Ухвала суду № 58441241, 02.06.2016, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/2926/16-ц

Провадження №2/200/2229/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

02 червня 2016 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі, головуючого, судді - Єлісєєвої Т.Ю.

при секретарі - Кузьминій С.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Трейд» про визнання недійсним договору фінансового лізингу та застосування наслідків недійсності правочину, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідача та просив визнати недійсним договір фінансового лізингу №00241 від 03.02.2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «ОСОБА_2 Трейд» та застосувати правові наслідки недійсності правочину стягнути з відповідача на користь позивача 15000,00 грн., одержаних за недійсним правочином.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 03.02.2016 року між сторонами було укладено договір №00241 фінансового лізингу, відповідно до якого позивач мав намір для особистих потреб придбати у відповідача автомобіль DAEWOO LANOS 1.5 MT COMFORT, 2014 року випуску.

Того ж дня позивач сплатив грошові кошти у розмірі 15000,00 грн., що підтверджується відповідними квитанціями.

Позивач вважає, що умови договору були вкрай несправедливими та не відповідають вимогам Закону щодо вартості придбання автомобіля, розміру коштів, після сплати яких позивач отримує від відповідача автомобіль, природи внесених позивачем коштів у розмірі 15000,00 грн., строків отримання транспортного засобу та якісних характеристик транспортного засобу. Тому позивач просить недійсним договір фінансового лізингу №00241 від 03.02.2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «ОСОБА_2 Трейд» та застосувати правові наслідки недійсності правочину стягнути з відповідача на користь позивача 15000,00 грн., одержаних за недійсним правочином.

Позивач у судове засідання надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про дату слухання справи повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 74 76 ЦПК України, причини неявки суду не відомі, у звязку з чим судом ухвалено про заочний розгляд справи в порядку ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши доказиу сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів», правочини, здійсненні з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в установленому порядку звернутися до суду для захисту своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 03.02.2016 року між сторонами було укладено договір №00241 фінансового лізингу, відповідно до якого позивач мав намір для особистих потреб придбати у відповідача автомобіль DAEWOO LANOS 1.5 MT COMFORT, 2014 року випуску.

Того ж дня позивач сплатив грошові кошти у розмірі 15000,00 грн., що підтверджується відповідними квитанціями.

Так, на момент підписання договору, позивачем було виявлено ряд несправедливих умов для нього, як для споживача, які полягають у наступному: невідповідність вартості придбання автомобіля, розміру коштів, після сплати яких позивач отримує від відповідача автомобіль, природи внесених позивачем коштів у розмірі 15000,00 грн., строків отримання транспортного засобу та якісних характеристик транспортного засобу.

Відповідно до частин першої, другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Стаття 18 Закону України "Про захист прав споживачів" містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.

Так, за змістом частини пятої цієї норми у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір.

Тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (частина шоста статті 18 Закону).

Визначення поняття "несправедливі умови договору" закріплено в частині другій статті 18 цього Закону умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.

Аналізуючи норму статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обовязків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобовязань, включаючи умови про взаємозалік, зобовязання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обовязків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; (пункти 2,3 частини третьої статті 18 Закону «Про захист прав споживачів); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у звязку з розірвання або невиконанням ним договору (пункт 4 частини третьої статті 18 Закону).

Судом встановлено, що при підписанні договору фінансового лізингу №00241 від 03.02.2016 року позивача було введено в оману щодо основних характеристик транспортного засобу, щодо ціни та порядку її розрахунку.

За змістом статті 808 ЦК України, якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобовязання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, монтажу, запуску в експлуатацію, тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець та лізингодавець несуть перед лізингоодежувачем солідарну відповідальність за зобовязанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.

Таким чином, договір фінансового лізингу №00241 від 03.02.2016 року суперечить положенням статті 808 ЦК України.

Окрім того, згідно пункту 4 частини першої статті 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.

Послуга з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах є фінансовою послугою (пункт 11-1 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).

Відповідно до частини першої статті 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини другої статті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Також, виходячи з аналізу норм чинного законодавства за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до статті 628 ЦК України.

Згідно статті 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Саме таку правову позицію було висловлено Верховним судом України від 16 грудня 2015 року (справа №6-2466цс15).

Отже, суд приходить до висновку, що вимоги позивача знайшли своє підтвердження у судовому засіданні та слід визнати недійсним договір фінансового лізингу №00241 від 03.02.2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «ОСОБА_2 Трейд», та застосувати правові наслідки недійсності правочину стягнути з відповідача на користь позивача 15000,00 грн., одержаних за недійсним правочином.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1102 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57, 60, 88, 197, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Трейд» про визнання недійсним договору фінансового лізингу та застосування наслідків недійсності правочину задовольнити.

Визнати договір фінансового лізингу №00241 від 03.02.2016 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Трейд - недійсним

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Трейд» (код ЄДРПОУ 39647766) на користь ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1) 15000,00 грн., одержаних за недійсним правочином.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Трейд» (код ЄДРПОУ 39647766) на користь держави судовий збір у розмірі 1102 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Т.Ю. Єлісєєва