Вирок № 58447666, 22.06.2016, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/1883/16-к

Провадження № 1-кп/636/284/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2016 року Чугуївський міський суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Гуменного З.І.,

при секретарі судового засідання Карауловій О.М.,

за участю прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону Зубка А.О.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чугуєві обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 42015220750000429, внесеному 03 травня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Харків, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України, -

в с т а н о в и в:

30 серпня 2014 року ОСОБА_2 призваний Зміївським районним військовим комісаріатом Харківської області на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, відповідно до Указу Президента України від 21 липня 2014 року № 607/2014, затвердженого Законом України від 22 липня 2014 року № 1595-VIІ.

Наказом командира військової частини А0501 польова пошта В6250 від 30 серпня 2014р. № 184 солдат ОСОБА_2 зарахований до списків особового складу військової частини А0501 польова пошта В6250 та призначений на посаду старшого навідника 1 мінометного взводу мінометної батареї 3 механізованого батальйону зазначеної військової частини, яка дислокується за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, вул. Горі шного, 142.

Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Являючись військовослужбовцем за призовом під час мобілізації солдат ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.

Проте солдат ОСОБА_2, достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення.

24 січня 2015р. солдат ОСОБА_2 виявив небажання проходити військову службу та вирішив самовільно залишити місце дислокації військової частини А0501 польова пошта В6250.

24 січня 2015р. солдат ОСОБА_2, будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації, реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, порушив вимоги зазначеного вище законодавства та самовільно залишив військову частину А0501 польова пошта В6250, яка дислокується за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, вул. Горішного, 142.

Цього ж дня, солдат ОСОБА_2, діючи з метою ухилитись від військової служби вибув за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1.

Незаконно перебуваючи поза місцем служби за адресою проживання солдат ОСОБА_2 проводив час вільно, на власний розсуд не пов'язуючи його з виконанням службових обов'язків.

27 травня 2016р. солдат ОСОБА_2 припинив ухилятися від військової служби, повернувшись до військової частини А0501 польова пошта В6250 та до органів військової прокуратури із зізнанням.

Вказані дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 407 КК України як самовільне залишення місця служби без поважних причин тривалістю понад один місяць.

Обвинувачений в судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, щиро розкаявся та повністю підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини.

Показання ОСОБА_2 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

За згодою сторін згідно ст. 349 ч. 3 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі як покази свідків та інших доказів, що були зібрані в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніхто не оспорює.

Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу обвинуваченого:

- довідка ОСК ГУНП в Харківській області № 110-25052016/63091 від 25.05.2016р. про відсутність судимості ОСОБА_2 (а.к.п. 65);

- довідка КЗОЗ «Зміївська центральна районна лікарня» № 1084 від 20.08.2015 р., згідно якої ОСОБА_2 в поліклініці, у психіатричному і наркологічному кабінетах не перебуває на обліку(а.к.п. 62);

- службова характеристика ОСОБА_2, виданої за місцем проходження служби військова частина польова пошта В6250, згідно якої ОСОБА_2 характеризується як неграмотний, не дисциплінований та не відповідальний військовослужбовець (а.к.п. 19);

- характеристика за місцем мешкання ОСОБА_2, виданої сільським головою Скрипаївської сільської ради, Зміївського району, Харківської області № 02-19/524 від 26.08.2015р., згідно якої до сільської ради на адресу ОСОБА_2 скарг від жителів села та сусідів не надходило (а.к.п. 64);

- орденська книжка Міністерства оборони про нагородження 05.12.2014р. солдата ОСОБА_2 пам'ятним знаком «За воїнську доблесть» (а.к.п. 74);

- витяг з наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандуючого Збройних Сил України № 699 від 05.12.2014р. про нагородження ОСОБА_2 за особливі заслуги у професійній підготовці, самовідданість і стійкість, виявлені під час виконання військового обов'язку в умовах, пов'язаних з ризиком для життя грошовою премією (а.к.п. 75).

Оцінюючи в сукупності всі досліджені докази, суд вважає встановленим, що своїми умисними діями, які виразились у самовільному залишенні місця служби без поважних причин тривалістю понад один місяць, ОСОБА_2 вчинений злочин, передбачений ч. 3 ст. 407 КК України.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує характер і ступінь скоєного злочину, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, конкретні обставини справи та дані про особу обвинуваченого, а саме: раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем служби характеризується посередньо, але під час служби нагороджений орденом та грошовою премією, за місцем проживання характеризується задовільно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, дані про особу винного, відсутність судимості.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2, суд визнає його щире каяття та визнання вини. Обставин, що обтяжують покарання, в судовому засіданні не встановлено.

При призначенні покарання суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме: з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових злочинів, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до категорії злочинів середньої тяжкості, пом'якшуючі покарання обставини, особу обвинуваченого, а саме те, що обвинувачений раніше не судимий, його відношення до скоєного злочину, та вважає, що виправлення ОСОБА_2 та попередження скоєння ним нових злочинів можливо без ізоляції від суспільства.

Беручи до уваги вказані обставини в їх сукупності та відсутність тяжких наслідків, а також враховуючи дані про особу, суд вважає за можливе у даному випадку, призначивши ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі, застосувати до нього ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, одночасно поклавши на засудженого обов'язки, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Цивільний позов не заявлений.

Судових витрат та речових доказів по справі не має.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 в ході досудового слідства не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд -

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язки - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Суддя -