу та місця формування вищевказаних офіційних документів, які впродовж 2013 року Львівським Державним університетом внутрішніх справ України не видавались та не реєструвались.

В результаті шахрайських дій з боку ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_6 було завдано матеріальних збитків на загальну суму 141 623,80 гривень.

В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_2 та її представник адвокат ОСОБА_3 просять вирок суду скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Зазначений вирок вважають незаконним та необгрунтованим. Покликаються на те, що в ході судового розгляду отримано докази того, що злочинні діяння були вчинені обвинуваченою ОСОБА_1 не тільки щодо потерпілої ОСОБА_2, але і щодо банківських установ, а саме ПАТ КБ «Приватбанк», ПАТ «ОСОБА_20 банк» та ПАТ «Платінум Банк», яким були спричинені матеріальні збитки і з цього приводу потерпілою ОСОБА_2 заявлялись клопотання про залучення цих банківських установ в якості сторін до судового розгляду.

Потерпілою ОСОБА_2 також заявлялись клопотання про допит в якості свідків працівників цих банківських установ. Ці клопотання потерпіла обгрунтовувала тим, що ОСОБА_1 ввела її в оману щодо необхідності відкриття банківського рахунку для погашення ніби-то існуючої заборгованості ОСОБА_20 та одноосібно провела переговори з експертом ПАТ «ОСОБА_20 банк» ОСОБА_27 і спонукала ОСОБА_2 до підписання кредитного договору, незаконно заволоділа отриманими від представника ПАТ «Дельта Банк» документами про оформлення кредиту, та зняла з банківського рахунку на імя ОСОБА_2 грошові кошти. Також ОСОБА_1, шляхом обману, заволоділа паспортом потерпілої та оформила заявку на відкриття поточного особового рахунку в ПАТ КБ «Приватбанк», яку підписала від імені ОСОБА_2 Окрім цього, видаючи себе за ОСОБА_2, обвинувачена оформила в ПАТ «Платинум Банк» заяву-анкету позичальника на отримання кредиту в сумі 10000 грн. Це підтверджує порушення прав потерпілої ОСОБА_2, на адресу якої надходять документи з банківських установ з приводу відшкодування заподіяних їм матеріальних збитків.

З покликанням на дані, що містяться в журналах судових засідань від 01.07.2015р., 07.07.2015р., 28.07.2015р., стверджує, що шляхом ненадсилання повідомлень про продовження розгляду справи, суд усунув потерпілу ОСОБА_2 та її представника від участі у судовому розгляді, тому вони не приймали участі в судових засіданнях при оголошенні результатів експертизи та дослідженні клопотання обвинуваченої щодо застосування відносно неї акту амністії, наслідком чого було постановлення незаконного вироку, яким ОСОБА_1 була звільнена від реального відбуття покарання.

Заслухавши доповідача, представника потерпілої ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 в підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора, який апеляційну скаргу підтримав, обвинувачену ОСОБА_1 про законність та обґрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга потерпілої ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 підлягає до задоволення.

Вирок суду слід скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції з наступних підстав.

При прийнятті рішення суд допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неповноту судового розгляду, неправильне застосовання закону України про кримінальну відповідальність, що перешкодило ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення.

Судом було безпідставно відхилено клопотання потерпілої ОСОБА_2 та її представника про допит в якості свідків працівників ПАТ «Приватбанк» та ПАТ «Платинум Банк», хоча згідно предявленого обвинувачення ОСОБА_1, видаючи себе за ОСОБА_2, використовуючи її паспорт, в приміщенні Сокальського відділення ПАТ КБ «Приватбанк» оформила від імені ОСОБА_2 заявку на відкриття поточного особового рахунку №26209601898750, в яку внесла завідомо неправдиві відомості щодо власника поточного особового рахунку шляхом підписання вищевказаного офіційного документу від імені ОСОБА_2; 04.12.2013р. в кредитного експерта ПАТ «Платинум Банк» в приміщенні магазину «Прогрес» в м. Сокалі, видаючи себе за ОСОБА_2, використовуючи паспорт ОСОБА_2, без її згоди та відома, оформила від її імені заяву-анкету позичальника на отримання кредиту в сумі по 10000 грн. по кожній із заяв, кредитний договір зі страхування життя позичальника та можливістю перенесення платежу за умови перерахування суми кредитних коштів на поточний рахунок ОСОБА_2 № 26209601898750, відкритий ОСОБА_1 04.12.2013 року в приміщенні Сокальського відділення ПАТ КБ «Приватбанк», додаток №1 до кредитного договору зі страхування життя позичальника та можливістю перенесення платежу, в які внесла завідомо неправдиві відомості щодо особи власника кредитного рахунку шляхом підписання вищевказаних офіційних документів від імені ОСОБА_2 в графах «Позичальник». Для зясування зазначених обставин допит в якості свідків працівників банку був необхідним.

Матеріалами справи також підтверджуються доводи апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_2 та її представника про те, що судовий розгляд справи 01.07.2015р., 07.07.2015р. та 28.07.2015р. проводився у відсутності потерпілої ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 за відсутності даних про їх належне повідомлення про час та місце розгяду справи, що є порушенням прав потерпілої, передбачених ч.3 ст. 56 КПК України.

Згідно п.2 ч.3 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винуватою у вироку суду має міститись формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Проте, постановивши обвинувальний вирок, суд першої інстанції даних вимог закону не дотримав, не встановив і не розкрив у фабулі обвинувачення, визнаної судом доведеною, необхідних відомостей щодо часу скоєння /закінчення/ продовжуваного злочину щодо потерпілої ОСОБА_5, що призвело до суперечливих висновків суду в частині визначення часу вчинення обвинувачено злочинів, що мало значення для застосування акту амністії.

Згідно вироку суду ОСОБА_1, використовуючи довірливі відносини з ОСОБА_5, заволоділа її майном на загальну суму 94449,70гривень.

В тому числі, ОСОБА_1 впродовж двох з половиною років, починаючи з травня 2012 року, отримувала від ОСОБА_5 щомісячно кошти в сумі 1350 гривень по надуманих мотивах щодо проведення оплати нібито оформленого на ОСОБА_5 кредиту на квартиру АДРЕСА_3, який в будь-яких установах не оформлявся, заволодівши у такий спосіб її майном на суму 40500 гривень.

Відповідно до встановленого судом, зазначені грошові кошти в сумі 40500 грн. ОСОБА_1 отримувала від ОСОБА_5 щомісячно, впродовж двох з половиною років, починаючи з травня 2012 року. Таким чином, відповідно до вироку суду, ОСОБА_1 вчинила продовжуваний злочин. Оскільки продовжуваний злочин є закінченим з моменту вчинення останнього злочинного діяння, то в даному випадку, продовжуваний злочин щодо ОСОБА_5 слід вважати закінченим в листопаді 2014 року.

За таких обставин, необґрунтованим та таким, що суперечить формулюванню обвинувачення, визнаного судом доведеним, є висновок суду про те, що обвинувачена ОСОБА_1 вчиняла злочини в період 2012-2013 років, тобто до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014р., на що покликався суд, приймаючи рішення про застосовання акту амністії.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014р., дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до набрання ним чинності включно, і не поширюється на осіб, які вчинили триваючі або продовжувані злочини, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання чинності цим кодексом /Закон України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014р. № 1185-УІІ набрав чинності 19 квітня 2014 року/, що не врахував суд постановляючи вирок.

Неправильне застосування кримінального закону допущене судом і при призначенні покарання ОСОБА_1 А саме, суд призначив обвинуваченій ОСОБА_1 за ч.1 ст. 190, ч.1 ст. 359 КК України покарання у виді обмеження волі, яке не могло бути їй призначено з огляду на положення ч.3 ст. 61 КК України.

Відповідно до ч.3 ст. 61 КК України покарання у виді обмеження волі не застосовується до жінок, які мають дітей віком до 14 років.

З наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про народження дитини вбачається, що на момент постановлення вироку обвинувачена мала дитину віком до 14 років ОСОБА_28-Я.Р., ІНФОРМАЦІЯ_4 /т.3 а.с.139/, що унеможливлює застосування до неї такого виду покарання, як обмеження волі.

Крім того, даючи юридичну оцінку діям ОСОБА_1, суд не конкретизував кваліфікацію дій обвинуваченої щодо кожного потерпілого.

Оскільки судом першої інстанції допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосовання закону України про кримінальну відповідальність, що перешкодило ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення, вирок суду відповідно до ст.ст. 412, 413, 415 КПК України підлягає скасуванню, а матеріали кримінального провадження призначенню до нового судового розгляду в суді першої інстанції.

При розгляді справи суд першої інстанції повинен повно й всебічно дослідити обставини справи та ухвалити в справі законне, обґрунтоване й вмотивоване судове рішення.

Керуючись ст.ст. 376 ч.2, 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 та її представника адвоката ОСОБА_3 задоволити.

Вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 05 жовтня 2015 року відносно ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції іншим складом суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: