Ухвала суду № 58440699, 01.03.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/41/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2016 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Курило А.В., з участю секретаря Драганчук А.В., прокурора Анпілогової Б.Ю., представника власника майна ОСОБА_1 - адвоката Біцюка В.С. розглянувши клопотання представника власника майна ОСОБА_1 - адвоката Тищенко Наталії Петрівни у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015100040000208 від 18.11.2015 року про скасування арешту майна,

в с т а н о в и в:

09 лютого 2016 року представник власника майна ОСОБА_1 - адвокат Тищенко Н.П. звернувся до суду із заявою про скасування арешту майна, а саме: квартири АДРЕСА_1, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири №2141 від 27.03.2015 року належить на праві приватної власності ОСОБА_1.

Як вбачається з клопотання, в 18.11.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015100040000208 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. 05 січня 2016 року прокурор Київської місцевої прокуратури № 4 звернувся до суду із клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві про арешт майна, а саме: квартир АДРЕСА_2 Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 05 січня 2016 року було накладено арешт на вказане майно, зокрема на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1. Підставою набуття права власності є договір купівлі-продажу квартири №2141 від 27.03.2015 року, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Дмитром Олеговичем, який перевірив повноваження всіх сторін договору на його укладення, тому угода є законною.

В судовому засіданні вислухавши доводи представника власника майна ОСОБА_1 - адвоката Біцюка В.С, якими він обґрунтовує клопотання, прокурора, який заперечував проти його задоволення, дослідивши надані копії документів, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ст.174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосування цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, на підставі заяви, 18.11.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015100040000208 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 05 січня 2016 року клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_5 задоволено та накладено арешт на квартири АДРЕСА_2

Виходячи з того, що у кримінальному провадженні до теперішнього часу жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, це свідчить про те, що орган досудового розслідування на даному етапі кримінального провадження не зібрав достатньої сукупності доказів, які б в тій чи іншій мірі доводили існування обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Оцінюючи розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження з метою запобігання порушення справедливого балансу між інтересами власника майна, гарантованими йому законом і завданням цього кримінального провадження, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання представника власника майна ОСОБА_1 - адвоката Тищенко Наталії Петрівни у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015100040000208 від 18.11.2015 року про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт майна, а саме: квартири АДРЕСА_1, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири №2141 від 27.03.2015 року належить на праві приватної власності ОСОБА_1, накладеного ухвалою слідчого судді від 05.01.2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: