Ухвала суду № 58442086, 21.06.2016, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/5179/15-ц

провадження 2-зз/201/87/16

УХВАЛА

21 червня 2016 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

при секретарі Дашкевич Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську заяви ОСОБА_1 (49000, Україна, м. Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, буд. 70, РНОКПП НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (49000, Україна, м. Дніпропетровськ, вул. Рози Люксембург, буд. 29, РНОКПП НОМЕР_2) про часткове скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 (49000, Україна, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_3) до ОСОБА_4 (був зареєстрований за адресою: 49000, Україна, АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_4) про стягнення сум, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 01 квітня 2015 року звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 про стягнення грошових сум. Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2015 року провадження по цій справі було відкрито та призначено проведення судового засідання.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2015 року по справі було вжито заходи забезпечення позову. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2015 року виправлено описки допущені в ухвалі судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2015 року про вжиття заходів забезпечення позову щодо адреси обєкта стосовно якого було вжито заходи забезпечення позову, замість «49000, АДРЕСА_2» зазначити вірно «49000, м. Дніпропетровськ, вул. Рози Люксембург, буд. 29».

ОСОБА_1 20 липня 2015 року звернувся до суду з заявою про часткове скасування заходів забезпечення позову, вказана заява уточнювалася та доповнювалася, щодо ? нерухомого майна за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Рози Люксембург, 29, оскільки зазначене майно належить йому, а не відповідачу.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 липня 2015 року було скасовано частково вжиті заходи забезпечення позову.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 березня 2016 року ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 липня 2015 року скасовано і передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

ОСОБА_2 16 березня 2016 року звернулася до суду з заявою про часткове скасування заходів забезпечення позову стосовно ? нерухомого майна за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Рози Люксембург, 29, оскільки зазначене майно належить їй, а не відповідачу.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2016 року було скасовано частково вжиті заходи забезпечення позову.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2016 року ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2016 року скасовано і передано питання на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Сторони у судове засідання не зявилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили. На підставі ч. 5 ст. 154 ЦПК України суд вважає можливим розглядати питання про скасування заходів забезпечення позову за відсутності цих осіб.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

На підставі ч. 3 ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Згідно ч. 6 ст. 154 ЦПК України, якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши матеріали справи і заяв, надані та добуті докази, суд вважає можливим скасувати частково вжиті заходи забезпечення позову, а саме: арешт нерухомого майно, розташоване за адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Рози Люксембург, буд. 29, який було вжито ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2015 року, оскільки частина зазначеного нерухомого майно, стосовно якого було вжито заходи забезпечення позову, належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування, ? частини земельної ділянки, серія та номер: 1185, виданий 23 жовтня 2013 року, видавник: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, номер запису про право власності: 3020194 та на підставі договору дарування, ? частини домоволодіння, серія та номер: 1183, виданий 23 жовтня 2013 року, видавник: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, номер запису про право власності: 3020641, що підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна, а інша частина ? зазначеного нерухомого майна, стосовно якого було вжито заходи забезпечення позову, належить ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, ВСЕ № 183780, ВСЕ №183781 реєстр 3231, від 10 жовтня 2005 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів та інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна, крім того слід зазначити що спір виник між сторонами не з приводу вище вказаного майна, а з приводу стягнення суми боргу з відповідача ОСОБА_4 та вище вказаним порушуються інтереси інших осіб (заявників), в звязку з тим, що судом вжито заходи забезпечення позову щодо майна що належить третім особам, а не відповідачу, однак слід звернути увагу, що згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Частиною першою статті 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, а частиною першою ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Також слід заначити, що як витікає з мотивувальної частини ухвали від 13 травня 2015 року заходи забезпечення позову були вжиті судом до розгляду справи по суті, однак на даний час судовий розгляд цієї справи закінчено, оскільки по справі ухвалено рішення суду.

Крім того, відповідно до п.10Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Враховуючи вище викладене та зазначене суд приходять до висновку, що на даний час відсутні передбачені законом підстави для подальшої наявності заходів забезпечення позову щодо вище вказаного майна, в звязку тим, що потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала, а також змінились обставини, що зумовили його застосування.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають обєктивні підстави вважати, що заяви про часткове скасування заходів позову є обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню.

Не може суд прийняти до уваги будь-які заперечення інших осіб щодо зазначеного, оскільки вони спростовуються вищенаведеним, не ґрунтуються на фактичних даних та обєктивно нічим не підтверджені.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість вказаних заяв, оскільки вони ґрунтується на вимогах закону та є передбачені законом підстави для їх задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч. ч. 3, 6 ст. 154, ст. ст. 208-210, 293 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про часткове скасування заходів забезпечення позову задовольнити.

Скасувати частково вжиті заходи забезпечення позову, а саме: арешт нерухомого майно, розташоване за адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Рози Люксембург, буд. 29, який було вжито ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2015 року.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня проголошення ухвали, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя