Постанова № 58437149, 22.04.2016, Крюківський районний суд м. Кременчука

Справа № 537/1675/16-а

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.04.2016 року Крюківський районний суд м. Кременчука у складі головуючого - судді Маханькова О.В.,

за участю секретаря судових засідань - Головньової Л.М..,

представника відповідача - Шелих В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_3 до Кременчуцького об*єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

10.03.2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кременчуцького об*єднаного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

У своїй позовній заяві позивач зазначив, що постановою Верховної Ради України від 15.12.2005 року №3220-ІV його, ОСОБА_3, було звільнено у відставку з посади судді (голови ) Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області. Стаж роботи, що дав йому право на відставку, склав 24 років 02 місяці 29 днів.

З «01» січня 2012 року почала змінюватись суддівська винагорода. ОСОБА_3 звертався до Управління Пенсійного Фонду України в м. Кременчуці з заявами про проведення перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання та отримував рішення про відмову у проведенні такого перерахунку. Востаннє постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від «12» березня 2014 року, змінено ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від «20» травня 2014 року, по справі №537/798/14-а за позовом ОСОБА_3 до УПФУ в м. Кременчуці останнє було зобов'язано провести йому, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 88 % грошового утримання судді у відставці на підставі довідки, наданої ТУ ДСА в Полтавській області № 2351 від 06.12.2013 року, працюючого на відповідній посаді судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з 01.01.2014 року з урахуванням проведених виплат.

З «01» вересня 2015 року знову змінився розмір суддівської винагороди, про що свідчить довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, направлена поштою Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області, за вих. № 437 від 26.02.2015 року, та з «01» вересня 2015 року суддівська винагорода, яка враховується при призначенні (перерахунку) довічного грошового утримання суддям у відставці, складає: 26182 (двадцять шість тисяч сто вісімдесят дві) гривні 00 копійок, в тому числі: оклад - 13780 (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят) гривень 00 копійок, щомісячна доплата 10% посадового окладу за перебування на адмін. посаді -1378,00 грн., щомісячна доплата за вислугу років 80% - 11024 (одиннадцять тисяч двадцять чотири) гривні 00 копійок.

З довідки ТУ ДСА України від 26.02.16 року № 437 вбачається збільшення суддівської винагороди, яка враховується при призначенні довічного грошового утримання суддям у відставці, починаючи з 01.09.2015року.

Після звернення до УПФ України в м. Кременчуці 29.02.2016р. рішенням УПФ в м.Кременчуці від 01.03.2016р. № 54 позивачу було відмовлено в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання. Як на підставу для відмови відповідач зазначив, що ст..138 ЗУ «Про судоустрій і статусу суддів» передбачено чинний перерахунок тільки відносно суддів Конституційного суду України.

Позивач в судове засідання не з*явився, прохав прохав суд визнати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці №54 від 01.03.2016 року про відмову в перерахунку йому, щомісячного довічного грошового утримання протиправним та скасувати його; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці провести перерахунок та виплату ОСОБА_3. щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 88% грошового утримання працюючого судді(голови суду) на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області № 437 від 26.02.2016 року, починаючи з 01.09.2015 року з урахуванням проведених виплат; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці подати в місячний строк звіт про виконання судового рішення; стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 коп.

Представник відповідача Кременчуцького об*єднаного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в судовому засіданні прохав відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову, мотивуючи тим, що відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213 у разі неприйняття до 01.06.2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних на загальних підставах, з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. У зв'язку з викладеним з «01» червня 2015 року раніше призначені пенсії в порядку та на умовах, визначених законами, не перераховуються.

Вислухавши пояснення представника відповідача та вивчивши матеріали справи, суд знайшов позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судом встановлено, що постановою Верховної Ради України від 15.12.2005 року №3220-ІV ОСОБА_3 було звільнено у відставку з посади судді(голови суду) Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області. Стаж роботи, що дав йому право на відставку, склав 24 років 02 місяців 29 днів.

З «01» вересня 2015 року знову змінився розмір суддівської винагороди, про що свідчить довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, направлена поштою Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області, за вих. №437 від 26.02.2016 року, та з «01» вересня 2015 року суддівська винагорода, яка враховується при призначенні (перерахунку) довічного грошового утримання суддям у відставці, складає: 26182 (двадцять шість тисяч сто вісімдесят дві) гривень 00 копійок, в тому числі: оклад - 13780 (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят) гривень 00 копійок, щомісячна доплата 10% посадового окладу (за перебування на адмін..посаді) - 1378 грн.00 коп., щомісячна доплата за вислугу років 80% - 11024 (одинадцять тисяч двадцять чотири) гривень 00 копійок.

На підставі цієї довідки ОСОБА_3 «29» лютого 2016 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці з заявою про проведення перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці №54 від «01» березня 2016 року ОСОБА_3 було відмовлено в перерахунку у зв'язку з тим, що ст..138 ЗУ «Про судоустрій і статусу суддів» передбачено чинний перерахунок тільки відносно суддів Конституційного суду України.

У ч. 4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів» в редакції, яка була чинна на час виходу ОСОБА_3. у відставку, судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше, ніж 90 відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до ч.3 ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції від 07.07.2010 року щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Норми частини 4 ст.43 Закону України «Про статус суддів» та ст.138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» безпосередньо пов'язують виплату довічного грошового утримання судді у відставці з грошовим утриманням судді, який працює на посаді, яку займав суддя до виходу у відставку, що зумовлює проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці при зміні розміру суддівської винагороди працюючого судді.

Відповідно до ст. 126 Конституції України незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень у тому числі органів державної влади.

Відповідно до статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, виходячи з якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ст. 22 Конституції України,права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 126 основного Закону України незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України.

У рішенні Конституційного суду України № 8-рп/2005 від 11.10.2005 року зазначено, що ст.126 Конституції України закріплено основні принципи здійснення правосуддя в Україні - незалежність і недоторканість суддів. Аналіз норм Конституції України свідчить, що надання судді за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання, тощо), є гарантією забезпечення незалежності.

Щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праці заробляти додаткові матеріальні блага.

В рішеннях Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004, 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зазначено, що «визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості.

Відповідно до пункту 8 частини четвертої ст.47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» незалежність суддів забезпечується незалежним матеріальним та соціальним забезпеченням суддів. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності суддів (частина шоста ст.47).

У правовій позиції Конституційного Суду України, висловленій ним у рішенні у справі про гарантії незалежності суддів від 18 червня 2007 року №4-рп/2007, а також у низці його попередніх рішень, зокрема від 24 червня 1999 року №6-рп/99 (справа про фінансування судів), від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій), від 1грудня 2004 року №19-рп/2004 (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу), від 1 грудня 2004 року №20-рп/2004 (справа про зупинення і про обмеження пільг, компенсацій і гарантій), від 11 жовтня 2005 року №8-рп 2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання), Конституційний Суд України наголошує, що ч.3 ст.22 Конституції України встановила, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Пунктом 6.1 Європейської Хартії передбачено, що судді, які виконують професійно свої суддівські функції, мають право на винагороду, рівень якої повинен бути таким, щоб вони були захищені від тиску при прийнятті ними рішень і в роботі взагалі, щоб ніщо не могло вплинути на їх незалежність та неупередженість. Статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (п.6.4).

Отже, особливий порядок фінансування судів і діяльності суддів є однією з конституційних гарантій їх незалежності і спрямований на забезпечення належних умов для здійснення незалежного правосуддя.

Частина 1 статті 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Посилання відповідача на Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року суперечить Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України та іншим законодавчим актам в частині, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до п.п. 7 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого правлінням Пенсійного Фонду України від 22.12.2014 року №28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 року, управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства.

Згідно з п.п. 6 пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 року за №280 Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

ОСОБА_3 був звільнений у відставку з посади судді (голови суду) Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області постановою Верховної Ради України від 15.12.2005 року №3220-ІV та наказом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області від «02» лютого 2005 року, щомісячне довічне грошове утримання йому було призначене з «03» лютого 2005 року.

Cуд знайшов, що матеріальні та соціальні гарантії судді у відставці, позивача по справі, які були встановлені на день його виходу у відставку, не можуть бути скасовані ані новими законами, ані внесенням змін до чинних законів, а тому необхідно визнати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці щодо відмови позивачу в перерахуванні щомісячного довічного грошового утримання в зв'язку із збільшенням заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді протиправним та скасувати його, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання позивача в розмірі 88% грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області №437 від 26.02.2016 року, починаючи з 01.09.2015 року з урахуванням проведених виплат.

Згідно з частиною 1 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, суд знайшов необхідним зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці подати в місячний строк звіт про виконання судового рішення.

Керуючись ст. 43 Закону України «Про статус суддів» в ред. від 15.12.1992 року зі змінами, Постановою Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 року, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого правлінням Пенсійного Фонду України від 22.12.2014 року №28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 року, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 року за №280, ст. ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Кременчуцького об*єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати неправомірними дії Кременчуцького об*єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову в перерахунку ОСОБА_3 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Зобов'язати Кременчуцьке об*єднань управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_5 щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 88% грошового утримання працюючого судді (голови суду) на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області №437 від 26.02.2016 року, починаючи з 01.09.2015 року з урахуванням проведених виплат.

Зобов'язати Кременчуцьке об*єднане управління Пенсійного фонду України в Полтавській області м. Кременчуці подати в місячний строк звіт про виконання судового рішення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Кременчуцького об*єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Крюківський районний суд м. Кременчука шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а особами, які не приймали участь у розгляді справи, в цей же термін з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Маханьков О.В.