Справа № 369/3475/15-к
Провадження № 1-кп/369/27/16
В И Р О К
іменем України
22.06.16 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Омельченко М.М.
за участю секретарів Мартич А.С., Шкіренко Т.А.
прокурорів Тищенка М.А., Цисаренка О.О., Саркісян Д.В.
потерпілого ОСОБА_1
представника потерпілого адвоката ОСОБА_2
захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12014110200002013 за обвинуваченням ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, раніше не судимого, який має середньо-спеціальну освіту, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,
-у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
встановив:
Згідно обвинувального акта 11.07.2014 року близько 2 години ночі водій ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного спяніння та керуючи автомобілем НОМЕР_2, рухався по вул. Леніна зі сторони вул. Авіаторів в напрямку вул. Чкалова в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області.
Рухаючись у вказаному напрямку, на відстані 45,1 метри до перехрестя вул. Леніна вул. Чкалова в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, водій ОСОБА_5, проявив неуважність, не слідкував за дорожньою обстановкою та її зміною, під час виникнення небезпеки для руху не вжив заходів для зменшення швидкості руху керованого ним автомобіля аж до повної його зупинки, внаслідок чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6, який рухався в попутному з ним напрямку.
В результаті дорожнього-транспортної пригоди, пішохід ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді: політравми, закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, посттравматичного субарахноїдального крововиливу, крововиливу в шлуночки головного мозку, закритої травми грудної клітини, переломів 1-9 ребер зліва з наявністю лівостороннього гемопневмотораксу, перелому обох кісток правої гомілки, перелому лівої лопатки, саден голови та обличчя. Вказані тілесні ушкодження, згідно висновку експерта № 198/Е від 17.12.2014-23.01.2015 року, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення.
В даній дорожній обстановці, водій ОСОБА_5 грубо порушив вимоги п.1.5 (дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоровю громадян, завдавати матеріальних збитків), пп. «б» п. 2.3 (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом на дорозі); пп. «а» п. 2.9 (водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного спяніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин); п. 12.3 (у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій обєктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.
Порушення ОСОБА_5 вимог п.п. 1.5, 2.3 «б», 2.9 «а» та 12.3 Правил дорожнього руху України стало причиною та умовою виникнення і настання даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходяться в прямому причинному звязку з наслідками, які наступили в результаті ДТП отримання тяжких тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_6
Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_5 суду повідомив, що близько першої години 11.07.2014 року разом зі своєю знайомою ОСОБА_7 Дарєю він вирішив поїхати на автомобілі НОМЕР_2, в магазин та на заправку, їхав по вулиці Леніна в с. Петропавлівська Борщагівка в сторону Кільцевої дороги, був туман, дорога була не освітлена. В його автомобілі було включено ближнє світло фар та протитуманні фари. Потерпілого він побачив за секунд 10 перед ударом, після чого відбувся удар та потерпілий наскочив на його автомобіль. Після зіткнення він зупинився та вийшов з автомобіля, на місці ДТП хтось викликав швидку медичну допомогу, оскільки він забув свій мобільний телефон дома. В цей час до нього підійшли невідомі та почали говорити, що ОСОБА_6 потрібно підняти, покласти до салону автомобіля та відвезти до лікарні, на що ОСОБА_5 заперечив та сказав, що необхідно чекати на швидку медичну допомогу. Через незначний час на місце ДТП приїхали незнайомі та почали погрожувати йому фізичною розправою. Хтось вдарив його в обличчя та по ребрам. При таких обставинах разом з ОСОБА_7 Дарєю він сів у свій автомобіль та поїхав в сторону сільради, де сподівався побачити патрульний автомобіль, проте в його автомобіль почали стріляти з пневматичної зброї, переслідувати, притискаючи іншим автомобілем та таким чином супроводили його автомобіль до автодрому «Чайки» в глухе місце, де його та ОСОБА_7 побили. ОСОБА_5 втратив свідомість, коли прийшов до тями, то побачив автомобіль працівників ДАІ та ще один легковий автомобіль. Після цього він за кермом свого автомобіля у супроводі автомобіля працівників ДАІ повернуся до місця ДТП, де вже було багато людей. На підтвердження побиття надав копію відповіді з Києво-Святошинського РВ про те, що його заява зареєстрована в ЖЕО за № 12801, але встановити причетних осіб не виявилось можливим та копію довідки № 9048 з травмпункту Святошинського району м. Києва про надання медичної допомоги 11.07.2014 року з приводу двобічного забою грудної клітки, забою, підшкірної гематоми лобної ділянки голови, параорбітальної гематоми справа, множинних саден стегон, забою поперекового відділу хребта (том 3 а.с. 73, 74). Стверджував, що 11.07.2014 року він не вживав спиртне та за кермом був тверезий. До ДТП він мав незначний водійський стаж, після ДТП більше за кермо не сідав, автомобіль НОМЕР_2, після повернення його слідчим, продав. Вважав себе не винуватим в ДТП, зауважив, що він не може в повній мірі виявити співчуття на адресу потерпілого, оскільки протягом 2-х років, поки тривало розслідування та судовий розгляд обставин ДТП, він отримував на свою адресу погрози від потерпілого та його друзів, на собі відчув бездіяльність працівників міліції та прокуратури, які не бажали встановити істину причину ДТП та встановити осіб, причетних до його побиття, жалкував, що потерпілий, вибравши самостійно спосіб поведінки будучи пяним вночі рухався по проїзної частині дороги порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого отримав тяжкі тілесні ушкодження.
Потерпілий ОСОБА_6 суду показав, що 11.07.2014 року разом з ОСОБА_8 та його дівчиною близько другої години він йшов в с. Петропавлівська Борщагівка по вулиці Леніна в сторону вулиці Шкільної до магазину на Кільцевій дорозі. ОСОБА_8 разом зі своєю дівчиною рухався по узбіччю, а він йшов по середині дороги по розділовій смузі. Коли почув, що ззаду їде автомобіль, він змістився вліво на сантиметрів 10, після чого був удар та він втратив свідомість. До тями прийшов через місяць в лікарні. Також зазначив, що ввечері 10.07.2014 року разом з друзями він відпочивав та випив одну пляшку пива. Також розуміє, що він, як пішохід, порушив правила дорожнього руху, проте ДТП сталось на освітленій вуличним ліхтарями ділянці дороги при гарних погодних умовах. Потерпілий ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_5 на свою користь 150000 грн. моральної шкоди (том 3 а.с. 28-32). При призначенні покарання вважав, що ОСОБА_5 заслуговує покарання згідно з законом.
Свідок ОСОБА_9 суду повідомила, що в ніч з 10 та 11 липня 2014 року разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 йшли по вул. Леніна в с. Петропавлівська Борщагівка в сторону Кільцевої дороги, туману не було, дорога суха, вулиця освітлювалась ліхтарями. Вона з ОСОБА_8 йшли з правої сторони дороги по тротуару, а ОСОБА_6 по роздільній смузі проїзної частини. Вона, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 вживали до того пиво, скільки випив ОСОБА_6 сказати не може. Вона почула звук автомобіля за собою, після цього побачила, як ОСОБА_6 відлетів від автомобіля. Автомобіль зупинився та всі підійшли до ОСОБА_6. Потім ОСОБА_9 викликала швидку. Також вони зателефонували брату ОСОБА_6. Від ОСОБА_5 вона чула запах спиртного. Через якийсь час ОСОБА_5 поїхав з місця ДТП з причин, якій їй не відомі. Після приїзду швидкої вона та ОСОБА_8 пішли з місця ДТП додому.
Свідок ОСОБА_8 суду повідомив, що в нього день народження 10 липня. Ввечері 10 липня 2014 року він разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_6 з приводу дня народження посиділи в нього дома, випили пива, а потім вже вночі пішли в сторону Кільцевої дороги. Рухались по вулиці Леніна в с. Петропавлівська Борщагівка. Він з ОСОБА_9 йшов по тротуару, а ОСОБА_6 посередині проїзної частини по розділовій смузі. Була ніч, туману не було, були включені вуличні ліхтарі, асфальтне покриття було сухим. Наїзд на ОСОБА_6 відбувся по центру дороги, автомобіль вдарив ОСОБА_6 з лівого боку. Водій автомобіля рухався зі швидкість 40-50 км/год. Після ДТП ОСОБА_10 зупинився. Хтось викликав на місце ДТП швидку, яка забрала ОСОБА_6 до лікарні. На місці ДТП водію автомобіля ніхто не погрожував, ОСОБА_8 його не бив та не переслідував.
Свідок ОСОБА_11 суду повідомив, що близько першої години ночі весною йому зателефонували для надання першої медичної допомоги односельцю ОСОБА_6. Зателефонував брат ОСОБА_6. він відразу приїхав на місце ДТП. ОСОБА_6 був в стані травматичного шоку. Також біля нього був брат та ОСОБА_8, також був натовп незнайомих людей небайдужих мешканців с. ПП Борщагівака. ОСОБА_5 на місці ДТП не було. В той день він пригадує, що погодні умови були гарні, туману і дощу не було, вказане місце освітлюється, цей висновок він зробив з того, що в нього не було проблеми з орієнтуванням на місці при огляді ОСОБА_6. Він надав ОСОБА_6 першу медичну допомогу, після чого приїхала швидка медична допомога, яку викликали до нього.
Свідок ОСОБА_7 суду повідомила, що разом з другом ОСОБА_5 на автомобілі марки «Жигулі», моделі не може сказати, оскільки не розбирається в марках машин, 11.07.2014 року близько першої години їхала по центральній вулиці с. Петропалівська Борщагівка. Був сильний туман. Вуличного освітлення не було. Чи були опади не може пригадати. ОСОБА_7 перебувала на передньому пасажирському сидінні, за дорогою особливо не слідкувала, проте повідомила, що вони їхали зі швидкістю близько 40 км/год, вони їхали повільно, оскільки нічого не було видно. Невідомий йшов «вальяжно» по середині дороги, хитаючись. Невідомого вона побачила за метрів три до зіткнення. ОСОБА_5 намагався обїхати пішохода з правої сторони в їхній полосі руху. Після зіткнення вона та ОСОБА_5 вийшли з автомобіля та підійшли до потерпілого, також до них підійшли ще двоє невідомих дівчина та хлопець, при цьому дівчина нахилилась над потерпіли та кричала «тільки не вмирай, я ж тебе просила не ходити по середині дороги». Потерпілий лежав посередині дороги, стогнав, був майже без свідомості. ОСОБА_7 стало зле та вона сіла до салону автомобіля, звідки помітила, що почалась сварка підїхали знайомі потерпілого та почали бити ОСОБА_5 і погрожувати йому, потім підішли до автомобіля, відкрили дверцята з тієї сторони, де сиділа вона, почали бити ногами по сидінню та декілька разів попали по ній. ОСОБА_5 сів за кермо та вони почали тікати, знайомі потерпілого били по автомобілю та переслідували їх, також лунали постріли. Потім приїхали працівники ДАІ і вони повернулись до місця ДТП. В той день ОСОБА_5 не вживав алкоголь, запаху спиртного вона від нього не чула.
Відповідно до протоколу огляду місця ДТП, проведеного 11.07.2014 року з 3.00 до 04.30 старшим слідчим СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_12 за участю двох понятих ОСОБА_13, ОСОБА_14 та водія ОСОБА_5 в ясну, без опадів погоду в напрямку від вул. Авіаторів до вул. Комсомольської, вид пригоди наїзд на пішохода, автомобіль НОМЕР_2, залишив місце пригоди, зник в невідомому напрямку та був на вказаному автомобілі повернутий на місце пригоди; місце пригоди перехрестя вулиць Леніна та Комсомольської в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, дорога має невеличкий спуск, пряма в плані, регульоване перехрестя, асфальтобетонне покриття сухе, чисте; дорожнє покриття для двох напрямків, число смуг в напрямку огляду одна, число смуг для руху назустріч напрямку огляду одна; на проїжджій частині нанесено лінії повздовжньої розмітки білого кольору; до проїжджої частини праворуч та ліворуч примикає бордюрний камінь та тротуар, далі за тротуаром будівлі сільського типу; координати місця пригоди визначені оперативним черговим; регулювання руху на даній ділянці автоматичним світлофором; ділянка дороги в момент огляду освітлена природнім освітленням; видимість конкретної перешкоди не встановлювалась; встановлений при здійснення огляду очевидець ОСОБА_7 На схемі місця ДТП зазначені світлофорні обєкти, церква, напрямок руху автомобіля НОМЕР_3, по вул. Авіаторів в сторону м. Києві та приблизне місце наїзду на пішохода, встановлене зі слів водія ОСОБА_5, яке розташоване на полосі руху автомобіля НОМЕР_3, (том 2 а.с. 6-11).
Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_5, доставленого на огляд ст. слідчим Києво-Святошинського РВ, станом на 4.45 11.07.2014 року у ОСОБА_5 останнього ознак спяніння не виявлено (том 2 а.с. 13-14).
За результатами тестування на приладі «Драгер» та результатами аналізу № 124 на етанол відповідно на 2.35 11.07.2014 року результат тесту 0,61%, в сечі знайдено 0,42 % етилового спирту (том 2 а.с. 15).
Згідно даних виконкому Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (№ 1-12/1540 від 26.12.2014 року) станом на грудень 2014 року по центральній вулиці Леніна функціонує вуличне освітлення з 17 години по 01 годину, по вулиці Чкалова, до якої примикає вул. Комсомольська, функціонує вуличне освітлення з 17 години до 05 години. По питанню включеного вуличного освітлення 11.07.2014 року з 0 годин до 3 години практично освітлення було згідно включеного таймера (том 2 а.с. 38).
Відповідно до довідки від 26.05.2016 року станом на 11.07.2014 року по вул. Леніна в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області функціонувало вуличне освітлення згідно включеного таймеру, тобто вулиця освітлювалась з 17.00 до 01.00 години (том 3 а.с. 132).
Згідно довідки Служби автомобільних доріг у Київській області Укравтодору № 06с/186 від 02.02.2015 року максимально допустима швидкість на ділянці автомобільної дороги О-101306 Петропавлівська Борщагівка Чайка, км 0+700 км 1+400 в межах с. Петропавлівська Борщагівка максимально допустима швидкість 60 км/год (том 2 а.с. 48-49).
Відповідно до довідки Центральної геофізичної обсерваторії від 16.12.2014 року № 16-05/-2346 11.07.2014 року з 00 до 06 години за даними обєднаної гідрометереологічної станції Київ, яка знаходиться найближче до перехрестя вул. Леніна та вул. Комсомольської в с. ПП Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області погодні умови та умови видимості були наступні:
в 00 годин (температура ґрунту 18 °С, температура повітря 17,8 °С, вологість 94%, видимість (км) «-», хмарність загальна/нижнього ярусу в балах (0-10) 3/0, форми хмар висококупчасті, напрям вітру (румби) південний, швидкість вітру 3 м/с, опадів не було, атмосферні явища (час початку і закінчення) туман поземний 02.14-05.18, туман просвічуваний 05.08-05.42;
о 3 годині (температура ґрунту 16 °С, температура повітря 16,8 °С, вологість 94%, видимість (км) «-», хмарність загальна/нижнього ярусу в балах (0-10) 0/0, форми хмар не визначені, напрям вітру (румби) штиль, швидкість вітру «-», опадів не було, атмосферні явища (час початку і закінчення) туман поземний 02.14-05.18, туман просвічуваний 05.08-05.42;
о 6 годині (температура ґрунту 17 °С, температура повітря 16,2 °С, вологість 93%, видимість 4 км, хмарність загальна/нижнього ярусу в балах (0-10) 2/0, форми хмар перисті, напрям вітру (румби) штиль, швидкість вітру «-», опадів не було, атмосферні явища (час початку і закінчення) туман поземний 02.14-05.18, туман просвічуваний 05.08-05.42 (том 2 а.с. 51).
Відповідно до висновку експерта № 443 від 10.11.2014 року рульове керування, система робочого гальма автомобіля НОМЕР_4, знаходиться в працездатному стані та не має несправностей, які б стали причиною ДТП (том 2 а.с. 28-32).
Згідно висновку експерта № 198/Е від 17.12.2014 року 23.01.2015 року згідно наданій медичній документації та висновку консультантів КОБСМЕ (рентгенологів, нейрохірурга) у ОСОБА_6 мали місце пошкодження у вигляді політравми, закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, посттравматичного субарахноїдального крововиливу, крововиливу в шлуночки головного мозку, закритої травми грудної клітини, переломів 1-9 ребер зліва з наявністю лівостороннього гемопневмотораксу, перелому обох кісток правої гомілки, перелому лівої лопатки, саден голови та обличчя. Описані тілесні ушкодження утворились від дії тупого (их) предмета (ів), за давністю можуть відповідати строку та обставинам, вказаним у постанові та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення (забій головного мозку з субарахноїдальним крововиливом та крововиливом в шлуночки мозку, закрита травма грудної клітини з множинними переломами ребер та розвитком гемоаневмотораксу). З урахуванням характеру та локалізації ушкоджень, які мали місце у потерпілого ОСОБА_6, за наданою медичною документацією, можна сказати про те, що у момент ДТП він, найвірогідніше, перебував у вертикальному або близькому до нього положенні, повернутий правою боковою поверхнею тіла до транспортного засобу, що рухався (том 2 а.с. 35-37).
Під час слідчого експерименту, проведеного 12.03.2015 року з 22.10 до 22.50 за участю потерпілого ОСОБА_6 в с. ПП Борщагівка по вул. Леніна в темну пору доби при штучному освітленні проїжджої частини, останній повідомив, що погодні та дорожні умови дозволяють провести вказану слідчу дію з достатньою точністю, при цьому вологість, дорожнє покриття на даній ділянці дороги не впливає на хід проведення вказаної слідчої дії, та пояснив, що 11.07.2014 року приблизно в 1.30 він разом зі своїми знайомими ОСОБА_15 та ОСОБА_8 знаходились в с. ПП Борщагівка, рухались по вул. Леніна зі сторони вул. Шкільної в напрямку м. Києва. Лілія та Едуард рухались по тротуару. Він вирішив залишити їх на одинці та пішов попереду, для чого вийшов на проїжджу частину та рухався чітко по розділовій смузі, оскільки ніякого автотранспорту не було. В якусь мить позаду себе він почув звук автомобіля. Він памятає, що хотів обернутися на вказані звуки, після чого відчув удар позаду себе та втратив свідомість. До удару напрямок руху він не змінював, рухався в темпі спокійного кроку. Після цього на місці ДТП потерпілий вказав траєкторію як саме він рухався на місці ДТП, що було зафіксовано та занесено до схеми до протоколу. Потерпілий вказав, що рухався він прямолінійно в темпі спокійного кроку. Під час руху він не хитався, напрямок свого руху не змінював та при експериментальному заході відрізок в 10 метрів долав за t1 = 6,0 сек, t2 = 6,0 сек, t3 = 6,1 сек. (том 2 а.с. 90-93).
Під час слідчого експерименту, проведеного 12.03.2015 року з 22.50 до 23.30 за участю свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 в с. ПП Борщагівка по вул. Леніна в темну пору доби при штучному освітленні проїзної частини, останні повідомили, що погодні та дорожні умови дозволяють провести вказану слідчу дію з достатньою точністю у вказаній ділянці дороги та пояснили, що 11.07.2014 року приблизно в 1.30 вони разом з ОСОБА_6 перебували в с. ПП Борщагівка та рухались по вул. Леніна зі сторони вул. Шкільної в напрямку м. Києва. Свідки рухались по тротуару, а ОСОБА_6 йшов трохи попереду та чомусь рухався по проїзній частині, а саме по розділовій смузі. Після цього свідки вказали, що вони побачили, як в попутному з ними напрямку рухався легковий автомобіль «ВАЗ 2101», який, не гальмуючи, здійснив наїзд на ОСОБА_6 Контакт відбувся передньою лівою частиною автомобіля з задньою частиною тіла ОСОБА_16, тобто в момент наїзду ОСОБА_6 був повернутий спиною до автомобіля. Після цього на місці ДТП свідки вказали траєкторію, по якій рухався ОСОБА_6, що було зафіксовано та занесено до схеми до протоколу. Після цього на місці ДТП було розташовано автомобіль-демонстратор з увімкненим ближнім світлом фар, як за умови ДТП, також було розташовано пішохода як він рухався. Після цього віддаленням статиста було встановлено, що видимість пішохода настає на відстані 37,30 м. Видимість елементів проїзної частини на даній ділянці місцевості складає 100 та більше метрів. Після цього на місці ДТП експертним шляхом було визначено швидкість, з якою рухався автомобіль до наїзду та було встановлено, що визначена швидкість складає 40 км/год. Також свідки уточнили, що при допиті вони вказували більшу швидкість, оскільки вони не могли зорієнтуватися та їм здавалось, що автомобіль швидко рухається. Також свідки уточнили, що пішохід рухався прямо в плані звичайним кроком та напрямок руху до удару не змінював (том 2 а.с. 94-97).
Постановою слідчого СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області від 14.03.2015 року у кримінальному провадженні № 12014110200002013 було призначено інженерно-технічну експертизу з вихідними даними: проїжджа частина рівна, горизонтального профілю, пряма в плані, покриття асфальтобетон, сухе, чисте; погодні умови темна пора доби, на момент ДТП проїзна частина освітлена вуличними ліхтарями; транспортні засоби автомобіль НОМЕР_5, технічно справний, завантаженість: водій та пасажир; швидкість руху автомобіля 35-40 км/год (згідно показів водія ОСОБА_5А.); до наїзду на пішохода автомобіль не гальмувався та рухався прямолінійно на відстані 1,9 метри від правої групи коліс до правого краю проїзної частини автомобіля; пішохід ОСОБА_6 рухався по середині проїзної частини в попутному з автомобілем напрямку зі швидкістю, що статист при слідчому експерименті, рухаючись з такою швидкістю відстань в 10 метрів долав з Т1=6,0 сек, Т2=6,0 сек, Т=6,1 сек. Згідно протоколу слідчого експерименту від 12.03.2015 року видимість пішохода як за умови ДТП настає, коли автомобіль перебуває на відстані 37,3 метри. Момент виникнення небезпеки для водія автомобіля НОМЕР_5, ОСОБА_5 настає з моменту настання видимості пішохода, що рухається попереду в попутному напрямку (том 2 а.с. 98).
Відповідно до висновку експерта № 5-01/224 від 25.03.2015 року в заданій дорожній ситуації водій автомобіля НОМЕР_6, повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.2, 12.3 ПДР; в заданій дорожній ситуації, при заданих вихідних даних, водій автомобіля НОМЕР_6, мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом застосування термінового гальмування в момент виникнення небезпеки для його руху; в заданій дорожній ситуації дії водія автомобіля НОМЕР_6, з технічної точки зору не відповідають вимогам п. 12.3 ПДР по причині, вказаній у дослідницькій частині висновку. Для відповіді на запитання як повинен був діяти пішохід ОСОБА_6 в даній дорожній ситуації спеціальних знань в галузі автотехніки не потрібно; дане питання може бути вирішено слідством чи судом самостійно, відповідно до вимог розділу 4 ПДР «Обовязки і права пішоходів». Для відповіді на запитання дії кого з учасників ДТП є причиною, а кого умовою її виникнення необхідна юридична оцінка всіх матеріалів кримінального провадження, в тому числі і даного висновку, що не входить до компетенції експерта-автотехніка. З дослідницької частини висновку слідує, що в заданій дорожній ситуації водій автомобіля НОМЕР_6, рухаючись по проїзній частинні, скоїв наїзд на пішохода, який рухався по проїзній частині в попутному з автомобілем напрямку. В заданій дорожній ситуації водій автомобіля НОМЕР_7, повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.2. та 12.3 ПДР, тобто в темну пору доби швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб в межах видимості елементів дороги та у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій обєктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди. У випадку попутного наїзду, вирішення питання про наявність у водія технічної можливості попередити наїзд шляхом застосування термінового гальмування в момент виникнення небезпеки для руху водію вирішується шляхом порівняння відстані між автомобілем «ВАЗ-21011» та пішоходом в момент виникнення небезпеки для руху водію та відстанню, якої було б достатньою для зменшення швидкості автомобіля «ВАЗ-21011» до величини швидкості пішохода, оскільки даної умови достатньо для запобігання наїзду. Після обрахування за певною формулою експерт дійшов висновку: так як в заданій дорожній ситуації відстань, необхідна для зменшення швидкості руху автомобіля «ВАЗ-21011» до величини швидкості руху пішоходів (17,6…21,8м) менша від відстані між автомобілем «ВАЗ-21011» та пішоходом в момент виникнення небезпеки для руху водія автомобіля «ВАЗ-21011» (37,3 м), то при заданих вихідних даних водій автомобіля «ВАЗ-21011» мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом застосування термінового гальмування в момент виникнення небезпеки для його руху (том 2 а.с. 101-103).
Під час слідчого експерименту, проведеного на досудовому розслідуванні 12.03.2015 року в період часу з 21.50 по 22.00 в темну пору доби при штучному освітленні за участю свідка ОСОБА_5, останній уточнив, що освітлення в місці ДТП не відповідає умовам, які були на місці вчинення ДТП, та відмовився проводити вказану слідчу дію (том 2 а.с. 87-89).
Ухвалою від 20.08.2015 року Апеляційного суду Київської області, якою обвинувальний вирок суду щодо ОСОБА_5 скасовано з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, вказано на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме: як вбачається із матеріалів провадження, слідчі експерименти по відтворенню обставин ДТП були проведені із потерпілим ОСОБА_6 та свідком ОСОБА_9, результати яких було взято до уваги при проведенні судової автотехнічної експертизи № 5-01/224 від 25.03.2015 року; разом з тим, аналогічна слідча дія з участю обвинуваченого проведена не була, версія останнього щодо обставин ДТП залишилась не перевіреною як і те, чи відповідали дії водія ВАЗ-2101 вимогам ПДР України з технічної точки зору; крім того, з протоколу огляду місця ДТП від 11.07.2014 року ділянка дороги освітлена природним освітленням, проте при проведенні судової автотехнічної експертизи № 5-01/224 від 25.03.2015 року взято до уваги, що на момент ДТП проїзна частина освітлена вуличними ліхтарями (том 1 а.с. 228-231).
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.04.2016 року за клопотанням прокурора СВ Києво-Святошинського ВП ГУ в Київській області було надано доручення на проведення слідчого експерименту у кримінальному провадженні № 12014110200002013 з метою перевірки показів обвинуваченого за участю обвинуваченого ОСОБА_5, автомобіля, подібного до автомобіля учасника ДТП (ВАЗ 21011), потерпілого або статиста при погодних умовах та в умовах видимості, як на це вказує у своїх показах ОСОБА_5 з обовязковою участю захисника та повідомленням потерпілого та його представника; організація виконання ухвали була доручена процесуальному керівнику у кримінальному провадженні № 12014110200002013 прокурору Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_17 (том 3 а.с. 111-114).
На виконання ухвали суду було надано протокол проведення слідчого експерименту від 31.05.2016 року, проведеного слідчим СВ Києво-Святошинського ВП з 22.10 по 22.20 за участю ОСОБА_5 як іншої особи без розяснення будь-яких процесуальних прав, під час якого ОСОБА_5 відмовився від проведення слідчого експерименту у звязку з тим, що погодні умови не відповідають погодним умовам, які були на момент ДТП 11.07.2014 року, а саме був туман, дорожнє освітлення було вимкнене (том 3 а.с. 127-128).
За таких обставин, виходячи з загальних засад кримінального судочинства верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та обовязків, оцінивши всі докази в сукупності, суд вважає, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не доведена вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Так, враховуючи положення ч. 3 ст. 415 КПК України, якою визначено, що висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обовязковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи, судом було звернуто увагу учасників кримінального провадження на висновки суду апеляційної інстанції, викладені в ухвалі від 20.08.2015 року.
Разом з тим, сторона обвинувачення самоусунулась від виконання ухвали суду першої інстанції від 21.04.2016 року, процесуальним керівником не було забезпечено виконання слідчого експерименту за участю ОСОБА_5, слідчим, в супереч вимогам до проведення слідчого експерименту за кількісним складом учасників та умов проведення слідчого експерименту, було запропоновано відповідну процесуальну дію провести лише за участю ОСОБА_5 та при освітленні проїзної частини вуличними ліхтарями.
Натомість стороною захисту надано довідку від 26.05.2016 року Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про те, що по вул. Леніна в с. Петропалівська Борщагівка функціонує вуличне освітлення з 17 години до 01 години.
Враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується в порушенні ПДР 11.07.2014 року близько 02 години, то на цей період вуличне освітлення по вулиці Леніна було відключено.
Вказана обставина призводить до визнання на підставі ст. 86 КПК України недопустимими доказами проведені у справі слідчі експерименти за участю свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8, а також потерпілого ОСОБА_6, під час яких була встановлена видимість пішохода для водія при освітленні проїзної частини вуличними ліхтарями, оскільки слідчі експерименти були проведені з явним порушенням в зазначенні вихідних даних.
З цих же підстав суд визнає недопустимим доказом висновок експерта № 5-01/224 від 25.03.2015 року, оскільки видимість перешкоди (пішохода) встановлювалась за заданих умов освітлення дороги вуличними ліхтарями.
Крім того, аналізуючи твердження сторони обвинувачення про те, що водій ОСОБА_5 перебував в стані алкогольного спяніння на підставі результатів аналізу № 124 від 11.11.2014 року, за яким у сечі ОСОБА_5 виявлено 0,42 % етилового спирту, та висновок алкотесту на приладі «Драгер» з результатом 0,61 % (том 2 а.с. 15) та показів свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8, які стверджували, що вони чули від водія автомобіля «ВАЗ-21011» запах алкоголю з порожнини рота, суд приходить до переконання, що вказані докази є недопустимими доказами в розумінні ст. 86 КПК України, оскільки огляд водія на місці ДТП був проведений з порушенням пп. 2.1 2.7 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.09.2009 року № 400/666, який діяв станом на 11.07.2014 року, як такий, що був проведений на місці ДТП без участі двох свідків не відомо ким та висновок алкотестеру «Драгер» не має підпису ОСОБА_5
Крім того, за висновками огляду ОСОБА_5 лікарем в ЦРЛ Києво-Святошинського району станом на 4.45 11.07.2014 року він тверезий (том 2 а.с. 13), сеча на аналіз не відбиралась. Вказаний висновок відповідає вимогам, які ставляться до такого роду висновків відповідно до п. 3.16 та додатку № 3 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.09.2009 року № 400/666, який діяв станом на 11.07.2014 року.
Покази свідків ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_11 в частині твердження про освітленні вулиці, де стався наїзд на пішохода ОСОБА_6 вуличними ліхтарями, суд визнає неправдивими, оскільки такі покази спростовуються довідками ППБорщагівської сільської ради про те, що вул. Леніна в період часу з 01 години до 17 години не освітлювалась.
В решті покази свідків ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_11, а також покази свідка ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_5 суд визнає правдивими, оскільки в цій частині покази не спростовані іншими доказами, наданими учасниками кримінального провадження.
Потерпілий ОСОБА_6 інформацією, яка передувала ДТП, не володіє, оскільки рухався по проїзній частині дороги в попутному напрямку, що є грубим порушенням п. 4.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 року, відповідно до якого пішоходи повинні рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, тримаючись правого боку; якщо немає тротуарів пішохідних доріжок або пересуватися по них неможливо, пішоходи можуть рухатися велосипедними доріжками, тримаючись правого боку і не утруднюючи рух на велосипедах і мопедах, або в один ряд узбіччям, тримаючись якомога правіше, а у разі його відсутності або неможливості рухатися по ньому по краю проїзної частини назустріч руху транспортних засобів; при цьому треба бути обережним і не заважати іншим учасникам дорожнього руху.
Дорога, де рухався ОСОБА_6 має тротуар, що підтверджується протоколом огляді місця ДТП, в якому зазначено, що праворуч та ліворуч до проїжджої частини примикають бордюрний камінь та тротуар.
Так, відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобовязаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних злочинним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили. Ніхто не зобовязаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доводе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Враховуючи наведене, оцінивши зібрані по справі докази, суд за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, дійшов висновку, що беззаперечних та переконливих доказів вини ОСОБА_5 не було здобуто, а обсяг обвинувачення його у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні.
Належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що водій ОСОБА_5 11.07.2014 року порушив правила дорожнього руху, що стало причиною заподіяння потерпілому ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень стороною обвинувачення суду не надано та в обсязі предявлених доказів відсутні.
За таких обставин ОСОБА_5 підлягає виправданню за недоведеністю, що в його діях є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
На підставі ч. 3 ст. 129 КПК України позов ОСОБА_6 підлягає залишенню без розгляду.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ч. 9 ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати на підставі ст. 124 КПК України приймаються на рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 127-129, 368 371, 373, 374 КПК України, суд -
засудив:
ОСОБА_5 визнати невинним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і виправдати за недоведеністю, що в його діях є склад вказаного злочину.
Цивільний позов ОСОБА_6 про стягнення 150000 грн. моральної шкоди залишити без розгляду.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні № 12014110200002013 у розмірі 1006,92 грн. (том 2 а.с. 27, 100) прийняти на рахунок держави.
Речовий доказ у справі автомобіль НОМЕР_2, який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_5, залишити у його розпорядженні.
Медичну карту стаціонарного хворого № 6840 ОСОБА_6 повернути до ЦРЛ Києво-Святошинського району (Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Соборності, 51).
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Омельченко М.М.
Судове рішення № 58436051, Києво-Святошинський районний суд Київської області було прийнято 22.06.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 369/3475/15-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: