Вирок № 58441616, 21.06.2016, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/2349/16-к

Провадження № 1-кп/175/107/16

Вирок

Іменем України

21 червня 2016 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Бровченка В.В.,

за участю: секретаря Шаблі А.В.,

прокурора Носань І.О.,

потерпілої ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське обвинувальний акт і угоду про примирення по кримінальному провадженню № 12015040440002271 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у с. Тімошино Жигалівського району Іркутської області, громадянина України, ІПН НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, працюючого оператором служби ГРС «Красноармійська» Дніпропетровського промислового майданчику служби Запорізького лінійного управління магістральних газопроводів УМГ «Харківтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз», зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4 у Садовому товаристві «Дари природи» у м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

встановив:

20 листопада 2015 року близько 17.00 години ОСОБА_2, керуючи приналежним йому технічно справним автомобілем НОМЕР_2, здійснював рух по автодорозі «Знамянка Луганськ - Ізварино» зі сторони міста Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області в напрямку міста Дніпропетровська зі швидкістю близько 60 км/годину, більш точна швидкість руху слідством невстановлена.

Під час руху в районі 219 км + 100 м вказаної автодороги ОСОБА_2 не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров'я громадян, проявляючи злочинну недбалість, будучи неуважним до дорожньої обстановки та її зміни, не обравши безпечну швидкість руху по умовах дорожньої обстановки, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка пересікала проїзну частину справа наліво відносно руху керованого ним автомобіля.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілій ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, відкритого перелому нижньої щелепи праворуч, уламкових переломів суглобових відростків нижньої щелепи з обох сторін, забійних ран в лобній області ліворуч і на підборідді, синця у лівій параорбітальній області, саден на голові та обличчі, закритого багатоуламкового перелому верхньої третини правої плечової кістки зі зміщенням уламків, закритих багатоуламкових переломів правої великогомілкової кістки та правої малогомілкової кістки у середній третині зі зміщенням уламків, закритих переломів лонної та сідничної кісток праворуч з незначним зміщенням уламків і численних саден на тулубі, які за своїм характером відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що зумовили тривалий розлад здоровя строком понад 3 тижні (більш, як 21 день).

Причинами скоєння дорожньо-транспортної пригоди послужили дії ОСОБА_2, який грубо порушив вимоги пунктів 1.3, 1.5, 12.3 Правил дорожнього руху України, які встановлюють:

- п.1.3 - «Учасники дорожнього руху зобовязані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»;

- п.1.5 - «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоровю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

- п.12.3 - «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій обєктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників обїзду перешкоди»;

Невиконання обвинуваченим ОСОБА_2 вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди і заподіянням тілесних ушкоджень ОСОБА_1

Необережні дії обвинуваченого ОСОБА_2, що виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження, органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України.

21 листопада 2015 року даний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040440002271 з правовою кваліфікацією за ч.1 ст.286 КК України.

09 червня 2016 року ОСОБА_2 предявлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України і в цей же день між ним і потерпілою укладена угода про примирення.

Відповідно до даної угоди ОСОБА_2 під час досудового розслідування повністю визнав свою провину у скоєнні кримінального правопорушення та обсяг підозри за ч.1 ст.286 КК України, а потерпіла ОСОБА_1 будь-яких претензій до нього не заявляє.

Сторонами угоди визначено узгоджене покарання у виді обмеження волі строком 1 рік, без позбавлення права керування транспортними засобами, з випробуванням на підставі ст.75 КК України, із іспитовим строком 1 рік і покладенням обовязків згідно з пунктами 2, 3 ч.1 ст.76 КК України.

В угоді передбачені наслідки її укладання та затвердження, невиконання яких розяснені ОСОБА_2

У підготовчому судовому засіданні прокурор просила затвердити угоду про примирення та на її підставі винести вирок.

Обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що він цілком розуміє характер кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, по якому йому предявлене обвинувачення і по якому він повністю визнає вину, розуміє наданні йому законом права, передбачені ч.4 ст.474 КПК України, розуміє наслідки укладання та затвердження угоди про примирення з потерпілим, визначені ч.1 ст.473 КПК України, наслідки їх невиконання, передбачені ст.476 КПК України, згоден з видом покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди про примирення з потерпілою та просить затвердити цю угоду.

Потерпіла ОСОБА_1 у суді просила затвердити укладену між нею та обвинуваченим угоду про примирення, оскільки добровільно, без насильства та примусу уклала цю угоду з ОСОБА_2, до якого не має претензій матеріального і морального характеру, так як він відшкодував їй 5000 грн. Умови, зміст укладеної між ними угоди та наслідки її невиконання їй повністю зрозумілі. Вона згодна з призначенням обвинуваченому покаранням, зазначеного в угоді.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність усіх правових підстав для затвердження цієї угоди, відповідно до якої суд вважає доведеним у підготовчому судовому засіданні те, що за обставин, зазначених у обвинувальному акті та угоді про примирення, було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_2, і його необережні дії, що виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження, кваліфікує за ч.1 ст.286 КК України.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення експертизи, які складають 879,60 грн., що підтверджується довідкою Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України (а.п.62).

Речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст.314,369,371-374,475 КПК України, суд -

ухвалив:

Угоду від 09 червня 2016 року про примирення між потерпілою ОСОБА_1 і підозрюваним ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12015040440002271 за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України затвердити.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.286 КК України і піддати кримінальному покаранню у виді обмеження волі строком 1 (один) рік, без позбавленням права керування транспортними.

На підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання за умови, якщо на протязі одного року іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

На підставі пунктів 2, 3 ч.1 ст.76 КК України зобовязати обвинуваченого ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти цю інспекцію за місцем свого проживання про зміну місця проживання і роботи.

У рахунок відшкодування витрат на залучення експерта стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 (ІПН) 879,60 грн. на користь держави (одержувач платежу УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, номер рахунку 31118115700004, МФО - 805012, код ЄДРПОУ 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ у Дніпропетровській області, призначення платежу за експертизу № 5/10.1-425 від 18.05.2016 року.

Автомобіль «Skoda Octavia А5» реєстраційний номер НОМЕР_3, переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_2 по розписці від 21 листопада 2015 року, - залишити у його розпорядженні після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений сторонами до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Суддя В.В. Бровченко