Рішення № 58450210, 16.06.2016, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

провадження № 2/243/957/2016

справа № 243/1222/16-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2016 року

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Ільяшевич О.В.,

при секретареві Хміль О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов'янського міськрайонного суду Донецької області (вул. Добровольського, 2, м. Слов'янськ, Донецької області) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування автомобіля з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до ОСОБА_2 про витребування автомобіля з чужого незаконного володіння. В обґрунтування своїх вимог, зазначив, що на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, зареєстрований в РЕВ 6-го МРВ м. Горлівка УДАІ ГУМВС України в Донецькій області 06 березня 2013 року, йому належить на праві власності автомобіль марки Geely, модель СК 1.5L СПГ, 2013 року випуску, кузов (шасі, рама) НОМЕР_4, двигун - 1498 куб. см., реєстраційний номер НОМЕР_1, колір - бежевий.Зазначений автомобіль ним було придбано в TOB «АВТОСІТІ» за 66 900,00 грн. 00 коп. 07 березня 2013 року позивач, на підставі усного договору, надав довіреність, якою уповноважив відповідача ОСОБА_2 бути його представником, як власника транспортного засобу. З метою виконання наданих цією довіреністю повноважень, ОСОБА_2, у межах що допускаються чинним законодавством України, без права розпорядження, було надано право укладати договір про відшкодування заподіяної шкоди транспортному засобу третім особам, договір страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу, договір про проведення експертної оцінки транспортного засобу, одержувати та сплачувати за такими договорами гроші, представляти інтереси в органах ДАІ, інших органах та установах, незалежно від їх підпорядкування і форм власності з усіх без винятку питань, пов'язаних з експлуатацією транспортного засобу, в тому числі сплачувати передбачені законом податки та збори, щодо утримання транспортного засобу, проходити технічний огляд, у разі експлуатації автомобіля за межами України оформити па підставі довіреності відповідне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу органами ДАІ, подавати, одержувати та підписувати документи, експлуатувати транспортний засіб, а також виконувати інші юридичні дії, пов'язаних з даною довіреністю. Довіреність була видана без права передоручення і дійсна до 07 березня 2016 року. 05 листопада 2014 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Бородіної О.В., про припинення дії довіреності від 07 березня 2013 року. Дана заява була задоволена, приватним нотаріусом до Єдиного державного реєстру довіреностей внесено реєстраційний запис № 39173820, про припинення дії довіреності, про що нотаріусом було направлено повідомлення ОСОБА_2 Не зважаючи на припинення дії довіреності, ОСОБА_2 не повернув автомобіль. На телефонні дзвінки не відповідає, та уникає будь - якого спілкування. На теперішній час, автомобіль позивачу не повернутий, місце знаходження автомобіля йому не відоме. Вважає, що такі дії відповідача є неправомірними, оскілки позбавляють позивача права вільно володіти, користуватись та розпоряджатися своїм майном, у зв'язку із чим, позивач вимушений був звернутися до суду з даним позивом для захисту своїх порушених прав, та просити суд ухвалити рішення яким витребувати шляхом вилучення у ОСОБА_2 на його користь приналежний йому на праві власності автомобіль марки Geely, модель СК 1.5L СПГ, 2013 року випуску, кузов (шасі, рама) НОМЕР_4, двигун - 1498 куб. см., реєстраційний номер НОМЕР_1, колір - бежевий, в повній комплектації, свідоцтво про реєстрацію транспортного о засобу НОМЕР_5, зареєстрований за ОСОБА_1, документи до нього та ключі від автомобіля.

В судове позивач та його представник ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності від 02 лютого 2015 року (а.с. 9), будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду справи, у судове засідання не з'явились, надали суду заяви з проханням розгляд справи проводити у їх відсутності, позов задовольнити, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечували.

Під час розгляду справи, судом приймалися усі передбачені діючим законодавством заходи щодо належного повідомлення відповідача про місце, день та час розгляду справи. Згідно із Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження», пересилання пошти не здійснюється до м. Горлівка Донецької області, де зареєстровано місце проживання відповідача, що позбавляє суд можливості надіслання поштою судового виклику до суду за зареєстрованим у передбаченому законом порядку місцем проживання та розташування відповідача (ч.5 ст.74 ЦПК України). Тому, відповідно роз'яснень ВССУ (вих. № 10-1437/0/4-14 від 13 жовтня 2014 року), згідно із вимогами ч. 9 ст. 74 ЦПК України, виклик у судове засідання відповідача було здійснено шляхом розміщення оголошення у друкованому засобі масової інформації.

Однак, незважаючи на прийняті судом заходи, відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у його відсутності від нього до суду не надходило.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки від відповідача не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, як то передбачає ст. 169 ЦПК України, з причин, які б могли бути визнані судом поважними, у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, а тому, суд зі згоди представника позивача вирішує справу на підставі наявних у справі доказів у відповідності до ст. 224-228 ЦПК України.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обгрунтованість.

Як встановлено в судовому засіданні, на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, зареєстрований в РЕВ 6-го МРВ м. Горлівка УДАІ ГУМВС України в Донецькій області 06 березня 2013 року, йому належить на праві власності автомобіль марки Geely, модель СК 1.5L СПГ, 2013 року випуску, кузов (шасі, рама) НОМЕР_4, двигун - 1498 куб. см., реєстраційний номер НОМЕР_1, колір - бежевий.

Зазначений автомобіль позивачем ОСОБА_1 був придбаний в TOB «АВТОСІТІ» за 66 900,00 грн. 00 коп., що підтверджується Рахунком - фактурою № 139 від 05 березня 2013 року, та фіскальним чеком від 05 березня 2013 року (а.с. 5,6).

07 березня 2013 року позивач ОСОБА_1, на підставі усного договору, надав довіреність, якою уповноважив відповідача ОСОБА_2 бути його представником, як власника транспортного засобу. Довіреність була посвідчена приватним нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу Донецької області Кінащук М.А. 07 березня 2013 року. Довіреність була видана терміном дії до 07 березня 2016 року (а.с. 7).

05 листопада 2014 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Бородіної О.В., із заявою про припинення дії довіреності від 07 березня 2013 року. Дана заява була задоволена, і приватним нотаріусом до Єдиного державного реєстру довіреностей був внесений відповідний реєстраційний запис № 39173820, про припинення дії вказаної довіреності. (а.с. 8).

Не зважаючи на припинення дії довіреності, автомобіль позивачу не повернутий, місце знаходження автомобіля залишається невідомим.

Суд виходить з вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України відповідно яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості і кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач в судове засідання не з'явився, не скористався своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надав належних доказів, які спростовують доводи позивача.

У Конституції України закріплено основні правові принципи регулювання відносин власності, головним із яких є принцип рівного визнання й захисту усіх форм власності ( статті 13, 41 Конституції України).

Відповідно статті 13 Конституції України власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. У такій редакції конституційна норма не лише покладає на власника обов'язки, а й орієнтовно вказує на його зобов'язання.

Основоположні принципи здійснення повноважень власника сформульовані у статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04 листопада 1950 року), що набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог статті 9 Конституції України.

За змістом ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

У відповідності до ст. 387 ЦК України, власник має витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно із роз'яснень, викладених у п. 19 Постанови Пленуму ВССУ № 4 від 07 лютого 2014 року, застосовуючи положення статті 387 ЦК України, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Позов про витребування майна, пред'явлений до особи, у незаконному володінні якої це майно знаходилось, але на момент розгляду справи в суді у неї відсутнє, не може бути задоволений.

Як достовірно встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 передав на відповідних правових підставах у користування приналежний йому транспортний засіб - автомобіль марки Geely, модель СК 1.5L СПГ, 2013 року випуску, кузов (шасі, рама) НОМЕР_4, двигун - 1498 куб. см., реєстраційний номер НОМЕР_1, колір - бежевий, відповідачу ОСОБА_2, а він його прийняв та користувався зі згоди власника авто. У судовому засіданні достовірно встановлено, що підстави, а саме довіреність, на підставі якої відповідач утримував у себе автомобіль, належний позивачеві, відпали у зв'язку із припиненням дії довіреності, а автомобіль позивачу повернутий не був.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи та відповідачем не спростовані. З огляду на викладене, оскільки відповідач без законних на те підстав утримує та використовує майно, яке належить позивачеві, то позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння підлягають задоволенню.

Відповідності ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Як видно із квитанцій про сплату судового збору, позивачем при зверненні до суду із даним позовом був сплачений судовий збір на загальну суму - 668 грн. 99 коп.

У зв'язку з тим, що позов судом задоволений, суд стягує з відповідача на користь позивача суму судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви до суду, а саме 668 грн. 99 коп.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст.3,10,60,212,213,214,215 ЦПК України, ст. 386, 387 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ

Позов задовольнити.

Витребувати шляхом вилучення у ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН: НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2, приналежний йому на праві власності автомобіль марки Geely, модель СК 1.5L СПГ, 2013 року випуску, кузов (шасі, рама) НОМЕР_4, двигун - 1498 куб. см., реєстраційний номер НОМЕР_1, колір - бежевий, в повній комплектації, свідоцтво про реєстрацію транспортного о засобу НОМЕР_5, зареєстрований за ОСОБА_1, документи до нього та ключі від автомобіля.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, судовий збір у розмірі 668 (шістсот шістдесят вісім) грн. 99 коп.

До суду відповідачем може бути подана заява про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

До суду відповідачем може бути подана заява про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення, а відповідачем, в такий же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Повний текст рішення суду виготовлений 21 червня 2016 року.

Головуючий - суддя О.В. Ільяшевич