Ухвала суду № 58442616, 22.06.2016, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/6759/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2016 року Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого судді Марченко Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Шишляннікова О.В., відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення суду, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 10 листопада 2015 року частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю, а саме: усунуто позивачу перешкоди у користуванні належною їй квартирою № 41 у будинку № 42 по вул. Батумській в місті Дніпропетровську шляхом виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 із зазначеної квартири.

Дане рішення суду набрало законної сили 29 березня 2016 року.

В червні 2016 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про відстрочку виконання вказаного рішення, посилаючись на те, що в провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа № 202/38633/13-ц за його позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання майна обєктом спільної сумісної власності, визнання договору купівлі-продажу недійсним, поділ майна та визнання права власності. Зокрема, предметом спору у цій справі є визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, та визнання за ним права власності на це майно. За цих підстав ОСОБА_1 просить відстрочити виконання рішення Індустріального районного суду від 10 листопада 2015 року строком на шість місяців.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою заяв підтримав та наполягав на її задоволенні.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не зявилися. Відповідач ОСОБА_3 надав заяву, в якій вимоги ОСОБА_1 підтримав та просив судовий розгляд провести в його відсутність. Позивач ОСОБА_2 причину неявки не повідомила, про час і місце розгляду заяви повідомлялася належним чином.

Суд, вивчивши заяву ОСОБА_1, вважає, що дана заява є необґрунтованою та задоволенню не підлягає з огляду на наступне:

Статтею 129 Конституції України визначено принцип обовязковості судових рішення.

Згідно зі статтею 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання на всій території України, а державна виконавча служба як орган примусового виконання рішень зобов'язана вжити всіх необхідних заходів для його виконання.

Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Аналогічне положення міститься у статті 373 ЦПК України.

Отже, за змістом статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 373 ЦПК України суд за заявою державного виконавця або самої сторони має право відстрочити або розстрочити виконання рішення, а також встановити або змінити спосіб і порядок виконання рішення у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Таким чином, можливість відстрочки чи розстрочки виконання рішення або встановлення чи зміни способу виконання рішення закон повязує саме з наявністю обставин, які ускладнюють чи виключають виконання рішення суду.

Заявляючи вимоги про відстрочку виконання рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 листопада 2015 року про усунення ОСОБА_2 перешкод у користуванні власністю шляхом виселення його та ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_2, ОСОБА_1 посилається на наявність у провадженні суду іншого спору між ним та ОСОБА_2 з приводу спірної квартири.

Між тим, законом не передбачено такої підстави для відстрочки виконання рішення суду як наявність іншого судового спору між сторонами.

Наведені ОСОБА_1 у його заяві обставини не можуть вважатися винятковими та такими, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення суду.

Жодних доказів на підтвердження наявності особливих або виняткових обставин, які б унеможливлювали виконання рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 листопада 2015 року матеріали справи не містять.

Враховуючи наведене, законні підстави для відстрочки виконання рішення суду, що набрало законної сили, відсутні та в задоволенні заяви ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 209-210, 373 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 10 листопада 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н. Ю. Марченко