Рішення № 58447260, 22.06.2016, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/813/16-ц

Провадження № 2/636/769/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2016 рокуЧугуївський міський суд Харківської областів складі:головуючого - судді Гуменного З.І., за участю секретаря судового засідання Караулової О.М., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві справу за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Мосьпанівське», третя особа: Управління Держгеокадастру у Чугуївському районі Харківської області, про визнання договорів оренди земельних ділянок припиненим та повернення земельних ділянок, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Мосьпанівське» про визнання договорів оренди № 1204 та № 1205 земельних ділянок відповідною площею 6,0019 га, кадастровий номер 6325485500:01:000:0121, та площею 5,9863 га, кадастровий номер 6325485500:01:000:0120, які розташовані на території Мосьпанівської сільської ради, Чугуївського району, Харківської області, укладених 01.03.2006р. між ОСОБА_3 та ЗАСТ «Україна» та зареєстровані у Чугуївському районному відділі ХРФ ДП ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено записи № 040868200019 та № 040868200020, припиненими з 01.03.2016р. та повернути їх ОСОБА_3, стягнути з ПАТ «Мосьпанівське» сплачений судовий збір у сумі 551,20 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що йому на праві власності, на підставі Державних актів на право власності на земельну ділянку серії ХР № 00080001 та серії ХР № 00080002, виданих 14.07.2004року,належать земельні ділянки площею 6,0019 га та 5,9863 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Мосьпанівської сільської ради Чугуївського району Харківської області. 01 березня 2006р. він уклав із ЗАСТ «Україна», реорганізоване на ПАТ «Мосьпанівське», договори оренди землі № 1204 та № 1205, згідно умов яких відповідачу передано земельні ділянки строком на 10 років, державна реєстрація яких проведена Чугуївським районним відділом ХРФ ДП ЦДЗК 24 січня 2008 року. Тобто, відповідач впродовж майже 2 років навмисно не реєстрував договори оренди задля незаконного користування земельними ділянками понад строку дії договорів.

Позивач вважає, що оскільки договори оренди було укладено 01 березня 2006р., то строк їх дії припинився 01 березня 2016 року. Правом на поновлення строку договорів оренди товариство не скористалося, у визначений договором строк про намір продовжити дію договорів письмово не повідомляло. Додаткові угоди між сторонами про продовження строку дії договорів оренди не укладалися. Позивач звертався до відповідача про повернення земельних ділянок, однак до теперішнього часу вони не повернені, у звязку з чим він вимушений звернутися до суду і визнати припиненими з 01.03.2016 року договори оренди землі № 1204 та № 1205, укладені 01 березня 2006 року між ним та ПАТ «Моспанівське», та стягнути на його користь судові витрати.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги викладені у позовній заяві підтримав та просив їх задовольнити, і вважає, що його право на користування земельними ділянками порушені, оскільки строк дій договорів оренди закінчився 01.03.2016р.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним в позові, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ПАТ «Мосьпанівське» за довіреністю ОСОБА_2 у судовому засіданні проти позову заперечувала, посилаючись на те, що договори оренди земельних ділянок зареєстровано 21 січня 2008р., тому строк дії закінчується у січні 2018 році, а отже, договір оренди є чинним, і просила в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи - Управління Держгеокадастру у Чугуївському районі Харківської області в судове засідання не зявився, начальником управління наданий лист про розгляд справи без участі представника, в якій надані пояснення, що набрання чинності договорів оренди земельної ділянки з дня його державної реєстрації у встановленому законом порядку, відповідно до ст. 18 ЗУ України та ч. 2 ст. 640 ЦК України, а тому поки договір оренди землі не буде зареєстрований у встановленому порядку, він не набуває юридичної сили і створює прав і обовязків сторін.

Суд, вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено у судовому засіданні і підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_3 на праві власності належать земельні ділянки площею 6,0019 га, кадастровий номер 6325485500:01:000:0121, та площею 5,9863 га, кадастровий номер 6325485500:01:000:0120, з цільовим призначенням (використанням) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Мосьпанівської сільської ради Чугуївського району Харківської області, КСП «Україна», на підставі Державних актів на право власності на землю серії ХР № 008001 та № 008002, видані 14.07.2004року (а.с. 10-13).

1 березня 2006 року між ОСОБА_3 та ЗАСТ «Україна», реорганізованим в ПАТ «Мосьпанівське», укладені договори оренди землі № 1204 та № 1205 строком на 10 років зі сплатою орендної плати у розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки землі, що становить 857 грн./рік один раз на рік (а.с. 14-17). Договори оренди землі зареєстровані у Чугуївському районному відділі ХРФ ДП ЦДЗК, про що зроблена відмітка у договорах оренди та у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24 січня 2008 року за № 040868200019 та № 040868200020.

Відповідно до Закону України «Про оренду землі» (у редакції на час укладення угоди):

ст. 13: Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства;

ст. 14: договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально;

ст. 16: у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону;

ст. 18: договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації;

ст. 19: строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років;

ст. 20: укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Відповідно до пункту 8 договорів оренди земельних ділянок договір укладено на 10 років, а згідно пункту 43 договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі, скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору.

За змістом ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов.

Відповідно до п. 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073, чинного на час виникнення спірних правовідносин, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Таким чином, цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення учасників при укладенні спірного договору, набуваються після відповідної державної реєстрації.

З урахуванням викладеного, встановлений сторонами за умовами п. 8 договору оренди десятирічний строк оренди земельної ділянки має відраховуватися з дня державної реєстрації договору оренди землі - 24 січня 2008 року.

Крім того, відповідачем суду надані акти приймання-передачі земельних ділянок позивача від 19.02.2008р., згідно яких, відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду землі» та п. 20 договорів оренди землі № 1204 та № 1205 від 01.03.2006р. «орендодавець» ОСОБА_3 на підставі державних актів про право власності на землі з однієї сторони та ЗАСТ «Україна», що далі іменується як «орендар» прийняв у користування строком на 10 років земельні ділянки, що предметом спору, для цільового використання згідно умов договорів оренди (а.с. 44, 45).

Також, суду надані договори оренди саме цих земельних ділянок, які належать позивачу, від 24.12.2003р. про передачу в оренду земельних ділянок строком на 5 років (а.с. 38, 39, 41, 43). Відповідно до цих договорів позивач отримував орендну плату, що підтверджується наданими відомостями на видачу зерна у 2005р. та копія заяви позивача і накладної про видачу худоби (а.с. 74-81).

Аналізуючи договори оренди суд дійшов до висновку, що земельні ділянки, які належать позивачу, передані в оренду ЗАСТ «Україна» 24.12.2003р. на строк 5 років, і, не припиняючи дію цих договорів оренди, позивач укладає нові договори оренди земельних ділянок 01.03.2006р., а фактично передає в оренду ці земельні ділянки 19.02.2008р., тобто після проведення 24.01.2008р. реєстрації договорів оренди від 01.03.2006р.

Таким чином, орендар не мав змоги зареєструвати договір оренди земельних ділянок після його підписання - 01.03.2006р., оскільки попередній договір оренди від 24.12.2003р., який укладений на 5 років, не був припинений, а тому державна реєстрація договорів оренди земельної ділянки, які підписані 01.03.2006р., була проведена лише 24.01.2008р., і тільки після державної реєстрації відбулася передача земельної ділянки.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, яка діяла на час укладення договорів оренди, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду землі», яка діяла на час укладення договорів оренди, передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Отже, орендні відносини за спірними обєктами виникли між сторонами не з 01.03.2006р., а з дня реєстрації договорів оренди, яку проводив саме ОСОБА_3, що він визнав у судовому засіданні, а тому твердження позивача про те, що ПАТ «Мосьпанівське» навмисно не реєструвало договори оренди, є - безпідставними. Крім того, в договорах оренди передбачена їх державна реєстрація і передача обєктів оренди у термін 5 днів після реєстрації договорів оренди за актом прийму-передачі.

Таким чином, заперечення відповідача, що договір зареєстровано 21 січня 2008 року, а отже, 10 років спливають 21 січня 2018 року законні та обґрунтовані.

Сторони уклали договір 1 березня 2006 року, але земельні ділянки передані лише 19 лютого 2008р., оскільки діяв раніше укладений договір оренди від 24 грудня 2003р., відповідно до якого позивач отримував орендну плату, що підтверджується наданими відомостями з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_3, що надані і позивачем, і відповідачем (а.с. 18, 19, 86, 87), та факт його реєстрації у 24 січня 2008р. свідчить про те, що він є дійсним до 24 січня 2018 року.

Згідно п. 8 договорів оренди «Строк дії договору», договір укладено на 10 років, а у п. 43 цих договорів вказано, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

З урахуванням встановлених обставин, для набрання чинності договорів оренди сторони повинні зробити два кроки: перший підписати договір, а другий зареєструвати його, а вже потім передати предмет оренди (п. 20 договорів оренди). П. 31 договорів оренди прямо зобовязує орендаря приступати до використання земельних ділянок у строки встановлені цими договорами.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_3 не обґрунтований та не підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

В задоволені позову ОСОБА_3 до ПАТ «Мосьпанівське», третя особа: Управління Держгеокадастру у Чугуївському районі Харківської області, про визнання договорів оренди земельних ділянок припиненим та повернення земельних ділянок відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя