Ухвала суду № 58439667, 02.03.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/41/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2016 р. слідчий суддяДніпровського районного суду м. Києва Курило А.В., з участю секретаря Драганчук А.В., прокурора Анпілогової Б.Ю., представника власника майна - адвоката Литвиненка Ю.М. розглянувши клопотання адвоката Литвиненка Юрія Миколайовича у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015100040000208 від 18.11.2015 рокупро скасування арешту майна,

в с т а н о в и в:

02 березня 2016 року представник власника майна - адвокат Литвиненко Ю.М. звернувся до суду із клопотанням про скасування арешту майна, а саме: квартир №№1, 2, 3, 7, 14, 15, 16, 23, в будинку №70-А, по вулиці Саксаганського, в місті Києві.

Як вбачається з клопотання, ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 05 січня 2016 року було накладено арешт на майно, а саме: квартири № 1, 2, 3, 7, 14, 15, 16, 23, в будинку №70-А, по вулиці Саксаганського, в місті Києві.

В судовому засіданні представник власника майна - адвокат Литвиненко Ю.М. клопотання підтримав, просив його задовольнити, прокурор Київської місцевої прокуратури №4 Анпілогова Б.Ю. проти задоволення клопотання заперечував.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ст.174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосування цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Як вбачається з матеріалів клопотання, на початку 2015 року ПАТ «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК» (код ЄДРПОУ 19017842), в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ОСОБА_5 звернулося в Голосіївський районний суд м. Києва з вимогами про визнання нікчемними договорів купівлі-продажу на усі 8 (вісім) вищевказаних квартир, які були придбані 18.09.2014 року ОСОБА_6 у ПАТ «ВіЕйБі Банк», а також на цій підставі просив суд визнати на них право власності за банком. Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вказував те, що продаж квартир було здійснено за ціною нижчою на 20% від її ринкової вартості, що є в силу п.3 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підставою для визнання договору нікчемним; також позивач посилався на те, що внаслідок розрахунків за вказаними договорами від 18.09.2014 р. було надано переваги одним вкладникам банку перед іншими кредиторами банку, банку завдано збитки. Судами першої та другої інстанцій по квартирам №№ 1, 3, 7, 14, 15 Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_5 (далі - «Фонд») в позовах було відмовлено, отже вказаними судовими рішеннями було визнано правомірність та законність придбання вказаних квартир. Крім того, постанова №733 Правління Національного банку України «Про віднесення ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до категорії неплатоспроможних» була прийнята лише 20 листопада 2014 року, а придбання ним квартир за №№1, 2, 3, 7, 14, 15, 16, 23 за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А, відбулось задовго до цього - 18.09.2014року.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 42015100040000208, посадовими особами ПАТ «ВіЕйБі Банк» 18.09.2014 року під час стійкої неплатоспроможності банку, здійснено продаж нерухомого майна, а саме: восьми квартир в м. Києві, які належали на праві власності ПАТ «ВіЕйБі Банк», з метою виведення активів з банку до введення тимчасової адміністрації. Таким чином, службові особи банку вчинили розтрату чужого майна, яке перебувало у їх віданні, шляхом зловживання службовою особою службовим становищем, в особливо великих розмірах.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 05 січня 2016 року клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_7 задоволено та накладено арешт на квартири №№ 1, 2, 3, 7, 14, 15, 16, 23, в будинку № 70-А, по вулиці Саксаганського, в місті Києві, як на предмет кримінального правопорушення, з метою забезпечення кримінального провадження та недопущення відчуження майна, що є предметом злочинного посягання.

Виходячи з того, що у кримінальному провадженні до теперішнього часу жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, це свідчить про те, що орган досудового розслідування на даному етапі кримінального провадження не зібрав достатньої сукупності доказів, які б в тій чи іншій мірі доводили існування обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Оцінюючи розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження з метою запобігання порушення справедливого балансу між інтересами власника майна, гарантованими йому законом і завданням цього кримінального провадження, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково, оскільки ухвалою слідчого судді від 01 березня 2016 року скасовано арешт з квартири АДРЕСА_1, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири №2141 від 27.03.2015 року належить на праві приватної власності ОСОБА_8 Кирилу, накладеного ухвалою слідчого судді від 05.01.2016 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання представника власника майна - адвоката Литвиненка Юрія Миколайовича у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015100040000208 від 18.11.2015 року про скасування арешту майна - задовольнити частково.

Скасувати арешт майна, а саме:

-квартири АДРЕСА_2, що відповідно до договору купівлі продажу квартири від 26.01.2015 року належить на праві приватної власності ОСОБА_9;

-квартири АДРЕСА_3, що відповідно до договору купівлі продажу квартири від 26.01.2015 року належить на праві приватної власності ОСОБА_9;

-квартири АДРЕСА_4, що відповідно до договору про задоволення вимог іпотекодержателя №1470 від 06.03.2015 року належить на праві приватної власності ОСОБА_10;

-квартири АДРЕСА_5, що відповідно до договору купівлі продажу квартири №5890 від 03.09.2015 року належить на праві приватної власності ОСОБА_11;

-квартири АДРЕСА_6, що відповідно до договору купівлі продажу квартири №3264 від 21.05.2015 року належить на праві приватної власності ОСОБА_12;

-квартири АДРЕСА_7, що відповідно до договору про задоволення вимог іпотекодержателя №1473 від 06.03.2015 року належить на праві приватної власності ОСОБА_10.

-квартири АДРЕСА_8, що відповідно до договору купівлі продажу квартири №6112 від 08.07.2015 року належить на праві приватної власності ОСОБА_13.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: