Рішення № 58440900, 15.06.2016, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/1136/16-ц

пр. № 2/759/2057/16

15 червня 2016 року Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Кириленко Т.В.

при секретарі Євфіменко К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання, суд, -

В С Т А Н О В И В:

В січні 2016р. позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить розірвати договір довічного утримання, укладений 9.08.2013р. між нею та відповідачем, згідно якого вона передала ОСОБА_2 у власність належну їй квартиру АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 зобов'язався довічно її утримувати, забезпечувати доглядом, медичною допомогою, посилаючись на те, що відповідач своїх зобов'язань за договором не виконує, жодного разу не забезпечив її медичною допомогою, не забезпечує її доглядом за місцем проживання та наданням побутових послуг.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що він належним чином виконує умови договору, забезпечує позивачку харчуванням, необхідною допомогою, сплачує квартплату та комунальні послуги. Протягом строку дії договору довічного утримання потреби в лікуванні позивачки не виникало, а тому звернень за медичною допомогою не було. Однак в жовтні 2015р. позивачка перестала відкривати двері та відповідати на його телефонні дзвінки. Оскільки вільного доступу до квартири у нього не було, він звернувся з відповідною заявою до правоохоронних органів. Після відкриття квартири працівниками поліції було встановлено, що позивачка в квартирі відсутня і місце її перебування невідоме. З того часу він позбавлений можливості виконувати свої обов?яки за договором, відправлені ним на адресу позивачки грошові перекази повертаються без вручення адресату.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 9.08.2013р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір довічного утримання, посвідчений державним нотаріусом Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Виноградовою А.І., реєстровий номер 9-444 /ас 5-6/.

Згідно з умовами п. 1 даного договору ОСОБА_1 передала у власність ОСОБА_2 належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до вимог п. 12 договору, ОСОБА_2 взяв на себе зобов?язання по відношенню до ОСОБА_1, а саме: забезпечити житлом шляхом збереження права безоплатного пожиттєвого проживання у квартирі, надання побутових послуг (прибирання квартири, прання білизни); оплати комунальних послуг, електроенергії та послуг зв'язку згідно квитанцій, що надходитимуть, придбання необхідних лікувальних засобів за рекомендаціями лікарів, у випадку хвороби відчужувача: організація цілодобового спеціального медичного догляду; забезпечення належного догляду за місцем перебування (проживання) відчужувача; забезпечення належним харчуванням (за спеціально визначеним лікарем режимом); забезпечення належного догляду у разі перебування в лікарні (придбання продуктів харчування, необхідних ліків); забезпечення продуктами харчування, допомоги приготування їжі, догляду за особистою гігієною.

Тобто, згідно з умовами спірного договору у набувача, яким є відповідач, виник обов'язок утримувати відчужувача, взамін отриманого майна.

Відповідно до ст. 755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини.

Як на підставу позову позивачка посилається на те, що відповідач належним чином не виконує обов'язки за договором довічного утримання, зокрема, не забезпечує її медичною допомогою, доглядом за місцем проживання та наданням побутових послуг.

На обґрунтування позовних вимог представники позивачки надали відповіді Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Святошинського району м. Києві від 30.11.2015р. та Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 Шевченківського району міста Києва від 23.10.2015р. про те, що ОСОБА_1 за медичною допомогою в період з 9.08.2013р. по 8.10.2015р. до лікарів не зверталась.

З наданих відповідачем доказів на спростування позовних вимог вбачається, що квартирна плата та плата за комунальні послуги оплачуються регулярно /ас 105-161/, постійно протягом 2013-2015р. відповідачем у ФОП ОСОБА_4 придбавались продукти харчування (готові страви) /ас 59-90/, згідно довідки Святошинського УП ГУ НП у м. Києві 6.11.2015р. внесені відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, розпочатого за заявою ОСОБА_5 відносно зникнення ОСОБА_1 з місця свого проживання 20.10.2015р. /ас 97/.

Допитана в якості свідка ОСОБА_6 суду пояснила, що в 2009р. позивачка зробила заповіт на користь її доньки і вони стали оплачувати її квартиру. Однак в червні 2013р. позивачка перестала їх пускати, відповідати на її дзвінки і вони перестали спілкуватись. В серпні 2015р. позивачка подзвонила до її дочки і скаржилась, що її ображають, боялась, що у неї заберуть квартиру. Вона приїхала до позивачки в жовтні і була з 11 по 18 жовтня 2015р. У нотаріуса дізналися, що був підписаний договір довічного утримання. Позивачка була налякана, на дзвінки не відповідала, ховалася і 20.10.2015р. вони забрали її до себе в село. З того часу позивачка проживає з ними.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що в вересні позивачка подзвонила до його тещі і щось попросила. Він на прохання ОСОБА_6 приїхав, загрузив продукти в відвіз її до ОСОБА_1 Потім він приїжджав до позивачки в жовтні 2015р. коли потрібно було з'їздити в лікарню. Позивачка була налякана, ховалась, щоб її ніхто не бачив.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що добре знає сторін, оскільки проживає в цьому ж будинку. Періодично бачив, що ОСОБА_5 заходив до ОСОБА_1, приносив продукти харчування. Якось ОСОБА_5 звертався до нього за інструментами, щоб щось полагодити в її квартирі. Позивачка спілкувалась з відповідачем, у них були добрі стосунки. Пізніше він дізнався, що ОСОБА_5 опікується ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що дуже давно знає ОСОБА_1, спілкується з нею. Одного разу ОСОБА_1 їй розповіла, що переписала квартиру на ОСОБА_5, що у нього гарна сім'я, яка їй допомагає. Про своїх родичів вона ніколи не розповідала і свідок їх ніколи не бачила. ОСОБА_1 на стан здоров'я ніколи не скаржилась і хвалилася, що ні одної таблетки не випила і їй не радила їх пити. Часто бачила, як ОСОБА_5 заходив до ОСОБА_1 з пакунками, вона виглядала щасливою, відносини у них були добрі. ОСОБА_1 завжди була на виду, то годувала у дворі котів і собак, то висаджувала квіти на ділянці під вікнами квартири, то ходила по воду до бювету, і лише з жовтня вона її перестала зустрічати.

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що є сусідом, добре знає сторін, часто бачив, як ОСОБА_5 заходив до ОСОБА_1, вона завжди сама йому відкривала двері. Крім нього приходила його дружина і матір. Родичі до ОСОБА_1 не приходили і вона ніколи про них не розповідала.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що працює в їдальні, ОСОБА_5 є її постійним клієнтом, оскільки близько п?яти років приходить обідати. З 2013р. він став замовляти продукти харчування з собою та попросив давати йому чеки. На її запитання він відповів, що доглядає за жінкою похилого віку. Продукти він купував 2-3 рази на тиждень по декілька порцій, просив підбирати м'які відварні або парові страви.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що є дружиною відповідача. Знає позивачку більше 12 років і стосунки між ними завжди були добрі. Одного разу в 2013р. її чоловік сказав, що ОСОБА_1 хоче, щоб вони за нею доглядали, що їй подобається наша сім'я, і вона в цьому підтримала свого чоловіка. Вона особисто 3-4 рази на тиждень відвідувала ОСОБА_1, прибирала в квартирі, приносила їжу. ОСОБА_1 приходила до них в гості, а вони - до неї, вітали зі святами, дарували подарунки, відносини були дуже теплими.

Свідок ОСОБА_12 пояснила, що знає позивачку з часу вселення в будинок. Вона дружила з її матір'ю, а після її смерті стала тягнутись до неї. Якось вона сказала, що хоче переговорити з ОСОБА_2, щоб укласти з ним договір. Після укладення договору вона зробила генеральне прибирання в її квартирі, постійно відвідувала її, приносила свіжеприготовлену їжу.

Твердження представників позивачки про те, що відповідач не виконував умов договору щодо надання медичної допомоги позивачці та забезпечення дієтичним харчуванням суд вважає безпідставним, оскільки згідно п. 12 договору довічного утримання організація цілодобового спеціального медичного догляду; забезпечення належного догляду за місцем перебування (проживання) відчужувача; забезпечення належним харчуванням (за спеціально визначеним лікарем режимом) мало бути у випадку хвороби відчужувача, проте будь-яких даних про захворювання позивачки під час дії договору довічного утримання матеріали справи не містять. Перше звернення до лікаря згідно медичної картки відбулося 12.10.2015р., проте згідно пояснень свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в цей час позивачка ховалась від відповідача, на дзвінки не відповідала, а 20.10.2015р. виїхала з місця проживання, у зв'язку з чим відповідач уже був позбавлений можливості виконувати договір довічного утримання.

Посилання представників позивачки на те, що після підписання договору відповідач був зобов'язаний звернутися з позивачкою до лікарів суд вважає безпідставним, оскільки відповідної умови договір довічного утримання не містить. Крім того, згідно повідомлення Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 Шевченківського району м. Києва ОСОБА_1 не викликала лікаря та не зверталась за медичною допомогою і до укладення договору довічного утримання, зокрема, з 2.02.2010р. /ас 99/, згідно показань свідків на стан здоров'я не скаржилась, вела активний спосіб життя відповідно до свого віку і виступала противником вживання будь-яких ліків. З наданої представниками позивачки медичної картки вбачається, що навіть після звернення за медичною допомогою позивачка від госпіталізації відмовлялась. З цих підстав суд вважає, що позивачка, яка є дієздатною особою, не будучи обмеженою в спілкуванні з оточуючими та в русі у разі потреби мала можливість повідомити позивача про погіршення самопочуття та необхідність звернення за медичною допомогою.

Посилання представників позивачки про те, що відповідач належним чином не виконував умови договору довічного утримання щодо надання побутових послуг, зокрема, прибирання квартири та утримання її в належному стані не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні оскільки доказів цього суду не представлено. З доданих фотознімків за 2014р. вбачається, що в квартирі позивачки охайно та прибрано /ас 49-52/, свідок ОСОБА_11 пояснила, що прибирала в квартирі, проте позивачка просила деякі речі не зачіпати, свідок ОСОБА_9 пояснила, що часто заходила до ОСОБА_1, в квартирі завжди був порядок.

Суд не приймає до уваги в якості доказів неналежного утримання відповідачем квартири позивачки акт про відключення газу від 25.05.2016р. /ас 189/ та фотознімки квартири /ас 190-194/, оскільки встановлено, що з жовтня 2015р. відповідач у зв'язку з залишенням позивачкою місця проживання не має ні доступу до квартири, ні можливості виконувати свої обов'язки за договором довічного утримання.

Правовою підставою для розірвання договору довічного утримання є невиконання або неналежне виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини ( п.1. ч. 1 ст. 755 ЦК України).

Таким чином, небажання позивачки продовжувати договірні відносини з відповідачем без правових підстав, визначених законом, не є підставою для розірвання договору.

Оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності суд вважає, що позивачка не довела факту невиконання чи неналежного виконання відповідачем своїх обов?язків за договором довічного утримання, а тому законних підстав для розірвання вказаного договору за ст. 755 ЦК України у суду немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 755 ЦК України, ст.ст. 10, 57, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів.

Суддя