Постанова № 58438172, 22.06.2016, Рокитнівський районний суд Рівненської області

Справа № 571/604/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2016 року. смт.Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області під головуванням судді Комзюк А.Ф., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області про зобов'язання відновити виплату раніше призначеної пенсії,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області позовні вимоги мотивує тим, що з грудня 1999 року йому було призначено пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, як інвалід ІІІ групи довічно відповідно до ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ». Після призначення пенсії позивач продовжує працювати на посаді начальника управління Державної казначейської служби України в Рокитнівському районі Рівненської області , яка віднесена до посади державного службовця.

З 1 квітня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, п.2 розділу 1 якого внесені зміни в ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якого, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року особам, у період роботи особи (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється чинність пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України « Про статус народного депутата України»,«Продержавну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

На підставі вищезазначеного Закону позивачу припинено виплату пенсії по інвалідності.

У травні 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про відновлення виплати йому пенсії по інвалідності, та 19.05.2016 року отримав відмову. Оскільки пенсія позивачу призначена у 1999 році, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, поширення порядку припинення виплати пенсії працюючим пенсіонерам, встановленого зазначеним Законом, порушує його конституційні права.

Просить зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Рокитнівському районі Рівненської області відновити йому виплату пенсії, як інваліду ІІІ групи, призначену в результаті трудового каліцтва довічно, яка призначена з грудня 1999 року, починаючи з 1 червні 2015 року, нарахувати та виплатити невиплачену соціальну державну пенсію, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування », з урахуванням індексації втрачених доходів, у зв'язку із затримкою та невиплатою пенсії з вини відповідача, на час набрання рішенням законної сили.

Ухвалою суду від 06 червня 2016 року відкрито провадження по справі у порядку скороченого провадження.

Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області надав суду заперечення проти позову, відповідно до змісту яких заперечує проти позову у повному обсязі та просить відмовити у задоволенні позову, так як згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213 внесен зміни до порядку призначення пенсії за віком на пільгових умовах і за вислугу років, а також тимчасово на період з 01.04.2015 по 31.12.2015 встановлено особливий порядок призначення пенсії працюючим пенсіонерам незалежно від дати призначення пенсії. При цьому, тимчасовий порядок виплати пенсій працюючим пенсіонерам, зокрема, статтю 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» доповнено, згідно якої передбачено припинення виплати спеціальних пенсій (у період роботи на відповідних посадах) народним депутатам, державним службовцям, та прирівняним до них особам, прокурорам та іншим особам, на яких поширюється дія законів, зазначених у статті 47 в новій редакції. Крім того, з 01.01.2016 року Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів УКраїни" від 24.12.2015 року №911-УІІІ внесено зміни до ст.37 Закону України "Про державну службу" щодо порядку виплати пенсії працюючим пенсіонерам, якою передбачено, що у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року призначені пенсії/щорічне грошове утримання не виплачується.

У відповідності до ч.4 ст. 183-2 КАС України, суд, оцінюючи повідомлені позивачем у позові та відповідачем у запереченнях обставини, вважає їх достатніми для прийняття законного рішення у скороченому провадженні та не бачить підстав для виклику осіб для проведення судового засідання за загальними правилами КАС України та приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач є інвалідом ІІІ групи, пенсія по інвалідності призначена з трудовим каліцтвом довічно, що підтверджується довідкою №1155/04 від 30.05.2016 року.

Позивач на даний час працює на посаді начальника Управління Державної казначейської служби України в Рокитнівському районі Рівненської області. Дана посада віднесена до категорії посад державних службовців.

З 01 квітня 2015 року відповідачем припинено виплату пенсії позивачу, призначену як інваліду третьої групи.

Як вбачається з листа-відповіді від 19.05.2016 року за №Г-05/04-07, позивач отримав відмову у відновленні виплати йому пенсії як інваліду третьої групи, яка ґрунтується на тому, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року №911-УІІІ продовжено особливий порядок виплати пенсії працюючим пенсіонерам з 1 січня по 31 грудня 2016 року. Враховуючи прийняті зміни, у період з 01.04.2015 року та по даний час позивач працює на посаді начальника Управління Державної казначейської служби України в Рокитнівському районі Рівненської області. Після звільнення з роботи виплата пенсії поновлюється та обчислюється відповідно до чинного законодавства.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом».

За загальним правилом установленим ч.1 ст. 58 Конституції України, закони та інші правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмеженні, крім випадків передбачених Конституцією України.

Частиною 2 ст. 30 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування і після припинення роботи.

Відповідно до вимог ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.

Встановлено, що призупинення виплати пенсії позивачу було здійснено на підставі Закону України № 213 від 1.04.2015 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», яким внесено зміни до ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та Закону України № 911-VIII від 24.12.15 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким внесено зміни до ст.37 Закону України "Про державну службу".

Відповідно до п.5 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», у разі неприйняття до 1.06.2015 р. закону щодо призначення всіх пенсій, в т.ч. спеціальних, на загальних підставах з 1.06.2015 р. скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначається відповідно до Закону України «Про державну службу». Відповідний закон прийнятий не був, а тому втратили чинність норми цього закону щодо пенсійного забезпечення і пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування». Тому, передбачені ч.1 ст. 47 цього Закону підстави для невиплати позивачу пенсії відпали, і з 1.06.2015 р. перешкод для її виплати немає.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24.12.15 р., до ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» внесено зміни, згідно з якими тимчасово, у період з 01.01.16 р. по 31.12.16 р. особам (крім визначеного кола осіб), які працюють на посадах та на умовах, передбачених, зокрема, Законом України «Про державну службу», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.

Суд вважає неприйнятними заперечення відповідача проти позовних вимог у тій частині, що відповідно до ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» тимчасово, у період з 01.01.16 р. по 31.12.16 р. особам (крім визначеного кола осіб), які працюють на посадах та на умовах, передбачених, зокрема, Законом України «Про державну службу», призначені пенсії не виплачуються, з огляду на наступне.

Статтею 22 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Позивач станом на 01.01.2016 р. та на даний час обіймає посаду державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу», на даний час пенсія йому не виплачується у зв'язку з обійманням такої посади.

Суд визнає, що позивачу не виплачується пенсія у порушення вимог та положень статті 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) в поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу.

Стаття 14 Конвенції передбачає, що здійснення прав і свобод, викладених у цій Конвенції, гарантується без будь-якої дискримінації за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного або соціального походження, належності до національних меншин майнового стану, народження або інших обставин.

Всупереч статті 14 Конвенції, яка гарантує рівність у здійсненні основних свобод, позивачу з огляду на її рід занять зменшено виплату пенсії, в той час як без будь-якого об'єктивного і розумного обґрунтування виплата такої ж пенсії проводиться іншим особам, які перебувають в однаковому із позивачем положенні, однак мають інший рід занять. Виплата такої пенсії не зменшена та не припинена іншим особам, які працюють в інших сферах.

Таким чином, має місце запровадження дискримінації відносно позивача при здійсненні останнім права на мирне володіння майном та отримання призначеної пенсії.

Враховуючи викладене, суд визнає, що діями відповідача безпосередньо порушено право позивача на соціальний захист, гарантоване ст.ст.22, 46, 58 Конституції України, статтею 14, статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що нарахування та виплата позивачу пенсії, призначеної за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як інваліду ІІІ групи по трудовому каліцтву, підлягає відновленню.

Приймаючи до уваги, що пенсії є щомісячним платежем і позивачу було відомо про порушене право з 1.06.2015 року, а до суду позивач звернувся лише 31.05.2016 року, тому суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску цього строку поважними. З огляду на зазначане є підстави для задоволення позову саме з 30.11.2015 р. та відмови в позові за період з 1.06.2015 по 29.11.2015 року.

Відповідно до ст.94 КАС України суд стягує з відповідача на користь позивача всі здійснені ним та документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст.158-163,183-2,185-186 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області відновити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, жителю АДРЕСА_1, виплату пенсії, як інваліду ІІІ групи в результаті трудового каліцтва, починаючи з 30 листопада 2015 року, нарахувати та виплатити пенсію, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням індексації втрачених доходів, у зв'язку із затримкою та невиплатою пенсії з вини відповідача .

Стягнути з бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_1, витрати по сплаті судового збору в розмірі 551,20 (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 20 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рокитнівський районний суд Рівненської області протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя (підпис) Згідно з оригіналом.

Суддя Рокитнівського районного суду

Рівненської області А.Ф.Комзюк