Вирок № 58451450, 22.06.2016, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа № 329/1353/15-к

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

22 червня 2016 р. смт. Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Покопцевої Д.О.,

при секретарі - Синяк Л.П.,

з участю прокурора - Худзій Є.А.

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

потерпілих представника ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Чернігівського районного суду Запорізької області кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015080360000301 від 19 вересня 2015р., за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше засудженого:

- 06.10.2015р. Токмацьким районним судом Запорізької області за ч.1 ст.185 КК України до 100 годин громадських робіт,

за вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в:

19.08.2015р., ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, маючи умисел, направлений на крадіжку чужого майна, знаходячись на території АЗС ПСП «Дом», яка розташована в с.Хмельницьке Чернігівського району, шляхом ривка дверної ручки на вхідних дверях, їх відчинив. Продовжуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2 проник до приміщення АЗС, звідки повторно, таємно, викрав пластмасову каністру, обємом 10л., з тосолом марки «ПОЛЮС СЕВЕР-40», вартістю, згідно висновку експерта № 2261 від 20.10.2015р., 26грн 94коп за 1л, на загальну суму 269грн 40коп, та канцелярський стиплер, вартістю, згідно висновку експерта №2261 від 20.10.2015р., 34грн 69коп, які належать ПСП «Дом». Викрадене ОСОБА_2 переніс до себе додому, в будинок 69 по вул.Центральній в с.Хмельницьке, а в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, передавши тосол ОСОБА_5, а стиплер залишивши особисте користування, спричинивши таким чином ПСП «Дом» збитків на загальну суму 304грн 09коп.

Крім того, 14.10.2015р., близько 21.30год., ОСОБА_2, повторно, з метою скоєння крадіжки чужого майна, а саме: лікарських препаратів, реалізуючи свій злочинний умисел, зайшов на територію подвіря фельдшерсько-акушерського пункту с.Хмельницьке, розташований в будинку 56 по вул.Центральній, підійшов до вхідних дверей, руками вирвав металеву скобу з замком, та, проникнувши таким чином до приміщення пункту, побачив на столі лікарські препарати: «Нурофен для дітей», вартістю 74грн 50коп, «мефенамінова кислота Дарниця №20», вартістю 12грн за 1 блістер, загальною вартістю 24грн, «Пертусин», вартістю 12грн за пляшку, загальною вартістю 24грн, «Антіфлу кідс», вартістю 13грн 70коп., «Грипоцитрон кідс», вартістю 7грн 50коп, «Аброл», вартістю 39грн., 10 блістерів «Септефріла», загальною вартістю 40грн, «Фармазолін», вартістю 14грн 50коп, два блістера «Парацетамол Дарниця», загальною вартістю 9грн, та дві пляшки розчину Люголя, загальною вартістю 12грн. зазначені лікарські засоби ОСОБА_2 вирішив викрасти, але не довів свій злочинний намір до кінця з причин, що не залежать від його волі, оскільки був застигнутий на місці скоєння злочину мешканцями с.Хмельницьке.

Обвинувачений ОСОБА_2 вину в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, визнав, у вчиненому розкаявся. За епізодом, кваліфікованим за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України не визнав у повному обсязі.

Суду пояснив, що раніше працював на ПСП «Дом». 19.08.2015р., в нічний час, будучі в стані алкогольного спяніння, прийшов на АЗС підприємства, щоб скоїти крадіжку. Відчинив двері шляхом ривка, зайшов до приміщення, звідки викрав 10-літрову каністру тосолу та канцелярський стиплер. Викрадене відніс до себе додому. ОСОБА_6 пізніше передав співмешканцю своєї рідної сестри ОСОБА_5, а стиплер залишив собі.

Крім того, пояснив, що у жовтні 2015р. його новонароджену племінницю поклали до лікарні на стаціонар, за дівчинкою залишилася доглядати його матір, ОСОБА_7 Ввечері 14.10.2015р. обвинувачений прийшов додому з роботи, сів з вітчимом вечеряти. Під час вечері вони розпили пляшку горілки. ОСОБА_6 ж додому приїхала його сестра ОСОБА_8, яка пояснила, що дитині виписали ліки, частину вона купила, а на інші їй не вистачає. Попросила позичити грошей, або зняти їх з кредитки, на що обвинувачений пояснив, що грошей у нього немає. ОСОБА_6 сказала, що полізе у ФАП та викраде потрібні ліки. ОСОБА_2 заборонив їй це робити, але по закінченні вечері помітив, що сестри вдома немає. Він вирішив, що сестра попрямувала на ФАП красти, і, в свою чергу, пішов туди ж, щоб її зупинити. Будівля ФАПу знаходиться в 50 м від його будинку, тому він прийшов швидко, побачив, що хвіртка відкрита, на вхідних дверях вирвана скоба і вони відчинені. На вулиці в той час нікого не було. Ввійшовши усередину, сестру не побачив, подзвонив їй, гудки виклику пішли, але поруч її дзвінка її телефону не почув. Він зрозумів, що сестри у ФАПі не має, і вирішив подзвонити матері, щоб розповісти це, але почув шум двигуна машини, яка підїхала до будівлі, пішов до крайньої кімнати та сів на топчан. Почув чоловічі крики, які запитували, хто є в будівлі, мовчав. Потім до кімнати, де він знаходився, з ліхтариком зайшли односельці ОСОБА_9 та ОСОБА_10, побачили його та вивели з ФАПу. Свою присутність ОСОБА_2 пояснив тим, що в нього болить серце та він вирішив звідти викликати швидку. Таку ж версію він озвучив наступного дня співробітникам поліції. Пізніше в лікарні у племінниці він побачився з матірю та сестрою. Сестра підтвердила, що вона дійсно полізла в аптеку ФАПу за ліками. Його матір цю розмову чула. В подальшому обвинувачений нікому не казав, що у ФАП лізла саме сестра, взявши вину на себе, а зізнався лише за засіданні апеляційного суду Запорізької області. Просить не ізолювати його від суспільства та дати останній шанс виправитися.

Не дивлячись на часткове визнання обвинуваченим вини, вона знайшла своє підтвердження у зібраних по справі доказах, зокрема:

-представник ПСП «ДОМ» ОСОБА_3 пояснила, що працює бригадиром тракторної бригади, та зранку, о 06.00год., заправляє машини. Вона приїхала на заправку підприємства по вул. Центральній в с.Хмельницьке, зясувала, що двері відчинено. Зайшовши в будівлю, у другій після входу кімнаті виявила, що зник тосол, стиплер та ще деякі речі, про які вона міліції не розповідала. Зрозумівши, що скоєно крадіжку, повідомила про це керівництво. В подальшому виявилось, що до АЗС проник обвинувачений, та йому запропонували відробити вартість викраденого. Просить не ізолювати обвинуваченого він суспільства, вважає, що йому слід дати шанс;

-потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила, що є приватним підприємцем, та поставляє на периферію до ФАПів ліки, згідно укладених договорів. Таким же чином, перед виборами 2015р., точніше вона не згадає, а ФАП с.Хмельницьке було передано ряд жарознижуючих, протигрипозних, протикашльових, дитячих препаратів. Фельдшер отримала коробку напередодні, передзвонила зранку до потерпілої та пояснила, що у ФАПі намагалися скоїти крадіжку. Коробка з ліками, яку вона не встигла розпакувати, була розкрита та перевернута, але викрадено нічного не було. Хто намагався скоїти крадіжку, їй невідомо. Просить суд дати обвинуваченому останній шанс виправитися без ізоляції від суспільства, претензій матеріального та морального характеру до нього не має;

-свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що 14.10.2015р., в нічний час, повертався на велосипеді додому від ОСОБА_9 Проїжджаючи повз будівлю ФАПа побачив чоловічу постать, одягнуту в темне, яка пройшла через хвіртку до вхідних дверей. Оскільки у ФАПі працює його тітка, він затримався, подзвонив ОСОБА_9, попросив його приїхати. Сам зачекав на вулиці в 15 метрах від хвіртки, нікуди звідти не відлучався, та інших осіб на території не бачив. ОСОБА_9 приїхав через пять-сім хвилин, вони вдвох обійшли огороджену територію ФАПу, нікого не знайшли. Після цього підійшли до деревяних вхідних дверей, виявили, що скоба вирвана та їх відчинено. Увійшовши до медпункту, свідок ввімкнув світло, вони вдвох пройшли до приміщення, побачили, що на підлозі медпункту лежить мобільний телефон, на столі розкрита коробка, з якої висипано ліки. У крайній кімнаті знайшли ОСОБА_2, який пояснив, що у нього болить серце і він хотів викликати з медпункту швидку. Вони, в свою чергу, викликали міліцію, а свідок подзвонив тітці. На його думку, дівчина скобу з дверей фізично вирвати не могла.

-свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що в жовтні 2015р. в нього гостював ОСОБА_10 Біля десятої години вечора той поїхав велосипедом додому, а потім подзвонив і попросив приїхати, тому що побачив, що у ФАП хтось поліз. Свідок збирався хвилин десять, приїхав, вони вдвох обійшли будівлю, побачили, що нікого немає. Підійшовши до вхідних дверей, виявили зірвану скобу з замком. Зайшовши до приміщення, в крайній кімнаті знайшли ОСОБА_2, який сидів на топчані. ОСОБА_6 пояснив, що йому стало погано, болить серце, та він вирішив викликати з будівлі ФАПу швидку. Вони з ОСОБА_10 вивели ОСОБА_2 на вулицю, та зателефонували до міліції та фельдшера;

-свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що в жовтні 2015р. доглядала за хворою новонародженою онукою, яка перебувала на стаціонарі в лікарні. Їй подзвонив співробітник поліції Попов і пояснив, що її сина, ОСОБА_2, забрали до поліції. Вона з дочкою, ОСОБА_8, пішли до приміщення райвідділу, де той же Попов їм пояснив, що ОСОБА_2 затримали за намагання скоїти крадіжку ліків з ФАПу, та пізніше передав їй 50грн, пояснивши, щоб вони дитині ці ліки купили. Ніякої розмови з її сином та дочкою з приводу того, хто ліз у ФАП, не було. Про те, що до приміщення ФАПу проникла її дочка ОСОБА_11 з метою скоїти крадіжку, свідок дізналася тільки під час судового засідання в апеляційному суді Запорізької області. До цього ніяких розмов між членами її родини про те, хто саме поліз до медпункту, не було. Ніяких ліків для хворої дитини її дочка ОСОБА_8 напередодні до лікарні не приносила;

-свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що у жовтні 2015р. її дочка ОСОБА_12, 08.09.2015р.н., захворіла. Дитину поклали на стаціонар, та пояснили, що потрібно купити ліки. За першим списком медикаменти вона придбала, а на другий їй не вистачило грошей. Вона подзвонила фельдшеру ОСОБА_13 ОСОБА_14, та пояснила, що в борг ліків не дасть, а потім відмовила ще й особисто, коли свідок підійшла до неї в медпункт. Ввечері того ж дня, 14.10.2015р., свідок прийшла додому до матері, там вже був її вітчим та брат ОСОБА_2. Вони сиділи на кухні, випивали, розповіла, що дитині треба купити медичні препарати, а грошей нема, тому вона полізе до медпункту та вкраде. Дочекавшись, поки вони відволічуться та допють, свідок пішла до будівлі ФАПу, з собою приладдя для зламу дверей та ліхтарика не брала. Вона смикнула вхідні двері, через що скоба вилетіла, і таким чином проникла до приміщення. Подивилася, зрозуміла, що необхідних їй ліків немає, двері прикрила, вставивши скобу, та пішла городами до бабці додому, де переночувала. Руками у ФАПі вона нічого не чіпала, порядок не порушувала, потрібні ліки відшукувала візуально, зовнішнього світла їй вистачило. На столах у медпункті ніяких медпрепаратів вона не бачила. У будівлі ФАПу вона раніше бувала, і все залишила на місцях. Про те, що саме вона скоїла крадіжку, нікому не казала. Про те, що брат раніше притягувався до кримінальної відповідальності, знала, чому нікому не говорила, що його судять за її злочин пояснити не може. Пізніше її матір, ОСОБА_7, розказала, що співробітник поліції Попов передав їй дочці на ліки 50грн., але вона вважає, що таким чином поліція намагалася купити зізнавальні пояснення її брата;

-свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він співмешканець ОСОБА_8. Наприкінці 2015р. він, на своєму автомобілі ВАЗ 2101, з її братом ОСОБА_2 прихав до с.Хмельницьке. Через пробитий радіатор з машини витік тосол, і ОСОБА_2 запропонував йому каністру, щоб його знову залити. На запитання свідка пояснив, що тосол крадений;

-свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що з 1999р. працює фельдшером с.Хмельницьке. В жовтні 2015р., ввечері, до неї приїхали ОСОБА_9 та ОСОБА_10, бо не змогли додзвонилися, і пояснили, що до будівлі ФАПу проник ОСОБА_2. На її запитання по приїзду обвинувачений пояснив, що в нього боліло серце та він хотів викликати швидку, а світло у ФАПі не вмикав, бо тоді його можуть побачити. Коли ОСОБА_2 відвезти до райвідділу поліції, свідок намагалася закрити вхідні двері, але скоба була вирвана з застосуванням значної сили та далеко закинута. Її довго шукали у траві, потім зясувалося, що й замок пошкоджений, та закрили його лише спільними зусиллями. 14.10.2015р. свідок, будучи на заняттях фельдшерів у Чернігівці, за разом отримала ліки, принесла їх у закритій коробці до ФАПу, поставила на стіл, щоб наступного робочого дня звіритися по накладній, чи все положили, та пішла додому. Коли ОСОБА_9 та ОСОБА_10 привезли її до ФАПу, коробка була відкрита, ліки висипані на столі, звична обстановка порушена, але нічого не пропало. Вхідні двері ФАпу зачиняються на навісний замок, і вирвати його можна тільки, застосувавши значну силу. Сестра ОСОБА_2 ОСОБА_8, зростом 156см, та вагою 46-48кг, безумовно цього зробити не могла. Їй самій, значно вищій та важчій, незручно відкривати двері ФАПу, тому що замок навішаний від полу на висоту набагато більше метра. Крім того, напередодні ОСОБА_8 з проханням дати їй в борг медикаменти не зверталася ані телефоном, ані особисто. 14.10.2015р. на роботі свідка не було, вона знаходилася на заняттях, і повернулася тільки для того, щоб залишити ліки, і тому ніякої розмови в будівлі ФАПу з ОСОБА_8 щодо відпуску їх у борг між ними не могло бути. Вона ніколи не відмовляла членам родини обвинуваченого дати необхідні їм препарати, хоча вони з нею не завжди потім розраховувалися. Матір обвинуваченого, ОСОБА_7, пізніше приходила до неї з листом від суду, сердилася на сина та пояснювала, що її онуці ОСОБА_10 потрібні були ліки, грошей не вистачало, тому ОСОБА_2 саме за ними й поліз;

-у протоколі огляду місця події від 20.08.2015р. - приміщення заправної станції, розташованої на території тракторної бригади ПСП «Дом» в с. Хмельницьке Чернігівського району Запорізької області (а.с.28),

-у протоколі огляду місця події від 15.10.2015р., приймальної кімнати ОСОБА_13 ФАП, де було встановлено де саме знаходився стіл з ліками (а.с.29),

-у протоколі від 15.10.2015р. проведення додаткового огляду місця події з фототаблицями, де саме були розташовані ліки (а.с.31)

-у довідці про вартість медичних препаратів станом на 14.10.2015р. (а.с.33),

-копіях накладних №30-31 від 12.10.2015р., з зазначенням переліку ліків, що були передані до медпункту с.Хмельницьке та їх вартість (а.с.34),

-у протоколі від 21.10.2015р. проведення слідчого експерименту з фототаблицями, з участю ОСОБА_2, під час якого обвинувачений пояснював обставини скоєння ним крадіжки з АЗС ПСП «Дом» (а.с.36 38),

-у протоколі огляду від 23.09.2015р., в ході якого було оглянуто пластикову каністру, огляд проводився в Чернігівському ВП Бердянського ГУНП ( а.с.44),

-у протоколі огляду від 23.09.2015р., в ході якого було оглянуто канцелярський стиплер ( а.с.47),

-у висновку експерта №2261 від 20.10.2015р. науково дослідного експертно криміналістичного центру при ГУМВС України в Запорізькій області (а.с.51-58),

-у протоколі огляду місяця події від 14.10.2015р., в ході якого було оглянуто розташування ОСОБА_13 ФАП (а.с.57-62);

-іншими письмовими доказами.

Оцінивши докази, зібрані в судовому засіданні, в їх сукупності, суд приходить до наступного.

ОСОБА_2 частково визнав свою вину в скоєнні злочинів, пояснивши, що крадіжку тосола та стиплера він дійсно скоїв, і у цьому кається. Крім щирого каяття, зазначене підтверджується поясненнями представника ПСП «Дом», свідка ОСОБА_5, письмовими доказами в матеріалах справи.

Крім того, обвинувачений зауважив, що не вчинював злочину, кваліфікованого досудовим слідством за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, пояснивши, до будівлі ФАПу з метою скоїти крадіжку проникла його сестра, ОСОБА_8, а він лише намагався попередити злочин.

Сама ОСОБА_8, допитана судом у якості свідка, підтвердила викладене, та розповіла про обставини вчиненого.

Суд не бере пояснення зазначеного свідка до уваги, оскільки вони повністю спростовуються поясненнями свідка ОСОБА_14, яка пояснила, що з клопотанням дати ліки в борг до неї ОСОБА_8 не зверталися, а вона, в свою чергу, родині обвинуваченого раніше в цьому ніколи не відмовляла. Вирвати скобу з вхідних дверей ФАПу можна, лише застосувавши значну силу, і сестра обвинуваченого, девятнадцятирічна дівчина, зростом близько 156см, та приблизно вагою 46-48кг, фізично зробити цього не могла.

Слід врахувати, що зізнавальні пояснення з приводу обставин нібито скоєної крадіжки ОСОБА_8 надала лише 28.03.2016р. апеляційному суду Запорізької області і вже після того, як вироком від 13.01.2016р. попереднього складу суду її брата обвинуваченого ОСОБА_2 було засуджено до позбавлення волі з ізоляцією від суспільства. До цього часу, більше ніж півроку, вона нікому і ніколи (в тому числі й рідній матері ОСОБА_7П.) про це не розповідала, хоча їй достовірно було відомо про наявність у її брата судимості, та вона приходила з матірю до поліції, яка затримала його після проникнення.

На підставі викладеного суд вважає, що зізнавальні пояснення ОСОБА_8, рідною сестрою обвинуваченого, надані нею для того, щоб він частково уник кримінальної відповідальності.

Суд не приймає до уваги пояснення обвинуваченого в тій частині, що він зайшов до приміщення ФАПу лише розшукати сестру ОСОБА_8, а вхідні двері вже були відкриті шляхом зриву скоби навісного замка.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що її новонародження онука ОСОБА_12, 08.09.2015р.н., в жовтні 2015р. проходила стаціонарне лікування в Чернігівській ЦРЛ, та їй потрібні були певні медичні препарати. Сам обвинувачений в судовому засіданні пояснив, що мати дитини, його сестра ОСОБА_8, просила у нього, як у брата, гроші на ліки, але він не мав можливості надати сестрі матеріальну допомогу через брак коштів.

Свідок Лиган суду пояснив, що побачив чоловічу постать у темному одязі, яка зайшла на територію ФАПу, і інших осіб після цієї людини туди не заходило. Свідок Власович суду пояснила, що зірвати скобу на вхідних дверях можливо лише з застосуванням значної сили.

ОСОБА_10 також пояснив, що виявив обвинуваченого в крайній кімнаті, вже після того, як вони вдвох з ОСОБА_9 ввімкнули світло і почали пошуки. Згідно його пояснень та пояснень ОСОБА_9, особа, яка проникла до ФАПу, перебувала там близько 17 хвилин до того, як її почали шукати. Він не відзивався на їх запитання, допоки його не знайшли, пройшовши до крайньої кімнати, а причиною свого перебування в медпункті зазначив виклик швидкої, бо йому погано. Крім того, свідок Лиган суду пояснив, що знайшов мобільний телефон обвинуваченого на підлозі у медпункті, поруч з розсипаними медикаментами, а свідок Власович суду пояснила, що по приїзду з Чернігівки вона коробку з ними не розпаковувала, а залишила на столі закриту та пішла додому. Коли ОСОБА_9 та ОСОБА_10 привезли її до ФАПу, коробка вже була розкрита, а медикаменти з неї розсипані.

Сукупністю досліджених по справі доказів встановлено, що новонароджена племінниця обвинуваченого, ОСОБА_12, 08.09.2015р.н., в жовтні 2015р. перебувала на стаціонарному лікуванні, їй потрібні були певні медичні препарати, обвинувачений проник до ФАПу, що він сам не спростовує, інших осіб одночасно з ним туди не заходило. Він перебував там близько 17 хвилин, світло не вмикав, розкрив коробку з медикаментами та висипав їх на стіл. Його мобільний телефон був знайдений в кімнаті медпункту поруч із цим столом. Зясувавши, що його викрито, він вийшов з медпункту перейшов до крайньої кімнати та не виходив звідти, допоки його не знайшли свідки.

Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів є повністю доведеною сукупністю зібраних та досліджених судом доказів. Метою не визнання ним вини суд вважає намагання уникнути кримінальної відповідальності за скоєне.

Його дії вірно кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, з проникненням в інше приміщення; за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням в інше приміщення, яка не буда доведена до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки він не вчинив усіх дій, які вважав необхідним для доведення злочину до кінця.

Згідно п.4 Постанови № 7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом'якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, є його щире каяття у вчиненому за епізодом крадіжки 19.08.2015р.

Суд також вважає за доцільне визнати за помякшуючу покарання обставину вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, внаслідок тяжких особистих обставин, а саме перебування в жовтні 2015р. його новонародженої племінниці ОСОБА_12, 08.09.2015р.н., на стаціонарному лікуванні Чернігівської ЦРЛ.

Згідно ст. 67 КК України обставиною, що обтяжують покарання обвинуваченого, є вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного спяніння.

Суд також вважає за доцільне визнати за обтяжуючу обставину рецидив злочинів.

При обранні міри покарання обвинуваченого суд враховує наступні обставини справи:

- ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, при цьому суд звертає увагу на наслідки та ставлення обвинувачених до вчиненого вину визнав частково, потерпілі не мають до нього претензій матеріального та морального характеру;

-згідно п.2 Постанови № 7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд дослідив дані про особу обвинуваченого», який раніше судимий 06.10.2015р. Токмацьким судом Запорізької області за ч.1 ст.185 КК України до 100 годин громадських робіт (а.с.63), з яких відбув 12 годин (а.с.25), за місцем проживання характеризується позитивно (а.с.67), згідно довідки Чернігівської ЦРЛ, на диспансерному обліку у лікаря - психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (а.с.64), потерпілі просять дати обвинуваченому шанс виправитися без ізоляції від суспільства, його сімейний та матеріальний стан: не працює, згідно довідки від 20.10.2015р. Широкоярської сільської ради про склад родини, ОСОБА_2 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5, з матірю ОСОБА_7, 28.08.1968р.н., яка не працює, сестрою ОСОБА_8, 05.08.1996р.н. (яка також періодично проживає в ІНФОРМАЦІЯ_6, згідно довідки (а.с.215)) , братом ОСОБА_15, 2002р.н., сестрою ОСОБА_7, 2006р.н. (а.с.66,213), має малолітню племінницю ОСОБА_12, 08.09.2015р.н., його бабця ОСОБА_16 страждає на ішемічну хворобу серця, кардіосклероз, гіпертонічну хворобу, за станом здоровя потребує постійного стороннього догляду з боку родичів (а.с.216).

З урахуванням вказаних обставин, ступеню тяжкості вчинених злочинів, їх обставини (в тому числі в частині матеріальної шкоди) та наслідків, ставлення до вчиненого, ступінь здійснення злочинного наміру, причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця, особу обвинуваченого, думку потерпілих, суд приходить до висновку про доцільність призначення міри покарання, відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", з переводом менш суворого виду покарання у більш суворий, з застосуванням ст.ст.70, 71, 72 КК України, врахуванням положень ст.68 КК України, у виді позбавлення волі, що буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів, з застосуванням ст. 75 КК України, та покладенням ряду обовязків, передбачених ст.76 КК України.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно ст.100 КПК України.

Раніше обраний запобіжний захід відносно обвинуваченого підлягає зміні на домашній арешт.

Керуючись ст. ст.368, 370, 374 КПК України суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винним за ч.3 ст. 185 КК України (за злочин, скоєний 19.08.2015р.) і призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Враховуючи положення ст.72 КК України, відповідно до якої 88 годинам громадських робіт відповідає 11 днів позбавлення волі, на підставі ч.4 ст.70, ст.72 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом переводу менш суворого виду покарання у більш суворий та повного складання покарань, визначеного за вироком Токмацького районного суду Запорізької області від 06.10.2015 року, яким ОСОБА_2 засуджено за ст. 185 ч.1 КК України на 100 годин громадських робіт, з яких він відбув 12 годин, і цим вироком призначити покарання у виді 4 років 11 днів позбавлення волі.

ОСОБА_2 визнати винним за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та призначити покарання (за фактом вчинення незакінченого замаху на крадіжку 14.10.2015р.) у виді позбавлення волі строком 3 роки.

На підставі ст.71 ч.1 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання покарань за цим вироком та вироком Токмацького районного суду Запорізької області від 06.10.2015 року призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку 3 роки - не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки.

У відповідності до ст. 76 ч.1 п.п. 2,3,4 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції; повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживаннятароботи; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на залучення експерта в розмірі 306 (триста шість) гривень 90 копійокна користь держави: рахунок №31116115700009, одержувач - Управління казначейства у Шевченковському районі м.Запоріжжя /24060300, код банку 813015, код ЄДРПОУ - 38025367,назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 скасувати.

Звільнити його з- під варти в залі суду.

Застосувати відносно ОСОБА_2 заходи забезпечення кримінального провадження до набрання судовим рішенням законної сили, у вигляді домашнього арешту, за місцем його мешкання за адресою: Запорізька область, Чернігівський район, с. Хмельницьке, вул. Центральна, б.69, з забороною покидати місце мешкання у період часу з 20 годин 00 хвилин до 08 годин 00 хвилин, строком на один місяць.

Покласти на ОСОБА_2 такі обовязки:

■не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

■повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

■не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої.

Строк дії обраного запобіжного заходу обчислювати з наступного дня після постановлення вироку і до 23.07.2016 року включно.

Вирок в цій частині підлягає негайному виконанню.

Копію вироку для виконання направити Чернігівському ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області.

Чернігівському ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області негайно поставити на облік ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Про взяття на облік особи негайно повідомити Чернігівський районний суд Запорізької області.

Роз'яснити ОСОБА_2, що, відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ, з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань. Крім того, у разі невиконання покладених на нього цим вироком обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого Чернігівському ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_17.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та надіслати для контролю за виконанням прокурору Чернігівського відділу Бердянської місцевої прокуратури ОСОБА_18.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_2 строк попереднього увязнення з 13 січня 2016 року по 22 червня 2016 року, з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

На вирок учасниками судового провадження можуть бути подані апеляційні скарги до апеляційного суду Запорізької області, через Чернігівський районний суд Запорізької області, протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Покопцева Д.О.